• Розробка заняття інтегрованого курсу «Я досліджую світ», 1 клас. Тема тижня «Ми - підприємливі». Тема дня «Як знаходити ідеї та можливості?».

Інтегроване заняття

Я досліджую світ

1 клас

Тиждень 7

Тема тижня: Ми - підприємливі

Тема дня: Як знаходити ідеї та можливості?

Мета:  

• закріпити знання про риси підприємливої людини;
• з’ясувати значення слів «доброчинність», «доброзичливість», «доброчесність»;
• вчити розрізняти «добро» і «зло»;
• вчити правилам заощадження;
• розвити здібності невербального спілкування дітей;
• розвивати соціальні навички спілкування;

Завдання:

• слухання та обговорення української народної казки «Розумниця»;
• вибір з переліку тих рис, якими має володіти підприємлива людина;
• на основі фото обрати заощадливу дитину;
• участь у рольовій грі «Магазин»;
• обирання купюр, якими треба здійснити покупку;
• складання нерівностей за допомогою монет;
• складання фігур цифр за допомогою танграму;
• усне складання замітки до шкільної газети.

Очікувані результати учіння:

• сприймає монологічне висловлювання (казку, оповідання), пояснює вчинки персонажів на основі змісту тексту;
• вміє вибирати риси характеру, якими має володіти підприємлива людина;
• вміє складати розповідь за малюнком;
• вчиться правилам заощадливості;
• утворює рівності на основі знання про склад чисел 2-5;
• пояснює важливість добрих вчинків для людини та довкілля;
• дотримується правил безпечної поведінки в довкіллі;
• досліджує значення нових слів;
• визначає кількість складів у словах;
• вправляється у правильній вимові й наголошуванні слів відповідно до тематики тижня;
• вчиться правильно розраховуватися за покупки;
• утворює числа з фігур танграму.

 

Обладнання: зошит Т. Гільберг, С. Бойко, Н. Павич «Я пізнаю світ», аудіозапис укр. нар. казки «Розумниця», відео  «Як правильно і безболісно заощаджувати?», пісня «Мелодія добра», танграм.

Перебіг заняття

1. Ранкова зустріч

1.1. Привітання.

Сонечко встало,

 Іде новий день.

Любі малята Усім: «Добрий день!»  

Пташечка в небі Співає пісень.

Ніби вітає усіх: «Добрий день!»  

Дзвоник видзвонює Дзень! Дзень – дзелень!

Учні, школярики, Всім: Добрий день! 

1.2. Вправа «Дзеркало».

Мета: розвити здібності невербального спілкування дітей.

Хід роботи: учням пропонується об’єднатися в пари по два. У кожній парі вибирається ведучий, його партнер – його „дзеркало”. 

Завдання ведучого – здійснення спонтанних рухів руками. Другий учасник повинен синхронно повторювати ці рухи як би в реальному відображенні. Потім учасники міняються ролями – ведучий стає „дзеркалом”, а „дзеркало” – ведучим.

Психолог говорить про те, щоб кожен член групи на своєму досвіді відчув, які індивідуально-динамічні відмінності існують між людьми, і як важливо налаштуватися на свого партнера по спілкуванню, щоб його правильно зрозуміти і відчути.

1.3. Оголошення теми дня вчителем.

 2. Слухання української казки «Розумниця». Робота над змістом казки.

 

РОЗУМНИЦЯ

Було собі два брати — один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову, каже:=

- Потроху відробиш мені за неї.

 Ну, бідний брат відробляв потроху. А тому багачеві шкода стало корови, він і каже вбогому братові:    

 Той каже:

—  Брате! Я ж тобі за неї відробив!

—  Що ти там відробив, як кіт наплакав тієї роботи, а то так корова! Віддай!

 Бідному жалко стало своєї праці, не схотів віддати. Пішли вони позиватися до пана.

 Прийшли до пана. А панові, мабуть, не схотілося роздуматися хто з них правий, а хто ні, то він і каже їм:                               

—  Хто відгадає мою загадку, того й корова буде.                  

—  Кажіть, пане!..

—  Слухайте: що є в світі найситніше, найпрудкіше, наймиліше? Завтра прийдете скажете.

 Пішли брати. Багач іде додому та й думає собі:

—  От дурниця, а не загадка! Що ж ситніш над панські кабани прудкіш над панські хорти, а миліш над гроші! Ге, моя корова буде!

