Авторська розробка уроку зарубіжної літератури у 5 класі
Смілої Ганни Сергіївни, вчителя зарубіжної літератури вищої категорії (старший учитель)
Пристромської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Переяслав – Хмельницького району Київської області
Тема: Полліанна та її друзі. Художні засоби розкриття образу Полліанни. Теорія літератури. Портрет.
Мета. Вдосконалювати навички виразного читання, навчити цілісно сприймати великий за обсягом художній текст, вміти визначати прояви добра і зла. Розвивати вміння учнів вмотивовувати вчинки літературних персонажів. Виховувати відповідальність за свої вчинки, вміння критично ставитися до поведінки товаришів та бажання бути справжнім другом. Формувати особисту життєву позицію, спонукати дітей бути милосердними, робити добрі справи.
Обладнання: текст роману «Полліанна», демонстраційний матеріал «Уроки доброти», презентація до уроку.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Творіть добро, щоб кращим
Став цей світ.
Не знали горя щоб старі й малі,
Страждання нищіть нанівець,
Свій слід залиште на землі.
Л. Сліпенко (Слайд 1)
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності.
Оголошення теми, мети, завдань і епіграфа до уроку.
(Кожна людина повинна робити тільки гарні вчинки, щоб не завдавати прикрощів і болю іншим).
(Полліанна робила всіх щасливими, бо грала в радість).
(Щоб люди не сумували, були радісними і тоді вони житимуть щасливо).
ІІ. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.
(На слайді визначення слів: добро, зло, людяність, милосердя, честь, співчуття, радість).
(Полліанна грала в радість, бо цю гру запропонував їй тато. А вона любила своїх батьків. Втішала себе тим, що тато на небі зустрінеться з мамою та іншими дітьми і буде з усіма разом. А вона самотня. Тому вирішила спілкуватися з мешканцями міста і грати в радість. Їй було приємно продовжити цю гру, яка принесе людям радість, а їй розраду та задоволення).
(Не завжди у житті все добре, але треба знаходити правильне вирішення проблем, які дали б бажані результати. Ніколи не потрібно здаватися, а боротися за успіхи. Потрібно завжди бути добрими, милосердними і чесними).
(Погодилися, бо це їх зацікавило).
- Що вас у житті радує?
- У вашому дитинстві були радісні або сумні події. Що найчастіше пригадується? Чому? Розкажіть про ці події.
- А чи доводилося вам працювати з радістю?
- Як ви думаєте, чому діти часто радіють життю більше, ніж дорослі?
- Чи може радість зцілити людину? Пов’яжіть свою відповідь із змістом «Полліанни».
2. Характеристика Полліанни. (Слайд 3)
1.Зовнішній вигляд.
2.Родина Полліанни.
3. Риси характеру.
4. Знайомство з мешканцями міста.
5. Відношення автора до героїні.
6. Ваше відношення до Полліанни.
- Подивіться, за яким планом нам потрібно охарактеризувати Полліанну. Свої судження підкріплюйте цитатами із тексту.
(Зачитують портрет).
- Які художні засоби використала Е. Портер, щоб показати, як вигляділа дівчинка?
(Відповідають).
- Зачитайте, якими словами Полліанна згадує про своїх батьків?
- А що сказала Полліанна, коли вперше зустріла Ненсі? Чому?
(«Я така рада, рада вас бачити»).
- З ким із мешканців міста вона зустрічається? Як її сприймають?
- Як би жили всі мешканці міста, якби не приїхала Полліанна?
- Як змінилося життя мешканців міста після зустрічі з Полліанною?
3. Бесіда за картинками демонстраційного матеріалу «Уроки доброти».
- Що людині завжди треба пам’ятати, щоб отримати задоволення від своєї праці?
- Який висновок слід зробити, розглянувши ці картинки?
(Робити тільки хороші справи і бути прикладом для інших).
(Висловлюють свою думку).
(Поваги, розуміння, любові, доброти, милосердя, співчуття, підтримки, взаємодопомоги).
ІІІ. Закріплення вивченого на уроці.
(Зачитую декілька цитат).
ІV. Підсумок уроку.
- Напишіть лист-подяку Полліанні за її добрі діла.
2. Заключна бесіда.
- Які слова вдячності ми можемо сказати Полліанні за її вчинки?
- Як і коли мешканці міста виявили свою вдячність цій дівчинці?
3. Зачитування власного вірша «Полліанні». (Слайд 4)
- А зараз я хочу прочитати вам вірш, який я присвятила Полліанні. Слухайте і скажете, чому я написала таке закінчення.
Полліанні
Моя хороша Полліанно!
Зазнала горя ти так рано,
Тому несеш ти радість у людські душі,
За те ми любимо тебе дуже.
Ти ощасливила людей багато,
Принесла в їхні душі свято,
Хоча не солодко жилось тобі у тітоньки Поллі,
Але ти змирилась із обставинами долі.
Сама ти терпиш все і душа твоя тихенько плаче,
Але ти робиш так, щоб цього ніхто не бачив.
Тобі подяка від усіх людей,
Що на вірний шлях ти направляєш дітей,
І хочеться, щоб і ти щасливою була
І довго-довго у наших серцях жила!