Відділ освіти Могилів – Подільська РДА

Серебрійська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

Звіт

про проведення акції «16 днів проти насильства»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Затверджую

Директор школи

 

План роботи

 

Дата проведення	Зміст роботи	Цільова аудиторія	Відповідальний	Примітка
Понеділок	Оголошення на загальношкільній лінійці про початок акції	Учасники НВП	Учнівське самоврядування школи
	Участь в районному конкурсі малюнка  «Світ без насилля»	Учні школи	Вчитель образотворчого мистецтва
	Тренінг «Загроза насильству? Як діяти?»	Учні 8 класу	Практичний психолог
	Тренінг «Як захистити себе від насильства?»	Учні 6 класу	Практичний психолог
Вівторок	Казкотерапія «Країна Теплого Пуху»	Учні 3 класу	Практичний психолог
	Права та свободи  твої, дитино!	Учні 7 класу	Практичний психолог
Серада	Бесіда з елементами тренінгу «Мої права та обов’язки»	Учні 5 класу	Практичний психолог
	Бесіда з елементами тренінгу «Дивись на нас як на рівних»	Учні 9 класу	Практичний психолог
Четвер	Тренінг «Ми маємо захищати свої права»	Учні 10, 11 класів	Практичний психолог
	Зустріч з уповноваженої з прав людини Кавун Л.М. Бесіда на тему «Захист своїх прав у мережі Інтернет»	Учні 8 – 11 класів	Практичний психолог
П’ятниця	Лялькова вистава «Подорож у країну Прав дитини»	Учні 2 – 4 класів	Практичний психолог

 

 

Девіз дня: Усяке насильство, все похмуре і відразливе свідчить не про силу, а про її відсутність.

 

Участь у районному конкурсі малюнка

«Світ без насильства»

 

 

 

 

 

 

 

 

Тренінг          «Загроза насильству? Як діяти?»

Для учнів 8 класу

Мета: 

1.                     Познайомити учнів з інформацією стосовно заборони всіх форм насильства та жорстокого поводження з дітьми:
   •                        законодавчою  базою;
   •                        базовими визначеннями та поняттями;
   •                        теоретичною інформацією;
   •                        практичними порадами.
2.                     Робота над проблемою: «Як себе поводити, що робити якщо насильство вже скоєно? ».
3.                     Розробка практичних рекомендацій щодо запобігання та профілактики насильства та жорстокого поводження.

Обладнання:

1.                     Дидактичний матеріал – методичнее забезпечення «Правила роботи в групах»
2.                     Законодавчі документи: «Конвенція ООН», «Конституція України», Закони України: «Про охорону дитинства», «Про попередження насильства в сім’ї», «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх»,
3.                     Аркуші паперу; картки-відповідей; таблиці; фломастери, скотч, ножиці, дошка.

Час проведення:  1 година 40 хвилин – 2 години

Принципи організації  роботи в групі: відповідають принципам функціонування груп тренінгу гуманістичної спрямованості: відкритість, відповідальність, довіра, не оцінювання суджень.

Форми  роботи: індивідуальна, колективна, робота в парах, спільне обговорення, групова презентація

Основні  процедури групової роботи: встановлення контакту; створення атмосфери доброзичливості; вироблення спільними зусиллями кількох рішень конкретної проблеми, збирання якомога більшої кількості ідей щодо проблеми через обмежений час; вирішення складних проблем, що потребують колективне обговорення; рефлексія особистісних вражень.

ХІД  ТРЕНІНГУ

1.                     Вступне слово тренера.

Мета : установка на роботу (3 хв.).

Кожному з Вас хоча б раз у житті доводилося зіткатися з гострою проблемою – насильством. Воно могло застосовуватися проти Вас самих, могли бути свідком, або самі ставали агресором. Сьогодні ми з вами познайомимося з законодавчою базою стосовно проблеми запобігання та заборони всіх форм насильства та жорстокого поводження з дітьми, розглянемо ситуації коли ви чи ваші близькі зазнали насильство та що роботи в цій ситуації? Але для початку давайте познайомимося.

2.                     Гра «Знайомство»

Мета: допомогти учасникам тренінгу краще пізнати один одного, створити сприятливу атмосферу  (5-7 хв.).

Всі по черзі, розпочинаючи з мене, назвуть своє ім’я та одну з рис вашого характеру, яка найкраще вас презентує.

3.                     Ознайомлення з правилами роботи

Мета: організація групи та створення можливості для успішної ефективної роботи (3 хв.)

  Запропонувати присутнім встановити правила роботи на тренінгу та обов'язково включити до переліку такі правила:

1.                     Говорити по черзі, коротко, не перебиваючи інших.
2.                     Говорити від себе.
3.                     Бути позитивними.
4.                     Бути добровільними.
5.                     Пам'ятати про конфіденційність.
6.                     Бути активними.
7.                     Правило піднятої руки.

4.                     Очікування «Берег сподівань»

Мета: формування власної мети діяльності, мотивація та усвідомлення відповідальності за досягнення певних результатів  (10 - 15 хв.).

Запропонувати продовжити речення від цього тренінгу я очікую…  Попросити висловлюватися лаконічно. «Всі люди на щось сподіваються в цьому житті: одні мають позитивні сподівання, а інші бачать тільки погане. А на що сподіваєтесь Ви?»

5.                     Мозковий штурм «Насильство – це …»

Мета:  з'ясувати, як  діти розуміють термін насильство, що  воно на їх думку означає? (10 – 12 хв.)

На  фліпчарті / дошці записати всі висловлювання учнів стосовно  того, що вони думають, як гадають, що ж таке в їх розумінні  насильство? Насильство – це…

6.                     Гра «Пересадки»

Мета: активізувати учасників, підготувати їх до виконання наступних вправ (5 хв.)

Тренер пропонує учасникам, у яких є, наприклад, рідна сестра, помінятися місцями. Далі тренер говорить: «Встаньте та поміняйтеся місцями всі ті …»

Об’єднуємось у  5 груп

7.                     Керована лекція «Законодавча база щодо захисту дітей та учнів від насильства та жорстокого поводження »

Мета: познайомити з новим матеріалом, активізувати діяльність вчителів (20 – 30 хв.)

       Кожна з групп отримує інформацію стосовно одного із законів щодо законодавчої бази: «Конституція України », Закони України: «Про охорону дитинства», «Про попередження насильства в сім’ї», «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх», «Конвенція ООН». Протягом  7 - 10 хв., группа ознайомлюється з інформацією, а потім, стисло, але зупиняючись на головному, викладає матеріал всім присутнім.

8.                     Вправа «Впізнай»

Мета: вирішення складної проблеми стосовно кожного з виду та форми жорстокого поводження з дітьми та учнями (10 – 15 хв.)

Кожна група отримує назву одного з виду жорстокого поводження: фізичне, сексуальне, психологічне, економічне, нехтування, але якій групі дісталася яка назва залишається у секреті.  Необхідно протягом  5 хв., розкрити характеристику одного з виду та презентувати цей вид чи форму жорсткого поводження  з допомогою пісні, малюнка, віршів, інсценування (але без фізичного контакту). На презентацію відводиться 3 хв.

9.                     Гра – розминка «Крісло»

Мета: формувати у членів групи почуття згрунтованності, навчати вмінню визначати стратегії діяльності для досягнення мети.

Учасники під музику рухаються по колу навколо стільців. Музика припиняється, і всі учасники мають сісти. Кількість стільців поступово зменшується. Останній круг – біля 1 стільця.

10.                Робота  із законодавчою базою щодо захисту дітей та учнів від насильства та жорстокого поводження

Мета: закріпити знання учнів щодо законодавчої бази щодо захисту дітей та учнів від насильства та жорстокого поводження відносно видів та форм (35 – 40 хв.)

Тренер знов звертається до схеми та пропонує пригадати законодавчу базу стосовно кожного з видів чи форми жорстокого поводження. Діти починають плутатися, тому знову поступає пропозиція продовжити роботу у командах та знову отримують  інформацію стосовно одного із законів щодо законодавчої бази: «Конституція України », Закони України: «Про охорону дитинства», «Про попередження насильства в сім’ї», «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх», «Конвенція ООН». Протягом  10 – 15 хв., группа відпрацьовує  інформацію стосовно одного з видів (фізичне, сексуальне, психологічне, економічне, нехтування), а потім, стисло, але зупиняючись на головному, викладають  матеріал всім присутнім, зупиняючись конкретно на № та назві закону.

Доречно! Надати кожному учню бланк (додаток2), де кожний для себе позначе назву Закону та № статті, які захистять дитину від насильства та жорстокого поводження

11.                Інформаційне повідомлення

Мета: надати інформацію щодо подальшого поводження дитини, якщо з нею, або з кимось з її близьких стався випадок жорстокого поводження, або насильства (10 хв.)

Насильство є серйозною проблемою, особливо якщо це  домашнє насильство. Дуже  часто жорстоке поводження в сім’ї та насильство, які скоюються в родині постають одним з чинником існування та поширення торгівлі людьми, провокують суїцид, наносять фізичні ушкодження, приводять навіть до інвалідності.

Спільним наказом Міністерства України у справах сім’ї, дітей та молоді, Міністерства внутрішніх справ України була затверджена Інструкція щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім’ї та молоді, служб у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для молоді та органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї.

Відповідно до постанови, прийняття, облік і розгляд заяв здійснюється за місцем проживання постраждалого від насильства в сім’ї або члена сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза здійснення насильства. Надавати заяву можна: у службу у справах неповнолітніх та органу опіки та піклування, у відділ у справах сім’ї та молоді, міліцію (службу дільничних інспекторів та кримінальну міліцію у справах неповнолітніх органу внутрішніх справ ).

Скажіть: до кого в першу чергу  ви у змозі звернутися, якщо з Вами, Вашими близькими, з друзями відбувся або передбачається факт насильства?

Усна заява викладається заявником та записується посадовою особою відповідного органу, а письмова – надсилається поштою, подається особисто або передається через іншу особу.

У заяві необхідно зазначити:

• ПІБ,
• місце проживання постраждалого,
• інформацію про те, ким вчинено, або може бути вчинено насильство.

Інформація розглядається протягом 3 днів з моменту подання.

Важливо : за законом заборонено відмовляти у прийнятті та розгляданні заяви.  Неприйняття та не реєстрація заяви – є службовим злочином.

На профілактичний облік члени сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї, ставляться тільки після винесення їм дільничним інспектором міліції або працівником кримінальної міліції  у справах неповнолітніх офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї. працівниками кримінальної міліції у справах неповнолітніх справи заводяться у випадках, коли жертва насильства в сім’ї або особа, що вчинила насильство в сім’ї, не досягли 18-річного віку.

У випадках, коли один із членів сім’ї своєю поведінкою систематично (тричі або більше) провокує вчинення насильства в сім’ї і цим самим створює ситуацію, що може призвести до його вчинення, працівниками міліції та служби у справах неповнолітніх виноситься офіційне попередження про неприпустимість віктимної поведінки щодо насильства в сім’ї. про внесення офіційного попередження така особа повідомляється під розписку.

12.                Вправа «Моя заява»

Мета: закріпити знання учнів щодо звернення по факту насильства (до кого, як та в якій формі)(40 – 45 хв.)

Отже, кожному з вас надається завдання: скласти офіційну заяву щодо факту насильства яке було/можливо могло скоїться з Вами або з кимось із ваших членів сім’ї. У заяві необхідно зазначити:

• ПІБ,
• місце проживання постраждалого,
• інформацію про те, ким вчинено, або може бути вчинено насильство.

13.                Підсумок. Вправа «Комплімент» (5 хв.)

Мета: отримати й активізувати інформацію від учасників групи, зняття емоційного напруження

Учасники висловлюють свої почуття, що виникли під час заняття, вносять пропозиції щодо наступних зустрічей.

Всі стають у коло, обіймають один одного за плечі, повільно і розслаблено хитаються ліворуч-праворуч. А потім говорять компліменти один одному.

8. Спробуємо скласти основні правила, як вберегтися від насильства.

Робота в групах.

Група 1.

Легенда «Хан і Сокіл». Відданий сокіл на полюванні рятує господаря від смертельної небезпеки – вбиває отруйну змію, яка причаїлась біля джерела. Та не зразу хан оцінив попередження сокола, навіть сердився, коли той не давав йому напитися води з джерела. Питання:

-         Яка небезпека загрожувала ханові?

Чому Сокіл зміг помітити небезпеку, яку не бачив Хан?

-         Чи варто було Ханові прислухатись до Сокола? Чому?

-         Чому варто було прислухатися до порад людей, яким довіряємо?

-         Сформулюйте правило безпечного життя

«Дослухайся до порад тих, хто тебе любить»(почепити правило на дошці)

 Група 2.

Байка про жаб. Дві жаби рушили на пошуки води, бо їх озерце пересохло. На шляху побачили колодязь з водою. Одна з жаб запропонувала стрибнути у студню. А друга засумнівалася – а якщо пересохне і колодязь, як вони виберуться?

 

-         Яка різниця в поведінці першої і другої жаб?

-         Яка жаба розсудлива, яка легковажна?

-         Чи послухалась легковажна жаба розсудливої?

-                Яка мораль байки? Сформулюйте правило безпечного життя:

«Перед тим, як маєш щось зробити, добре подумай, чи варто».

Група

 

«Чого можна навчитись від диких гусей»

Наукова довідка.

Дикі гуси - цікаві птахи. Коли вони роблять перельоти, то летять клином - один птах попереду, а решта позаду, утворюючи дві лінії від першого птаха. Коли гуси летять клином, вони можуть пролетіти на 70% більшу, відстань, ніж самостійний птах. Перший птах, сильно махаючи крилами, створює висхідні потоки повітря. І хоча йому доводиться дуже нелегко, але птахи, які летять за ним, витрачають значно менше зусиль.

Коли він стомиться, він займе місце в кінці однієї з двох ліній клину, а його місце займе інший птах.

    - Що ми можемо запозичити в гусей?                             

Сформулюємо правило безпечного життя: «Діємо разом, будемо дружні».

 

 Вчитель: « Отже, правила ми вивчили, спробуємо їх застосувати у практичних вправах».

Робота в групах.

Робота з ілюстраціями.  Завдання до ілюстрацій:

-         Який прояв насильства проілюстровано?

-         Хто зазнає насильства?

-         Хто є кривдником?

-         Як діяти потерпілому?

10.Робота  з текстами.

Група 1

Батьки 11- річної Марійки часто випивають, приводять з собою товаришів. Марійка зачиняється у своїй кімнаті, боїться п'яних батьків. Домашнє завдання їй виконувати важко через постійний гамір в хаті і свій страх.

 Група 2.

Батько 9-річного Сергія покинув сім'ю, ніякою матеріальної допомоги не надає. Мати Сергія ніде не працює, вона жебракує і примушує сина стояти поруч. Якщо він відмовляється, мати лякає його тим, що перестане годувати і вижене з дому.

Група З,

15-річна Катерина - відмінниця. Вона живе вдвох з мамою. Мати Катерини мріє, щоб дочка закінчила школу з золотою медаллю, тому не дозволяє їй спілкуватися з подругами, ходити на дискотеки, відвідувати спортивні секції. Коли Катерина сперечається з матір'ю, вона просто замикає її на ключ у кімнаті, щоб та «подумала над своєю поведінкою».

Група 4.

Оксанка ішла додому зі школи, поруч зупинився автомобіль, і приємна подружня пара попросила її сісти в машину і показати дорогу в центр міста.

Група 5.

Олег у класі «новенький» учень. Однокласники сміються над його низьким ростом, придумали прізвисько, щодня підкреслюють, що він двієчник і найгірший з них.

11 .Закріплення знань, отриманих під час тренінгів.

-   Які ситуації можете запропонувати ви?

-  Як розв'язати такі проблеми?

-   Чи є насильство в нашому класі?

-  Як ми з боремося?

12.Учні знайомляться з телефоном служби допомоги дітям. Вчитель телефонує, розмовляє з працівником служби, яка розповідає про завдання служби.

13.Підсумкова бесіда.

- Як зробити наше життя кращим, добрішим? Протягом тисячоліть люди шукали відповіді на ці питання. І ось яке «золоте правило» винайшли. Зачитуються вислови.

 

         ЯК ЗАХИСТИТИ СЕБЕ ВІД НАСИЛЛЯ.

Тренянгове заняття для учнів  6 класу

Мета: визначити види насилля; ознайомити учнів з поняттям «віктимна  поведінка», показати підліткам, які їхні дії несуть потенційну небезпеку для них; вчити уникати небезпечних ситуацій у житті; виховувати відповідальність.

Матеріал: таблички з надписами «Правоохоронні органи», «Телевізійна передача «Діти і закон»; «Молодіжна громадська організація «За суспільство без злочинів»; аркуш паперу А-4; плакати «Види насильства»; «Віктимна поведінка», «Як не стати жертвою злочину», клубок ниток.

                                           Хід заняття.

 І. Вступна бесіда «Що відбудеться сьогодні».

Повідомлення теми і мети заняття. Нагадування правил проведення тренінгу.

    ІІ. Актуалізація знань і досвіду.

Вправа «Уявний мікрофон».

Учням пропонується дати відповідь на питання: «Що тобі відомо про насильство?».

 ІІІ. 1. Інформаційне повідомлення вчителя «Насилля та його види».

 Насилля – це тиск, що чиниться на особу всупереч її волі у вигляді певних дій або слів, які загрожують її фізичному здоров’ю, моральному, соціальному,  психологічному благополуччю, порушують права особи.

 Види насилля: фізичне (виявляється у вчинках та діях), вербальне ( у словах).

       2. Мозковий штурм «Приклади фізичного та вербального насилля».

Учні пропонують свої приклади, вчитель записує їх на дошці.

       3. Рухавка

Об’єднання у 3  малі групи.

 ІV. Робота в групах.

Вправа «Не нашкодь собі».

Вчитель підсумовує, оскільки насилля може виявлятися у різноманітних формах, то важливим є питання , як же захиститися від насилля. Пропонується попрацювати у малих групах у певних ролях і вирішити задану ситуацію.

1 група – виступають у ролі  співробітників правоохоронних органів;

2 група – члени редакції телевізійної передачі «Діти і закон».

3 група – молодіжна громадська організація «За суспільство без злочинів».

 

Ситуація: в місті N з’явився злочинець, який нападає на підлітків з метою грабежу та насильства. Потрібно виробити рекомендації для підлітків, які б давали можливість уникнути небезпечних ситуацій і звести ризик нападу до мінімуму..

 Презентація рекомендацій кожною групою.

 Обговорення спільних порад.

 Вчитель підсумовує, що обмеження деяких прав підлітків інколи корисне для них самих. Доводить, що так звана віктимна поведінка (демонструється плакат) може завдати більше шкоди, ніж заборона батьків не носити певного одягу чи не вештатися ввечері вулицями міста. Знайомить всіх учнів із додатковим матеріалом «Як не стати жертвою злочину». Демонструється плакат.

 Отже, одним із шляхів  щоб захистити себе від насилля є уникнення небезпечних ситуацій у житті; відповідальна поведінка.

 V. Підсумки заняття.

Вправа-рефлексія:

-          Для мене важливим було… .

-          Я зрозумів (зрозуміла)… .

-          Хотілося б з’ясувати ще… .

VI. Заключне слово вчителя.

Сьогодні ми ставили певну мету і намагалися її досягнути. Оскільки проявів насилля дуже багато, то багато питань залишилося не з’ясованих. Наприклад, чому люди чинять насилля, як поводитися в ситуації вербального насилля, як протистояти насиллю у суспільстві.

На наступній зустрічі ми розглянемо ці питання.

 

 

 

Девіз дня: Я проти насильства. Тому що, коли здається, що зло робить добро, це добро ненадовго. А зло залишається навічно.

 

Казкотерапія «Країна теплого пуху»

для учнів початкової школи

1.                     Вправа-тренінг «Героїдобрі та злі»  (мімічна гімнастика)

Дітям нагадують про те, що по обличчю ми можемо здогадатися, який настрій у людини.

Роздають люстерка, почина­ють називати казкових героїв (добрих та злих), а діти повинні позою та мімікою зобразити характер героя.

— Чарівне люстерко, скажи, та всю правду покажи, якою
була: Коза-Дереза, Карабас-Барабас, Бармалей, Баба-Яга, Змій-Горинич, Попелюшка, кро­кодил Гена, лікар Айболить, Дюймовочка, кіт Леопольд.

Психологічний висновок:

— Дітки, ви добре продемон­стрували характери казкових героїв. Уявіть собі на хвилинку, яким би похмурим стало все навкруги, якщо б усі стали злими.

Бажаю вам, щоб ви завжди були доброзичливими, щоб від вашої поведінки всім було світло та приємно. Подумайте, а кого з казкових героїв можна було б вибрати собі у товариші?

2.                     Арттехніка «Вибери собі казкового товариша»

Узагальнити та наголосити на тому факті, що всі дітки вибрали собі в товариство веселих, доб­рих та чуйних казкових героїв Поговорити з дітьми про те, що вони можуть «впустити» сво­їх казкових товаришів до себе в життя, можуть звертатися до них по допомогу, коли необхідно.

— Дітки, а зараз ми з вами зустрінемося з героями казки «Про чарівну країну Теплого Пуху». Знайомтесь, це Лагідка та Колючка (персонажі з'являють­ся з-за ширми, що стоїть на столі).

3.                     Діалог-порівняння «Відгадай»

1. Яке кому підходить ім'я?
2. Який у кого вираз обличчя?
3. Які у кого очі?
4. Яка посмішка?
5. Який у кого з них ви уявля­єте голос?
6. Яке у кого з них серце? Як ви вважаєте?
7. До кого з них ви б зверну­лися по допомогу?

Психологічний висновок: За виразом обличчя ми мо­жемо здогадатися про характер героя. Діти впоралися з завдан­ням і здогадалися, хто Лагідка, а хто Колючка.

Психолог пропонує дітям по­слухати історію Лагідки та Колючки.

Казка «Про країну Теплого Пуху»

Багато років тому була на світі країна Теплого Пуху. Жителі цієї країни завжди були веселі та щасливі. У кожного була маленька торбинка з пухом. Коли їм става­ло сумно, вони діставали торбин­ку, брали трішечки пуху, і він від­разу зігрівав їх. На серці зразу ста­вало приємно, весело та легко. Жителі цієї країни завжди ділили­ся одне з одним пухом, ніби дару­вали теплі, ніжні та лагідні слова.

У всіх був гарний настрій та добрі усміхнені обличчя — пух передавався із рук у руки, від одного до іншого.

Але одного разу трапилося лихо. Зла Колючка пролітала над країною Теплого Пуху і задумала пересварити жителів країни, роз­бити їхні добрі почуття одне до одного. Вона почала нашіптува­ти людям, що пуху зосталося зо­всім мало, і якщо вони будуть роз­давати його одне одному, то самі залишаться без нього.

Жителі країни Теплого Пуху перелякалися і перестали ділити­ся одне з одним Пух перестав ходити по колу. Люди почали його залишати тільки для себе. Вони стали недовірливими. їхні добрі та усміхнені обличчя перетвори­лися на похмурі й сумні. Замість літаючого теплого пуху, по всій країні виросли колючки. Люди почали пити ліки, тепло одягати­ся, але це нікому не допомагало.

На щастя, пролітала над кра­їною добра Лагідка — так звали її за добре, лагідне серце. Лагідка помітила, що всі жителі краї­ни захворіли, і вирішила їм до­помогти. У неї було зовсім мало теплого пуху у торбинці, але вона стала роздавати його всім, хто їй зустрівся. Засоромилися жителі країни і теж стали ділитися своїм пухом з іншими. Пух знову став ходити по колу, і всі люди країни знову стали щасливими. Так Лагідка допомогла зрозуміти жите­лям країни Теплого Пуху, що скі­льки ти віддаєш іншим, стільки і повертається до тебе.

•                    Чи існує країна Теплого Пуху насправді?
•                      Що ми розуміємо під «Теп­лим Пухом»?(щось ласкаве, ніжне, приємне)
•                    Що таке «Холодна колюч­ка»? (боляче ранить, зле, неприємне)
•                    Як ви гадаєте, на що на­справді схожий Теплий Пух? (щирі, лагідні, добрі слова)
•                    Чому жителі країни Тепло­го Пуху знову стали щасливими?(приймаються всі відповіді дітей).

Психологічний висновок:

 Дітки, з історії про Лагідку та Колючку ми зробили висно­вок, що добрі слова лікують, а злі — ранять. Ось така могутня сила слова. Давайте подумаємо, що ми можемо зробити для інших, щоб не затьмарити їхній настрій, і що ми ніколи не буде­мо робити, щоб не завдати лю­дям прикрості.

У нашому житті часто трапля­ються такі ситуації, коли інші люди потребують нашої доброї участі, доброї поради, лагідного слова.

Гра-експеримент «Подаруй сердечко»

— Діти, я подарую своє сердечко Колючці. Мені її дуже шкода. Колючка могла помилятися. Ми б могли допомогти їй своїми порадами стати доброю. Допоможіть Колючці. Які поради ви їй дасте?

Психологічний висновок: «Від ласкавих слів затихає гнів». Ви дали Колючці стільки добрих порад, що допомогли їй змінити­ся. Давайте зараз усі разом ви­женемо злість зі свого життя.

4.                     Вправа  «Вижени з себе злість»

Дітям пропонують набрати повні легені повітря і видихнути його на Колючку, що зникає за дверима, а замість неї приходить фея Доброти з чудовою квіткою в руках. Дітям говорять, що Колючка перетворилася на фею Доброти.

Фея Доброти звертає увагу дітей на квітку, але дивується, що серединка її вся в знаках запи­тання.

Дітям пропонують відгадати таємницю чарівної квітки. Для цього потрібно дати відповіді на запитання.

 

Потім дітям пропонують отри­мати трішечки чарівного Теплого Пуху від феї Доброти і поділитися ним з тими, з ким вони побажають. Нагадати дітям, що потрібно не скупитися на посмішки, щоб усім стало весело та приємно,

Психолог нагадує дітям, що для того, щоб були кращі взаєми­ни з товаришами та з усіма оточу­ючими, потрібно завжди ділитися чарівним Теплим Пухом, щоб він завжди ходив по колу та повертався до вас із добротою оточуючих людей.

Приказка «Слово чемне для всіх приємне» повинна стати девізом вашого життя.

 

Права та свободи твої , дитино!

(для учнів  7 класу)

 

Мета: познайомити учнів із правами дитини, показати важливість юридичного закріплення права дітей на особливе піклування та допомогу з боку суспільства та держави. Виховувати в учнів розуміння цінності особистості кожної дитини, необхідності дотримання її прав.

 

Сьогодні наша зустріч має назву „Права та свободи твої, дитино”. Людям властиво сприймати дитинство як найщасливішу пору життя. Але діти не лише наша втіха і розрада. Це  наше продовження, наші друзі і партнери. А отже, партнери держави. Тому дуже важливим є виховання у дітей почуття власної гідності, формування самоповаги, відповідальності не тільки за свою долю, але й за майбутнє інших.

 Діти  повинні виростати вільними громадянами вільної України, і яким буде завтра наш  український народ, якою буде наша держава, залежить від кожного з нас.

Діти – це маленькі громадяни своєї країни. Вони мають свої обов’язки і права. Право – це те, що ми маємо робити або вимагати без всякого дозволу. Права дитини – це права людини, яка не досягла 18 років. Права дітей записані в Конституції України – головному законі нашої держави, та в „Конвенції ООН про права дитини”. Отже, діти стають дорослими у віці 18 років, проте володіють правами від самого народження.

Повідомлення про конвенцію ООН

Подорожуючи в часі, стародавніми країнами, давайте пригадаємо чи завжди діти були громадянинами і чи завжди вони були захищеними? Ні! Раніше дітей не вважали за людей і дитина не мала ніякого права.

Так в стародавній Греції батько вирішував долю дитини: прийняти її чи ні, продати в рабство чи годувати вдома, дитина не мала права на особисті речі. Все що було в домі до самої смерті належало батькові.(право «Всі діти є рвними у своїх правах», «Пправо на майно»)

В племені амазонок долю народжених дітей вирішували старійшини. Дівчаток  ростили, піклувались про них, а хлопчиків або вбивали, або калічили так щоб вони могли виконувати лише сидячу ремісницьку роботу. Такі чоловіки не мала ніяких прав у поселені і були лише як раби для виконання певних ремісницьких робіт. Дівчатам які досягли 15 років відрізали ліву грудь щоб вся сила перейшла в праву руку (право  «Жодна дитина не повинна бути скривджена»).

В стародавній Спарті слабких, кволих дітей кидали із скелі в прірву, вважаючи, що з них не виростуть сильні і здорові воїни. («Право на життя»)

В часи кріпацтва дітей насильно відбирали у матерів і продавали, наче річ.(«Право на любов та піклування»)

В багатьої племенах долю народжених дівчаток вирішував батько, маючи право стратити дівчинку щоб не  старати для неї придане. (право «Всі діти є рвними у своїх правах)

Пройде не одне тисячоліття, коли людство зрозуміє цю істину, і пройде ще одне тисячоліття, коли людство, нарешті, прийме закони, які оберігатимуть дитину – найбільше наше багатство.

В різні епохи неоднаково дивилися на виховання і догляд за дітьми. Аж у 17-18 ст. на дітей, нарешті, починають звертати увагу – шиють дитячий одяг, створюють дитячі іграшки, пишуть дитячі книги, дитячі пісні та музику.

“А хіба раніше діти не мали одягу, іграшок? – спитаєте ви”. Та не мали. Дитина носила довгу сорочку, а коли виростала – одяг, як у дорослих. У середньовічній Німеччині слово дитина було синонімом слова “дурень”. Знаємо, що дітям було нелегко, не було законів, які б оберігали їхнє життя.

Аж у 1924 р. у м. Женеві було прийнято Декларацію прав дитини.

1959 р. розроблена і втілена в життя нова Декларація прав дитини. А 1989 р. у Ною-Йорку всі прогресивні країни світу підписалися під Конвенцією прав дитини. В 1991 р. Україна приєдналася до Конвенції. В 1993 р. в м. Києві створено Всеукраїнський комітет захисту дітей.

Згідно з Конвенцією Україна у квітні 2001 р. прийняла Закон про охорону дитинства.

Про все це ми сьогодні з вами і поговоримо.

До цього часу більш поширеною практикою використання громадського контролю у сфері захисту прав дитини була діяльність коаліцій громадських організацій з підготовки альтернативних звітів до Комітету ООН з прав дитини. Конвенція ООН про права дитини є основним документом, що визначає правові стандарти у сфері захисту прав дитини. Конвенція була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року і набрала чинності для України 27 вересня 1991 року. На відміну від попередніх Декларацій, Конвенція про права дитини є обов’язковим документом для виконання державами, що його ратифікували і має механізм контролю. Цей механізм полягає в тому, що в Женеві працює Комітет з прав дитини – група експертів із 10 осіб, що розглядає періодичні доповіді урядів про виконання положень Конвенції.

Сучасне законодавство України та відповідні державні програми декларують широкі гарантії захисту та розвитку дитини. Втім, будь-яка діяльність у цій сфері має ґрунтуватися на загальному дотриманні прав людини та прав дитини, чого, на жаль, не відбувається. Це підтверджують й рекомендації Комітету ООН з прав дитини щодо періодичної доповіді України:

11 липня 2005 року Президентом України було видано Указ «Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей», а 2006 рік в Україні оголошено роком прав дитини.

Вправа «Нитки»

Мета. Звернення уваги  учасників на проблему порушення прав дитини та наочно продемонструвати соціальні й емоційні зв'язки, що забезпечують необхідні умови для виживання та розвитку дитини.

Отже, народжується дитина, щоб вона стала людиною, слід оточити її любов'ю, піклуванням. Звернемось до Конвенції ООН «Про права дитини», де записано: «Кожна людська істота до досягнення 18-річного віку - дитина».

Чому для захисту прав дитини було прийнято окремий законодавчий акт, який називають «Світовою конституцією прав дитини», - Конвенцію про права дитини? Тому, що дитину ані в чому не можна порівнювати з дорослими».

Давайте складемо з вами схему демонстрації соціальних зв’язків, емоцій та прав дитини. Для цього нам необхідно 7 добровольців (які одержують картки зі словами. Учасники майбутньої дії стають спиною до аудиторії - «глядача» - та прикріплюють свої картки на груди так, щоб до визначеного часу «глядачі» їх надпис прочитати не могли. У центр півкола викликається учасник, який одержав картку зі словом «ДИТИНА». Потім психолог починає розповідати історію, запрошуючи у визначених моментах увійти в коло дії по черзі інших з вибраних ним шести учасників. Кожний із них один із кінців кольорової нитки, запропонованої тренером, затискає в руці, а інший кінець віддає «ДИТИНІ». Таким чином, поступово «ДИТИНА» опиняється в колі, з'єднана з кожним з інших учасників дії кольоровою ниткою).

Зараз я розповім вам історію, складену на підставі фактів, що мали місце в дійсності. Отже, жила-була дівчинка. Вона росла дуже щасливою дитиною. У неї були мама й батько, бабуся й дідусь і навіть старший брат. У дівчинки була РОДИНА. (Тренер виводить учасника, якому була віддана картка «РОДИНА», і з'єднує його ниткою з «ДИТИНОЮ».)

Усі члени родини дівчинку дуже любили та піклувались про неї, вона знала тоді, що таке дійсна ЛЮБОВ. (Виводиться учасник із карткою «ЛЮБОВ». Протягується друга ниточка.)

Родина дівчинки була досить забезпеченою й жила у великому та світлому будинку. (Виходить учасник із карткою «ДІМ»; протягується ниточка.)

Дівчинка училась у школі-гімназії, одній із кращих у їхньому місті, вона одержувала ОСВІТУ. (Вихід наступного учасника з карткою «ОСВІТА», протягується ниточка.)

У такий спосіб дотримувались ПРАВА маленької людини. (Вихід учасника з карткою «ПРАВА»; протягується ниточка.)

Дівчинка з НАДІЄЮ дивилась у майбутнє. (Вихід учасника з карткою «НАДІЯ»; протягується ниточка.)

Але так уже сталось, що майже в один рік батько та старший брат дівчинки загинули в автокатастрофі. Мама, не справившись із таким горем, почала сильно пити, а бабуся й дідусь, не перенесши лиха, що прийшло, вмерли один за одним. Так у дівчинки не стало РОДИНИ. (Тренер входить у коло й перерізає ножицями ниточку «ДИТИНА»-«РОДИНА».)

А разом з рідними пішла й ЛЮБОВ. (Тренер розрізає нитку «ДИТИНА»-«ЛЮБОВ».)

У дівчинки не стало й ДОМУ. (Тренер ріже нитку «ДИТИНА»-«ДІМ»), тому що мама продала його за борги. Дівчинка разом з мамою опинилась на вулиці. Вона перестала ходити до школи. (Тренер обриває нитку «ДИТИНА»-«ОСВІТА».) Права дівчинки не дотримувались, тому що з нею поруч не було дорослих, які би про неї піклувались. (Тренер розрізає нитку «ДИТИНА»-«ПРАВА».) Лише світле проміннячко НАДІЇ ледь жевріло в її душі (єдина нитка, що залишається нерозрізаною).

Час спливав, і одного разу дівчинку небайдужі люди привели в сімейний дитячий будинок. Тепер вона вважає, що їй дуже поталанило. З нею поруч з'явились чоловік і жінка, яких вона вже називає мамою й батьком, у неї є брати та сестри (тренер зв'язує нитку «ДИТИНА»-«РОДИНА»). Дівчинка відчуває, що її люблять (тренер зав'язує нитку «ДИТИНА»-«РОДИНА»). У неї знову з'явився ДІМ, де вона почуваєш себе затишно й комфортно (тренер зв'язує нитку «ДИТИНА»-«ДІМ»). Дівчинка знову почала ВЧИТИСЬ (тренер зв'язує нитку «ДИТИНА-«ОСВІТА»). Дівчинка знову могла сказати: «Я - людина, нехай поки маленька, але я маю ПРАВА (тренер зв'язує нитку «ДИТИНА»-«ПРАВА»). Як добре, що є добрі люди, і як важливо не розстатися з НАДІЄЮ.

Далі психолог просить групу подякувати учасникам дії та запрошує їх повернутись на свої місця. Методика «Нитки» припускає обговорення та рефлексію. Тренер ставить серію запитань про те, як почували себе учасники дії, якими були їхні переживання, що вони думали, які почуття в них були у процесі дії глядачів.

Є ще багато життєвих історій зі щасливим кінцем, і кожний із дорослих, у тому числі з тих, які зібрались у групі, може допомогти дитині в захисті її прав, у вирішенні конкретних життєвих ситуацій.

Це дуже сумна історія однієї дівчинки. Але вона напевно допомогла кожному відшукати відповідь на запитання: які ж умови необхідні кожній дитині для повноцінного життя та розвитку. Давайте обміняємось думками.

Давайте зараз розглянемо ще одну життєву історію.

Дівчина з хлопцем якого звати Вадим познайомились на дискотеці. Він зразу є їй сподобався: працює в солідній фірмі, має машину, крутий прикид, купу грошей. Коли вона прийшла до Вадима на побачення, він повіз її в досить престижний кабак. Потім вони поїхали на квартиру до Вадима, подивились порнофільм, ще випили, і дівчина почала збиратись додому. Тут Вадим вийшов з себе: розлютився, почав кричати, потім схватив дівчину, кинув на ліжко і звалтував. Дівчина в міліцію заявляти не стала, вважаючи, що доля вини  і її є. Як ви вважаєте, чиї права було порушено у даній історії?

 У цьому випадку  можуть бути різні версії. Хто хоче висловитись? Як ви вважаєте, чи скоєно тут злочин?

Згватлування – це особливий злочин.  Про який часто люди замовчують, адже таке при слідстві  не скриєш. В наслідок такого злочину дуже вражається психіка жертви: шок, страх, зневіра, вина, сором, гнів, образа.  Ті хто може говорити про свої почутті розказують що ночами їх переслідують жахи.

Так у різних народів є своя міра покарання щодо такого злочину.

• Згідно з кодексом Хаммургалі – збірник законів встановлених у Вавілоні близько 4000 років тому, людина, яка звалтувала незайману дівчину каралась найвищою мірою.
• При Вільгеймові Завойовникові (1035 – 1087 рр) ґвалтівника карали кастрацією і виколюванням очей.
• Нині в деяких штатах Америки суддя може  засудити до 5 років ув’язнення тільки за те, що чоловік умовив жінку вступити з ним у статевий  зв’язок, обіцяючи одружитись.
• У нас за гвалтування дають різні строки позбавлення волі, так за зґвалтування неповнолітніх можна отримати більше ніж за вбивство без тяжких обставин.

Розглядаючи дану ситуацію ми можемо сказати, що вина повністю лягає на дівчину, так стверджують психологи. Деякі чоловіки вважають, що вони вже заплатили за секс, розрахувавшись вечерею у ресторані. І що жінка, відмовляючи йому у сексі, ухиляється від оплати своєї частки витрат. Отже, з цього слід зробити висновок: щоб уникнути зґвалтування, будьте готові заплатити за себе у ресторані чи барі і не продовжуйте побачення у квартирі чоловіка, який випив зайве.

Народна мудрість каже «Розумний завжди знайде вихід з складної ситуації, а мудрий  в неї просто не потрапить».

Отже давайте  разом складемо примірну пам’ятку, щоб уникнути небезпеки.

1.                     Уникати випадкових знайомств у барах.
2.                     Не фліртувати з п’яними чоловіками, не брати  у них подарунків.
3.                     Відмовлятись від пропозицій у малознайомими хлопців.
4.                     Не приймати пропозицій відпочивати  у сумнівній компанії.
5.                     Не спокушатись на запрошення незнайомих підвезти  вас навіть якщо ви запізнюєтесь.
6.                     Вечорами у темних мало освітлених місцях триматись посередині вулиці.
7.                     Не спокушайтесь на дорогі прикраси, гуляючи вечорами намагайтесь одягати їх поменше або зовсім відмовтесь.

Отже кожен свій крок здійснюйте зважено, обдумано і тоді ви станете мудрою людино, яка не потраплятиме у  складні ситуації.

Важлива ознака правової держави полягає в тому, що права людини в ній набувають самостійного юридичного значення і з ними мають співвідноситись усі закони. Тобто у правовій державі права та свободи людини гарантуються та реально виконуються незалежно від того, які політичні сили в ній є правлячими.

Завершення.

Як один із варіантів «емоційної точки» пропоную казку «Сніжинка». Нехай це буде казка натхнення! Отже, слухайте уважно:

- Скажи мені, скільки важить сніжинка? - спитало Мишеня в Голуба.

- Не більше, ніж нічого, - відповів той.

- Тоді я розкажу тобі одну дивну історію, - сказало Мишеня.

Я сидів на ялинковій гілочці, біля самого стовбура, коли почав падати сніг. Це було схоже на безтурботний сон. Щоб якось убити час, я рахував сніжинки, які легенько падали на хвою моєї гілки. Я нарахував приблизно 3741952 сніжинки. Коли впала ще одна, то своєю вагою (не більше, ніж нічого...) зламала гілку». Розказавши цю історію, Мишенятко зникло. А Голуб подумав: «Напевно, для того, щоб настав мир у цьому світі, не вистачає голосу всього однієї людини».

Можливо, діти, саме вашого голосу не вистачає, щоб захистити права тих, хто має в цьому велику потребу. Тому зараз напишіть ваші ідеї на листочках стікерах  «Що може зробити кожна дитина для захисту своїх прав?». Ці ідеї давайте прикріпимо на  нашому дереві життя.

(діти по черзі називають свої ідеї щодо захисту своїх прав   написані на стікерах  – листочках і прикріплюють на «дереві життя»).

От і  перегорнули ми з вами  сторінки Конвенції ООН «Про права дитини» і визначили,  які ми маємо права . Пам’ятайте, що знаючи свої права ви можете себе захистити, але потрібно не лише відстоювати свої права, але і виконувати свої обов’язки та не порушувати права інших людей. Бажаю вам  в житті лише тих ситуацій  які б ви могли розв’язати мирним шляхом.

 

Девіз дня: Несправедливість досягається двома способами: або насильством, або обманом.

«Мої права та обов’язки»

Бесіда з елементами тренінгу для учнів 5 класу

Мета:  формування  в учнів  поняття про  основні права дитини, задекларовані в Конвенції ООН « Про права дитини»; ознайомлення з питаннями соціально-правового захисту дітей; виховання поваги до прав інших  людей, формування  почуття обов’язку.

Шановні учні , ми сьогодні з вами відправимося в цікаву  подорож сторінками Конвенції « Про права дитини», але перед тим, я хочу запитати  чи знаєте ви   права свої? (учні  називають свої права).

Отож, сідайте  зручніше  і розпочинаємо подорож. Для виконання першого завдання потрібно обрати 2 команди по  5 осіб. Піднімайте вгору  праву руку ті, хто  хоче потрапити в нашу гру.

Завдання.  Команди  мають скласти  слова: «права  дітей».

 (Діти стають один за одним. Напроти кожної команди ставиться  стілець, на якому лежать літери в конверті. Кожен член команди має підбігти до стільця ,взяти літеру і повернутися  назад. Діти, що  тримають у руках лтеру, стають  осторонь.)

Ведучий.  А чи знаєте ви, звідки вони  з’явилися?

      20 листопада 1989 року було  прийнято  Конвенцію ООН «Про  права дитини», у якій записано, що  кожна дитина має  певні  права. Напрприклад, право на навчання. Тобто, кожна дитина може ходити до школи, щоб навчатися.

Отож , зараз ми  перевіримо, скільки  знаєте Ви  назв тварин, птахів, риб.

 Ведучий:  А зараз ми проведемо  гру «Земля, вода, повітря, вогонь»

        Усі стаємо  у коло,   коли я буду кидати  м’яч , вимовляючи при цьому одне із слів: «земля», «вода», «повітря», «вогонь», ви називаєте:

  Земля – тварину.

  Вода – риба.

  Повітря –птаха.

  Вогонь - усі махають руками.

  Неуважні та незграбні вибувають  із гри.

 Ось  бачите, право на навчання  може бути ще й цікавим. А ще кжна  дитина  має право на відпочинок.

 

Гра-розминка „Будинки і господарі”

Мета: створити гарний настрій, зняти емоційний дискомфорт.

Учасники об’єднуються у малі групи по три особи. Двоє учасників, що стоять по краях, повертаються обличчям один до одного, беруться за руки і піднімають їх, таким чином утворюючи символічний „будинок”. Третій учасник стає між ними – в середину цього „будинку”. Ведучій залишається без „будинку”. За командою ведучого „Господарі!” – „господарі” залишають свої „будинки” і займають місця в інших. Той із учасників, хто не зайняв місце, стає ведучим. Коли звучить команда „Будинки!”, двоє учасників, не розмикаючи рук, шукають нового „господаря”. Той із учасників, хто залишився без „будинку”, стає ведучим. Коли звучить команда „Ураган!”, всі учасники змінюють свої ролі: створюються нові „будинки”, інші стають „господарями”.

Дитина має право на лікування. А що потрібно для того, щоб вилікуватися? З чого роблять  ліки? Правильно, з  лікарських рослин. А чи знаєте ви  якісь лікарські рослини, ми зараз перевіримо.

Гра «Лікарські рослини».

( Кожна команда називає по 5 лікарських рослин . Потрібно відповісти, яку хворобу можна вилікувати. Виграє та команда, яка швидше  виконає завдання.)

А ще  кожна  дитина має право на  своє  власне ім’я.

 

Вправа « Сонечко  наших імен».

Мета. Закріплення знанть про права дитини

 

Потрібно на промінчиках написати своє ім’я , дати  тлумачення його.

Найголовнішим правом для всіх дітей у Конвенції ООН « Про права дитини»  визначено право на життя, яке  потрібно берегти. Ніхто не має права його відібрати у вас. А щоб зберегти своє життя, треба  забути про шкідливі звички, слухати старших.

 Але так  в історії вважали  не завжди. У давнину була держава Спарта.

 Вона славилася своїми  непереможеними  воїнами: сильними, мужніми. І кожного новонародженого хлопчика  тут оглядали: якщо сильний і здоровий – нехай живе, а якщо ж дитина народжувалася  слабко і хворою - її кидали  вниз із  кручі.

Як ви вважаєте , чи правильно робили  жителі Спарти? Дати відповідь.

А ще  кожен із вас має право  не розлучатися із своїми батьками. Ану ж бо, пригадайте казки, у яких  героїв  розлучали зі своїми батьками

( « Гуси-лебеді», « Маша і  ведмідь», « Снігова королева»  і т.д.)

 Хто допоміг цим героям  повернутися додому? (відповіді дітей).

А хто  допоможе вам, якщо станеться лихо? У  Конвенції про це також сказано.

Ще одне право –це право дітей на захист їх від  будь-яких форм насильства. Запам’ятайте: ні батьки, ні вчителі, ні друзі, ні будь-які незнайомі не мають права вас бити чи ображати! Вони будуть покарані за це законом!

 От і  перегорнули ми з вами  сторінки Конвенції ООН «Про права дитини» і визначили,  які ми маємо права . А щоб ще краще їх пригадати, давайте  розгадаємо  кросворд. Хто швидше-той і  переможець

Гра –кросворд «Мої права».

 Тут зашифровані ваші права, попробуйте їх найти.

І	Я	Т	Ж	К	А	Н
М	Я	Т	И	Р	Ь	І
Е	Д	О	Т	О	Т	С
Н	А	К	Н	Н	Я	Н
Д	У	М	А	Ч	В	А

 

Дякую вам ,діти, за цікаву подорож. До нових  зустрічей.

 

Дивись на нас як на рівних

Бесіда з елементами тренінгу та відео лекторієм для учнів 9 класу

 

Мета: розвиток особистісної культури учнів, толерантного ставлення до людей з обмеженими можливостями, подолання соціальних  бар’єрів.

 

Привітання

Вступне слово.

Сьогодні у нас буде трохи незвичайна бесіда, в тому плані що тему нашої виховної години ви будете намагатись вгадати.

Для цього скажіть , будь – ласка, які проблеми є у  вас, називаємо ті проблеми з якими ми готові поділитись.

Дошку ділимо на дві половини. На першій половині за допомогою вправи «Мозковий штурм « записуємо на дошці можливі варіанти.

Які причини виникнення цих проблем, що заважає їм справдитись, так само записуємо на другій половині дошки.

Отже, людина проходячи той чи інший відрізок свого життя зустрічається з проблемами та причинами які призводять до проблем.

Вправа “Ярлики”

Мета: дати відчути емоції, які виникають в учасників, коли їх змушують діяти згідно стереотипів.

Матеріали: 2 набори пазлів та корони з написами: “Будь зі мною зверхнім”, “Ігноруй мене”, “Стався до мене, ніби мені 5 років”, “Посміхайся мені”, “Зневажай мене”, “Бійся мене”, “Відчувай до мене одразу”, “Захоплюйся мною”, “Уникай мене”, “Насміхайся наді мною”.

Інструкція: розбитися на дві групи та ще по одному спостерігачу до кожної групи. Ведучий дає завдання скласти картинки з пазлів. При цьому він кожному з учасників одягає на голову корону (стрічку з написом) так, що він не бачив, що на ній написано. Інші з учасників мають ставитись один до одного відповідно до напису на короні, не повідомляючи йому цих слів. Після закінчення складання картинки учасники, не знімаючи корон, відповідають на запитання ведучого, чи сподобалось їм, що до них ставилися таким чином. Чому? Потім учасники знімають корони і виходять з ролей.

Обговорення в колі:

Чим у реальному житті можуть бути “корони”?

Як впливає наявність подібних “ярликів” на спілкування?

Звідки ми беремо наші уявлення про інших?

 

А якщо уявити людину  яка має деякі фізичні вади, тобто людина з обмеженими можливостями. То як ви вважаєте, ці проблеми у таких людей також  зустрічаються, чи ні? Чи є можливість у таких людей здолати такі проблеми?

Отож, тема сьогоднішнього нашого заняття «Дивись на нас, як на рівних». В ході якої ми будемо намагатись розглянути проблеми таких людей, намагатись визначити яким чином спілкуватись з такими людьми?

 

 

Вправа “Асоціації” (робота в групах)

Мета: з’ясувати рівень обізнаності та початкове відношення до інвалідів.

Інструкція: Назвати слова, які спадають вам на думку при слові “інвалід”.

Після цього асоціації обговорюються. Пояснюються причини виникнення таких асоціацій.

Інформаційний блок

В світі живе більше п'ятисот мільйонів інвалідів, що складає 10 відсотків всього населення.

Разом із зростанням населення на планеті продовжує зростати і число інвалідів. Одними з чинників, що викликають подібне зростання, є війни і інші форми насильства, недостатня медична допомога, стихійні та інші лиха.

Дуже часто існуючі фізичні і соціальні бар'єри перешкоджають повноцінній участі інвалідів в житті суспільстві. Це відбувається повсюдно і тому такі люди, позбавлені допомоги і вразливі до небезпек, часто страждають від самотності і незахищеності.

 Не дивно, що багато інвалідів є малозабезпеченими. Переважаюча більшість, близько 80 відсотків, живе в глухих сільських районах. Майже стільки ж проживає в місцях, де необхідні ним послуги недоступні.

 «Інвалідність — це не трагедія, а незручність», — каже жінка-інвалід, керівник однієї з неурядових організацій. Організація Об'єднаних Націй багато зробила для захисту прав всіх людей, у тому числі і інвалідів. Завдяки своїй діяльності, яка часто стимулювала прийняття національного законодавства і вироблення національної політики, ООН удалося зосередити центр уваги не на фізичних недоліках, а на фізичних можливостях людей.

  «Надто багато людей вважають нас не такими, як всі. Коли вони зустрічають нас на вулиці, то дивляться на нас так, як ніби ми якісь незвичайні істоти. Для мене інвалідність — це в'язниця, а моя коляска — це віконце, через яке я можу бачити сонце», — говорить Андре Соуварджо з Чезайер Хоумз, Індонезія.

1981 рік, оголошений Міжнародним роком інвалідів, було ознаменовано багаточисельними програмами, дослідницькими проектами, рекомендаціями і політичними нововведеннями.

3 грудня 1982 року була прийнята Всесвітня програма дій відносно інвалідів. Програма передбачала розподіл політичних дій, направлених на підтримку інвалідів, по трьох головних напрямах: запобігання інвалідності, відновлення працездатності і створення рівних можливостей для інвалідів.

Проголошення Десятиліття інвалідів ООН в грудні 1982 року привело до підвищеної активності, спрямованої на поліпшення стану і суспільного положення інвалідів. Особлива увага приділялася залученню нових фінансових ресурсів, поліпшенню можливостей на здобування освіти і роботи та збільшенню активності інвалідів в житті суспільства і країни.

На цьому етапі ООН спільно з Генеральною Асамблеєю, підкреслюючи, що люди з психічними або фізичними відхиленнями повинні користуватися тими ж правами при працевлаштуванні, що і інші кваліфіковані громадяни, прийняла зобов'язання про введення рівних можливостей працевлаштування в Організацію для всіх людей незалежно від їх статі, віросповідання, етнічного походження або інвалідності.

 «1981 рік — Міжнародний рік інвалідів — став ключовою подією в багатолітній боротьбі інвалідів проти дискримінації і сегрегації, в боротьбі за рівні права. Усесвітня програма дій відносно інвалідів, — плід спільної роботи держав — членів ООН і інших організацій, - визнала інвалідів, перш за все як громадян, що володіють всіма відповідними правами і обов'язками.

Публікація в 1989 році Талліннських керівних принципів для діяльності в області розвитку людських ресурсів стосовно інвалідів прискорила визнання інвалідів як суб'єктів, що самостійно вирішують свою долю, а не індивідуумів, які є залежними об'єктами уряду. Окрім таких цілей як незалежність і повна інтеграція, Керівні принципи підтримали, зокрема, ідею навчання інвалідів в звичайних загальноосвітніх школах і запропонували сприяти засвоєнню інвалідами різних навиків в цілях їх залучення до економічного життя. Керівні принципи передбачають забезпечення можливості для засвоєння соціальних навиків і навиків самодопомоги з метою їх підготовки до самостійного життя. З метою оптимального розвитку людських ресурсів міжнародні установи, а також міжурядові та регіональні організації, були покликані до спільної роботи по навчанню інвалідів.

17 грудня 1991 року Генеральна Асамблея затвердила Принципи захисту психічно хворих осіб і поліпшення психіатричної допомоги. Двадцять п'ять принципів визначають основні свободи і права. Окрім цього вони включають також право на життя в суспільстві, право діагностики психічного захворювання, права і умови утримання в психіатричних установах. Правила є керівними принципами для держав — членів ООН, спеціалізованих установ, регіональних і міжнародних організацій, допомагають їм глибше оцінити проблеми, що перешкоджають здійсненню основних свобод і прав психічно хворих осіб.

16 грудня 1992 року Генеральна Асамблея призвала держави — члени ООН проводити 3 грудня кожного року заходи в ознаменування Міжнародного дня інвалідів. Що таке інвалідність?

Всесвітня організація охорони здоров'я в своїй Міжнародній класифікації розладів здоров'я дає наступні визначення:

 •  Інвалідність: «обмеженість конкретного індивідуума, що витікає з дефекту, яка перешкоджає або позбавляє його можливості виконувати роль, що вважається для цього індивідуума нормальною залежно від вікових, статевих, соціальних і культурних чинників». У цьому визначенні розглядається функціональне обмеження або перешкода для нормальної діяльності, викликана дефектом. Приклади інвалідності включають: нездатність чути групову розмову, бачити друкарський текст, нездатність говорити, ясно висловлюватися, запам'ятовувати речі, пересувати нижні кінцівки, витягувати руки, стискувати що-небудь в руках, самостійно одягатися, приймати їжу, використовувати туалет, вставати з ліжка.

Інваліди не є однорідною групою. Наприклад, психічно хворі або розумово відсталі люди, інваліди з дефектами зору, слуху або мови, інваліди з обмеженою рухливістю або з так званою непрацездатністю за станом здоров'я стикаються з бар'єрами різного характеру, які вимагають різних шляхів для їх подолання.

Створення рівних можливостей означає процес, за допомогою якого такі загальні системи суспільства, як фізичне і культурне середовище, житлові умови і транспорт, соціальні служби і служби охорони здоров'я, доступ до освіти і роботи, культурного і соціального життя, включаючи спорт і створення умов для відпочинку, робляться доступними для всіх.

Проведення 3 грудня Міжнародного дня інвалідів направлено на звернення уваги до проблем інвалідів, захист їх гідності, прав і благополуччя, на звернення уваги суспільства на переваги які воно отримує, від участі інвалідів в політичному, соціальному, економічному і культурному житті.

Мета, заради якої цей день був проголошений, повне і рівне дотримання прав людини і участь інвалідів в житті суспільства. Ця мета була поставлена у Всесвітній програмі дій відносно інвалідів, прийнятою Генеральною Асамблеєю в 1982 році.

 

Історія знає немало випадків подолання стереотипів. Серед людей з обмеженими можливостями є відомі імена.

 

Інформаційний блок

Луї Брайль (1809-1852)

Коли Луї були 3 роки, з ним сталося нещастя: він поранив собі око шорним ножем, внаслідок чого розвинулося запалення очей, і хлопчик осліпнув. Батьки постаралися допомогти сліпому дитяті засвоїти трудові навики: навчили плести бахрому для кінської збруї і шити домашні туфлі, запросили вчителя музики, який навчив його грі на скрипці. У місцевій школі Луї вивчив алфавіт за допомогою звичайних паличок.

У січні 1819 р. Луї Брайль був зарахований в Паризький інститут для сліпих. Вихованців в інституті навчали грамоті, музиці, в'язанню і ткацтву. По багатьом предметам підручників не було, не існувала тоді і система запису нот для сліпих, тому методика викладання була заснована на сприйнятті інформації на слух.

Будучи таланливою людиною, Брайль задумав створити систему рельєфно-точкової писемності, яка була б зручною для сприйняття на дотик, дозволяла точно відображати всі особливості тієї або іншої мови, записувати цифри, хімічні і фізичні знаки, ноти.

Брайль почав експериментувати і в 1824 р., у віці 15 років, ввів свою власну систему: маленьке «вічко», що складається з двох вертикальних лав з номерами 1, 2, 3 в лівому ряду і 4, 5, 6 в правом. Це дало 63 комбінації. З них Брайль вибрав букви для свого алфавіту, знаки нотації, номери, математичні символи і деякі слова, що часто вживаються, такі, як «для», «від», «разом» і артиклі. Він працював над своєю системою довгі роки, і перший варіант своєї системи запропонував на розгляд ради інституту в 1829 р. Але вона не була підтримана. Одним з основних аргументів було те, що розроблений Брайлем шрифт не зручний для зрячих викладачів. І лише в 1837 р. за наполяганням сліпих рада інституту знов повернулася до розгляду цього питання. Було прийнято рішення надрукувати рельєфно-точковим шрифтом Брайля "Коротку історію Франції". З виходом цієї книги нова система писемності, заснована на рельєфному шостіточчі, офіційно знайшла право на життя.

Лише після його смерті у всьому світі було визнано, що розроблена Брайлем система писемності для сліпих - найкраща. Нею користуються і у наш час. Ним також був створений спеціальний прилад для написання літер і знаків; цей прилад з невеликими змінами дійшов до нашого часу.

 

Джон В. Корнфорт

 

Коли австралійський вчений Джон В. Корнфорт з Університету Сассекса в Англії, їздив в Осло в кінці 1975 року, щоб отримати Нобелівську премію з хімії за роботи по управлінню ферментативними реакціями стереохімією, він не чув жодного слова, сказаного під час церемонії винагороди.

"Я розважав себе, озираючись в залі," розповідав Корнфорт пізніше в інтерв'ю. "Я бачив в темноті аудиторії спалахи яскравого світла ..., і не міг розібрати, що це було. Лише пізніше я зрозумів, що це виблискували коштовності, які наділи на себе жінки. Ось це мені більш всього запам'яталося на церемонії."

В залі з акустикою все було в порядку. Просто Джон В. Корнфорт у віці 10 років в кінці 20-х років втратив слух. І здобуттям Нобелівської премії, Корнфорт показав всьому світу, що глухота не є бар'єром до досягнення наукових висот.
 

Стівен Хокинг

Англійський математик і фізик С.Хокинг народився в 1942 році, в день 300-ліття з дня смерті Галілео Галілея. У 1959 році він поступив в Оксфордський університет, а в 1962 перейшов в Кембріджський університет, щоб вивчати космологію.

У ранньому віці лікарі поставили йому страшний діагноз – аміотрофічний боковий склероз. До 30 років Стівен опинився в інвалідному кріслі. Пізніше лікарі вимушені були видалити йому трахею, і він повністю втратив голосу. Для спілкування Стівен користується спеціальним комп'ютером. Пальцями правої руки він вибирає потрібні слова з тих, які висвічуються на дисплеї комп'ютера. Із слів формується речення, яке потім за командою вченого виголошується комп'ютерним синтезатором мови.

Хокинг надзвичайно популярний, серед його шанувальників колишній американський президент Біл клінтон. Хокинг з 1979 року очолює кафедру прикладної математики і теоретичної фізики Кембриджського університету, якою колись завідував сам Ісаак Ньютон. Студенти обожнюють слухати його дотепні лекції.

Всесвітню відомість і популярність Хокингу принесла його книга «Коротка історія часу», що вийшла в 1988 році. Книга без математичних формул і складних викладень популярною мовою пояснює читачеві теорію виникнення і розвитку Всесвіту в тому вигляді, як бачить її автор. Багато робіт Хокинга присвячено чорним дірам. Стівен Хокинг знаменитий своїми дослідженнями в області космології, теорії відносності, гравітації і квантової механіки, історії Всесвіту Він має 12 почесних ступенів, є членом Британського наукового Королівського товариства і Академії наук США. Наукові заслуги Стівена Хокинга відмічені безліччю премій, медалей і винагород.

Григорій  Журавльов.

 

Народився Григорій Жеравльов 1858 році калікою. Мати спочатку дуже плакала і хотіла накласти на себе руки і разом з собою вмертвити дитину. Та дід Петро Васильович цьому завадив, взявши виховання внука на себе.

Гриша ріс і на подив всім брав в рот пручика і малював на піску, згодом дід возив щодня  хлопчика в школу.

В 15 років хлопчик надумав вивчитись малювати масляними фарбами. Так  живописець Травкін показав йому як пишуться образи, протягом кількох днів. Через 5 років Григорій подарував свої ікони знатним людям Самари.

Згодом Григорій Журавльов подарував свою ікону Миколи Чудотворчя царевичу Миколі, написавши листа «… Ваше Императорское Высочество, покорнейше и усердно… желаю поднести Вам икону Святителя и Чудотворца Николая, которую я написал ртом, а не руками, по той причине, что от своей природы не имею силы движения в руках и ногах своих. Написал сию икону по вразумлению Всемогущего Бога, который допустил меня на свет Божий. И даровал мне дар. Потом открылось движение моего рта, которым я управляю своё мастерство по повелению Божию».  

Цар Олександ ІІІ запросив Григорія написати сімейний царський потрет.

За проектом та кресленнями  Григорія Журавльова  була побудована церква в рідномі місті. Фрески та ікони писав сам Григорій. Збереглись записи настоятеля храму «Когда он расписывал церковь, особенно купол, кожаные ремни впивались в его тело, выщербливались зубы, опухали губы. Это был подвиг…»

Дана церква функціонує і зараз

Ікони написані Григорієм Журавльовим

 

 

 

 

Перегляд відео «Он не омел ни рук ни ног»

 

Цю людину звати Нік Вуйчич. Він народився і живе в Австралії. Батько -  пастор. Мати – медсестра. Після такої трагедії сім’я довго не могла прийти до тями, але твердо вирішили хлопчика не покидати і виростити самим. Хлопчик протягом свого життя зустрів багато образ від інших дітей,  і вже хотів було покінчити життя самогубством, але уявивши свій похорон та страждання батьків зрозумів що він їх любить дуже сильно і не може заподіяти їм такої болі. І тоді він почав переосмислювати своє життя і шукати його сенс. Зараз Нік подорожує світом і розказує будні свого життя. Він є оратором, і розказуючи про своє життя, як він справляється з власними проблемами то люди розуміють що їх проблеми є набагато меншими і це дає їм сили вирішувати їх.

Зараз Нік власними силами друкує книгу, займається серфінгом, рибалкою. Знайшов кохану людину, з якою збирається одружитись.

Перегляд відеоролика «Он без ноги, она без руки»

Висновок. На історичних прикладах ми бачимо, що люди з обмеженими можливостями можуть вести повноцінне життя. Але для цього вони потребують нашої допомоги,  уваги, дбайливого, душевного ставлення. Співіснування з людьми з обмеженими можливостями для багатьох стає випробуванням справжніх людських якостей, щирості материнських, подружніх, дружніх відчуттів, фактично мірилом їхньої людяності.

 

Як можна висловити підтримку і надати допомогу хворій людині (обговорення)

 

•            Привітайтеся
•            Сядьте поруч
•            Захистіть
•            Вислухайте
•            Зателефонуйте
•            Візьміть за руку
•            Поспілкуйтесь
•            Запевніть у своїй дружбі
•            Запитайте чим ви можете допомогти
•            Запросіть на свято
•            Прийдіть в гості
•            Відсвяткуйте якусь подію
•            Познайомте зі своїми друзями
•            Пограйте разом
•            Поговоріть про майбутнє
•            Напишіть листа

 

Розповідають, що на параолімпійських іграх в Сієтлі дев'ять учасників забігу на 100 метрів, усі з фізичними чи розумовими вадами, вийшли на дистанцію. Після стартового сигналу вони побігли, не з однаковою швидкістю, але з однаковим бажанням показати свій кращий результат, подолати дистанцію і виграти. Усі, крім одного юнака, який спіткнувся, упав на доріжці і заплакав.

Решта вісім учасників почули плач, сповільнили біг, озирнулися назад і, не змовляючись, розвернулися і пішли до хлопця, який упав. Одна дівчина з синдромом Дауна допомогла юнакові піднятися, поцілувала і сказала: - Все скоро заживе.

І у дев'ятьох, взявшись за руки, вони повернулися на вихідну лінію.

Весь стадіон встав та аплодував кілька хвилин. Може, у атлетів і були розумові вади, але вони точно не мали вад чуйності і співчуття...

Ці спортсмени показали всьому Світу, що бути самотнім переможцем - не головне в житті, а головне - допомогти іншим перемагати, навіть якщо це означає - уповільнити крок і змінити напрямок...

 

Підведення підсумків

І на останок ми хочемо подякувати всім вам за увагу і за активну участь у нашому заході. А на пам’ять про цю зустріч ми хочемо подарувати вам Рецепт щастя:

РЕЦЕПТ ЩАСТЯ

Візьміть чашу терпіння,

налийте туди повне серце любові,

вкиньте дві пригорщі щедрості,

хлюпніть туди гумору,

посипте добром,

додайте якомога більше віри

і все це добре перемішайте.

Потім намажте на шматочок

відпущеного Вам життя

і пропонуйте всім,

кого зустрінете на своєму шляху!!!

 

 

Ми маємо захищати свої права.

Тренінгові заняття для учнів 10,11 класів

 

Мета: сприяти формуванню правового світогляду підлітків, який включав би систему теоретичних поглядів на права, і на цій основі формувати відповідну активну позицію підлітків у реалізації прав у житті.

Завдання:

самооцінка учасниками рівня своїх знань про права дитини;

ознайомлення підлітків з основними положеннями Конвенції ООН про права дитини;

стимулювання соціальної активності й ініціативи підлітків-лідерів;

формування навичок правомірної поведінки підлітків і навчання діяти в різноманітних життєвих ситуаціях у відповідності з нормами права;

виховання в підлітків непримиренності до протиправної поведінки, формування навичок правомірного реагування на неправомірні дії однолітків;

вироблення в підлітків-лідерів мотивації до організації просвітницької роботи серед однолітків;

формування в підлітків-лідерів навички надання одноліткам необхідної підтримки, консультативної допомоги у проблемах, пов'язаних із правами дитини.

1. Вправа «Вступ» (3 хв)

Оголошення теми та мети заняття

Чого ж слід навчитися, захищаючи свої права? Це довгий список, але, перш ніж навчитися захищати права, треба дізнатись, які саме права є в дитини та яким чином їх можна захистити. Саме на ці запитання ми будемо шукати відповіді під час сьогоднішнього тренінгу.

Вправа 2. «Правила тренінгу» (3-5 хв)

Мета: установлення атмосфери довіри та співпраці між учасниками тренінгу.

Обладнання: великий аркуш паперу, маркери.

Хід проведення

На початку тренер пропонує кілька правил, далі учасники тренінгу його доповнюють. Правила вписуються маркером на великий аркуш паперу та вивішуються на видному місці. Отже, кожний з учасників тренінгу буде (нижче подаємо приблизний перелік правил):

доброзичливим;

коректним;

тактовним;

толерантним;

терпимим;

конструктивним;

говорити від свого імені;

активним;

говорити на тему;

говорити лаконічно;

дотримуватись «правила руки» (піднімати руку, коли бажає висловити свою думку);

дотримуватись «правила двох рук» (тренер або будь-який з учасників піднімає дві руки, коли в аудиторії стає шумно).

Вправа 3 «Знайомство учасників тренінгу» (15 хв)

Мета: створення емоційно комфортної атмосфери довіри, розкутості, подолання сором'язливості, що сприяє результативній спільній роботі учасників тренінгу. Вправа «Знайомство», як і попередня вправа «Правила», є неодмінним етапом проведення тренінгу, навіть тоді, коли всі учасники тренінгу знайомі один з одним.

Обладнання: бейджі або листочки клейкого паперу, фломастери.

Тренер пропонує кожному учаснику тренінгу написати ім'я, яким би він хотів, щоб його називали у групі, а також можна написати слово, що асоціюється в нього з поняттям «право». Можна намалювати символ (емблему), що відображає індивідуальність, захоплення, переконання.

Далі необхідно, щоб кожний стисло прокоментував написане слово, що асоціюється в нього з поняттям «право». На представлення кожному учаснику дається 20-30 секунд.

Вправа 4 «Очікування» (15 хв)

Мета: отримати інформацію про те, з якою метою прийшли учасники тренінгу на заняття, провести вхідний моніторинг уявлень старшокласників про проблему прав дитини. Визначити рівень їх зацікавленості цією проблемою.

Обладнання: вхідна анкета учасника тренінгу. (додаток 1)

Хід проведення

Тренер пропонує кожному учаснику тренінгу заповнити вхідну анкету учасника тренінгу. Після цього можна провести стисле обговорення за такими запитаннями:

Як ви гадаєте, для чого дитині потрібні права?

Чи актуальна нині охорона прав дитини?

Хто з вас може сказати, що дуже добре обізнаний з міжнародним та українським законодавством, zrt захищає права дитини?

Чи хотіли б ви сьогодні більше дізнатись про законодавство, яке вас захищає?

Чого ви очікуєте від сьогоднішнього заняття?

Основний блок

 Вправа 5 «Законодавство, яке тебе захищає» (10 хв)

Мета: ознайомити учасників тренінгу з переліком документів основного міжнародного й українського законодавства із захисту прав дитини.

Обладнання: перелік документів міжнародного й українського законодавства, що захищає права дитини

Хід вправи

На цьому етапі тренер об’єднує учасників тренінгу у три групи та просить їх зайняти місця за трьома круглими столами, де вже підписана назва кожної з груп:

перша ГРУПА - експерти Комітету з прав дитини при ООН.

друга ГРУПА - експерти Всеукраїнського комітету з прав дитини.

третя ГРУПА - експерти соціальних служб України з прав дитини.

Перша група отримує перелік основних міжнародних документів, що захищають права дитини.

Перелік основних міжнародних документів, що захищають права дитини:

1. Декларація прав людини (прийнята ООН у 1948 р.).

2. Декларація прав дитини (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 р.).

3. Декларація про захист жінок і дітей у надзвичайних обставинах і під час збройних конфліктів (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 14 грудня 1974 р.).

4. Європейська конвенція про визнання виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми (прийнята Радою Європи 20 травня 1980 р.).

5. Конвенція про права дитини (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 р.).

6. Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту й розвитку дітей у 90-ті роки та План дії зі здійснення Декларації (прийнята ООН 30 вересня 1990 р.).

7. Декларація принципів толерантності (прийнята на Генеральній конференції ЮНЕСКО в Парижі 16 листопада 1995 р.).

8. Європейська конвенція про здійснення прав дитини (прийнята 25 січня 1996 р. у Страсбурзі Радою Європи).

 

Друга група отримує перелік законів України, що містять норми та права, спрямовані на захист прав дитини.

 

Українське законодавство із захисту прав дитини. Закони України: (зі змінами та доповненнями, внесеними законами України станом на 1 вересня 2004 р.). 1. Закон України від 23 травня 1991 р. «Про освіту». 2. Закон України від 13 травня 1999 р. «Про загальну середню освіту». 3. Закон України від 22 червня 2000 р. «Про позашкільну освіту». 4. Закон України від 10 лютого 1998 р. «Про професійно-технічну освіту». 5. Закон України від 17 січня 2002 р. «Про вищу освіту». 6. Закон України від 21 листопада 1992 р. «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». 7. Закон України від 5 лютого 1993 р. «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні». 8. Закон України від 24 грудня 1993 р. «Про фізичну культуру і спорт». 9. Закон України від 24 січня 1995 р. «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх». 10. Закон України від 1 грудня 1998 р. «Про молодіжні та дитячі громадські організації». 11. Закон України від 16 листопада 2000 р. «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам». 12. Закон України від 26 квітня 2001 р. «Про охорону дитинства». 13. Закон України від 21 червня 2001 р. «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю». 14. Закон України від 26 грудня 1997 р. «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». 15. Закон України від 10 вересня 1999 р. «Про ратифікацію Основної Угоди про співробітництво між Дитячим фондом ООН та Урядом України». 16. Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1993 р. 17. Закон України «Про соціальні послуги» від 19 червня 2003р. Укази Президента України: 1. Указ Президента України «Про Національну програму «Діти України». 2. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо забезпечення виконання Національної програми «Діти України» на період до 2005 року». Постанови Кабінету Міністрів України: 1. Основна Угода про співробітництво між Дитячим Фондом Організації Об'єднаних Націй та Урядом України (Угоду схвалено й подано на ратифікацію згідно з Постановою КМ № 1198 (1198-99-п) від 05.07.99) (Угоду ратифіковано законом № 1071-XIV (1071-14) від 21.09.99). 2. Постанова від 24 січня 2001 р. № 40 «Про затвердження Типового положення про молодіжний центр праці». 3. Постанова від 6 травня 2001 р. № 433 «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад». 4. Постанова від 20 січня 1997 р. № 38 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами». 5. Постанова від 17 серпня 2002 р. № 1133 «Про затвердження переліку позашкільних навчальних закладів і заходів з позашкільної роботи з дітьми, а також закладів і заходів у галузі освіти, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету». 6. Постанова від 14 січня 2004 р. № 12 «Про порядок надання платних соціальних послуг і затвердження їх переліку».

Третя група отримує перелік основних нормативно-правових актів, в яких містяться норми, що захищають права дитини.

Основні нормативні акти України, в яких містяться положення про права дитини: 1. Права дитини в Конституції України. 2. Сімейний Кодекс України. 3. Права дитини в Цивільному Кодексі України. 4. Цивільний Процесуальний Кодекс України про права дитини. 5. Права дітей у трудовому законодавстві. 6. Житловий Кодекс України про права дитини. 7. Кодекс України про адміністративні правопорушення та про права дитини. 8. Права дітей у Кримінальному Кодексі України. 9. Права дітей у Кримінально-процесуальному Кодексі України

Через 3-4 хв один учасник із кожної групи робить невеличке повідомлення. Представник першої групи повідомляє про основні міжнародні акти, які захищають права дитини. Представник другої групи повідомляє про основні закони України, що захищають права дитини. Представник третьої групи називає основні нормативно-правові акти, в яких містяться норми, що захищають права дитини.

Підбиваються  підсумки проведеної вправи.

Вправа 6 «Хто може допомогти в захисті твоїх прав?» (10 хв)

Мета: ознайомити учасників тренінгу з основними міжнародними й українськими комітетами, організаціями та службами, які захищають права дитини, зорієнтувати підлітків, куди й до кого можна звертатись, якщо виникають проблеми порушення прав.

Перша група отримує 3-4 примірники тексту ст. 43-45 Конвенції про права дитини.

Підготуйте невелику доповідь, заповнивши пропуски: Відповідно до статті 43 Конвенції про права дитини з метою розгляду прогресу, досягнутого Державами-учасницями щодо виконання зобов'язань, взятих згідно з цією Конвенцією, засновується Комітет _____. Він складається з _____ експертів, які визначаються ___. Членів Комітету обирають таємним голосуванням із числа ___. Відповідно до статті 44 держави-учасниці зобов'язані подавати Комітету через Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй доповіді про протягом ___. З метою сприяння ефективному здійсненню Конвенції та заохочення міжнародного співробітництва в галузі, охопленій цією Конвенцією: спеціалізовані установи, Дитячий фонд Організації Об'єднаних Націй та інші органи Організації Об'єднаних Націй мають право бути представленими при ___.

Друга група отримує 3-4 примірники тексту ст. 5 закону України «Про охорону дитинства».

Підготуйте невелику доповідь, заповнивши пропуски:   Відповідно до ст. 5. Закону „Про охорону дитинства" основні засади охорони дитинства та державну політику в цій сфері визначає _____ шляхом затвердження відповідних загальнодержавних програм. Проведення державної політики в охороні дитинства, розробку та здійснення цільових загальнодержавних програм соціального захисту та поліпшення становища дітей, координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади в цій сфері забезпечує ______. Щорічно _____ звітує Верховній Раді України про стан _____ в Україні, становище дітей та тенденції його змін у ході впроваджених соціально-економічних перетворень. Проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення та здійснення галузевих і регіональних програм поліпшення становища дітей, вирішення інших питань у цій сфері; розвиток мережі навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, соціального захисту, вирішення питань установлення опіки та піклування, організацію безкоштовного харчування, організацію пільгового проїзду, вирішення питань про надання пільг і державної допомоги дітям і сім'ям з дітьми відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують органи _____.

Третя група отримує 3-4 примірники тексту ст. 1 закону України «Про органи і служби у справах неповнолітніх», ст. 13 закону України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» та ст. 6 закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні».

 

Підготуйте невелику доповідь, заповнивши пропуски: Відповідно до ст. 6 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» для підтримки соціального становлення та розвитку молоді утворюються ___. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» здійснення соціальної роботи з дітьми та молоддю покладається на: ___. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про органи і служби у справах неповнолітніх» здійснення соціального захисту та профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, покладається

 

Усі три групи разом із законодавством отримують письмове завдання, в якому необхідно заповнити пропуски.

Хід вправи

Ми знаємо, що робити й до кого звертатись, коли заболить голова чи зненацька почнеться напад апендициту. А як бути, коли порушуються права дитини? Напевно, серед нас мало таких, хто жодного разу не ставив собі це запитання. Проте багато дітей не знають, до кого звертатись, і тому не можуть вчасно отримати потрібну їм консультацію та допомогу, отже, залишаються наодинці зі своїми проблемами. А дарма. У кожній місцевості існує ціла мережа організацій, служб, здатних кинути «рятівний круг» тим, хто цього потребує. Інформація, яку ви отримаєте зараз, підкаже, куди й до кого звернутись по допомогу в захисті своїх прав.

Далі кожна група отримує інформацію про міжнародні й українські комітети, організації та служби, які захищають права дитини, та готує листівку-буклет або схему-структуру «Хто тобі допоможе в захисті твоїх прав».

Через 3-4 хв один-два учасники з кожної групи зроблять невелике повідомлення про ці правозахисні органи.

Підбиття  підсумків вправи.

Вправа 7 «Які права дитини захищає законодавство?» (15 хв)

Мета: ознайомити учасників з основними правами, що захищаються міжнародним та українським законодавством.

Матеріали та обладнання: перша група отримує класифікацію прав дитини, які закріплені в Конвенції ООН про права дитини. Друга група - ст. 5-9 закону України «Про охорону дитинства». Третя група - ст. 21-36 Конституції України. Усі три групи разом із законодавством отримують письмове завдання, в якому необхідно заповнити пропуски .

 

1 – ша група  «Які права дитини захищає законодавство?» Зробіть повідомлення, заповнивши пропуски: Права дитини, визнані Конвенцією ООН, можуть бути поділені на п'ять груп згідно з традиційною класифікацією прав людини: __; ___; ___; ___; ___. Головними правами людини, що забезпечують її життя, цінність її особи, свободу, недоторканність, правовий захист, є громадянські або особисті права. Громадянські права не надаються державою, а лише охороняються та гарантуються нею. Серед громадянських прав, закріплених у Конвенції, можна виділити: право на        _ право на        _ право на       ... ... ... ...

 

2-а группа «Які права дитини захищає законодавство?» Зробіть повідомлення, заповнивши пропуски: Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист і всебічний розвиток установлює основні засади державної політики в цій сфері. У розділі II «ПРАВА ТА СВОБОДИ ДИТИНИ» закріплені такі основні громадянські або особисті права та свободи дитини: У статті 6 закріплено право на ___. У статті 7 закріплено право на ___. У статті 8 закріплено право на ___. У статті 9 закріплено право на ___. У статті 10 закріплено право на ___.

 

3-я група   «Які права дитини захищає законодавство?» Підготуйте невелику доповідь, заповнивши пропуски: Закон - це документ, нормативний акт, прийнятий вищим представницьким органом державної влади, парламентом або шляхом безпосереднього волевиявлення населення (референдум), який регулює найважливіші відносини й має найвищу юридичну силу стосовно актів вищих державних органів і громадських організацій. Основним законом України є Конституція України. У ч. 2 та ч. 3 ст. 51 Конституції України закріплено, що ___. У ст. 52 закріплено, що ___. У ст. 53 закріплено, що ___. Правові норми, що захищають права дитини, містять такі основні нормативні акти України _______.

 

Важлива ознака правової держави полягає в тому, що права людини в ній набувають самостійного юридичного значення і з ними мають співвідноситись усі закони. Тобто у правовій державі права та свободи людини гарантуються та реально виконуються незалежно від того, які політичні сили в ній є правлячими. Зараз кожній групі дається 5-7 хв для ознайомлення з основними правами та свободами дитини. Перша група отримує класифікацію прав дитини, які закріплені в Конвенції ООН про права дитини. Друга группа - ст. 5-9 закону України «Про охорону дитинства». Третя группа - ст 21-36 Конституції України.»

Усі три групи разом із законодавством отримують письмове завдання, в якому необхідно вставити пропуски .

Через 5-6 хв один-два учасники з кожної групи зроблять невелике повідомлення про ці основні права, що захищаються міжнародним та українським законодавством.

Підбиття  підсумків вправи.

 

8 ВПРАВА: підбиття підсумків (10 хв)

Мета: підбити підсумки тренінгу, закріпити отриману інформацію, знання й навички, створити у групі сприятливу емоційну атмосферу. Провести вихідний моніторинг знань старшокласників про проблему прав дитини. Визначити, чи виріс рівень їх зацікавленості цією проблемою.

Матеріали та обладнання: листки самоклеючого паперу для написання ідей до проекту «Що може зробити кожна дитина для захисту своїх прав?».

Хід вправи

Після написання ідей листки самоклеючого паперу прикріплюються до великого аркушу ватману.

На завершення кожний учасник тренінгу отримує «Пам'ятку учасника тренінгу про права дитини» з телефонами правозахисних організацій

 

Зустріч з уповноважено з прав людини

Кавун Ларисою Миколаївною

Бесіда на тему «Як захистити свої права у мережі Інтернет»

 

 

 

 

 

Девіз дня: Не існує людини яка вільна від зла, і, також, не існує людини настільки злої, що вона не варутє нічого.

 

Дялькова вистава  

„Подорож у країну прав дитини”

 

Мета: сприяти поширенню правової культури та освіченості в учнівському середовищі, виховувати бажання вчитися, поглиблювати правові знання.

Обладнання: ширма, ляльки, поштова скринька.

 

Хід заходу

  Виходять психолог й читці.

 

1 – й читець Є права дитини, звичайно,

   Треба, щоб усяк їх знав.

   Знайте ж, що усі ви – рівні,

І людина змалку вільна,

Наче в небі синій птах.

2 – й читець        Знайте ж, змалечку всіх діток

            Треба вчить, оберігать.

   І ніхто в цілому світі

   Їх не сміє ображать.

3 – й читець  Треба діткам всього світу

   Не сваритись, а дружить.

   І по правилах хороших,

   По законах треба жить.

 

 Психолог. Зараз ми помандруємо в країну, де живуть такі ж люди, як ми з вами. Вдень там сяє сонце, вночі світить місяць і зорі. Є там гори, поля і ліси, моря і ріки. Діти і звірі, які вміють говорити, навчаються в школі, а дорослі працюють. Це країна дитячих прав.

  А поїдемо ми з вами веселим потягом.

  Увага! Приготувались, семафор відкрито. Поїхали! Всі за мною повторюймо:

чу – чу – один – два – три, чу – чу – один – два – три …

  Діти повторюють, імітуючи рух потяга.

Ми приїхали в Країну дитячих прав. А ось і жителі цієї країни.

Виходять дівчатка з портфелями.

1 – ша дівчинка

   Радо вітаємо всіх

   У Країні дитячих прав.

   Хочем, щоб кожен з вас

   Добре права знав.

2 – га дівчинка

   Як ми живемо,

   Охоче вам розповімо.

   Ти знаєш школа в нас яка?

   Я розповім тобі, мій друже.

   Там не покривдять малюка,

   Не вразять в недозрілу душу.

   Ти вивчиш літери і лік.

   Ти знатимеш, як жити треба,

   Щоб говорили всі про тебе –

   Це благородний чоловік.

   Добродій, бо добро він діє,

   Великодушний, бо душа

   Велика в того, хто надію

   І мир на світі примножа.

   Якщо ти зайченя лякливе –

   Тебе научать буть сміливим.

   Якщо підступним, мов лисичка,

   Відучишся від тої звички.

                              Якщо ти, наче вовк, гнівливий, -

   Тебе научать доброті.

   Незграбний – виросте кмітливим

   Й всього досягне у житті.

   Навчає школа бути гідним

   Славетний предків і батьків,

   Любить свою державу рідну

   І боронить від ворогів.

1 – й читець Ми щасливі, що навчаємося у школі. Навчання – це головна наша праця. Право на освіту записано і в нашій дитячій Конституції, яка називається „Конвенція про права дитини”.

2 – й читець

   Прискакав до школи зайчик,

   Вчителів питає:

   „Чи у вас і тих навчають,

   Що грошей не мають?”

   „Ну звичайно, ну звичайно! –

   кажуть зайченяті, -

   В нашій школі всіх навчають,

   Бідних і багатих.

   І читати, і писати

   Ми вчимо маляток,

   І на лапках рахувати,

   І пісень співати”.

   В темнім лісі зайчик радий

   Скликав заячу нараду.

   І сказав таке: „Освіта

   Всім обов’язкова!”

   Для усіх малят відкрита

   Початкова школа.

   Безкоштовно і сумлінно

   З самого початку

   Вивчимо „права дитини”

   І „права зайчатка”

Психолог. Головне право кожної людини – право на життя. І маленька людина – дитина – теж має право на життя. Це означає, що ніхто не може відібрати в людини життя. В цьому переконаний і казковий Колобок.

 

 Уривок з української казки „Колобок” представлять гуртківці „Лялькового театру”. 

Лис   Ой, який кругленький! Мабуть, і смачненький!

Колобок, Колобок, я тебе з’їм.

Колобок  Та не їж мене, лисичко – сестричко, я тобі пісеньку заспіваю.

Лис  Ну, співай. Послухаю.

Колобок Я по засіку метений,

  Я на яйцях печений,

  Я від баби втік…

Лис  От хороша пісенька! Я ще й зроду такої гарної не чув! Тільки знаєш, Колобочку, я трішки недочуваю, то йди мені ближче заспівай, ось на язику в мене.

Колобок Заспіваю і на язику.

  Я по засіку метений,

  Я на яйцях печений,

  Я від баби втік,

  Я від діда втік,

  І від тебе…

Лис – раз – і хапає Колобка зубами. Чути тріскіт…

Лис  Ой – ой – ой – ой!

  Жламав я жуба!

  Що тепер жі мною буде!

  Ще  бежжубого такого

  Вижене Лишиця ж дому.  Ой – ой – ой!

Лис тікає.

Колобок Я – колобок.

  Діда баби синок.

  Я маю право на життя,

  Як і кожне дитя.

 

Психолог. Діти, хто у цій казці скоїв найнебезпечніше правопорушення? Чому ви так вважаєте? (Найнебезпечніше правопорушення, точніше злочин, у цій казці скоїв лис, який хотів з’їсти Колобка, відібравши у нього одне з найдорожчих прав – право на життя, яке закріплене Конвенцією прав дитини)

3 – й читець  Я маю право на життя,

На те, щоб милуватись мирним небом,

На те, щоб у державі все, як треба

Ішло, а не шукало вороття.

Що без страху (бо мою безпеку

Держава гарантує залюбки!)

Могла б із друзями у холод і у спеку

Шукати прадавні, згублені стежки…

Дитина має право на життя…

Психолог. Стаття 19, 37 Конвенції про права дитини проголошує „Діти не повинні стати жертвами насилля”. Діти мають право на рівень життя, необхідний для розумового і духовного розвитку. Подивіться лялькову виставу і скажіть, яке право і ким було порушено у цій казці?

 

 

Уривок з казки „Попелюшка”

Попелюшка Знов на бал зібралась вся сім’я:

     Мачуха і сестри, та тільки не я.

   Стільки роботи повік не зробити:

   Вікна помити і квіти полити,

   Вдома прибрати, зварити харчі,

   Купа прання – все роби і мовчи.

   Хочу на бал, та мене не взяли,

   Чом такі люди жорстокі та злі?

Казкар   Не плач, Попелюшко,

   Не треба жалю.

   Потрапиш на бал,

   Я тобі говорю.

Попелюшка Роботи багато,

   Не встигну ніяк!

   Та й що одягну я?

   Це ж свято! Це бал!

Казкар  Не плач, Попелюшко,

   Зараджу біді,

   Поїдеш на бал,

   Де танцюють усі.

Казкар торкається чарівною паличкою вбрання Попелюшки, і воно перетворюється на пишні шати.

Психолог. Діти, які права і ким були порушені у казці?

Діти. Мачуха та сестри знущалися над Попелюшкою. Вони порушували її право на свободу й особисту недоторканість, на невтручання своєю власністю, на відпочинок, на вільний вибір праці. Ніхто не має права знущатися над людиною.

Психолог. Ми засуджуємо будь – які прояви знущання: бійки, образи. І кожен з вас повинен боротися проти негідних вчинків так, як це зробили герої казки Коза – дереза.

Уривок з казки „Коза-дереза”

На сцену виходять дід і баба.

Дід  Добрий день, діти! Я дід Панас.

Баба  А я баба Оришка.

Дід  Бабо, давай купимо собі козу.

Баба  Коза – це ж дуже добре!

За ширмою з’являється коза.

Коза  Ме – е- е- е!

Дід  Бабо, жени козу пасти.

Баба  Жену, жену.

Баба пасе козу, напуває.

Дід  Кізонько моя мила,

  Кізонько моя люба,

  Чи ти їла, чи ти пила?

Коза  Ні, дідусю, не їла я, не пила.

  Бігла через місточок,

  Вхопила кленовий листочок.

  Бігла через гребельку,

  Вхопила водиці крапельку.

  Тільки їла, тільки пила.  Ме – е – е!

Дід  Бабо, за те, що недоглянула козу – йди геть! Завтра козу пасти я.

 

Дід пасе козу, дає їй пити.

Дід.            Кізонько моя мила,

  Кізонько моя люба,

  Чи ти їла, чи ти пила?

Коза  Ні, дідусю, не їла я, не пила.

  Бігла через місточок,

  Вхопила кленовий листочок.

  Бігла через гребельку,

  Вхопила водиці крапельку.

  Тільки їла, тільки пила.

Дід   Ах ти, брехлива коза! Через тебе я вигнав бабу з дому! Йди, коза геть!

Коза біжить у ліс. Там бачить хатинку.

Коза.  Яка чудова Хатинка! Тут я буду жити.

Зайчик  А хто, у моїй хатинці живе?

Коза   Я  коза – дереза.

  Тупу – тупу ногами,

  Сколю тебе рогами,

  Ніжками затопчу,

  Хвостиком замету, -

  Тут тобі й смерть!

Зайчик Ой бідний я, нещасний! Де я подінуся в білому світі?!

Ведмідь Чого ти, зайчику – побігайчику, плачеш?

Зайчик Як ж мені, ведмедику не плакати, коли в моїй хатці сидить звір страшний: рогатий, банькатий, з копитами?

Ведмідь Не плач, я його вижену! Ану, страшний звіре, виходь з хатки!

Коза  Я  коза – дереза.

  Тупу – тупу ногами,

  Сколю тебе рогами,

  Ніжками затопчу,

  Хвостиком замету, -

  Тут тобі й смерть!

Ведмідь Не вижену – боюся!

Зайчик гірко плаче. Коли це летить бджілка.

Бджілка Бз-з-з-з-з. Зайчику – побігайчику, чого плачеш? Б-з-з-з-з.

Зайчик Як мені не плакати, коли в моїй хатці страшний звір.

Бджілка Бз-з-з-з. Дуж-ж-ж-ж-е погано. От я його вижену.

Зайчик Де тобі вигнати! Тут ведмідь гнав та не вигнав, а то ти – маленька бджілка!

Бджілка Бз-з-з-з.Отже, вижену. А хто, хто у зайчикові хатці живе?

Коза  Я  коза – дереза.

  Тупу – тупу ногами,

  Сколю тебе рогами,

  Ніжками затопчу,

  Хвостиком замету, -

  Тут тобі й смерть!

Бджілка А я бджілка – гостре жало, що всіх кривдників кусало б!

Залітає до хатки жалить козу.

Коза  Ме-е-е! Ме-е-е! Ме-е-е! (тікає з хатки).

Зайчик Спасибі, бджілко, що зарадила моєму лиху.

На сцену виходить дід.

Дід  Бабо, бабо, де ти?

Баба  Та тут я, у лісі, біля хатинки.

Дід  Бабо Оришко, пробач. Повірив лихій козі. Вертайся додому.
За ширмою з’являється коза.

Коза  Ме –е-е-е! Діду, бабо, візьміть мене додому. Я буду доброю козою,   ніколи не буду обманювати, буду молочко вам давати.

Дід і баба Добре, коза. Пішли додому.

 

Психолог. Діти, які права людини буди порушено в цій казці. (Права на особисте майно. Коза – Дереза вигнала Зайчика з хатки і хотіла нею заволодіти)

Ой! Хто це біжить до нас?

 

Буратіно. Добрий день! Я прийшов сьогодні, друзі до вас за порадою. У мене є багато цікавих речей, а от як ними користуватись я не знаю

Психолог.  А що у тебе цікавого є, Буратіно?

 

Буратіно. Я маю чарівний Золотий ключик та чудову книжку, а  от причитати не можу. Треба знайти мою розумницю Мальвіну і вона  допоможе мені  у цій складній ситуації.

 

Мальвіна. Добрий день, Буратіно! Яка у тебе чудова книжка. Ти вже прочитав її?

 

Буратіно (засмучено). Ні, адже я не вмію читати.

 

Мальвіна. Який сором, Буратіно. Кожна дитина обов’язково повинна ходити до школи і навчатись. Обов’язково!!! Тоді ти зможеш прочитати у своїй книзі: „Ніхто не має права кривдити іншу людину, зневажати її та жорстоко карати. Кожна дитина має невід’ємне право на життя”.

 

Буратіно. А як жорстоко поводиться із своїми ляльками  Карабас-Барабас. Він їх б’є батогом, зневажливо ставиться до них. А як жорстоко він поводиться зі мною, ще б трішки і він спалив би мене. Потрібно обов’язково розповісти про це друзям з лялькового театру.

 

Мальвіна. Зачекайте мене тут, я покличу Артемона і відправимось в путь. (Мальвіна виходить. З’являється Кіт Базіліо та Лисиця Аліса).

 

Кіт та Лисиця. Розумненький Буратіно, ходімо з нами в країну Дурнів. Ми дамо тобі цукерку.

 

Психолог. Малята, а чи можна Буратіно без дозволу батьків йти з незнайомими?

 (Діти. Ні, це небезпечно.)

 

Буратіно. Я не хочу з вами йти. Я піду з Мальвіною та Артемоном до своїх друзів.

 

Лисиця та Кіт (сердито). Ти не хочеш з нами йти?

 

Лисиця. Базіліо, діставай свій мішечок, ми його викрадемо. (В сторону). І ніколи не побачиш своїх друзів та свого татуся. (Дістають мішок і починають заштовхувати його туди).

 (Вбігає Артемон, починає тягати за мішок, кусає Лисицю та Кота).

 

Мальвіна. Стійте! Ви порушуєте закон. Послухайте, що написано в цій чудовій книжці (гортає): „Ніхто не має права розлучати дитину зі своєю родиною”.

 

Кіт і Лисиця. Звідки нам це знати? Ми не ходили до школи. Візьміть нас до своєї країни, ми теж хочемо ходити до школи, а потім отримати роботу і більше не злидарювати.

 (Всі вирушають в дорогу. Через деякий час з’являються собаки-поліцейські. Починають всіх доганяти, ляльки тікають).

 

Мальвіна. Цікаво, що написано в цій книзі, Буратіно (гортає книжку. Собаки їх наздоганяють).

 

Поліцейські. Стійте, руки вгору! Вас заарештовано. Забирайте їх до в’язниці.

 

Буратіно (до дітей). Діти, що нам робити? Як страшно, я боюсь.

 

Мальвіна. Ось знайшла! Ми вас не боїмось. Читайте, що написано в цій книзі: „Ніхто не має права посадити людину до в’язниці, якщо вона не винна. Кожен має право на справедливий суд, а тим більше дитина, яку взагалі не можна тримати під вартою”.

 

Поліцейські. Ми цього не знали. Гав-гав! Ну добре, йдіть собі.

 

(Лисиця та Кіт кульгають, Кіт тримає лапу біля зубів, стогнуть, плачуть).

 

Буратіно. Що трапилось? Ви захворіли?

 

Лисиця і Кіт. Болить хвіст, нога. Болять зуби.

 

Психолог. Діти, що ви можете порадити котику, щоб у нього не хворіли зубки?

 

(Діти. Звернутись до лікаря; для профілактики полоскати ротик цілющими травами, обов’язково чистити зубки двічі на день.)

 

Мальвіна (відкриває книгу). В нашій книзі записано: „Кожна людина має право на медичну допомогу”. Ідіть до нашого лікаря Айболита. Він перемотає вам хвіст та ногу, . Пригостить всіх вітамінами.  І ви  веселішаєте. ).

 

Кіт і Лисиця. А чи можна ми пограємось із малятами?

 

Мальвіна. Звичайно можна, тому що „Кожна дитина має право на відпочинок”.

 Проводять гру з дітьми „Вірно-не вірно” (плескаємо-тупаємо).

• Кожна людина має своє ім’я.
• Можна заарештувати дитину.
• Не можна відвідувати лікаря.
• Не можна ходити до школи.
• Можна забрати дитину від родини.
• Можна відпочивати.
• Можна примушувати дитину тяжко працювати.

 

Мальвіна. Молодці. Добре засвоїли правила.

 

Буратіно. Ось ми і потрапили до міста, де всі знають і охороняють права дитини.

 

Мальвіна. Буратіно, права дитини

Ти маєш вивчити сумлінно.

Це так потрібно, так важливо.

Напевне знати в наші дні,

Коли з тобою справедливо

Вчиняють, а коли і ні.

Так починай, завчи на пам’ять.

Закони всі потрібно знать!

Будь добрим сином,

Поганим вчинком не зганьби

Ти роду власного ніколи.

Люби свою сім’ю і школу.

Свою Україну люби.

Буратіно. Дякую тобі, Мальвіно, за пораду, за допомогу. Ми з дітками обов’язково перечитаємо всю книгу та запам’ятаємо свої права.

 

Психолог. Давайте діти послухаємо ще одну життєву історію.

Жила собі маленька дівчинка. Бабуся на день народження подарувала їй гарненьку Червону шапочку. І відтоді усі стали називати  дівчинку Червоною Шапочкою. Якось дівчинка вирішила відвідати хвору бабусю.взяла кошик з пиріжечками тай пішла лісом. Назустріч їй виходить вовк.

 

Вовк. Куди йдеш, Червона Шапочко?

 

Червона Шапочка. Йду до своєї бабуся й несу й пиріжки.

 

Вовк. І я хочу навідати твою бабусю.

 

Червона Шапочка. Ходімо.

 

Червона Шапочка. Добридень, бабусю! Я принесла тобі пиріжків.

 

Вовк. Заходь, онучко, сідай біля мене.

 

Червона Шапочка. Бабусю, чому в тебе такі великі руки?

 

Вовк. Щоб міцніше обіймати тебе, дитя моє.

 

Червона Шапочка. Бабусю, чому в тебе такі великі вуха?

 

Вовк. Щоб краще чути тебе, дитя моє!

 

Червона Шапочка. Бабусю, чому в тебе такі великі очі?

 

Вовк. Щоб краще бачити тебе, дитя моє!

 

Червона Шапочка. Бабусю, чому в тебе такі великі зуби?

 

Вовк. Щоб швидше з’їсти тебе!

 

Психолог. Не встала Червона Шапочка і охнути, як Вовк накинувся на неї і проковтнув.

Діти, ви впізнали казку? Кого зустріла в лісі Червона Шапочка?

 

-Як ви думаєте, діти, яке з правил безпеки життєдіяльності порушила дівчинка?

(Не можна вступати в розмову з незнайомими, розповідати їм про те, куди ідеш).

 

-А як ви гадаєте, які права дитини порушені в цій казці?

(Права дитини на життя. З Червоною Шапочкою сталася біда, бо дівчинка була дуже довірлива. До речі, коли Вовк проковтнув бабусю, він зайняв її житло. Чи мав Вовк на це право? Кожна людина має право на житло. Ніхто не має право силоміць забиратись у наш дім. Дорослі і діти, мають почуватись у себе вдома у повній безпеці.

 

2 Читець. «Я маю право»

  Я маю право жити на землі,

Творити, дихати, учитись.

Примножувать багатства всі її,

Своєю Україною гордитись.

Я маю право Україну восхвалять,

Боротися за неї, і за честь стоять.

Безкрайнії поля її любити,

І щовесни журавликів із вірою зустріти.

Я маю право на веселку й на весну,

На щедру осінь і на тепле літо,

На зиму так безмежно чарівну,

І на лани із стиглим житом.

На золотаве сонце в небесах,

Що щедро Україну зігріває.

На соловейка спів в гаях,

І на любов батьків, безмежну і безкраю.

 

Вбігають дві дівчинки з листами в руках.

1 – ша дівчинка  Я писала листа своїй найкращій подрузі. Розповіла їй про таємницю свого життя, і не хочу, щоб хтось про це довідався.

2 – га дівчинка  А я написала своїй бабусі. Розповіла, як живу, як вчуся. Хочу найшвидше отримати відповідь.

Кидають листи в поштову скриньку і зникають. До скриньки підходять три хлопці

1 – й   Цікаво, а що написано у листах, що лежать тут.

2 – й  Давай відкриємо.

3 – й   І всі листи прочитаємо. Ото буде сміху!

Вбігають дівчата.

1 – ша  Сором який! У Країні дитячих прав порушується право таємниці листування.

2 – га  Слухайте всі! Ніхто не має право вриватися у наше життя і читати наші листи!

1 – й читець На світі залишається ще багато зла і несправедливості. Не даваймо злу побороти добро. Відстоюймо права дитини. Борімося разом проти зла, несправедливості, жорстокості, експлуатації, приниження, образи, неповаги.

 

Психолог. Тож давайте  ми у класі

Повторимо права

Які держава дітям надала

Кожна дитина має права

Їх визначає книжка така (показують Конвенцію про права дитини)

Якщо хочеш їх знати

Треба книжку почитати

 

1. Конвенція дітям права надала,

Щоб знала дитина – вона не сама,

Що люди дорослі її захистять,

І будуть права її скрізь поважать

Права у дитини такі як годиться,

І дуже нам просто із ними здружиться.

Ми повинні всіх їх знати – права інших поважати.

 

2. Перше право на життя нам Конвенція дала

Маєм право всі ми жити

Один  одного любити

 

3. Щоб життя не марнувати,

Маєм право ми навчатись.

А щоб все на світі знать

Треба добре все  вивчать.

 

4. Як втомились працювати

Право є відпочивати

Відпочинку треба всім

І дорослим, і малим

 

5. Харчування повноцінне

Для здоров’я дуже цінне,

Маєм право і на це,

Адже любимо смачне

 

6. Маєм право лікуватись

У лікарні кожен раз

Але краще не хворіти

До лікарні не ходити

Ось такі права ми маєм

І обов’язки всі знаєм

 

7. Перший обов’язок – треба нам вчитись

Другий обов’язок – старших любить

Третій обов’язок – малих захистить

Четвертий обов’язок – у мирі і злагоді з кожним нам жить

 

 Ми назвали всі права,

А тепер вже буде гра.

Якщо право є в законі –

Дружно плесніть у долоні,

А якщо його немає –

Нехай тиша пролунає.

 

Кожна дитина має права –

Урок прогуляти і бути сама.

 

Ми маємо право буть самі

І на уроці лічить горобці.

 

Щоб життя не марнувати

Маєм право ми навчатись

 

Маєм право їсти руками,

І аж до стелі дістати ногами.

 

Як втомились працювати –

 право є відпочивати.

 

Що ж ви діти молодці!

З грою впорались, усі.

Тож вірші запам’ятайте!

Про права не забувайте.

Але знайте і про те,

Що обов’язки святе!

Їх виконуйте сумлінно

І навчайтеся відмінно.

 

Психолог. Наша Конституція направлена на те щоб майбутнє було добрим, щоб діти стали справжніми українцями із гарячими серцями, розумними головами, чистими помислами.

 

Не забувай Шевченка спів

Про горду славу козаків

Не забувай що ти дитина

Землі, що зветься Україна!