Розробка заняття: "Дидактична гра Відгадай за описом тварин"

«За гуманне ставлення до тварин» (ІІ рік навчання)

Тема: Дидактична гра «Відгадай за описом тварин»

Мета: навчити дітей розрізнити птахів за зовнішнім описом, розвивати спостережливість, пам'ять, уяву, виховувати любов до рідної природи.

Методи: словесні (пояснення); наочні (демонстрація малюнків)

Форма: групова

Тип заняття: засвоєння нових знань

Обладнання: малюнки.

Хід заняття:

I. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми і мети заняття.

Керівник пропонує дітям прослухати уважно опис та вгадати тварину про яку йшлося.

Невеликий звірок, він живе на лісових галявинах, у полях і скрізь риє землю. Побачити його важко, риє собі ходи, щоб полювати на комах, личинок, а також для створення гнізда під землею. (Кріт)

Усе життя проводить у грунті, живиться залишками листя, що перегнило. Все тіло вкрито слизом, щоб краще було рухатися. На поверхні цю тварину можна побачити під час дощу. (Дощовий черв’як)

Маленька тварина, живе на луках, полях. День проводить у норі, а вночі виходить на поверхню. Живиться корінцями рослин, залишками листя, гілок, комах. (Польова миша)

Усе своє життя ці тварини проводять на деревах, спускаються на землю лише у пошуках їжі. Коли вони перестрибують з дерева на дерево або зіскакують на землю, хвіст служить і кермом і парашутом. (Білки)

Це хижий сірий звір, але влітку він рудуватий, а вздовж хребта тягнеться чорна смуга. Узимку веде бродяче життя, виходячи на пошуки здобичі в сутінках і ночами. Удень ховається в хащі чагарників і по ярах. (Вовк)

Це тварина з короткими ногами, великою головою, волохатими настовбурченими вухами, маленькими чорними очима, чорним п’ятачком на витягнутому рилі й білими іклами. (Дикий кабан)

У цієї тварини довга вузька паща з гострими іклами. Хутро красиве, руде, біла грудка, чорні чобітки. Великий пухнастий хвіст. (Лисиця)

Ця тварина невеликого розміру, з коротким хвостиком. Удень ховається під купою хмизу і листя серед чагарників, уночі виходить полювати. Їжею служать жуки, дощові черв’яки, змії, тритони, жаби, миші. При зустрічі з гадюкою ця тварина виходить переможцем. Хапає гадюку за хвіст і відразу згортається в клубок. Гадюка при першій же спробі вкусити свого ворога направляє на голки. (Їжак)

Її утримують у клітці з обов’язковою годівничкою і поїлкою. Їжу дають двічі на день, щодня дбають про чисту воду, не забувають чистити клітку. Іноді ця тварина звесел ить нас чарівним співом. (Канарка)

Я – невеличка пташка, за розмірами менша за горобця. Маса мого тіла до 20 грам. Забарвлення – жовто-зелене, голова чорна з білою плямою на потилиці, на шиї спереду чорна краватка. Живемо ми у лісах, садах, парках. Живимося комахами, взимку – зерном. У пошуках їжі прилітаємо до людських осель. Не маючи достатньо корму, у холодні зими багато моїх друзів – синичок – гине. Діти, допоможіть нам! Влаштуйте годівниці. Прилаштуйте на мотузці шматочок несолоного сала – ми залюбки ним поласуємо.

Я – великий за розміром птах, голова, крила та хвіст чорні, а решта оперення – сіре. Хоч я і дуже обережна пташка, але інколи можу селитися поблизу житла людей. Гнізда будую на деревах, у садах, на узліссі.

Ми – дуже корисні птахи. Я поїдаю гусінь, жуків, сарану та личинки. За один день можу знищити близько 300 різноманітних шкідників. Оселяюся у будиночках, які ви, любі діти, робите для нас. Я вмію досконало імітувати голоси інших птахів, умію „співати”, як жаба, або „гавкати”, як собака. Коли настають морози, ми відлітаємо на південь. Чекайте нас майбутньою весною.

Я прилітаю до вас на початку травня і зразу лаштую собі гніздо під дахом вашої оселі. Я – невеличка пташка, з чорно-синім верхом тіла і білим черевом та грудьми. Лоб і горло – рудувато-коричневі, хвіст довгий вилчастий. Більшість часу перебуваю у польоті – полюю на комарів, мух, жуків. Навіть воду п’ю на льоту. Я майже ніколи не сідаю на землю, бо мої слабкі ніжки не пристосовані для ходіння. З настанням холодів я відлітаю у теплі краї.

Ми – червоногруді пташки. Черевце – червоне, спинка, крила і хвіст – чорні. На хвості біла смужечка. Живу я у хвойних лісах Півночі. До вас прилітаю пізно восени і оселяюся недалеко від людського житла. Мандруючи по садах, збираю насіння бур’янів, ягоди, що залишилися на кущах. Дуже люблю горобину.

Я – маленький, добре відомий усім птах. Веду осілий спосіб життя. У самця верх голови сірий, а горло, воло і верхня частина грудей чорні. Самка сіро-коричнева, на горлі волі і грудях чорної плями немає. Живимося ми переважно рослинною і тваринною їжею (комахами). Іноді збираємося у великі зграї, налітаємо на посіви зернових, клюємо ягоди, насіння соняшнику, завдаючи шкоди людям. Але навесні і влітку живимося комахами, серед яких багато шкідників. Комахами ми вигодовуємо своїх пташенят. Тож користі від нас більше, ніж шкоди.

