Розробки інтегрованих позакласних заходів Екскурсія „Т.Г.Шевченко – художник і Києво-Печерська лавра”

Про матеріал

Розробки інтегрованих позакласних заходів

Екскурсія Т.Г.Шевченко – художник і Києво-Печерська лавра

Мета: ознайомити учнів з мистецькою спадщиною Шевченка, показати вплив Києво-Печерської лаври на становлення його як художника; розвивати у дітей спостережливість, уміння помічати суттєві деталі, робити висновки; сприяти духовному розвиткові школярів, прищеплювати бажання поглиблювати свої знання з історії української духовної культури, плекати їхні естетичні смаки.

Вид заняття: екскурсія в Києво-Печерський Національний заповідник
Перегляд файлу

Розробки інтегрованих позакласних заходів

Екскурсія Т.Г.Шевченко – художник і Києво-Печерська лавра

Мета: ознайомити учнів з мистецькою спадщиною Шевченка, показати вплив Києво-Печерської лаври на становлення його як художника; розвивати у дітей спостережливість, уміння помічати суттєві деталі, робити висновки; сприяти духовному розвиткові школярів, прищеплювати бажання поглиблювати свої знання з історії української духовної культури, плекати їхні естетичні смаки.

Вид заняття: екскурсія в Києво-Печерський Національний заповідник.

Міжпредметні зв’язки: історія України, образотворче мистецтво, українознавство.

Перебіг позакласного заняття

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Повідомлення теми й мети позакласного заняття.

2. Організація навчальної діяльності учнів.

Позакласне заняття проходить в Києво-Печерському Національному заповіднику.

Маршрут екскурсії: Надбрамна церква – Музей Книги – Будиночок Мазепи – Всісвятська церква.

ІІ. Сприйняття й засвоєння матеріалу.

  1. Вступне слово вчителя.

Наше заняття сьогодні – незвичайне. Це заняття-екскурсія. До нього ми готувалися заздалегідь, адже в ролі екскурсоводів випробують себе учні нашого гуртка. Ми з вами знаходимось на території Києво-Печерської лаври. Це святе місце не міг не відвідати Тарас Шевченко, приїжджаючи в Київ. Сьогодні будемо говорити про Тараса Шевченка – художника. Давайте пригадаємо:

  • Коли в Шевченка виявився потяг до малювання? (У дитинстві, почав малювати дуже рано, у кількох ровесників-школярів навіть залишилися подаровані ним малюнки).
  • Коли здійснилася його мрія і він став художником? (Після викупу з кріпацтва у 1838 р., завдяки зусиллям митців В. Жуковського, О. Венеціанова, К. Брюллова, І. Сошенка, він стає вільним слухачем Академії мистецтв).
  • Який літературний  твір дає уявлення про ці події? (Повість „Художник”, написана російською мовою у 1856р. у Новопетрівській фортеці. Правдивість у змалюванні окремих епізодів і реальних осіб підтверджується записами в „Щоденнику” й листами Шевченка ).
  1. Словникова робота

Сепія фарба сіро-коричневого кольору. Офорт, аканта – різновиди техніки гравюри на металі.

Архітектурні пейзажі – зображення місцевості з наявністю архітектурних споруд.

Етюд – твір образотворчого мистецтва допоміжного характеру, виконаний  з натури з метою вивчення в процесі роботи над картиною.

Акварель – 1. Клейові фарби, що розводяться водою. 2. Живопис такими фарбами.

  1. Синтаксичний тренінг.

Запропонувати складне речення, використавши подані слова, записати до робочих екскурсійних нотаток карток. Зробити повний синтаксичний розбір речення (для учнів профільних філологічних класів).

  1. Екскурсія. Розповідь учня-екскурсовода 

1) Учень – екскурсовод Біля Надбрамної церкви.

Ми з вами знаходимось на території Лаври. Розбудова Києво-Печерської лаври почалася за князювання Володимира та Ярослава Мудрого. Поява її ствердила правдивість пророцтв Святого Андрія Первозванного, що „засяє на цих горах Благодать Божа”. Про Печерський монастир, що став провідним духовним центром України-Русі, згадується вперше в літописі 1051 року. Ченці Лаври започаткували багато видів мистецтва і науки: Нестор-літописець – перший історик, один із авторів „Повісті минулих літ”. Агапіт – перший відомий лікар. Аліпій – перший живописець. Лаврські печери – місце духовних подвигів перших ченців. У такому місці – духовному осередку наших пращурів, нашої історії, національної культури, звичайно, побувало багато митців. Це місце відвідав і Тарас Шевченко, більше того, він тут жив деякий час і творив свої картини. Шановні гості, ми зможемо зараз підійти до місця, де зупинявся геній.

