Розробка виховного заходу "Через роки, через віки ми чуємо тебе, Тарасе"

«Через роки, через віки ми чуємо тебе, Тарасе»

ОФОРМЛЕННЯ: На   сцені, у центрі – портрет Т.Г. Шевченка, прикрашений рушником,  ваза з квітами. Праворуч сцени – книжкова виставка, присвячена життю і творчості Шевченка, ліворуч – журнальний столик, застелений рушником, на нім хліб, колоски, «Кобзарі»

 

Слайд 1 закладка

Слайд 2

 Ведучий:

З  місяцем  березнем  пов’язано  багато  важливих  подій.  Але  про  одну  подію  кожного  року  пам’ятають  усі  люди.  Ось  і  ми  сьогодні,  нібито  різні  за  віком,  та  спільні  по  своєму  духу  будемо  згадувати  того,  хто  не  лише  влучно  говорив,  але  й  боровся  за  свободу,  мир  і  спокій  у  нашому  українському  домі.

Слайд 3

Ведучий:

Дорогоцінним  внеском  у  скарбницю  української  та  світової  культури  ввійшло  надбання  геніального  поета  і  художника,     Тараса  Григоровича  Шевченка.

 

Слайд 4

Читець:

Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами,

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами,

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами - сльозами.

 

Слайд 5 фільм

Ведуча

Він є символом нації, українським Мойсеєм, нашим минулим, сьогоденням і майбутнім. Його ім’я  відоме у всім світі, його вірші знані на всіх континентах. Він і досі живе в Україні, а Україна перебуває у нім. Тарас Григорович Шевченко – найславетніша постать у нашій історії. Все, що робив Кобзар, робив в ім’я і задля України.

 

Слайд 6

Ведуча

Він був геніальним поетом, він був геніальним живописцем, він був генієм волі в час неволі, поетом доброти в засиллі зла. А його  заслали так далеко, і, здавалось, так надійно закували.

Та  була у нього надзвичайна доля, та доля  - Україною була.

 

Слайд 7 

Ведучий:

 Шевченкове  життя – це повість  про  те,  що таке  мистецтво,  яке  воно  безмежне,  які  перепони  воно  може  здолати  та  який  страх  може  викликати  у  ворога.  Здається,  усі  обставини  були  проти  того,  щоб  Шевченко  став  поетом  і  художником. 

Спочатку  злидні,  рабство,  сваволя  поміщика  перешкоджали  досягненню  мети.  Згодом,  коли   Шевченко  їх  здолав,  сама  держава  перегородила  шлях  поетові.

 

Слайд 8  фільм «Біографія»

Ведучий:

Шевченко  був  фізично  надломлений  в’язницею  та  засланням,  але  своє  мистецтво  проніс  до  кінця  життя   До  останніх  днів  залишався  таким,  яким  був  від  початку, - непримиренним  та  відважним.  І  це  настільки  дивовижно,  що  складно  сказати,  що  варто  поціновувати  вище:  його  поетичний  геній  чи  його  надзвичайну  мужність.

 

Слайд 9

Ведучий:

Поєднавшись духовно з народом, наш великий Кобзар оповитий великою любов'ю всіх народів. Він не просто умів любити як святиню свою землю, а й страждав за неї на межі самозречення, самознищення.

 

Слайд 10

Ведучий:

Пророчий голос Кобзаря
З часів далеких і донині
Про волю вольную співа,
Про біль і щастя України.
 

Слайд 11

Ведучий:

Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те чим живуть.        У чому черпають сили і надії. Тарас Шевченко залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є й буде Україна, і український народ, який пам’ятає його заповітні слова.

 

Слайд 12 фільм

Ведучий: (на фоні кліпу читає)

 

 Свою Україну любіть,

Любіть її... Во время люте,

В остатню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

 

Слайд 13 ( на фоні гри на бандурі читає)

Ведучий

 Його  доля і доля України – невіддільні. Шевченко жив Україною, за неї страждав, для неї гартував свою волю, для її пробудження і визволення писав своє неопалиме безсмертне пророче слово, утверджуючи віковічне прагнення українського народу до волі. 

 

Слайд 14

 Ведучий:

 Його слова і у наш час закликають до пробудження. У складні для України часи борці за справедливість зверталися саме до Шевченкового слова.

 

Слайд 15

А він любив слухати спів солов’їний,

Як розквітне життя навесні.

І вишневій своїй  Україні

Написав свої кращі пісні.

 

Слайд 16

І виріс він – і кобзу взяв,

Й струни її торкнувсь рукою,

І пісня дивна полилась,

Сповита вічною тугою.

 

Слайд 17

Ведучий:

Який потрібно мати в душі безсмертний цвіт,

Щоб хвилювати людство і через сотні лііт.

Яким зарядом треба наснажити слова,

Щоб пісня і сьогодні звучала, як нова.

