Розробка уроку з української мови у 6 класі на тему: Групи слів за вживанням: загальновживані й стилістично забарвлені слова, діалектні слова.

Про матеріал

Розробка уроку з української мови у 6 класі на тему: Групи слів за вживанням: загальновживані й стилістично забарвлені слова, діалектні слова.

Підготував:вчитель української мови та літератури

Калмиківської ЗОШ I-III ст.

Малько Анна Олександрівна

Перегляд файлу

Розробка уроку з української мови у 6 класі  на тему: Групи слів за вживанням: загальновживані й стилістично забарвлені слова, діалектні слова.

Підготував:вчитель української мови та літератури

Калмиківської ЗОШ I-III ст.

Малько Анна Олександрівна

Тема: Групи слів за вживанням: загальновживані й стилістично забарвлені слова, діалектні слова.

Мета: навчальна: дати поняття про загальновживані й стилістично забарвлені слова; розвивальна: розвивати гнучкість мислення учнів; виховна: виховувати уважне та шанобливе ставлення до слова.

Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, стилістика, синтаксис і пунктуація, орфографія.

Міжпредметні зв'язки: мова, література, географія, біологія.

Тип уроку: формування мовної компетенції

Слова – полова,

Але вогонь в одежі слова –

Безсмертна, чудотворна фея,

Правдива іскра Прометея.

І.Франко

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

III.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Наша мета на сьогоднішньому уроці – дізнатися, як називаються слова, які використовують певні групи населення, що вони означають, для чого використовуються.

Дайте відповіді на запитання

  • Які групи слів ми вже вивчали?( архаїзми, історизми , неологізми)

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

Словникова робота

 Прочитайте пари слів. Які, на вашу думку, є загальновживаними, а які стилістично забарвлені?

Дуб — дубок, синій — синісінький, старий — старезний, спати — спанюньки, пити — питоньки.

V.ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Групи слів за вживанням: загальновживані, стилістично забарвлені слова, діалектизми, професійні слова і слова-терміни, просторічні слова, жаргонізми

Найбільший тематично-стилістичний шар лексики мови становлять загальновживані слова, які використовуються вільно, без будь-яких обмежень. Ці слова пов’язані зі спільними для більшості носіїв мови поняттями, водночас є звичайними, зрозумілими для широкого загалу назвами предметів і явищ довколишньої дійсності: батьківщина, воля, добро, земля, молоко, ні, одна, повітря, син, так, я.

Вони характеризуються стійкістю основних значень, тобто більшість слів зберегли в сучасній мові ті самі значення, що їх зафіксовано в найдавніших пам’ятках писемності (бігти, вода, мати, перший, три). Водночас цей склад може зазнавати змін, поповнюючись новими поняттями, що стають загальновідомими (атомний, банк, екологія, комп’ютер, мрія, президент, робот), або у зв’язку зі зміною стилістичної маркованості слова, його лексичної та синтаксичної сполучуваності. Загальновживана лексика переважно належить до стилістично нейтральної, міжстильової, але не тотожна їй, має у своєму складі певну частину вільно вживаних емоційно-експресивних слів: матуся, навіжений, попри.

Загальновживана (або загальнонародна) лексика включає в себе лексику як власне українську, так і загальновідому запозичену.

Діалект (гр. dialektos «наріччя») — говір, місцевий різновид мови.

Слова (стійкі словосполучення), що не входять до складу лексичної системи літературної мови, а є елементами лексики певного діалекту, називаються діалектизмами. Це місцеві назви понять загальнонародної мови: кожанок (кожушок), бараболя (картопля), жалива (кропива), вивірка (білка), когут (півень); назви предметів і понять, не поширюваних за межі певного говору: баюр (вид пояса), гачі (вид штанів); слова, відмінні за значенням від слів загальнонародної мови: гора (горище), пироги(вареники).

Діалектизми збагачують українську мову, особливо синоніміку. Вони використовуються у художніх творах для відображення життя і мови людей певної місцевості. «Коли Іванові минуло сім літ, він уже дивився на світ інакше. Він знав багато. Знав, що на світі панує нечиста сила, що арідник (злий дух) править усім; що в лісі повно лісовиків, які пасуть свою маржинку: оленів, зайців і серен; що там блукає веселий чугайстир, який зараз просить стрічного в танець та роздирає нявки; що живе в лісі голос сокири. Вище, по безводних далеких недеях, нявки розводять свої безконечні танки, а по скелях ховається щезник» (М. Коцюбинський).

Професійна лексика

Професіоналізми (лат. professio «заняття, фах») — слова та словосполучення, характерні для мови людей певних професій. Це переважно назви знарядь виробництва, назви трудових процесів, спеціальні професійні вислови. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні.