2). Учень-екскурсовод. Біля Музею книги.

Якби навіть припустити, що Тарас Шевченко не був мислителем-філософом і не написав жодного віршованого рядка, то він все одно був би відомий світові як великий український художник, який досконало володів олівцем, аквареллю, олією, білилом, офортом, сепією.

З-під його пензля, граверського штихля, офортної голки та звичайнісінького олівця з’явилося багато прекрасних, викінчених творів. Зрозуміло, що ми не зможемо представити повної спадщини Шевченка-художника, а лише познайомимося з тими творами, які він виконав у Києво-Печерській лаврі.

3) Учень-екскурсовод Музей книги (ІІ поверх)

Тарас Шевченко неодноразово бував у Києві, вперше в 1829 році, як козачок Енгельгарда їхав за своїм паном, у 1843 р. – бувши уже вільним, у 1844р., найдовше жив  у 1845–47 рр., приїхавши сюди в червні 1845 р. після закінчення Петербурзької Академії мистецтв. Звичайно, не відвідати Києво-Печерську Лавру він не міг. Це вплинуло на нього як поета і художника. Під час відвідин Лаври Тарас Григорович зупинявся в приміщенні друкарні, на другому поверсі, де ми з вами і знаходимося. Звідси, з балкону, він оглядав Лівий берег і бачив Чернігівщину. За Дарницею починалась Чернігівська земля. Саме тут він малював картини.

4) Учень-екскурсовод Музей книги (І поверх)

Ми з вами знаходимося в приміщенні першого поверху друкарні. Це була перша і найбільша друкарня в Східній Україні. Окрім церковної літератури тут друкувалися і світські книги. Такі, як „Синопсис” Інокентія Гізеля – перша друкована книга з вітчизняної історії 1674 р. (показує книгу), перший український тлумачний словник Памви Беренди (1627 р.). У такому пам’ятному місці і бував Тарас Шевченко, будучи вже художником. Хист до малювання у Шевченка прокинувся дуже рано, ще в дитинстві він мав непереборне бажання будь-що навчитися малювати. Із спогадів Феофана Лободи нам відомо про його перші малярські вправи: „... в досугие часы рисовал углем на комоде и стайне петухов, людей, церковь, даже и Киевскую дзвиныцю.... Щоб стати художником, він мав пройти певну професіональну підготовку, тяжку школу навчання, шукати вчителя серед сільських дяків – іконописців, можливо, навчатись у видатного віленського художника, спробувати сувору ширяєвську науку, відвідувати класи петербурзького Товариства заохочення художників, навчатись в Академії мистецтв. Навчання в Академії мистецтв під керівництвом такого великого майстра, як Карл Брюллова допомогло Шевченкові блискуче оволодіти мистецтвом живопису. Шевченко був одним з повірених Брюллова, одягався по останній моді, був інтелегентною людиною, улюбленим учнем, виправдав сподівання свого вчителя – тричі відзначений срібними медалями за успіхи в живопису. Його поетична спадщина налічує 240 творів, а художня 1200 живописних робіт (олійних картин, архітектурних пейзажів, акварелей, сепій, офортів, малюнків). Сама кількість свідчить, що малярству Шевченко приділяв велику увагу. Однак за життя поета жоден його сучасник не мав повного уявлення про нього як художника. Альбом малюнків „Живописна Україна” – єдине окреме прижиттєве видання художніх творів митця. Серед робіт Київського періоду: рисунок олівцем 1843 р. – „У Києві”, „Видубицький монастир у Києві”, „Київ з боку Дніпра” та малюнки, які художник малював саме тут, у Лаврі. „Дальні печери Києво-Печерської лаври” у 1846 р., виконаний саме з ганку лаврської друкарні. Своє захоплення цим краєвидом Шевченко висловив у повісті „Близнецы”: „Но чаще всего я лелею мое старческое воображение картинами золотоглавого, садами повитого и тополями увенчанного Киева”. Ці твори Шевченко виконав між травнем і вереснем 1843 р. Сепію „Церква всіх святих у Києво-Печерській лаврі” він намалював у 1846 р. Ліворуч унизу на ній підпис: „Михаил Сажин” (Сажин намалював тут постаті жінки і старця). (Показує картину). Такі твори, як „Печери Київської лаври”, „Лаврська церква з дзвіницею” (кілька варіантів) та „Старці” й „Портрет отамана старців”, на яких зображено Лавру, на жаль, не знайдено.