 Бідний прийшов додому, думав-думав, та й зажурився. А в нього була дочка Маруся. Вона й питається:                                   

—  Чого ви, тату, зажурилися? Що пан казав?                          

—  Та тут, дочко, таку пан загадку загадав, що я й не надумаю, що воно й є.

—  А яка ж загадка, тату? — Маруся питає.

—  Та така: що є в світі найситніше, найпрудкіше, наймиліше?

—  Є, тату, найситніше — земля-мати, бо вона всіх годує й напуває, та всіх же й поїдає; найпрудкіше — думка, бо думкою враз куди хоч перелетиш; а наймиліше — сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає, щоб заснути.

—  Чи ба? — каже батько. — Адже й справді так! Так же я й панові казатиму.

 Другого дня приходять обидва брати до пана. От пан їх і питає:

—  Ану, відгадали?

—  Відгадали, пане,— кажуть обидва.

 От багатий зараз виступає, щоб собі попереду поспішитись, та й каже:

—  Ситніш, пане, над усе — ваші кабани, а прудкіш над усе — ваші хорти, а миліш над усе — гроші!

—  Е, брешеш, брешеш! — каже пан. Тоді до вбогого:

—  Ану, ти!

—  Та що ж, нема ситнішого, як земля-мати: вона всіх годує й напуває, та всіх же й поїдає.

—  Правда! Правда! — каже пан.— Ну, а найпрудкіш що?

—  Прудкіш, пане, над усе — думка, бо думкою враз куди перелетиш.

—  Так! Ну, а наймиліш — питає він.

—  А миліш над усе сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, все покидає, щоб заснути.

—  Так усе! — говорить пан.— Твоя корова. Тільки скажи чи ти сам повідгадував, чи тобі хто сказав?

 - Та що ж, пане,— каже вбогий,— є в мене дочка Маруся, так вона мене так навчила.

 Пан аж розсердився:

 - Як це? Я такий розумний, а вона проста собі дівка, та мої загадки повідгадувала! Стривай же! На тобі оці десяток варених яєцьь та понеси їх своїй дочці: нехай вона посадить на них квочку, та шоб та квочка за одну ніч вилупила курчата, вигодувала, і щоб та дочка зарізала трьох, спекла на снідання, а ти, поки я встану  щоб приніс, бо я дожидатиму. А не зробить, то буде лихо.

 Іде сердешний батько додому та й плаче. Приходить, а дочка й питає:

 - Чого ви, тату, плачете?

 - Та як же мені, дочко, не плакати: ось пан дав тобі десяток варених яєць та казав, щоб ти посадила ни них квочку, та щоб за одну ніч вилупила й вигодувала курчата, а ти щоб спекла їх йому на снідання.

 А дочка взяла горщечок каші та й каже:

 __ Понесіть, тату, оце панові та скажіть йому, нехай він виоре, росіє цю кашу, і щоб вона виросла просом, поспіла на ниві, а щоб він просо скосив, змолотив і натовк пшона годувати ті курчата, що їм треба вилупитись з цих яєць.

 Приносить чоловік до пана ту кашу, віддає та й каже:

—  Так і так дочка казала.

 Пан дивився-дивився на ту кашу — та взяв і віддав її собакам. Потім десь найшов стеблинку, льону,  дає  чоловікові й каже:

—  Неси  твоїй  дочці   цей  льон,   та   нехай   вона   його  вимочить, висушить, поб'є, потіпає, попряде і витче сто локіт полотна. А не зробить, то буде лихо.

 Іде додому той чоловік знов і плаче. Зустрічає його дочка й каже:

—  Чого ви, тату, плачете?

—  Та бач же чого: ось пан дав тобі стеблинку льону, та щоб ти його змочила, висушила, пом'яла, напряла й виткала сто локіт полотна.

 Маруся взяла ніж, пішла й вирізала найтоншу гілочку з дерева, дала батькові та й каже:

 Несіть до пана, нехай пан із цього дерева зробить мені гребінь, гребінку й днище, щоб було на чому прясти цей льон.

 Приносить чоловік панові ту гілочку й каже, що дочка загадала з неї зробити. Пан дививсь-дививсь, узяв та й покинув ту гілочку, на думці собі: «Цю одуриш! Мабуть, вона не з таких, щоб одурити». Потім думав, думав та й каже чоловікові:

 - Піди та скажи своїй дочці: нехай вона прийде до мене в гості, щоб ні йшла ні їхала, ні боса ні обута, ні з гостинцем ні без госстинця. А як вона цього не зробить, то буде лихо.

 Іде знов батько, плачучи, додому. Прийшов та й каже дочці:

 ~ Ну, що, дочко, будем робити? Пан загадав так і так.

 І Розказав їй усе. Маруся каже:

 - Не журіться, тату, все буде гаразд. Підіть, купіть мені живого зайця.

 Пішов батько, купив живого зайця. А Маруся одну ногу вбула в драний черевик, а друга боса. Тоді піймала горобця, взяла гринджоли, запрягла в них цапа. От узяла зайця під руку, горобця в руку, одну ногу поставила в санчата, а другою по шляху ступає — одну ногу цап везе, а другою йде. Приходить отак до пана в двір, а пан як побачив, що вона іде, та й каже своїм слугам:

—  Прицькуйте її собаками!

 Ті як прицькували її собаками, а вона й випустила їм зайця. Собаки погнались за зайцем, а її покинули. Вона тоді прийшла до пана в світлицю, поздоровкались та й каже:

—  Ось вам, пане, гостинець.— Та й дає йому горобця. Пан тільки хотів його взяти, аж вона пустила горобця, а він — пурх — та й вилетів у відчинене вікно.

 От бачить пан, що вона така розумна, що її не перемудруєш та й оженився з нею. От живуть вони собі гаразд. Аж одного разу приходять двоє до пана судитися. От пан вийшов на рундук з жінкою та й питає:

—  Чого вам, люди добрі?      

Один каже:

—  Та от чого, пане: ночували ми обидва на полі, а як уранці повставали, то моя кобила привела лоша.

 А другий чоловік каже:

—  Ні, брехня, моя кобила привела лоша! Розсудіть нас, пане! От пан думав-думав та й каже:

—  Приведіть сюди лоша й коней, до якої лоша побіжіть — та й привела.— От привели, поставляли запряжені коняки, а лоша пустили. А вони, ті два хазяїни, так засмикали те лоша, кожен до себе тягаючи, що воно вже не знає, куди йому й бігти, взяло та й побігло геть. Ну, всі не знають, що тут робити, як розсудити. А Маруся каже:

—  Ви лоша прив'яжіть, а матерів повипрягайте та й пустіть — котра побіжить до лошати, то та його й привела.

 Зараз так і зробили, пустили тих — так одна й побігла до лошати, а друга стоїть.

 Розсудили так людей, пішли вони, а пан як розсердився:

 - Так ти мене дурнем перед людьми зробила! Бери все, що тобі наймиліше, та геть з моєї хати!

 А вона його вхопила за руку та й тягне за собою:

—  Ходім, — каже,— бо ти мені наймиліший за все!

 Він тоді побачив, що нічого з нею не поробить, помирився з нею, та й живуть укупі та хліб жують.

 

Можна прослухати аудіоказку

Посилання

https://www.youtube.com/watch?v=4h6swuJogx0

 

• Який герой вам найбільше сподобався?
• Які риси підприємливої людини виявили герої?
• Які ідеї допомогли героям у скрутній ситуації?

 

3. Закріплення знань про риси підприємливої людини. Виконання завдання 4 (с.37) у зошиті «Я пізнаю світ».

4. Групова робота. Вправа «Що ти б зробив, щоб допомогти іншій людини?»

5. Індивідуальна робота. Розвиток математичних знань. Математичний лабіринт «Допоможи песику дібратися до буди».

Учні самостійно розв’язують приклади на основі знання складу числа 5. Виконується перевірка розв’язаних прикладів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.Створення «віртуального словника».

Пояснення слів «доброчинність», «доброзичливість», «доброчесність».

Доброчинність - зроблене добро; корисний вчинок. 

Доброзичлива людина – людина, яка бажає, зичить людям добра, співчутливо ставиться до інших, дбає, піклується про них.

Доброчесність - моральна якість та чеснота.

- Поділ слів на склади, визначення наголосу.

- Складіть речення із одним із цих слів (доброчинність, доброзичливість, доброчесність).

- Чи вважаєте себе доброзичливою людиною? Чому?

- З яким словом пов’язані всі ці слова? (Добро).

 - А чи забувається добро?

7. Хвилинка відпочинку. Слухання пісні «Мелодія добра».

Учні слухають пісню, рухаючись під музику.

Посилання

https://www.youtube.com/watch?v=0KBaiI2jxU0

- До чого закликає нас пісня? (Стати добрішими).

8. Складання замітки в газету «Яке добро ми можемо зробити для довкілля?».

Учні висловлюють свої думки.

Всі зібрані думки складаються в загальну розповідь.

-Давайте складемо невеличку замітку в нашу шкільну газету про те, яке добро повинен творити школяр для довкілля.

ЗАМІТКА ДО ГАЗЕТИ

Щодня ми озираємось і бачимо навколо себе дерева, траву, квіти, птахів, комах, тварин. Це все природа. Людина — частина її. Але у людини є можливість змінювати природу. Кожна зміна позначається на навколишньому середовищі. Змінювати природу людина повинна обережно, бо окремі дії можуть завдавати шкоди і навіть призвести до загибелі. Від людини залежить, чи збереже вона природу, чи зруйнує. Нам подобається чисте повітря, прозора вода в річках, зелена трава на лугах, могутні дерева в лісах. Це життя. І наш обов'язок — зберегти його. Без природи людина загине. Збереження природи — це збереження людини. 

  Сьогодні люди об'єднуються у товариства, метою яких є охорона природи. Навколишнє середовище потребує нашого захисту. Забруднення річок і озер, загибель лісів, знищення цілих видів рослин і тварин — справа рук людини. Проте тільки людина може врятувати природу. І дорослі, і діти повинні об'єднати свої зусилля у справі захисту довкілля. 

Кожен школяр може посадити дерево і нагодувати птахів. Ми повинні обережно поводити себе на лісових галявинах та берегах річок, не залишаючи після себе сміття. Якщо так робитиме хоча б кожен школяр, то й це буде вагомий внесок у дорослу справу збереження природи. 

 

9. Збагачення словникового запасу учнів. Ознайомлення із значенням слова «ощадність». Виконання завдання 5 зошита «Я пізнаю світ» (с. 38).

Ощадність – бережне витрачання грошей.

Слова-синоніми: економність.

Людину, яка вміє заощаджувати називають економною.

Це риса, яка притаманна підприємливій людини.

 - На якому малюнку зображено заощадливих людей?

- А що дає людині ощадність?

10. Перегляд відео  «Як правильно і безболісно заощаджувати?»

В наш час заощадливість – дуже важлива риса для людини. Заощаджувати вміє не кожен. Треба вчитися правилам заощадження. Перегляньте відео, запам’ятайте прості правила заощадження, які можна робити у повсякденному житті.

Посилання

https://www.youtube.com/watch?v=S1QTODSDVeI

11. Гра «Магазин».

Мета: ознайомлювати з працею дорослих у магазині, у супермаркеті; розвивати  інтерес у грі; формувати позитивні взаємини між дітьми; виховувати повагу до праці продавця.

Ігровий матеріал: шкільні речі, іграшки, муляжі продуктів, одяг для ляльок, вішалки, дзеркало, каса, вітрина, ляльки, паперові гроші, гаманці.

У ході гри діти привчаються   до  правил  спілкування в магазині та спонукають уважно стежити одне за одним, щоб хто-небудь не забув подякувати за покупку або пояснення, вчаться правильно рахувати гроші, вибірати самі необхідні речі, вчаться заощаджувати.

 

12. Фізкультхвилинка

Доброта з роками не старіє.

Доброта від холоду зігріє.

Якщо доброта як сонце світить,

Їй радіють і дорослі й діти.

 

13. Розвиток математичних знань. Порівняння монет. Складання нерівностей. Виконання завдання 7 (с.38-39) у зошиті «Я пізнаю світ».

14. Робота в групах. Виконання завдання 10 (с. 40) у зошиті «Я пізнаю світ».

- Оберіть ті купюри, якими слід заплатити за покупку без решти.

15.  Самостійна робота. Робота з танграмом. Утворення цифр фігур за зразком.

- З яких геометричних фігур утворили фігуру цифри?

 

16. Підсумок заняття.

- З яким настроєм закінчуєте заняття?

- Чого навчилися?