Розробки уроків по темі "Розмноження та розвиток людини" з біології людини 8 клас.

РОЗМНОЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛЮДИНИ

Урок № 64

     

Тема: Будова та функції  репродуктивної системи.

 Лабораторне дослідження  «Будова статевих клітин».

Мета.

Освітня. Прослідкувати еволюцію статевого розмноження в природі; вивчити   особливості статевої системи, дослідити взаємозв'язок будови і виконуваних функцій;  вивчити, як формуються чоловічі і жіночі статеві клітини та особливості будови гамет.

Розвиваюча. Розвивати комунікативні якості, навички самостійної роботи, розвивати    логічне мислення, уміння виділяти головне, порівнювати, аналізувати,   складати схеми, конспекти.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до свого організму та оточуючих людей; втілювати статеве та моральне виховання.

Обладнання. Таблиці; "Статеві клітини", "Гаметогенез", "Мейоз", "Еволюція статевого розмноження"

Основні поняття і терміни: гормони, матка, прогестерон, сім'яні міхурці, передміхурова залоза, куперова залоза, яєчко, яєчники, тестостерон, маткова труба, естроген, сперматозоїди, яйцеклітини, сперматогенез, оогенез, дозрівання, мейоз, поділ клітин.

Тип уроку. Комбінований.

Наскрізні лінії:  здоров’я і безпека

 

ХІД УРОКУ

 

 І. Організаційний момент

ІІ. Активізація опорних знань учнів

Повторення еволюції статевого розмноження хордових рослин:
- чим відрізняється нестатеве та статеве розмноження;
- чим відрізняється зовнішнє та внутрішнє запліднення;
- які зародкові оболонки ви знаєте;
- які особливості статевих органів ссавців?
 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Поставити проблемне запитання, для того, щоб з’ясувати дану ситуацію:
- дівчинка прийшла додому і запитала у мами та бабусі як вони  з’явилися на світ. Бабуся сказала, що її знайшли в капусті, а мама сказала, що її принесли лелеки. Дівчина здивувалася і радісна вигукнула: “Тільки я народилася нормально!”
Таким чином ми повинні довідатися, як природа створила статеві органи жінки і чоловіка, щоб продовжити рід та життя на планеті.

IV. Вивчення нового матеріалу:

1. Жіноча репродуктивна система.
2. Чоловіча  репродуктивна система.
3. Будова статевих клітин людини.

 

4.  Лабораторне дослідження  Будова статевих клітин.

Людина розмножується статевим способом. Функцію розмноження забезпечує репродуктивна система, яку утворюють статеві  органи. Статеві органи складаються зі статевих залоз, де формуються статеві клітини; статевих шляхів, по яких ці клітини досягають місця запліднення, і зовнішніх статевих органів, що забезпечують зустріч статевих клітин.

Процес створення нового життя називається репродукцією, а частини тіла, які беруть участь у цьому процесі, утворюють репродуктивну систему.

Статеві органи людини поділяються на чоловічі та жіночі. І в чоловіків і в жінок виділяють зовнішні та внутрішні статеві органи. Їх основною функцією є забезпечення процесу розмноження, тобто утворення чоловічих та жіночих статевих клітин, виношування

плоду в жінок та виділення специфічних секретів у чоловіків.

1.     Жіноча репродуктивна система.

 Репродуктивними органами жінки є молочні залози та зовнішні й внут­рішні статеві органи.

Молочні залози — парний орган, який складається з 15-20 залозистих часточок, у яких після пологів починає вироблятися спеціальний секрет — грудне молоко.

До зовнішніх статевих органів жінки належать: великі соромітні губи, утворені двома складками шкіри;  малі соромітні губи, які розташовані всередині великих і вкриті слизовою оболонкою. Між малими соромітними губами розміщується клітор — орган статевого чуття. Нижче від клітора міс­титься зовнішній отвір сечівника - уретри. У жінки сечівник проходить ок­ремо від статевих шляхів і має власний отвір. Ще нижче розміщений піхви, який є межею між зовнішніми та внутрішніми статевими органами. У дівчат він прикритий дівочою плівкою — своєрідним виростом слизової оболонки, що захищає внутрішні статеві органи від інфекцій.

Отже, зовнішні статеві органи:

а) статеві губи;
б) клітор;
в) дівоча пліва.

Учні одночасно за розповіддю вчителя  заповнюють таблицю зошитах

органи	структура	функції
Статеві клітини	яйцеклітина	Передавання спадкових ознак матері
Статеві залози	Яєчники – парні залози, прикріплені до стінки черевної порожнини за допомогою складки очеревини.	Утворення яйцеклітини, синтез гормонів ( естрадіолу та прогестерону)
Допоміжні залози	Фолікулярні клітини – скупчення міхурців, які містяться в мозковій речовині яєчників, жовте тіло, утворене клітинами фолікула, який лопнув.	Живлення яйцеклітини і зародка на початкових етапах розвитку, тимчасовий синтез гормонів
Вивідні шляхи

2.     Чоловіча  репродуктивна система.

 Функції чоловічої статевої системи — це утворення чоловічих статевих клітин і забезпечення їхнього надходження до внутрішніх статевих органів жінки, у яких відбувається процес запліднення. Чоловічі статеві органи  складаються з:

• внутрішніх статевих органів — яєчок (чоловічі статеві залози), їхніх проток, придаткових статевих залоз ( сім'явиносних проток, сім'яних міхурців, передміхурової залози, куперові залози) та сечівника;

• зовнішніх статевих органів — мошонки (калитки) і статевого члена (пеніса).

Яєчко  — парна чоловіча статева залоза змішаної секреції, що виробляє чоловічі статеві клітини — сперматозоїди, або сперматозоони (зовнішньо секреторна функція), та чоловічий статевий гормон тестостерон (внут-рішньосекреторна функція). Яєчка розміщені в шкірно-м'язовому мішечку — мошонці. У плоду вони формуються в черевній порожнині й відразу ж після народження або протягом 1-2 тижнів опускаються в мошонку. Якщо це не відбулося, батькам дитини треба звернутися до лікаря.

Яєчко — це утвір овальної форми об'ємом 15-25 см³ і масою 20-30 г. Зовні воно вкрите сімома оболонками. Цей комплекс оболонок має велике біологічне значення, бо слугує збереженню певної сталої температури яєчка, потрібної для утворення сперматозоїдів, які можуть повноцінно розвиватися лише за температури на 2-3 °С нижчої від температури внутрішніх органів. Тому чоловікам не бажано носити надто щільну білизну, часто приймати гарячу ванну.

Кожне яєчко складається приблизно з тисячі звивистих сім'яних канальців загальною довжиною до 300-400 м. При статевому дозріванні в сім'яних канальцях яєчок починають утворюватися сперматозоїди. З яєчок вони надходять до придатків, де відбувається їхнє дозрівання впродовж 80 діб.

Придаток яєчка — це згорнута спіраллю трубка (у розгорнутому вигляді її довжина становить майже 6 м), що проходить по задній частині яєчка. Від кожного придатка починається сім'явиносна протока. Наприкінці вони з'єднуються з протоками сім'яних міхурців і відкриваються в сечівник. Саме тут сечовий шлях об'єднується зі статевим (звідси й назва — сечостатева система). Секрети придаткових статевих залоз разом із сперматозоїдами утворюють сперму.

Сім'яні міхурці -- парні залози, секрет яких забезпечує сперматозоїди поживними речовинами, а також підтримує їхню рухливість.

Передміхурова залоза (простата) непарний орган, який розташований під сечовим міхуром і охоплює верхню частину сечівника. Вона виділяє секрет слаболужної реакції та біологічно активні речовини, що змішуються зі спермою. Проходячи по сім'явиносній протоці, секрет простати нейтралізує кисле середовище в сечівнику й стимулює рухливість сперматозоїдів. Сечівник у чоловіків водночас є шляхом, по якому відбувається виділення сечі із сечового міхура та виділення сперми. М'язи простати при скороченні перетискають сечівник, унаслідок чого не відбувається змішування сечі зі спермою. Скорочення м'язів простати забезпечує також процес сім'яви­порскування.

Статевий член (латин, репіч)  складається з тіла та головки, утворений печеристими (губчастими) тілами.

Головку статевого члена вкриває складка шкіри — крайня плоть.

Іноді трапляються випадки зрощення крайньої плоті з головкою. У цьому разі потрібно звернутися до лікаря-уролога.

У деяких народів, які сповідують певну релігію (іудаїзм, мусульманство), з прадавніх часів існує обряд обрізання крайньої плоті.

Сперматозоїди (з грец. сім'я та життя) — дозрілі гаплоїдні чоловічі статеві клітини. Уперше їх відкрив у спермі ссавців у 1677 р. видатний нідерландський природознавець Антоні ван Левенгук. А термін «сперма­тозоїд» у 1827 р. запропонував естонський вчений Карл Бер. На відміну від жіночого, у чоловічому організмі статеві клітини починають утворюватися лише з періоду статевого дозрівання (12-15 років), а припиняється цей процес після 65-70 років. Сперматозоїди утворюються в результаті процесу сперматогенезу, який триває до 80 діб.

Дозрілі сперматозоїди потрапляють у розширену кінцеву частину сім'явиносних протоків, де змішуються із сім'яною рідиною, утворюючи сперму. Сім'яна рідина складається із секретів епітелію звивистих канальців, сім'яних міхурців і простати. За один статевий акт виділяється 2-4 мл сперми.

Учні  одночасно за розповіддю вчителя заповнюють таблицю в зошитах

Будова чоловічої статевої системи

	Структура	Функції
Статеві клітини
Статеві залози
Допоміжні залози
Вивідні шляхи

 

3.   Статеві клітини.

Сперматозоїд — дозріла чоловіча статева клітина, головне призначення  якої — запліднення жіночої яйцеклітини.

Він має таку будову: головка, середня ділянка і хвіст. Головка

сперматозоїда людини має форму еліпсоїда, стислого з боків (що

забезпечує малий опір під час руху). У головці сперматозоїда розташовуються: ядро, що містить спадкову інформацію; центріоль;

акросома, що містить речовини для розчинення оболонки яйцеклітини. При контакті з яйцеклітиною акросома викидає свої ферменти

назовні і розчиняє невелику ділянку оболонки яйцеклітини, завдяки

чому утворюється невеликий прохід для проникнення сперматозоїда.

Позаду головки розташовується так звана середня частина сперматозоїда, у якій перебуває мітохондрія. Через всю середню частину

сперматозоїда проходить цитоскелет джгутика, який складається

з мікротрубочок. Від головки середню частину відокремлює невелике

звуження — шийка.

Позаду середньої частини розташовується хвіст. Він тонший за середню частину і значно довший за неї. Хвіст — орган руху сперматозоїда.

Під час руху сперматозоїд зазвичай обертається довкола своєї осі.

Розміри сперматозоїда надзвичайно малі, що є необхідним для забезпечення швидкого руху.

Отже, сперматозоїд — це спеціалізована клітина, будова якої

дозволяє їй виконати свою головну функцію: якнайшвидше проникнути в жіночу яйцеклітину для запліднення, щоб внести до неї

генетичний чоловічий матеріал.

Яйцеклітина — жіноча статева клітина. На відміну від сперматозоїда — велика, округлої форми, переважно нерухома (позбавлена апарату активного руху).

Має запас поживних речовин. Саме вони забезпечують живлення зародка в ембріональному періоді.

Яйцеклітина має таку будову: ядро; цитоплазма з органелами та

запасними поживними речовинами; оболонки; клітини променистого

вінця. Характерною властивістю яйцеклітини є блокування проникності оболонок після контакту з акросомою першого сперматозоїда

та її активація — перехід зі стану спокою до розвитку.

Після запліднення сперматозоїдом клітина закріплюється в слизовій оболонці тіла матки, і починається розвиток плоду (вагітність).

Головне призначення яйцеклітини — забезпечити розвиток нового

організму після запліднення.

Робота з підручником.

а) Розгляньте малюнок у підручнику «Будова жіночої статевої клітини», зробіть малюнок і підпишіть його.

 

 

Яйцеклітина

1 — ядро;

2 — фолікулярні клітини;

3 — жовткова оболонка;

4 — прозора оболонка.

Діаметр 1/7 мм, вага 0,015 млг.

 

б) Розгляньте будову чоловічої статевої клітини у підручнику, зробіть малюнок і підпишіть його.

 

 

Сперматозоон

1 — головка (довжина — 5 мкр);

2 — ядро;

3 — акросома;

4 — шийка (довжина 3-8 мкр);

5 — хвостик (30-50 мкр довжини);

6 — мітохондрії, центріолі шийки.

 

Статеві клітини невеликі на розміри. Вивчення їх було утруднене.

Гіппократ (370 р. до н. е.) писав, що зародок утворюється внаслідок перемішування батьківського сімені і крові матері. Вже згодом Аристотель (384-322 р. до н. е.) вивчав курячий зародок і його розвиток. Він написав трактат «Про виникнення тварин». Тут він вказав, що клітини чоловічі і жіночі дають початок зародку.

У 1677 р. Антоні ван Левенгук вперше побачив рухливі сперматозоїди морської свинки і зафіксував їхню будову під мікроскопом.

Вчені довели, що при народженні дівчинки у неї уже міститься 400 тис. яйцеклітин у яєчниках.

Яйцеклітину людини було описано в 1827 р. засновником ембріології академіком К.Бером.

2. Розвиток статевих клітин людини. (Розповідь учителя. Заповне­ння таблиці.)

 

Розвиток статевих клітин

 

Запитання для аналізу	Сперматогенез	Овогенез
Статеві залози	Яєчка	Яєчники
Статеві клітини	Сперматозоїди	Яйцеклітини
Характерні особливості статевих клітин. Відносні розміри Рухливість Форма Наявність поживних речовин	Дуже малі Рухливі Округлі, з хвостиком Відсутні	130-160 мкм Нерухливі Округлі Наявні
Особливості розвитку статевих клітин у різних зонах статевих залоз: Зона розмноження Зона росту Зона дозрівання	Шляхом мітозу, утворюються сперматоцити Збільшуються в розмірах Шляхом мейозу,утворюються гаплоїдні сперматиди, з яких форму­ються сперматозоїди	Шляхом мітозу, утворюються овоцити Збільшується в розмірах Шляхом мейозу, утворю­ються гаплоїдні овоцити, з яких формуються яйцеклітини

 

Лабораторне дослідження № 13

 

Тема. Будова статевих клітин

Мета: на прикладі сперматозоїдів та яйцеклітин хребетних докладно розглянути особливості будови статевих клітин.

Обладнання й матеріали: мікроскопи, постійні мікропрепарати або фотографії сперматозоїдів і яйцеклітин хребетних тварин, підручник, робочий зошит.

 

Хід роботи

1. Розгляньте під мікроскопом постійний препарат сперматозоїдів (за відсутності препаратів розгляньте рисунок або фотографію сперматозоїдів).

2. У робочому зошиті намалюйте схему будови сперматозоїда й позначте його основні частини.

3. Розгляньте під мікроскопом постійний препарат яйцеклітини (за відсутності препаратів розгляньте рисунок або фотографію яйцеклітини).

4. У робочому зошиті намалюйте схему будови яйцеклітини й позначте її основні частини.

5. Зробіть висновок, у якому вкажіть, чим обумовлені відмінності в будові чоловічих і жіночих статевих клітин.

 

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Заповнити таблицю:

Стать	Залози	Гормони	Дія
Чоловіча	Яєчка	Тестостерон	Вплив на статеву функцію, на розмноження, розвиток вторинних статевих ознак.
Жіноча	Яєчник	Естрадіол, прогестерон	Ріст матки, розвиток вторинних статевих ознак , прогесерон - гормон вагітності

 

Питання до учнів

1. Які органи належать до внутрішніх жіночих статевих органів?

2. Які органи належать до внутрішніх чоловічих статевих органів?

3. Які органи належать до зовнішніх жіночих статевих органів?

4. Які органи належать до зовнішніх чоловічих статевих органів?

5.Процес утворення чоловічих статевих клітин. (Сперматогенез)

6. Процес утворення жіночих статевих клітин. (Овогенез)

7. Гаметогенез — це процес... (формування чоловічих і жіночих ста­тевих клітин).

8.  Дозрівання жіночих статевих клітин називається... (овуляцією).

9.  Яйцеклітина відрізняється від сперматозоона... (розмірами, будо­вою).

10. Сперматозоїд складається із... (головки, шийки, хвостика).

 

VІ. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний параграф.

 

 

Урок № 65

     

Тема:  Менструальний цикл і запліднення. Ембріональний розвиток. Вагітність.

Мета.

Освітня.  Формувати компетентність учнів щодо репродуктивної системи людини, ознайомити  з етапами менструального циклу та механізмом запліднення, з основними етапами ембріонального розвитку людини, розповісти про особливості періоду вагітності людини.

 

Виховна.  Виховувати бережливе ставлення до власного організму та оточуючих людей; навчити учнів визначати сприятливі і несприятливі для запліднення дні.

 

Обладнання й матеріали: таблиці зі схемами будови чоловічих та жіночих статевих органів, схеми сперматогенезу та овогенезу, схеми будови яйцеклітини і сперматозоїда.

 

Базові поняття й терміни: сперматозоїди, яйцеклітини, запліднення, менструальний цикл, штучне запліднення, зародок, плід, імплантація зародка, зародкові оболонки, плацента, вагітність.

Наскрізні лінії: здоров я і безпека

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Біологічний диктант.

1. До чоловічих статевих органів належать ……………..
2. До жіночих статевих органів належать ……………..
3. Функції яєчка …………….
4. Функції яєчників ………………
5. Матка має будову і функції ……………..
6. Вторинні статеві ознаки жінки …………………
7. Вторинні статеві ознаки чоловіка …………………..
III. Вивчення нового матеріалу

1. Менструальний цикл.
2. Запліднення.
3. Вагітність.
4. Ембріональний розвиток.
5. Плацента.

Розповідь учителя з елементами бесіди

1.     Менструальний цикл

Менструальний цикл — це закономірні циклічні зміни в організмі жінки, що повторюються через певні проміжки часу й зовні виявляються менструацією. Менструація — періодична поява нерясних і нетривалих кров’яних виділень зі статевих шляхів, характерна для здорової невагітної жінки. Перша менструація настає частіше всього у віці 12–14 років. Протягом подальших 1,5–2 роки завершується становлення менструальної функції, яка здійснюється надалі протягом 23–28 років репродуктивного періоду життя жінки.

Припинення менструацій, так звана фізіологічна аменорея, спостерігається у жінок під час вагітності й у багатьох з них — після пологів у період годування дитини грудьми. Протягом перехідного, пременопаузального, періоду життя жінки починається поступове згасання менструальної функції, яка повністю вичерпується, — настає клімакс.

Кожен нормальний менструальний цикл є підготовкою організму жінки до вагітності. Початком менструального циклу прийнято вважати перший день кров’яних виділень, а тривалість кожного циклу визначають від початку однієї й до початку подальшої менструації. Менструальна кровотеча є наслідком відторгнення слизової оболонки матки — ендометрія.

Існують критерії нормального менструального циклу:

1) Тривалість менструального циклу коливається від 21 до 35 днів (у середньому 28 днів).

2) Тривалість менструальної кровотечі становить 3–7 днів.

3) Об’єм крововтрати за час менструації невеликий і становить 50–100 мл.

За менструальний цикл відповідає відразу декілька органів, що працюють «у команді». Ця злагоджена система побудована за ієрархічним принципом (ніжчерозміщені структури регулюються вищерозміщеними) і складається з кількох рівнів. Органи-мішені є кінцевою точкою дії для статевих гормонів, що виробляються яєчниками (матка, маткові труби, піхва, молочні залози, шкірні покриви, жирова тканина, кістки). До другого рівня належать яєчники, які відповідають за дозрівання яйцеклітини й вироблення статевих гормонів. До третього рівня відносять гіпофіз (точніше, його передню частку). Гіпофіз виробляє ряд найважливіших гормонів, серед яких два безпосередньо регулюють роботу яєчників, — це фолікулостимулюючий гормон (ФСГ) і лютеїнізуючий гормон (ЛГ ).

2.     Запліднення

Заплідненням називають процес з'єднання (злиття) зрілої чоловічої (сперматозоїд) і жіночої (яйцеклітина) статевих клітин, у результаті якого утворюється одна клітина (зигота), що є початком нового організму.

Сперматозоїди мають властивість рухатися проти течії рідини. Із піхви вони переміщуються в матку й із неї у маткові труби, хоча рідина (секрет) у статевих шляхах тече в протилежному напрямі. Суміш сперматозоїдів із секретом сім'яних пухирців, передміхурової та куперової залоз називається сім'яною рідиною, або спермою. Під час статевих зносин у піхву випорскується 3–5 мл сперми, в якій міститься 200–500 млн сперматозоїдів. Під дією кислого середовища піхви частина сперматозоїдів гинее або втрачає життєздатність, частина проникає в просвіт матки і труб. Лужне середовище в шийці й тілі матки — найсприятливіше

для життєдіяльності сперматозоїдів. У лужному середовищі матки й маткових труб сперматозоїди зберігають здатність рухатися протягом кількох днів (три-чотири дні). Проте здатність до запліднення після проникнення в матку і труби сперматозоїди зберігають не

більше двох днів. Сперматозоїди, які самостійно рухаються, через 0,5–1 год досягають порожнини матки, через 1,5–2 год потрапляють у маткові труби, де вони зустрічаються з яйцеклітиною. Яйцеклітини самостійно рухатися не можуть. Зріла яйцеклітина, оточена прозорою оболонкою, потрапляє з фолікула, який лопнув, у черевну порожнину. Потраплянню яйцеклітини в трубу сприяють перистальтичні рухи труби та її бахромок, миготіння війок епітелію труби, що створює течію рідини від лійки до маткового кінця труби. Запліднення зазвичай відбувається в матковій трубі. До яйцеклітини, що потрапила в маткову трубу, йде багато мільйонів сперматозоїдів. На поверхні яйцеклітини назустріч сперматозоїдам утворюється сприймальний горбик. Проникненню багатьох сперматозоїдів у протоплазму яйцеклітини перешкоджають клітини променистого вінця і прозора оболонка. Сперматозоїди, які вкривають поверхню яйцеклітини, виділяють ферменти, які сприяють збільшенню проникності променистого вінця і прозорої оболонки та проникненню до яйцеклітини кількох чоловічих статевих клітин. Із кількох сперматозоїдів, що проникли до яйцеклітини, тільки один бере участь у заплідненні; ядро цього сперматозоїда просувається назустріч ядру яйцеклітини і зливається з ним. Усі сперматозоїди, що не потрапили в яйцеклітину, гинуть, розпадаються і всмоктуються слизовою оболонкою труб.

3)  Вагітність

Вагітність — це фізіологічний стан організму жінки, пов’язаний із заплідненням яйцеклітини й розвитком зародка і плоду.

 Ознаки вагітності: посилення виділення гормонів яєчників, а потім плаценти; припинення менструацій; збільшення розмірів матки; збільшення молочних залоз; посилення обміну речовин; сонливість; нудота (токсикоз) тощо. Вагітність у жінки триває 270–280 днів.  Значні зміни відбуваються в матці: збільшуються її розміри не тільки за рахунок розтягнення стінок, але й за рахунок збільшення маси м’язів; інтенсивно розвивається сітка великих і дрібних судин, що несуть кров до плаценти. Дихання стає глибше, що забезпечує більш повне насичення крові киснем. Нирки працюють з підвищеним навантаженням, виводячи продукти обміну не тільки матері, але й плоду. Активується утворення в кістковому мозку еритроцитів, збільшується кількість крові, розширюються кровоносні судини, підсилюється газообмін. Для забезпечення нормального функціонування органів і систем організму вагітної, сприятливих умов для розвитку плоду необхідна підвищена кількість поживних речовин та кисню. Стан здоров’я вагітної та її поведінка, особливо в перші тижні вагітності, коли відбувається закладка органів і тканин плоду, багато в чому визначають характер протікання вагітності, подальший розвиток плоду і здоров’я майбутньої дитини. Будь-яке захворювання вагітної, неправильне харчування, порушення режиму, прийом деяких ліків без призначення лікаря, паління й уживання алкогольних напоїв можуть вплинути на перебіг вагітності та плід.

У період вагітності нікотин проникає з організму матері у плід. На ранніх стадіях він може перервати вагітність в результаті порушення прикріплення ембріона до стінки матки. На пізніших стадіях вагітності нікотин значно погіршує постачання плода киснем. Внаслідок хронічного кисневого голодування уповільнюються його ріст і розвиток. Тому у жінок, які палять, діти народжуються з меншою масою (на 120-130 г) і меншими розмірами тіла.

Паління у період вагітності підвищує частоту виникнення ускладнень під час пологів. Відомості про частоту виникнення природжених каліцтв у зв'язку з палінням майбутніх матерів спірні. Очевидно, каліцтва травної, серцево-судинної і видільної систем у плода не пов'язані з палінням.

Проте вірогідно, що вдвічі зростає число каліцтв центральної нервової системи і верхньої губи у дітей жінок, які палять, порівняно з тими, що не палять. Запобігання алкогольній і нікотиновій інтоксикації жінок у період вагітності - важливий фактор поліпшення здоров'я населення.

4). Які особливості ембріонального розвитку людини?

                ( Розгляд слайдів презентації уроку)

 

В ембріогенезі людини виділяють три послідовні періоди: початковий, зародковий і плодовий. Початковий період триває перший тиждень ембріо­нального розвитку. Перший мітотичний поділ зиготи закінчується приблизно через 30 годин після запліднення. Через три доби формується купка з 12-16 щільно прилеглих один до одного бластомерів - морула. Для людини, як і для інших плацентарних ссавців, характерне повне рівномір­не дроблення. Бластомери забезпечують обмін речовин між зародком і ма­теринським організмом, беруть участь у вростанні зародка в стінку матки та формуванні плаценти, слугують для забезпечення гістогенезу та органо­генезу. Починаючи з четвертої доби після запліднення виникає бластоциста.

Зародковий період триває від початку другого і до закінчення восьмого тижня вагітності. У цей час ембріон живиться переважно секретами зало­зистих клітин стінки матки. На початку другого тижня розпочинається гаструляція, на третьому - розвиток осьових органів (хорда та нервова трубка) і мозку. Загалом до закінчення восьмого тижня формуються всі органи, системи органів та позазародкові оболонки, тобто загалом завер­шуються основні події гістогенезу та органогенезу.

Плодовий період починається з дев’ятого тижня вагітності та завершу­ється народженням. Зародок на цій стадії називають плодом. У цей час плід посилено росте і живиться за допомогою плаценти. Плацента досягав максимального розвитку наприкінці п’ятого місяця зародкового розвит­ку: її діаметр становить 15-25 см, а маса - 500-600 г. Як ви пам’ятаєте, через плаценту плід отримує від материнського організму поживні речовини і кисень, виводить кінцеві продукти метаболізму та вуглекислий газ. Крім того, плацента захищає плід від проникнення токсичних речовин і більшості хвороботворних мікроорганізмів. Однак через плаценту можуть проникати деякі віруси (наприклад, ВІЛ), бактерії (збудники сифілісу тощо), одноклітинні (токсоплазма та ін.) та багатоклітинні (різні види гельмінтів) паразитичні тварини. В клітинах плаценти синтезуються пев­ні вітаміни та гормони. До середини внутрішньої поверхні плаценти при­єднаний пупковий канатик, або пуповина (мал. 22.1), який забезпечує зв’язок з нею зародка. Всередині він заповнений зародковою сполучною тканиною з невеликою кількістю клі­тин, там проходять дві пупкові артерії та пупкова вена, які закінчуються сис­темою капілярів. Кров матері та плоду не змішується; обмін речовинами від­бувається через системи капілярів у плаценті. Артерії відводять венозну кров від плаценти до організму матері, а пупкова вена приносить до плоду через плаценту артеріальну кров з по­живними речовинами.

Наприкінці другого місяця довжи­на плоду зростає до 20-25 мм, причому майже половина тіла припадає на го­лову; формуються риси обличчя, пові­ки, ніс, губи, очні западини, кінцівки, розпрямляється спина. Наприкінці тре­тього місяця розвиваються пальці, довжина плоду становить 6-9 см, а ма­са - до 40 г, а наприкінці четвертого - відповідно 16-20 см та 120 г (мал. 22.2).

Упродовж шостого та сьомого місяців тривають ріст і збільшення маси: тіло досягає 40 см завдовжки, маса І 1000 г. На п’ятому місяці плід починає рухатись, що добре відчуває мати. З початку останнього, дев’ятого місяця вагітності остаточно встановлюються пропорції плоду, його голова вкривається волоссям. Перед пологами (38-40-й тиждень зародкового розвитку) доношений плід 45-60 см за­вдовжки при масі 2,5-4 кг. У нього функціонують смакові, тактильні та температурні рецептори, а органи слуху та зору ще не повністю розвинені. Наприкінці вагітності різко зростає рухова активність плоду. Під час по­логів дитина рефлекторно повертає голову та тулуб, відштовхуючись нога­ми від дна матки.

Зародковий розвиток регулюють біологічно активні речовини. Із чет­вертого тижня вагітності відбувається розвиток імунної системи, зокрема закладається вилочкова залоза (тимус); на дев’ятому тижні починається синтез гонадотропних гормонів (що впливають на розвиток статевих залоз); з 11-го тижня у крові присутній гормон щитоподібної залози і тироксин; на 15-16-й тиждень різко зростає синтез гормону росту, а на 26-й - закінчується формування гіпофіза. Лімфатичні вузли утворюють­ся починаючи з четвертого місяця вагітності, однак здатність виробляти антитіла з’являється лише після народження.

Органами кровотворення плоду спочатку є печінка та селезінка; напри­кінці вагітності основним місцем утворення еритроцитів та інших клітин крові стає червоний кістковий мозок.

    5) Плацента — дитяче місце — це орган, що зв’язує плід з організмом матері під час внутрішньоутробного розвитку. На 10–14-й день після запліднення клітини зародка розщеплюються на зародкові листки, з яких потім утворюються всі органи і тканини. Із зовнішнього листка (ектодерма) формується епітеліальна тканина (шкіри, слизових оболонок, дихальних і травних шляхів) та нервова система. Із внутрішнього листка (ентодерма) — внутрішні органи (серце, легені, кишечник). Із середнього листка (мезодерма) розвиваються сполучна та м’язова тканини (скелет, скелетні м’язи), печінка, нирки. Після імплантації починається плодовий період внутрішньоутробного розвитку. Плодом називають організм починаючи з 9-го тижня внутрішньоутробного розвитку й до моменту народження.

Плід має своє навколишнє середовище, яке складається з плодових оболонок, або плодового міхура, навколоплідних вод і пуповини. Плодові оболонки, або плодовий міхур, — це особливі оболонки, що оточують плід у вигляді мішка. Вони виконують функцію механічного захисту плоду. Навколоплідні води заповнюють простір між плодом і внутрішньою плодовою оболонкою. Вони забезпечують механічний захист, рух і розвиток плоду. Пуповина у вигляді шнуроподібного органа йде від плаценти і з’єднує плід з материнським організмом. Завдяки їй відбувається живлення й дихання плода.

 

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Питання до учнів

1. Що таке менструальний цикл?

2. Яка середня тривалість менструального циклу?

3. Як відбувається процес запліднення?

4. Що таке вагітність?

5. Навіщо потрібні зародкові оболонки?

6. Навіщо потрібна плацента?

 

V. Домашнє завдання

Опрацювати §, дати відповіді на запитання до параграфу

 

VІ. Підведення підсумків уроку

 

 

 

Урок № 66     

Тема: Постембріональний розвиток людини

 Мета.

Освітня. Ознайомити учнів з особливостями постембріонального розвитку людини.

Розвиваюча.  Розвивати вміння порівнювати періоди онтогенезу й робити відповідні висновки, спостерігати за своїми змінами та змінами в розвитку людей різних вікових груп.

Виховна.  Виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я та протилежної статі.

Обладнання. Таблиці, зошит, підручник.

Тип уроку. Комбінований.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності

Біологічний диктант.

1. Зовнішня оболонка яйцеклітини ... (фолікулярна).

2. Хвостик сперматозоїда забезпечує йому ... (рух).

3. Запліднення відбувається в ... (маткових трубах).

4. Злиття гамет — це ... (запліднення).

5. Жіночого гамета ... (яйцеклітина).

6. Індивідуальний розвиток ... (онтогенез).

7. Внаслідок злиття гамет утворюється ... (зигота).

8. Фізіологічний стан організму жінки, пов’язаний з заплідненням яйцеклітини, розвитком зародка і плода, називається ... (вагітність).

9. Чоловіча гамета... (сперматозоон).

10. Критичні періоди розвитку зародка ... (імплантація, плацентація, пологи).

ІII. Вивчення нового матеріалу.

1. Періодизація життя людини.

Розповідь учителя.

Після народження починається постембріональний розвиток — після-ембріональний.

Складання схеми «Онтогенез людини».

 

 

Періоди життєвого циклу людини:

— Хронологічний вік — період від народження до певного відлічу­ваного моменту.

— Біологічний вік — сукупність анатомічних і фізіологічних особли­востей людини, що відповідають віковим нормам.

2. Заповнення таблиці, використовуючи інформацію про періоди роз­витку та їх найхарактерніші риси.

Періоди розвитку та їх найхарактерніші риси

Віковий період	Морфо-фізіологічна характеристика	Соціальна функція
Новонародже­ний (перші 10 днів)	Перший вдих, загоювання пупкової рани, рефлекси ссання, хапання. Годування молозивом, грудним молоком. Заростання Боталової протоки.	Народження — для ди­тини перший психоло­гічний кризовий стан, зіткнення з новими умовами
Грудний (10 днів - 1 рік)	Перші 3 місяці: годування молоком, роз­виток шийних м’язів, заростання мало­го тім’ячка, інтенсивний ріст, сон — 20-22 год. на добу	Розвиток умовних рефлексів на батьків, звуки, запахи; поява емоцій
	6 місяців: годування молоком (сумішшю), введення в їжу соків, пюре; дитина починає сідати, тримає іграшки, повзає, прорізують­ся різці, сон — 18-20 год.	Розрізняє батьків, ро­дичів, реагує на подразнення. Розвиток рухів, починає вимов­ляти звуки
	12 місяців — годування молоком або мо­лочними кашами, сумішами: супи, пюре, фрукти. Заростає велике тім’ячко, костеніє скелет, починає ходити, формуються вигини хребта. Маса збільшується в 3 рази, ріст — у 1,5 рази. Сон — 16-18 год.	Починається формуван­ня характеру, грається з іграшками, вимовляє 4-6 двоскладових слів
Раннє дитинство (1-3 роки)	1-2 роки: харчування загальне з обов’язко­вими молочними стравами два рази на добу. Формуються молочні зуби та опорно-рухова система. Ріст уповільнюється, збільшення маси — 2-3 кг на рік. Сон — 15-16 год. на добу.	Потребує уваги, граєть­ся, розвивається мова. Засвоює поняття «ні»
	2-3 роки: самостійне приймання їжі, загальна дієта, але один раз обов’язково молоко чи молочна страва. Режим дня. Добра координація рухів (біг, стрибки), ріст збільшується на 5-9 см на рік, вага — на 2 — 2,5 кг. Сон — 13-14 год. на добу.	Розвиток уяви, фантазії. Усвідомлення власного «Я». Опановування мови реченнями. Перші «чому?»
Перше дитинство (4-7 років)	4-5 років: харчування спільне з дорос­лими, але більш вітамінізоване. Здійснює складні рухи, починає ліпити, малювати, писати. Виробляються гігієнічні нави­чки. Зріст — 106-110 см, вага — 15-16 кг. Сон — 12-13 год.	Утвердження власного «Я», з’являється цікавість, наслідує діяль­ність дорослих, розріз­няє уявне та дійсне
	6-7 років: зміна зубів на постійні, за­гальна дієта. Удосконалення рухових реакцій. Перший ростовий стрибок — 10 см. Здатний до навчальної діяльності. Сон — 11-12 год. на добу.	Школа — другий пси­хологічний кризовий період для дитини, по­трапляння в нові умови. Сформована мова, є власні думки
Друге дитинство (хлопчики — 8-12 років, дівчатка — 8-11 років)	Посилений ріст, секреція статевих гор­монів, поява вторинних статевих ознак. Виробляється режим дня. Харчування калорійне, вітамінне. Сон — 10-11 год.	З’являються уподобан­ня, схильності. Розвиваються розумові здібності, становлення особистості
Підлітковий вік (хлопчики — 13-16 років, дівчатка — 12-15 років)	Статеве дозрівання. 2-й ростовий стрибок (рук і ніг) — 10-15 см. Надмірна збудли­вість і дратівливість. Харчування потребує на 20% більше білків. Сон — 9-10 год.	Період внутрішніх протиріч. Акселера­ція — прискорення психічного і фізичного розвитку
Юнацький вік (юнаки — 17-21 рік, дівчата — 10-20 років).	Завершення росту і формування орга­нізму. Статева і психологічна зрілість. Остаточне формування нервової системи. Харчування калорійне. Сон — 8-9 год.	Остаточне формуван­ня особистості. По­шук місця в житті, здобуття професій.
Зрілий вік — пер­ший період. У жі­нок — 21-35 ро­ків, у чоловіків — 22-35 років	Найпродуктивніший період життя. Ство­рення сім’ї. Народження і виховання дітей, робота над досягненнями мети життя. Поступове зниження рівня обміну речовин. Сон — 8-9 год. на добу.	Вступ у шлюб, народ­ження і виховання дітей. Розвиток влас­них здібностей. Вибір роботи.
Зрілий вік — дру­гий період. У жі­нок — 36-55 ро­ків, у чоловіків — 36-60 років	Перебудова організму, поступове знижен­ня процесів обміну. Старіння організму. Поява зморщок. Сон — 8-9 год.	Реалізація людини як особистості в певній сфері діяльності. По­будова міцної сім’ї.
Похилий вік: чоловіки — 61-74 роки, Жінки — 56-74 роки.	Зниження рівня метаболізму, згасання репродуктивної функції, накопичення хвороб	Вік мудрості, передача досвіду наступним поколінням
Старечий вік: 75-90 років.	Те саме	Те саме

 

3. Статеве дозрівання. (Робота в творчих групах).