Церква всіх святих... Чому саме її уподобав Шевченко? Мистецтвознавці радянського часу наголошували: тому, що Шевченку сподобалась гра світла і тіні. Безперечно, Шевченко майстер – кольорового контрасту і світлотіні, це споріднює його з Рембрандтом, не випадково в академії його прозивали російським Рембрандтом, контраст відчувається навіть у віршах:

В таку добу під горою,

Біля того гаю,

Що чорніє над водою,

Щось біле блукає.

Але ніхто й словом не обмовився про те, що Церкву Всіх Святих збудував Іван Степанович Мазепа. Під час перебування у Києві Шевченко близько зійшовся з Пантелеймоном Кулішем, Миколою Костомаровим  (показує портрети), в майбутньому відомим істориком, які і спонукали Шевченка до кращого пізнання історії України. Поміж персонажів історії України постать Мазепи вирізнялась, і Шевченко до неї ставився складно. Це відчувається і в поемі „Чернець”, повісті „Музикант”. (Читається уривок з поеми „Чернець”). Ми зараз зможемо пройти і побачити будиночок, в якому зупинявся Мазепа.

5) Учень-екскурсовод Біля будиночка Мазепи.

Під час приїзду в Київ Мазепа зупинявся в Лаврі саме в цьому будиночку. По Мазепі не залишилося в Лаврі особливих хоромів, як після інших князів. Але на побудову нових церков гроші Іван Степанович ніколи не шкодував. Одною з 12 церков, побудованих на гроші Івана Мазепи якраз і була церква всіх Святих. Благодійницька діяльність Мазепи була зумовлена тим, що гетьман намагався піднести свою Батьківщину на високий культурний рівень. Зараз ми зможемо підійти до Всісвятської церкви.

6) Учень-екскурсовод Біля Всісвятської церкви.

Давайте відійдемо подалі, щоб можна на відстані добре роздивитись споруду. Таку красу не міг не помітити Т.Г. Шевченко.

Церкву збудував Дмитро Оксамитов, будівничий, запрошений з Москви. При будівництві майстер використав традиції української дерев’яної архітектури барокового стилю. В основі фундаменту лежить правильний грецький хрест. При спробі відтворити архітектуру в іншому матеріалі бувають невдачі, але Оксамитов чудово справився з цим завданням. Будівля немов би активно взаємодіє з довколишнім середовищем. Протягом доби сонце, по-різному освітлюючи споруду, викликаючи гру світла і тіні, народжує дивне відчуття руху. Цього не міг не помітити Тарас Шевченко. Відома споруда фактично не має чітко вираженого фасаду, тому виразність її силуету не втрачає своєї краси, з якої точки її б не оглядали. Зверніть увагу на орнамент, який має геометричні форми, такий зберігся тільки на цій церкві та в Кремлі. В середині фундаменту вбудовані голосники, горловина яких йде в землю – це усуває шум, адже поряд знаходиться економічний корпус і тут завжди було шумно. Саме тиша в цій церкві і привабила Шевченка. Але ця церква привабила ще одного майстра, Івана Їжакевича, останнього керівника Лаврської іконописної школи.

7) Учень-екскурсовод. У церкві

Церква Всіх Святих, як і більшість будов монастиря, постраждала під час пожежі 1718 р., але невдовзі була відбудована. Після ремонту 1904 р. було вирішено розписати інтер’єр церкви, роботи закінчили за 5 місяців. У розписах храму брало участь 24 художники, 12 з яких були учнями монастирської художньої школи. В орнаменті можна побачити символи, які дійшли від трипільської доби  (символ Батьківщини, зерно проросле, що дає життя). Зображення на темно-синьому тлі у центральній бані Христа-Пантократа є головним. У лівій руці він тримає відкриту книгу з написом: „Азь єсмь Светь миру”. На парусах зображені лики Євангелістів. У церкві Всіх Святих зображено лише двох з них – св. Марка та Луку. Тут також зображені апостоли св. Петро, Андрій, Філіп, Варфоломей і ін.