Моє забарвлення – це поєднання чорного, світлого і червоного кольорів. У самця є червона пляма на потилиці. Молоді птахи мають на голові червону „шапочку”. .Живимося комахами, а взимку – насінням ялини, сосни.

Це невеличка тваринка. Замість волосся спина в неї вкрита колючими голками. У випадку небезпеки вона швидко згортається у колючий клубок із 6-8 тисяч голок. Розгорнути цю тваринку не під силу навіть дорослій людині — настільки розвинені в неї спинні м’язи. Лише вода примушує її розпрямитися. Цю властивість використовує хитра лисиця.

Це — санітари лісу, адже вони знищують величезну кількість комах-шкідників. Дзьоб є знаряддям для добування корму. Язик із зазубринами далеко висовується із рота, тому вони можуть діставати їжу із щілин. Цих птахів у наших лісах небагато, тому вони потребують охорони.

Без нього не обходиться жодна казка про тварин. його завжди змальовують як боягуза. Проте завдяки своїй лякливості та обережності він рятується від своїх численних ворогів.

Він — постійний персонаж мультфільмів. У природі — це розумний, спритний, витривалий і сильний хижак. Живиться переважно м’ясом диких тварин. За нічне полювання він може долати до 100 кілометрів. У природі ці тварини є санітарами лісу. Полюючи, вони ловлять хворих і ослаблених тварин, оздоровлюючи все стадо.

Недарма я в казках — найперша хитрунка. Хитра я насправді. Обдурюю птахів. Коли голодна і нічого не вполювала, лягаю на бік, очі заплющую і лежу наче мертва не ворухнусь. Підлетить цікава ворона чи сорока — і потрапить до мене в лапи.  Так і собак ми дуримо, коли не можемо від них втекти. Лапи у мене не мерзнуть ніколи, адже у шерсті, наче у черевиках, хвіст під час пересування править за руль. Гавкаю як молодий пес. Щоб бути ситою, за день я повинна з’їсти 20 мишей.

Пташка з яскраво-жовтим забарвленням тому її ще називають "золота пташка". її присутність у лісі можна визначити за гарним мелодійним, флейтовим свистом, "фіу-фіу". Коли вона стурбована, її крик нагадує крик котів, які б'ються. Знищує величезну кількість шкідників лісу: жуків, метеликів, гусінь, в тому числі і волохату.

Життя цього птаха тісно пов'язане з деревами. На них він їсть, гніздиться, ховається від ворогів. Має жорстке оперення, дзьоб прямий. Він є знаряддям для роздовбування кори та добування корму. Живиться переважно комахами та їх личинками. Взимку - насінням сосни та ялини.

Невеликих розмірів птах, масою 200г. забарвлення  строкате, рудувато-коричневе. На крилах має яскраві голубі смуги. Улюблені місця - ліси де ростуть дуб, бук, ліщина. Живиться горіхами жолудями, ягодами, а навесні і влітку - комахами, іноді дрібними гризунами, жабами.

Стрункий птах із закрученим хвостиком. Дуже скромно забарвлений, сіренький, непомітний. Якщо не знаєш його, то ніколи не подумаєш, що ця пташка володіє таким чудовим голосом. Його пісню неможливо описати, її треба почути. Вона дзвінка, дуже мелодійна. Так чудово співають весною самиці. Живиться комахами, черв'яками, павуками.

Невеликий птах, масою до 120 г. Оперення спини темно-темно-сіре з бурим відтінком, груди світліші із поперечними темними смугами. Має довгі крила та довгий хвіст. Не має свого гнізда, яйця підкидає у чужі. Живиться комахами - шкідниками.

Маленький птах масою до 20 г. ,забарвлене тіло зверху в зеленувато-жовтий, а знизу - в жовтий кольори. Живиться лучними комахами, черв'яками, слимаками.

Птах середніх розмірів. Забарвлення тіла бурувато-сіре. Можна впізнати за особливим кольором. Вона з сильним шумом і хлопанням крил піднімається й летить низько над землею. Знищує чимало шкідників сільського господарства, яких інші птахи не їдять (клопа – черепашку, колорадського жука).

Всі знають цього красивого, великого, довгоногого птаха. Забарвлення біле, лише кінчики крил блискучого червоного кольору. Довга витягнута шия, червоний дзьоб і високі червоні ноги надають йому гордовитості і непідступності їх називають носіями  щастя. Про них складено багато легенд, пісень. Вони приносять на крилах весну.

Це звуки "подь-полоть", або "піть-піліть", "ррю-ррю". Охоче гніздиться на хлібних полях, суходільних луках. Живиться паростками рослин, комахами, ягодами та насінням.

Невеликий птах, маса його 45 г. Пір'я у нього сірувато-бурого кольору. Вже в березні можна почути його дзвінку і приємну трель. Його легко впізнати за польотом. Він здіймається у небесну вись майже вертикально, а потім стрімко спускається і сідає на землю.

ІІІ. Підсумок заняття:

1. Гра «Мікрофон».

– Подумайте і скажіть, яким було наше заняття? Що запам’яталося на занятті?

2. Рефлексія.

– А тепер разом скажемо: «Я – хороший!

     Ти – хороший!

     Ми – хороші!

     І ми – молодці!»

Керівник. Спасибі за заняття. Усім вам дякую за співпрацю!