Завдання. Прочитайте параграф. Знайдіть інформацію щодо статевого дозрівання дівчаток і хлопців і внесіть дані в таблицю «Ознаки статевого дозрівання».

Група 1.

Вивчити ознаки статевого дозрівання хлопців.

Група 2.

Вивчити ознаки статевого дозрівання дівчаток.

Обмін інформаціями між групами.

Заповнити таблицю «Ознаки статевого дозрівання».

Ознаки статевого дозрівання

 

Стать	Дівчатка	Хлопці
Вік	9-16 років	11-18 років
Зміни в організмі	— Ріст внутрішніх статевих органів. — Ріст молочних залоз. — Вироблення гормону про­гестерону — Дозрівання яйцеклітин	— Ріст статевих ор­ганів — Вироблення сперма­тозоїдів — Вироблення гормону тестостерону
Вторинні статеві ознаки	— Змінюється фігура — Кістки тонкі — З’являється волосся під пахвами, на лобку, шкіра об­личчя гладенька — Голос не змінюється — Можуть з’являтися вугрі — Починається менструація	— Фігура змінюється — Міцніють кістки — З’являються вуса і борода, волосся на лоб­ку і під пахвами. — Мутація голосу — Виникають вугрі — З’являються полюції

 

4. Гігієна статевих органів. (Самостійна робота учнів. Заповнення таблиці).

Гігієна статевих органів

Юнаки	Дівчата
Щоденні гігієнічні процедури
— Особлива гігієна під час полюцій — Вільна білизна	— Особлива гігієна під час мен­струацій — Гігієна молочних залоз
— Фізкультура — Профілактика інфекцій сечовидільної системи — Утримання від ранніх статевих стосунків

 

IV. Закріплення знань учнів.

Встановіть відповідність.

1. Акселерація

2. Тім’ячка

3. Полюції

4. Біологічний вік

5. Хронологічний вік

6. Ріст

7. Мутації

І Кількісні ознаки організму

II М’яка сполучна тканина головного мозку у грудних дітей

III Період, прожитий від дня народження до певного часу

IV Прискорений психічний і фізичний розвиток дітей

V Зміни голосу у підлітків

VI Мимовільне виверження сперми під час сну

VII Сукупність анатомічних і фізіологічних осо­бливостей, що відповідають віковим нормам

Відповідь: 1-IV; 2-ІІ; 3-VI; 4-ІІІ; 5-VII; 6-І; 7-V.

 

V. Домашнє завдання.

Опрацювати §, дати відповіді на запитання до параграфу.

Підготувати повідомлення на одну з тем:

-         геронтологія як наука. Теорії старіння.

-         Тривалість життя людини.

-         Чинники, що зменшують тривалість життя людини.

-         Омолодження людини

-         Смерть як завершення онтогенезу.

-          

VІ. Підведення підсумків уроку

 

 

 

Урок № 67        

Тема: Репродуктивне здоров`я.

Мета.

Освітня.  Продовжувати формувати компетентність учнів про репродуктивне здоров`я,  про здоровий спосіб життя, розуміння необхідності дотримання культури статевих стосунків на основі дружби, поваги, вірності; навчити запобігати ризикам і негативному впливу на репродуктивне здоров’я соціальних та особистісних чинників; охарактеризувати чинники впливу  і ризику.

Виховна.  Виховувати свідоме ставлення до свого репродуктивного здоров’я.

 Тип уроку: комбінований.

Наскрізні лінії:  здоров’я і безпека.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1.               Самостійна робота

1. Дайте визначення:

    Здоров’я – це…

    Феномен – це…

2. Виберіть критерії, за якими можна визначити рівень фізичної складової здоров’я:

а)  фізичний розвиток;                                 в) самопочуття;

б)  уміння робити фізичні вправи;              г) рівень інтелектуального розвитку.

3. Назвіть методи, які використовують для моніторингу здоров’я:

а) анкетування;                                                 б) вимірювання показників;

в) спостереження за зовнішніми ознаками;   г) оцінювання поведінки.

4. Назвіть вигоди від рухової активності для фізичного благополуччя.

5. Назвіть вигоди від рухової активності для соціального благополуччя.

6. Установіть взаємозв’язок між фізіологічною і соціальною зрілістю людини.

7. Чому фізіологічна зрілість у більшості юнаків і дівчат настає раніше, ніж соціальна?

8. Чому потрібно постійно стежити за рівнем свого здоров’я, проводити його моніторинг?

9. Чи може вплинути на поліпшення здоров`я оволодіння навичками моніторингу? Доведіть.

10. Чи може низький рівень здоров’я вплинути на самооцінку підлітка?

11. Тепер усі кажуть, що здоров’я – понад усе. Це данина моді чи нагальна потреба?

ІІІ. Мотивація та актуалізація навчального матеріалу.

Запис на дошці: Шлюб не лише духовний, а ще й матеріальний союз.  Перш ніж створити сім`ю, подумай, наскільки ти незалежний  матеріально,  чи зможеш одягти й нагодувати дружину.

                                                                                     (Василь Сухомлинський)

- Хтось на даний час свого життя бачить своє щастя в тому, що він в майбутньому стане митцем, хтось – фінансовим генієм, хтось – майбутнім олімпійцем, хтось – у матеріальних благах. Та більшість людей можуть дійсно почуватись щасливими, лише виконавши особливе призначення – продовження роду. Можливо ви ще не замислювалися над цим питанням. Проте відповідальне ставлення до свого здоров’я в підлітковий період сприятиме зміцненню репродуктивного здоров’я. Воно як і здоров’я загалом, виявляється у фізичній, психічній, соціальній і духовній складових.

У народі кажуть:  «Хочеш мати гарні троянди, не псуй бутони.

                               Якщо зірвеш яблуневий цвіт, то звідки матимеш яблука?

                               Дівчата – квіти народу.

                               Батьки бережуть дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця.

                               Хлопець уже в 16 літ дома господар.

                               Де чоловік голова, а жінка серце, там і сім`я щаслива.

                               Найкраща спілка – чоловік і жінка!

                               Нащо й ліпший клад, коли в сім`ї лад.»

- На попередньому уроці вами було сформульовано власну життєву місію і при цьому кожен з вас згадує про родину. Розкажіть своєму сусіду  якою ви бачите свою сім`ю, скільки б ви хотіли мати в ній дітей, якої статі і чому.

( Учні працюють в парах)

- Що, на вашу думку, означає термін «відповідальне батьківство, материнство»?

ІV.  Вивчення нового матеріалу

1. Родинні цінності

- Родина є однією з найважливіших життєвих цінностей. Лише у шлюбі людина найповніше себе реалізовує як чоловік і жінка, голова родини і господиня, батько і матір. Дружна родина завжди надихає, підтримує, допомагає, задовольняє фізіологічні, соціальні і духовні потреби дітей.

- Яким же чином родина задовольняє фізіологічні, соціальні і духовні потреби?

Фізіологічні – мати й батько створюють затишний дім, дбають про їжу, одяг.

Соціальні – дають любов, повагу, належність до групи. Дитина вчиться спілкуватися, розв’язувати конфлікти і будувати свої стосунки з батьками, братами, сестрами; засвоює цінності й норми поведінки.

Духовні – знайомиться вперше з прекрасним: кімнатні рослини, вишиті рушники, намальовані картини; тут співають колискову, читають книжки, навчають народних ремесел; задовольняють пізнавальні, естетичні та потреби в самореалізації.

-         Створіть герб своєї родини.

(Учням роздають шаблони, які вони заповнюють: у першому віконці вони записують три слова, які найточніше характеризують їх родину; у другому – три найголовніші цінності їх родини; у третьому – три найбільш пам’ятні сімейні події; у четвертому – три правила їх сім`ї; у п’ятому – імена трьох членів сім`ї, з якими вони мають особливо тісні стосунки; у шостому – імена трьох друзів їх сім`ї.)

2. Важливі чинники міцної родини

- Лев Толстой писав: «Усі щасливі родини схожі одна на одну, кожна нещаслива – нещаслива по-своєму». Це тому, що родинне щастя ґрунтується на коханні і важливих побутових та життєвих навичках. Отже, для міцної сім`ї лише кохання замало. Подружжя повинно ще мати побутові та життєві навички.

(Учні об’єднуються у групи і кожна група по черзі демонструє іншим групам пантомімою необхідні в родині побутові навички (прання, прибирання, забивання цвяхів…)

- Давайте пригадаємо принципи розбудови здорових стосунків.

(Учні називають закон 3-х К. Після цього вони об’єднуються у групи. Кожна група розігрує сценку про певну життєву ситуацію, в якій ці принципи є особливо важливими.)

3. Готовність до сімейного життя.

- У кожній країні є закони, які визначають мінімальний вік укладання шлюбу. Який мінімальний вік становить в Україні?

- Продовжіть по черзі фразу: «Я думаю, що буду готовий(а) до сімейного життя, коли…»

4. Репродуктивне здоров`я

- Ви знаєте, що репродукція – це відтворення організмом нових особин, розмноження. А що ж тоді репродуктивне здоров’я?

Репродуктивне здоров’я – це здатність чоловіка або жінки протягом плідного віку народжувати здорових дітей.

- Дана проблема є актуальною і важливою на сьогоднішній день (наводяться статистичні дані)

- 27 грудня 2006 року Кабінетом Міністрів України  було затверджено Державну програму «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року.

- Які чинники на вашу думку впливають на репродуктивне здоров`я?

(В момент відповіді учнів на дошці складається схема.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- Чи завжди інформація, яка надходить із ЗМІ позитивно впливає на репродуктивне здоров`я?

- Чим можуть бути небезпечні ранні статеві стосунки?

5. Вплив психоактивних речовин на репродуктивне здоров`я.

(Учні об’єднуються у три групи. Перша група розглядає вплив куріння, друга – зловживання алкоголем, третя – вплив наркотиків)

         Куріння: передчасні пологи або мертво народження; недостатня маса тіла дитини при народженні; синдром раптової смерті новонароджених; респіраторні інфекції, бронхіальна астма, отит; відставання інтелектуального розвитку, проблемна поведінка.

         Зловживання алкоголем: безпліддя чоловіка і жінки; викидень на ранніх термінах вагітності; народження дітей з фізичними та розумовими вадами (дефекти розвитку голови, обличчя, кінцівок і серця, сплющення верхньої щелепи, розумова відсталість і підвищене емоційне збудження.)

         Наркотики: вроджені вади розвитку плода, передчасні пологи і мертво народження.

6. Школа майбутніх батьків.

- Кожен з батьків мріє про народження здорової дитини, але, на жаль, так трапляється не завжди. Що ж потрібно робити майбутнім батькам, щоб мати здорову дитину?

         (Учні об’єднуються у три групи і за допомогою підручника готують повідомлення про планування вагітності й необхідність: перегляду способу життя (1 група); перевірки стану здоров`я (2 група); профілактичних заходів (3 група)

- Отже, щоб народити здорову дитину треба підготовку до майбутньої вагітності починати за три місяці до зачаття: батькам треба переглянути свій спосіб життя, перевірити стан здоров`я і вжити необхідних профілактичних заходів

V Узагальнення і систематизація знань

- Що таке репродуктивне здоров’я?

- Як зберегти своє репродуктивне здоров’я?

- Чим небезпечне раннє статеве життя і які його наслідки?

- Назвіть критерії оцінки готовності майбутніх батьків до народження дитини.

- Чому відповідальна поведінка в період статевого дозрівання створює основу благополуччя та здоров`я майбутнього покоління?

         (Вчитель зачитує деякі настанови В. Сухомлинського для батьків:

-         Перевір себе, завтрашній батьку, чи вистачить у тебе моральних сил на цю нелегку працю – усе життя любити свою дружину, усе життя творити її красу, красу дітей, повторюючи в них усе найкраще, що є в тебе, перевіряючи самого себе за своїми дітьми, адже діти – це перші наші вихователі»;

-         «Забуваємо ми часом, що жива істота, народжена людиною, ще не є людина, людиною її треба зробити»;

-         Умійте берегти й шанувати, звеличувати й удосконалювати людську любов – найтонше й найпримхливіше, найтендітніше й найміцніше, найкрихкіше й наймогутніше, наймудріше й найблагородніше багатство людського духу»)           

VІ. Домашнє завдання.

-         § – опрацювати матеріал;

-         розробити проект  «Вплив чинників ризику на репродуктивне здоров`я»;

-         * написати твір-роздум на тему (на вибір): «Шкідливі звички та репродуктивне здоров`я підлітків»; «Стежинка до дорослого життя через моє репродуктивне здоров`я».