Тема. Розв'язування прямокутних трикутників
Мета: працювати над засвоєнням учнями змісту поняття «розв'язати трикутник» та схем розв'язання чотирьох основних задач на знаходження невідомих сторін прямокутного трикутника. Сформувати вміння відтворювати зміст вивчених схем, а також застосовувати їх для розв'язування прямокутних трикутників.
Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок.
Наочність та обладнання: конспект 2.3.
Хід уроку
I. Організаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання
За готовими рисунками проводиться усне обговорення плану розв'язання задачі, оголошується правильна відповідь.
Засвоєння теоретичного матеріалу (правил обчислення сторін прямокутного трикутника) перевіряється під час виконання математичного диктанту.
Математичний диктант
III. Формулювання мети і завдань уроку
З метою формування розуміння учнями логіки вивчення матеріалу уроку, та кращого його засвоєння, а також щоб мати можливість провести певні аналогії, вчитель ставить учням такі запитання:
Відповідаючи на запитання, учні поступово усвідомлюють, що, виходячи з ознак рівності прямокутних трикутників, певний прямокутний трикутник однозначно задається такими парами елементів: гіпотенузою та гострим кутом; катетом і гострим кутом; гіпотенузою і катетом; двома катетами.
Отже, завдання на урок — з'ясувати способи обчислення невідомих елементів прямокутного трикутника за кожним із чотирьох виділених пар елементів, а також закріплення вмінь використовувати ці способи для розв'язування практичних задач.
IV. Актуалізація опорних знань
Виконання усних вправ
а) CАВ = α, АC = b, DAB = β. Знайдіть ВС.
б) BC = c, ABC = α, ABD = β. Знайдіть PAKD.
V. Засвоєння знань
План вивчення нового матеріалу
На відміну від традиційного підручника геометрії, у новому підручнику вже у 8 класі пояснюється зміст поняття «розв'язати трикутник (прямокутний)», а також містяться приклади розв'язування чотирьох видів задач на знаходження невідомих елементів прямокутного трикутника. Це дозволяє сформувати в учнів алгоритмічний підхід до розв'язування трикутників і спростити процес розв'язування багатьох геометричних задач.
Вивчення матеріалу проводиться таким чином: спочатку розбирається зміст поняття «розв'язати трикутник (прямокутний)», далі вивчаються розв'язання кожної задачі з тим, щоб далі узагальнити види задач та схеми розв'язання задач окремого виду. Результати цієї роботи фіксуються в зошитах учнів, від яких вимагається не стільки бездумне відтворення формул, скільки розуміння геометричних співвідношень, що за цими формулами стоять (записи схем розв'язання задач — див. конспект 23).
IV. Формування первинних умінь
Виконання усних вправ
Виконання письмових вправ
a) BD = 4, DBC = 60°; 5) AD = 9, C = 10°.
Вправи на закріплення алгоритмів, вивчених на уроці, підібрані таким чином, щоб обчислення невідомих елементів трикутників можна було виконати, використовуючи значення тригонометричних функцій кутів 30°, 45°, 60°.
Підготовкою до наступного уроку є додаткові вправи. Розв'язавши їх, учні повторюють властивості чотирикутників, які наступного уроку треба буде використовувати разом із алгоритмами розв'язання прямокутник трикутників.
VII. Підсумки уроку
Які елементи слід знати додатково, щоб мати можливість розв'язати трикутники, що зображені на рисунку 6.
VIII. Домашнє завдання
Вивчити зміст матеріалу «Приклади розв'язання прямокутних трикутників».
Розв'язати задачі.
а) с = 12, α = 28°; б) а = 8, β = 40°.
а) а = 6, с = 10; б) а = 5, b = .
Повторити властивості рівнобічної трапеції, прямокутної трапеції, метричні співвідношення в прямокутному трикутнику.