 

Слайд 18 запис пісні( чи власне виконання) «Зоре моя вечірняя»

 

Ведучий:

178  років  тому  побачило  світ  перше  видання  «Кобзаря» - книги,   яку  народ  український  поставив  на  перше  місце  серед  успадкованих  з  минулого  національних  духовних  скарбів. «Кобзар»  належить  до  найволелюбніших  книг  усіх  часів,  він  наскрізь  наповнений  прагненням  волі

 

Слайд 19

Ведучий:

 Беру “Кобзар” і вірую: допоки

 На світі люди, житимуть слова:

 “Реве та стогне Дніпр широкий,

 Сердитий вітер завива.”

Реве та стогне Дніпр широкий,

Щоб розбудить усіх, хто спить.

 

Слайд 20 фільм»Реве та стогне.

Слайд 21

Ведучий:

З цих слів: «Реве та стогне Дніпр широкий» з поеми «Причинна» розпочинається «Кобзар» великого Тараса. З цих слів йде початок Шевченка, як поета. Такі прості, доступні і водночас геніальні рядки стали і відомою народною піснею,  і символом України, її другим гімном, яку знають у Європі і в усьому світі.

 

Слайд 22

Ведучий:

Уже достигли полуниці

Росу вечірню трави п’ють,

І в ароматі медуниці

Хрущі шевченківські  гудуть.

І все здається, я клянуся,

Крізь сяйво місячне бліде

До мене рідний  добровусий

 Тарас Григорович  іде…

 

Слайд 23

Ведуча:

 Беру “Кобзар” – безцінний скарб духовний

 І, українцем будучи завжди,

 Горджуся, що на українській мові

 “Кобзар” я маю щастя осягти!

 

Слайд 24

Ведучий:

Багато в світі існує пречудових книг, які значать незрівнянно більше, ніж просто чудові книги. Ці книги - вершини вічної народної мудрості. В них жива душа народу, закони моралі, традиції, звичаї, історія.

 

Слайд 25 фільм

Слайд 26

Ведучий:

До таких святинь належить і «Кобзар». Якби хтось задумав створити рейтинг найвідоміших книг України, у ньому, без сумніву, перед вів би «Кобзар» Тараса Шевченка. Як і годиться такій славетній книзі, він має безліч перевидань, до наших днів стає центром творчих зусиль багатьох видавців та художників, а для письменників лишається невичерпним джерелом літературних алюзій. «Кобзар» перевидавався безліч разів; загальний наклад книги обраховується мільйонами примірників.

Його «Заповіт» звучить на планеті більше ніж на ста п’ятдесяти мовах світу.

 

Слайд 27

 Запис (виконання )пісні  «Заповіт»

Слайд 28

Ведучий:

І доки в римах Заповіту

Вогонь поезії не згас,

Той рух до сонця не спинити,

Бо зветься сонце те – Тарас.

 

  Слайд 29

Ведуча 

 В дні перемог і в дні поразок,

Щасливі дні і в дні сумні

Іду з дитинства до Тараса,

Несу думки свої земні.

 

Слайд 30

  Ведуча 

Іду крізь свята, і крізь будні,

Крізь глум юрби, і суєту

Ні не в минуле, а в майбутнє

До тебе я, Тарасе, йду.

 

Слайд 31

  Ведуча 

 Багато літ минуло з того часу

Праправнуки вивчають «Заповіт».

У Каневі вклоняється Тарасу

Не тільки Україна – цілий світ.

 

 Слайд 32

 Ведуча 

 Про світову славу великого Кобзаря свідчать і пам'ятники, встановлені у різних країнах. На сьогоднішній день налічується 1384 пам'ятники Тарасу Шевченку в світі: 1256 в Україні та 128 за кордоном - у 35-ти державах.

Слайд 33 фільм

Слайд 34

 Ведуча:

Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу. Він возвеличив Україну та її народ, піднісши його духовну велич і красу на найвищий рівень, чим збагатив увесь світ. Пізнати Шевченка – це пізнати історію.

 

Слайд 35

Ведучий:

Слово Шевченка возвеличує, облагороджує, формує наші душі... Безперечно, пророча місія Шевченка триває і нині, і він обходить «моря і землі», своїм божественним словом кличе людей до добра до справедливості...»

 

Слайд 36

І світять нам святі пісні поета,

 І кличуть нас до любої мети,

 І поки будуть ті пісні бриніти,

 Ми не впадем, ми будемо все йти.

 

Слайд 37

Ведучий:

Дух Шевченка і нині тримає нас. Без нього не буде нашого повернення до власного пракоріння.                Будьмо гідними слова Тарасового, долучімо до його любові до України свої серця, недаремно ж він стукає в них і змушує нас пам’ятати, «хто ми і чиї ми діти».

 

 Слайд 38

Ведучий:

Недарма ж Тарас Григорович писав:

Наша дума, наша пісня не вмре, не загине.

От де, люди, наша слава, слава України.

Без золота, без каменю, без хитрої мови,

А голосна і правдива, мов Господа слово. 

 

Слайд 39

Ведучий:

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

Тебе своїм сучасником звемо.

Черпаєм  правду у твоєму слові,

Тому і вічно жити

українській  пісні  й  українській мові!

 

 Ведучий:

І Україна в кожному з нас.

 

Слайд 40

Усі учасники виконують пісню «Україна –це я»