1. Слова та словосполучення, притаманні мові моряків: кок — кухар; камбуз — кухня; кубрик — кімната відпочинку екіпажу; бак — носова частина корабля; ходити в море — плавати.

2. Професіоналізми працівників банківсько-фінансової, торговельної та подібних сфер: зняти касу, підбити, прикинути баланс.

3. Назви фігур вищого пілотажу в льотчиків: штопор, бочка, петля, піке тощо.

4. Професіоналізми користувачів персональних комп’ютерів: мама — материнська плата; клава — клавіатура; скинути інформацію — переписати; вінт — вінчестер.

5. Професіоналізми музикантів: фанера — фонограма; ремікс — стара мелодія у новій обробці; розкрутити (пісню, ім’я) — розрекламувати.

6. Для деяких професіоналізмів є характерним зміщення наголосу із традиційної унормованої позиції на інший склад: ато'мний, компа'с, Мурма'нськ, рапо'рт тощо.

Здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певного фаху. У писемній мові професіоналізми вживаються у виданнях, призначених для фахівців (буклетах, інструкціях, порадах).

Професіоналізми використовують також літератори з метою створення професійного колориту, відтворення життєдіяльності певного професійного середовища у своїх творах

Терміни вживають науковці, військові, спортсмени, діячі. Мистецтва у своїй професійній діяльності. Це слова, що називають певні поняття:

 науки: (звук, екологія, спрощення, психоаналіз);

 техніки: (детектор, процесор, динамік);

 мистецтва: (аріозо, інтермецо, амплуа).

Слова, що вживаються лише в усному побутовому мовленні, називають просторічними. У художніх творах їх використовують для надання зображуваному зневажливої, грубуватої характеристики.

До просторічних слів належать також і росіянізми (русизми) – слова, запозичені з російської мови, що перебувають за межами української мови і не зафіксовані її словниками: слідуючий (замість наступний).

Поза загальновживаною мовою стоять жаргонізми  франц. пташина мова) – слова або вислови, уживані невеликою групою людей. Спілкуючись, ці люди додають до свого мовлення специфічні емоційно забарвлені слова: класно, тусуватися, прикольний.

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Розподільний диктант.

             Загальновживані та діалектні слова записати у дві колонки.

Вітер, легіт; легінь, парубок; печаль, туск; говорити, гуторити; пательня, сковорода; капелюх, крисаня; бордзо, швидко; джерга, ковдра; дядько, стрий; відьма, мальфівниця; рантух, хустина; кобівка, кошик; жарти, фіґлі.

2. Пошуково-творча робота.

А) До поданих діалектних слів дібрати синонімічні загальновживані:

Рихтувати, скрегулець, трудний, банувати, керниця, газда, ожіг.

Для довідок: готувати, яструб, втомлений, тужити, криниця, хазяїн, кочерга.

Б) Скласти два речення з діалектними словами.

3.Робота з таблицею

 Наведіть приклади загальновживаної лексики різних груп (письмово).

http://fiz-cultura.ucoz.ua/_nw/14/s62034596.jpg

http://fiz-cultura.ucoz.ua/_nw/14/s74024074.jpg

4.Запишіть у чотири колонки слова: 1) діалектизми, професіоналізми, терміни, просторічні слова. З одним із професіоналізмів і термінів складіть речення (усно).

Терикон, косовиця, гімназія, курсор, поплавок; хтіти, меї, свеї, легінь (парубок), просе; домна, відмінок, гастрит, знаменник; роззява, телепень.

5. Виконання вправи 90

1. Чужими руками добре багаття брати. 2. Як повна скриня, то й ми господині. 3. У майстра повна торба. 4. Гарний, як лялька з болота. 5. Так пливе, як сокира попід воду. 6. Хто шукатиме коня без недоліку, ходитиме пішки.

6. Виконання вправи 91

Загальновживані слова: говорити, вітер, парубок, печаль, сковорода, капелюх, швидко, ковдра, дядько, хустина, кошик, жарти, недбалість, молоток. Діалектні слова: гуторити, легіт, леґінь, туск, пательня, крисаня, бардзо, джерга, стрий, рантух, кобівка, фиглі, ка-парство, клевець

VII.СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Фронтальна бесіда

  • На які дві частини ділиться лексика української літературної мови з точки зору її вживання?
  • Що характерне для загальновживаної лексики?
  • Назвіть групи слів незагальновживаної лексики. У яких стилях вони вживаються?

VIII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

  1. Стисла розповідь на тему уроку
  2. Рефлексія

Які групи слів за вживанням збагатили Ваші знання про склад української мови?

IX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)

 Теоретичні відомості і вправи за підручником.

 Дібрати по 2-3 терміни, професіоналізми; просторічні слова, діалектизми. Зі словами І і II груп скласти речення й записати в зошит.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Селевко Віра Олександрівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
3 жовтня 2018
Переглядів
8247
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку