Розробка заняття з хореографії «Лірика як основа українського танцю».

 

 

 

 

 

План-конспект  заняття з хореографії

ЗХК Шоу-група «Данс - Екзотик»

 

 

 

 

 

Керівник гуртка: Слобідська Яна Геннадіївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема заняття: «Лірика як основа українського танцю».

Мета заняття: Ознайомлення з характером українського танцю. Лірика як його основа. Правила та методики виконання простих традиційних рухів українського танцю. Поліпшення координації рухів і емоційної виразності учнів шляхом повторення і відпрацювання пройдених рухів.

Тип заняття: вивчення нового матеріалу, закріплення знань, вироблення умінь і навичок.

Завдання заняття:

Освітні:

- вивчення простих традиційних рухів українського танцю.

- закріплення знань, умінь і навичок, отриманих на попередніх заняттях;

- розвиток осмисленого виконання рухів;

- розвиток пізнавальних інтересів і творчого потенціалу учнів.

Розвиваючі:

- розвиток координації рухів;

- зміцнення опорно-рухового апарату;

- розвиток витривалості і постановки дихання;

Виховні:

- формування естетичного виховання, вміння вести себе в колективі;

- формування почуття відповідальності;

- активізація творчих здібностей;

- вміння творчо взаємодіяти на заняттях з педагогом.

Основні методи роботи:

- наочний (практичний показ);

- словесний (пояснення, бесіда).

Педагогічні технології:

- здоров'я зберігаюча технологія;

- особистісно-орієнтована технологія з диференційованим підходом.

Основний рівень 2 - й рік навчання

 

                                                          Хід заняття

Вступна частина заняття (5хв.)

- вхід в танцювальний зал;

- уклін педагогу і акомпоніатору;

- позначення теми і мети заняття;

- бесіда про характер українського танцю, та лірику як його основу.

Основна частина заняття (35 хв.)

- екзерсис біля станку;

- екзерсис на середині залу;

- вправи по діагоналі;

- вивчення простих традиційних рухів українського танцю.

Заключна частина заняття (5 хв.)

-висновок педагога;

 -основна побудова для виходу із залу;

- уклін педагогу і  акомпоніатору;

- вихід з танцювального залу під музичний супровід.

 

Вступна частина

- Вхід учнів у танцювальний зал. Учні шикуються в дві лінії в шаховому порядку.

- Уклін педагогу і акомпоніатору.

- Позначення теми і мети заняття.

- Розповідь про лірику як основу українського танцю.

Специфіка життя давніх східнослов'янських племен — древлян, дреговичів, в'ятичів, сіверян, волинян, білих хорватів, бужан та інших — слугували за основу самобутнього, оригінального, хореографічного мистецтва українського народу. Усі обряди, магічні звертання, заклинання, тощо безпосередньо залежали і були органічно пов'язані з землеробством та анімалістичним культом. Танцювальні рухи характерні для «Гопака», «Козачка», «Метелиці», становлять основу танців Центральної України, визначають головні національні риси української народної хореографії, якщо переглянути українські хороводи і сюжетні танці, легко помітити, що серед цих творів є однойменні твори. Усі українські народні танці, що збереглися в художньому побуті народу, виконують під музичний супровід. Український народ створив своє самобутнє, оригінальне хореографічне мистецтво, яке посідає одне з провідних місць в світовій духовній культурі. Український народ протягом століть створював самобутню культуру, яка відбиває його багатогранне життя. Одним з її найцінніших скарбів є танцювальне мистецтво. Кращі художні зразки народних танців збереглися і дійшли до наших днів. Вони стали невід'ємною частиною художнього життя Радянської України. Серед танців, які побутують тепер, можна відзначити хороводи, метелиці, гопаки, козачки, коломийки, гуцулки, кадрилі, польки і ряд сюжетних танців – “Коваль”, “Гречка”, “Льон”, “Лісоруби”, “Опришки”, “Аркан” та багато інших. Вчення зібраного хореографічного і музичного матеріалу дає можливість визначити три основних жанри українських народних танців: хороводи, сюжетні та побутові. Класифікація та характеристика українських народних танців: Український танець займає значне місце серед культурних надбань нашого народу. Широка популярність українського танцю в нашій країні та за кордоном пояснюється невичерпним багатством тем і сюжетів, щирістю, життєрадісним запалом, гумором. У танцювальних образах розкривається національний характер народу, відображаються явища, взяті безпосередньо з його побуту та праці, рідна природа тощо. Наявність яскравих побутових рис і особливостей, поєднаних з віртуозною технікою, надає українському танцю своєрідного колориту. Танець – мистецтво, що існує в часі й просторі. Воно живе в момент виконання. Без виконання його можна уявити тільки на підставі свідчень. Протягом багатовікової історії народу танець збагачувався і видозмінювався. У ньому знаходили своє відображення героїзм боротьби, радість праці, ігри, пов'язані з різними порами року, ліричні мотиви. Танці, що існують в Україні, можна поділити на три основні жанри:

• танці хороводного плану (веснянки, купальські хороводи та інші);
• сюжетні танці – відтворення явищ природи, народного побуту, тема праці, народна героїка тощо;
• побутові танці (гопак, козачок, кадрилі, гуцулки, коломийки та інші).

 

Основна частина

Екзерсис біля станку:

- комбінація Демі і гранд пліє по I, II, IV і V позиціях ніг (ускладнює елемент - підйом на полупальци, пордебра корпусу);

- комбінація баттмант тандю;

- комбінація па тандю жете (ускладнює елемент - піку,);

- комбінація Ронд де жамп партер;

- комбінація па фондю;

- комбінація па фраппе;

- комбінація адажіо (робота по класичним позам і арабескам);

- гранд па. поетапне вивчення вправи.

Екзерсис на середині залу:

- пордебра.

- комбінація Демі і гранд пліє.

- комбінація баттмант тандю.

Екзерсис по діагоналі:

- обертання шене;

Вивчення традиційних рухів українського танцю:

1. Танцювальні кроки:

- простий танцювальний крок;

- боковий крок;

- перемінний крок;

- ковзний крок;

2. Танцювальні біги:

- простий біг;

- бігунець;

- біг з підскоком;

- танцювальний біг з потрібним притупом.

Заключна частина

Висновок педагога (що вдалося, що ні).

- Основне побудова для виходу із залу (дві лінії в шаховому порядку).

- Ступінь реалізації мети, досягнутої на початку заняття.

- Уклін педагогу і акомпаніатору.

- вихід з танцювального залу під музичний супровід (марш).

 

 

Список Літератури

1.Балог К. Танці Закарпаття. – К. : Мистецтво, 2006.

2.Василенко К. Лексика українського народно-сценічного танцю. – К.: Мистецтво, 2008.

3.Василенко К. Ю. Лексика українського народно-сценічного танцю. – К. : Мистецтво, 2011.

4.Василенко К. Ю. Український народний танець. – К.: Мистецтво, 2011.

5.Верховинець Теорія українського народного танцю. – К.: Музична Україна, 2009.

6.Герасимчук Р. Гуцульські танці. – Л., 2009.

7.Гуменюк А. Українські народні танці. – К.: Наукова думка, 2012.

8.Зайцев Є. В. Основи народно-сценічного танцю. Ч.1 – К. : Мистецтво, 2001.

9.Зайцев Є. В. Основи народно-сценічного танцю. Ч.2 – К. : Мистецтво, 2001.

10.Зубатов С. Основи викладання українського народно-сценічного танцю. – К.: ІПКПК, 2005.