На стінах вівтарної частини розміщені зображення засновників Києво-Печерського монастиря Антонія та Феодосія. Далі по колу прп. Нестора- Літописця. Ісакія Затворника і ін. Обабіч входу на повний зріст – князь Володимир, св. Кирило та Мефодій – церква їх відносить до типу святих. Також можете спостерігати в центрі інтер’єру церкви різьблений позолочений іконостас. До речі, цікаво знати, що саме в цій церкві були зняті фільми „Вогнем і мечем”, „Богдан Хмельницький”. Мабуть, секрет в імовірній схожості інтер’єру на інтер’єри XVII століття. Таким чином, Всісвятська церква поєднала три величні постаті України: гетьмана Івана Мазепу, народного художника України Івана Їжакевича, який після революції малював, в основному, ілюстрації до творів Т. Г. Шевченка та основоположника української літератури і, водночас, художника Т. Г. Шевченка.

  1. Граматичний тренінг.Правильне вживання числівників.

Запишіть числівники, які вживалися у розповіді екскурсоводів (вправність на запам’ятовування тексту екскурсії). Поясніть написання. Провідміняйте один числівник на вибір. Складіть асоціативну схему для запам’ятовування числівників.

ІІІ. Підбиття підсумків заняття.

Учитель. Отже, ми з вами закінчили урок-екскурсію. Думаю, ми досягли поставленої мети. Про творчу спадщину Шевченка ви дізнались багато нового. На уроці був присутній дух святості Лаври, дух народознавства, відчувався зв’язок з історією українського народу.

IV. Практичне заняття.

Створіть альбом малюнків до екскурсії.

Напишіть твір на тему: „Мої враження від екскурсії”.

Створіть флеш ролик „Екскурсія у Лаврі”, „Т. Шевченко у лаврі”.

Використана література

  1. Бурачек М.Г. Великий народный художник [Альбом] : з 75 репродукциiями художнiх творiв Т.Г. Шевченка. ‒ К. : Мистецтво , 1939. ‒ [58] с., 75 ил., цв. ил.
  2. Вічний як народ: Сторінки до біографії Т.Г.Шевченка / авт.-упоряд. О. І. Руденко, Н. Б. Петренко. ‒ К. : Либідь, 1998. ‒ 272 с.
  3. Спогади про Тараса Шевченка / упоряд. і примітки В. С. Бородін, М. М. Павлюк ; ред. І. О. Дзеверін ; передмова В. Є. Шубравський. ‒ К. : Дніпро, 1982. ‒ 547 с.
  4. Тарахан-Береза, З. П.  Шевченко – поет і художник : до проблеми єдності образного мислення : [монографія] / З. П. Тарахан-Береза. – К. : Наукова думка, 1985. – 183 с.
  5. Тракуменко С. Шевченко-художник / С. Тракуменко. – К. : Знання, 1961.
  6. Шагинян М. Тарас Шевченко / М. Шагинян. ‒ 4-е изд. ‒ М. : Худож. лит. , 1964. ‒ 271 с.
  7. Шевченківський словник : у 2 т. / відп. ред. Є. П. Кирилюк ; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. ‒ К. : Головна редакція УРЕ, 1976 . ‒. ‒ Т. 1 : А ‒ Мол. ‒ 1976. ‒ 416 с.
  8. Шевченківський словник : у 2 т. / відп. ред. Є. П. Кирилюк ; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. ‒ К. : Головна редакція УРЕ, 1976 . ‒. ‒ Т. 2 : Мол ‒ Я. ‒ 1977. ‒ 410 с.
  9. Шевченко, Т. Г.  Живопис, графіка : альбом / Т. Г. Шевченко ; [авт.-упоряд. Д. В. Степовик]. – К. : Мистецтво, 1986. – 18 с., [74] арк. іл.
  10. Шевченко, Т. Г.  Повести / Т. Г. Шевченко. – Дніпропетровськ : Січ, 2003. – 690 с.


doc
Додано
20 вересня 2018
Переглядів
732
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку