Представлена міні-збірка занять з елементами арт-терапії для учнів різних категорії: учнів 1 класу, учнів 5 класу, обдаровних учнів, а також тих, що мають певні страхи
Заняття з елементами арт-терапії
Виконав:
Практичний психолог
Білозерської ЗОШ І-ІІІ ступенів №15,14
Фісун О.О.
ЗАНЯТТЯ З УЧНЯМИ 1 КЛАСУ
Мета: подолання емоційної нестабільності учнів.
Обладнання: папір формата А4, кольорові олівці.
Мета: створення позитивної атмосфери.
Дітям пропонується вставати, якщо названий факт про них:
- народився влітку/ взимку/ восени/навесні;
- хто любить цукерки;
- у кого є брат/ сестра;
- у кого є домашня тваринка;
- хто отримував хороші оцінки;
-хто чогось боїться.
2. Вправа «Чарівні дзеркала»
Мета: формування позитивної Я -концепції, підвищення впевненості в собі, зниження тривожності.
Матеріали: кольорові олівці або фломастери, папір А4.
Учасникам пропонується намалювати себе в 3-х дзеркалах, але не простих, чарівних: у першому – маленьким і переляканим, у другому – великим і веселим, у третьому – небоящимся нічого і сильним.
Учні по черзі відповідають на запитання «Чи сподобалося тобі сьогодні на занятті? А що саме?»
ЗАНЯТТЯ З УЧНЯМИ 5 КЛАСУ
Мета:
надати ефективну підтримку учням 5-го класу у період адаптації до навчання в середній ланці школи.
Завдання:
зняття психоемоційного напруження; підвищення навчальної мотивації; формування дружніх стосунків у колективі.
Обладнання:
аркуші паперу формату А4,кольорові олівці, релаксаційна музика «Звуки природи», кружечки для смайликів на кожного учня.
Хід заняття
Учні зображують свій настрій у вигляді смайлика, а потім демонструють його однокласникам.
В центрі аркуша формату А4 малюють коло. Зображують всередині кола планету, потім підписують її «Я».
Простір навколо планети заповнюють зарками, кометами, а підписують їх відповідями на запитання:
1. Які здібності я у себе знаходжу?
2. Які книги я люблю читати?
3. Про що я мрію?
4. Про що мені приємно згадувати?
5. Про що мені неприємно згадувати?
6. Який у мене характер?
7. Який настрій у мене буває найчастіше?
8. Що я вмію робити найкраще?
9. Що в житті мені здається найбільш привабливим?
10. Чим я люблю займатися найбільше?
11. Ким я хочу стати?
12. Чи Люблю я і вмію я працювати?
13. Часто я в чомусь сумніваюся?
14. Чого в мені більше: впевненості в собі, боязкості?
15. Розумію я гумор, жарти?
16. Відчуваю я іноді почуття сорому, каяття?
17. Відчуваю я в собі хоча б хвилинну злобу, заздрість, підозрілість?
18. Як я ставлюся до себе?
Наприкінці роботи учні демонструють один одному свої Всесвіти, можна влаштувати своєрідну виставку Всесвітів.
Психолог підводить учнів до висновку, що «зоряна карта» кожного учня показує, скільки у нього можливостей, наскільки він унікальний, що є загальним для всіх, що допомагає людині досягти успіху в житті.
(Психолог може паралельно з учнями малювати свій всесвіт на дошці, що викликає у цчнів ще більше зацікавленості у виконанні цієї вправи)
Учні зображують вдруге свій настрій у вигляді смайлика. Потім демонструють свій смайлик та відповідають на запитання «Що було на занятті цікавого, а що не сподобалося?»
ЗАНЯТТЯ З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ
Мета: розвиток стресостійкості
Категорія: учні 9-11 класів
Обладнання: кольорові фарби, листи формату А4.
Хід заняття
Мета: створити сприятливу невимушену психологічну атмосферу в групі.
Психолог пропонує учням скласти загальне привітання від всіх і кожного всім і кожному. Учнів порядку черговості (починає ведучий) говорять по одному слову. Кожен наступний доповнює попереднього. Психолог командує «СТОП», коли текст привітання стає завершеним.
Мета: актуалізація знань про поняття «Стрес»
Кожен учень по черзі називає слово асоціацію на слово «Стрес»
Психолог підводить підсумки. Як відомо стрес – це специфічна відповідь організму на вимоги середовища, що змінюється і стає загрозливим для життя, здоров’я, соціального статусу, міжособистісних стосунків тощо. Якщо фізіологічний стрес виникає у зв’язку з безпосередньою фізичною дією, то при емоційному стресі вплив стресорів опосередковується через складні психічні процеси. Ці процеси забезпечують оцінку стимулу і зіставлення його з попереднім досвідом. Суб’єктивне ставлення до стимулу, яке залежить від неповторного досвіду (значною мірою сформованого в період дитинства), особистісних відмінностей, характеру когнітивних процесів і психічного стану, є важливим психологічним механізмом і визначає індивідуальну значущість стресора.
А) Медитація.
Учням пропонується зайняти зручну позу, заплющити очі.
Психолог: розслабтесь, відчуйте енергію всередині власного тіла, вона рухається по всьому тілу, а ви її спрямуйте в район сонячного сплетіння. Відчуйте там пульсацію. А тепер уявіть, що там є двері. Роздивіться їх. Які вони? Обережно відчиніть ці двері. «Увійдіть» у свій внутрішній світ. Роздивіться усе навколо. Знайдіть там центральний, найголовніший предмет, який вас найбільше приваблює і який вам допомагає долати стресові ситуації. Роздивіться його уважно і запамʼятайте. Тепер ви можете повертатися. Зачиніть двері, через які ви входили у внутрішній свій. Можете розплющувати очі.
Б) Створення мандали. Малювання починається з того, що малюється коло, а потім в центрі зображується той самий предмет, який бачили. Після малюнок треба малювати до тих пір, поки не буде красиво.
4. Обговорення створеної мандали
- Що відчували?
-Що намалювали в центрі?
- Що це означає саме для вас?
ЗАНЯТТЯ «МИ БІЛЬШЕ НЕ БОЇМОСЯ»
Мета: психологічна підтримка дітей, які мають страхи.
Категорія: молодші школярі
Обладнання: фольга, папір формату А4, кольорові олівці, мʼячик.
Хід заняття
Мета: налаштування на роботу, створення доброзичливої атмосфери.
Психолог передає мʼяч учням по черзі і ставить запитання:
Мета: актуалізувати відчуття страху.
Учням спочатку пропонують детально намалювати свій страх, розповісти іншим про те, що зображено. В кінці вправи учням пропонують позбавитися свого страху (діти найчастіше пропонують порвати та викинути папір).
Мета: зниження тривожності
Учням пропонується взяти собі необхідний шматок фольги та зробити з неї якийсь предмет, який би був їх талісманом та захисником від страхів, які щойно були знищені.
Потім діти демонструють свої талісмани.
Учні по черзі відповідають на запитання «Що мені сподобалося/ що не сподобалося?»