Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Українські підприємці. Родини Яхненків і Симиренків.

Історія України 10 клас                                   Дата______________

Тема: Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Українські підприємці. Родини Яхненків і Симиренків.

Мета: оцінити діяльність українських меценатів, як громадянський виклик офіційній політиці Петербурга; охарактеризувати внесок найвідоміших українських меценатів в культуру; розвивати в учнів навички самостійної роботи, вміння аналізувати, робити висновки та порівняння; виховувати добро та милосердя. Корегувати звуко-вимову та збагачувати словниковий запас учнів.

Хід уроку

І. Організаційний момент

- Привітання з учнями

- Мовна хвилинка

- Робота над черговим звуком

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Фронтальне опитування

1.              Як називається період 1860-70 –х рр. на українських землях у складі Російської імперії? ( період модернізації суспільства, або «великих реформ»)
2.              Коли було скасовано кріпацтво? ( 1861 р)
3.              Перелічіть які ще реформи було здійснено? ( земська, шкільна, міська, цензурна, військова, фінансова, судова)
4.              Що таке промисловий переворот?
5.              Які його особливості спостерігаються в Україні у другій половині ХІХ ст.?
6.              Що таке модернізація?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя. Саме завдяки реформам, які були проведені протягом 60-70-х р. економічне життя українських земель покращилося. Але варто зауважити що це покращення відбулося не без людей благодійників. Адже саме підприємці українського походження назавжди ввійшли в історію як меценати та благодійники. Ці люди заслуговують на особливу увагу тому, що за умов бездержавності та пригнічення української культури їхня діяльність мала велике значення, а нерідко була справжнім громадянським викликом офіційній політиці Петербурга щодо української культури. Саме про цих людей, про їхню діяльність, їх внесок ми поговоримо на сьогоднішньому занятті.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

План уроку

1.              Розширення внутрішнього ринку.
2.              Торгівля.
3.              Українські підприємці. Родини Яхненків і Симиренків.

Розповідь учителя.

Після реформи 1861 р. пожвавилася внутрішня торгівля і зросли її обсяги.

1. Виникли нові форми торгівлі — укладення контрактів (договорів) на товари.

2. Проводилися ярмарки.

На ярмарках поширився оптовий продаж за зразками. Внаслідок цього ярмаркова торгівля набула характеру біржових операцій.

3. Пожвавилися базари.

У 60—80-х роках XIX ст. їх кількість зросла з 350 до 900. До товарно-грошових відносин активно долучилися селяни, які продавали продукти харчування.

У 1882 р. державні органи видали 54 тис. посвідчень на розвізну й понад 1,8 тис. — на розносну торгівлю.

4. Скрізь в Україні зростала постійна торгівля.

Відкривалися великі універсальні магазини, різні крамниці, особливо у великих промислових центрах.

5. Швидко розвивалося купецтво.

Серед купців України переважали росіяни і євреї, українців було менше.

1. Розвиткові внутрішнього ринку сприяли:

1. Спеціалізація окремих регіонів України.

Спеціалізація сприяла розширенню внутрішньої торгівлі. Південь України став головним районом виробництва товарного зерна.

Правобережна Україна спеціалізувалася з вирощування пшениці й цукрових буряків, що сприяло розвиткові цукрової і харчової промисловості та внутрішньої і зовнішньої торгівлі.

Лівобережна Україна спеціалізувалася з виробництва зерна, тютюну і частково цукру.

2. Торгівля

Розвиток ринкових відносин сприяв розвиткові торгівлі. Успішно розвивалася зовнішня торгівля. Україна вела перед в експорті хліба з Російської імперії. У 1890 — 1895 pp. Росія щорічно вивозила 6,2 млн т збіжжя (частка України становила 42%). Окрім зерна вивозили чималу кількість продуктів тваринництва — м’ясо, сало, шкури, вовну. Вивозили також з України цукор.

Через порти й митниці Наддніпрянщини ввозили бавовняні, шовкові, вовняні тканини, чай, каву, прянощі, рис, вина тощо. Велику роль у здійсненні зовнішньої торгівлі відігравав морський транспорт. Зростав морський торговий флот.

Одеса — найбільший порт на півдні України. Азово-Чорноморський басейн був південними морськими воротами імперії. Наприкінці XIX ст. на південні морські порти припадало 57,3% вартості вивезених і 27,3% ввезених до Російської імперії товарів. Великими українськими морськими портами були також Миколаїв, Херсон, Маріуполь, Керч та інші міста.

Запитання для закріплення

 - Хто такий меценат? ( заслуховуються відповіді учнів)

Орієнтовні відповіді учнів

-      багатий підприємець, який свої власні кошти вкладає у розвиток держави, її культуру.

-      людина, яка робить добру справу на благо своє батьківщини, не потребуючи відшкодування.

3. Українські підприємці

Склад промислових підприємців України — багатонаціональний.

Великі підприємці разом із сім’ями становили 289,5 тис. осіб,

дрібні заможні господарі — 413,6 тис. осіб,

дрібні підприємці з невеликими прибутками — 496 тис. осіб.

Підприємці українського походження становили меншість.

Найвідоміші з них — Симиренки, Харитоненки, Римаренко, Яхненко та інші.

Впливовими підприємцями України в різних галузях промисловості були:

1. У харчовій: Терещенки, Харитоненки, Римаренки, Симиренки та інші.

2. У вугледобувній: Брати Рудченки, Іщенки, Голуб, Шевченко, Панченко та інші.

3. У гірничозаводській: Яськевич, Алчевський та інші.

4. У машинобудуванні: Погуляйченко та інші.

Словник

Меценат - (від прізвища римського діяча І ст. до н.е., який уславився опікою мистецтва) – багатий покровитель наук і мистецтв.

Розвиткові культури України даного періоду сприяла ціла плеяда багатьох підприємців-меценатів. Благодійною та меценатською діяльністю займалися й окремі українські поміщики.

Приклади благодійної діяльності підприємців України

Брати Яхненки і Симиренки дбали про своїх робітників, будували крамниці, лікарні, школи, театри, церкви. У неврожайні періоди годували тисячі людей. У 1860 р. коштом Платона Симиренка було видано “Кобзар” Т. Шевченка у Петербурзі.

В. Симиренко на власний кошт утримував майже всі українські газети та журнали в Україні, фінансував історико-етнографічні експедиції, сплачував стипендії відомим українським письменникам, вченим, діячам культури.

Микола і Федір Терещенки неодноразово одержували золоті медалі на всесвітніх промислових виставках у Парижі, Чикаго, Петербурзі за високий рівень благоустрою на своїх заводах, де створили зразкові умови для праці й побуту робітників. Вони відкривали їдальні, лікарні, школи.

Микола Терещенко зі своїх прибутків пожертвував 5 млн крб. на будівництво лікарень, навчальних закладів, музеїв, театральних приміщень, притулків, храмів, вуличних пам’ятників у Глухові та Києві, допомагав молодим митцям. Свої багаті музейні колекції заповів Києву(помер 1903р.). Вдячні кияни назвали і одну з центральних вулиць міста Терещенківською.

Із 2002 р. підтримує зв’язки з Україною Мішель Терещенко — представник славної сім’ї, який нині проживає у Франції.

Родина Яхненків походила із селян-кріпаків м. Сміли (нині Черкаської обл.). Михайло Яхненко — чинбар і чоботар, зайнявшись торгівлею, викупив із неволі всю свою родину. Синів — Степана, Терентія й Кіндрата — він одружив з дочками Федора Симиренка — нащадка давнього козацького роду, який після ліквідації Запорозької Січі потрапив у неволю.

Викупившись із кріпацтва, Федір Симиренко разом зі своїми зятями заснував промислову фірму «Брати Яхненки і Симиренко», розквіт діяльності якої припав на 40—50-і роки XIX ст. Головною їхньої справою стало нове тоді виробництво цукру. 1843 р. підприємці спорудили перший в Україні та в Російській імперії паровий механічний цукровий завод. Незабаром до ладу стали ще два заводи. Найпотужніший із них (у с. Млієві) був грандіозною семиповерховою спорудою. Фірмі належав також і відмінно оснащений механічний завод, який випускав не лише обладнання для цукроварень, а й споруджував річкові пароплави. Перші з них отримали назви «Українець» і «Ярослав».

Висновок

Економічний розвиток України в другій половині XIX ст. зумовив значні соціальні зрушення. Незважаючи на численні кріпосницькі пережитки, відбувався бурхливий розвиток капіталістичних відносин.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Робота над питаннями

1.              Що таке меценатство?
2.              Назвіть відомі українські родини, які були меценатами-благодійниками?
3.              В чому ви вбачаєте їхній внесок у розвиток культури?
4.              Як ви вважаєте як російська влада ставилася до таких людей? Назвіть власні аргументи.
5.              Що стало головною причиною занепаду меценатства наприкінці ХІХ століття?

VІ. Підсумки уроку

VІІ. Домашнє завдання

1.              Опрацювати парграф