Уроку виробничого навчання на тему: «Освоєння навичок роботи з асортиментом товарів»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ СФЕРИ ПОСЛУГ

 

 

 

Методична розробка

Уроку виробничого навчання

на тему:

«Освоєння навичок роботи з асортиментом товарів»

 

 

Майстер виробничого навчання

Драбенко Н. М.

 

 

 

м. Кременчук 2016

Затверджено

на засіданні методичної комісії

протокол №___від «___»____________2016 р.

Голова методичної комісії

_____________

 

 

Методична розробка

Уроку виробничого навчання

на тему:

«Освоєння навичок роботи з асортиментом товарів»

 

 

 

 

 

 

 

Майстер виробничого навчання

Драбенко Н. М.

 

 

 

 

 

м. Кременчук 2016

План методичної розробки

1. Вступ
2. Розгорнутий план уроку
3. Методика проведення уроку
4. Додатки та доповнення до розгорнутого плану уроку
5. Висновок
6. Перелік використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Вступ

Згідно плану виробничого навчання на тему: «Освоєння навичок роботи з асортиментом товарів» відводиться 54 години.

 З них на завдання «Вивчення асортименту товарів плодоовочевого відділу, ознайомлення з цінами , властивістю та якістю товарів. Перевірка кількості, маси, ціни. Контроль за терміном реалізації товарів» - 6 годин.

 При проведенні уроку майстер виробничого навчання використовує такі методи та прийоми: реферативні доповіді, випереджальні завдання, робота в творчих групах, інсценівка.

 Це дає змогу розвивати творчі здібності учнів у процесі роботи, логічне мислення, почуття відповідальності та активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Розгорнутий план уроку

 

Фах	Продавець продовольчих товарів
Група	СПД – 6 ІІІ курс
Тема програми	«Освоєння навичок роботи з асортиментом товарів»
Тема уроку	«Вивчення асортименту товарів плодоовочевого відділу, ознайомлення з цінами, властивістю та якістю товарів. Перевірка кількості, маси, ціни. Контроль за терміном реалізації товарів»
Тип уроку	Урок удосконалення вмінь, формування навичок
Методи і прийоми	реферативні доповіді, випереджальні завдання, робота в творчих групах, інсценівка.
Методична тема
Мета уроку
Навчальна	Ознайомити учнів з асортиментом товарів плодоовочевого відділу, з цінами, властивістю товарів. Навчити перевіряти кількість та якість товарів. Вести контроль за терміном реалізації товарів.
Розвиваюча	Розвивати творчі здібності учнів у процесі роботи, логічне мислення, почуття відповідальності.
Виховна	Виховувати в учнів почуття відповідальності та бережливе відношення до матеріальних цінностей, любов до обраної професії.

 

 

 

 

 

 

 

Матеріальне забезпечення уроку

Натуральні зразки товарів, інвентар та інструментарій, електронні ваги, дидактичний матеріал (інструкційно-технологічні картки, картка-інформатор), супровідні документи (накладні), ІКТ.

Міжпредметні зв’язки:

Техніка і механізація торгівельних розрахунків	Тема: «Усний підрахунок вартості покупки»
Охорона праці	Тема: «Безпечні умови праці при роботі у плодоовочевому відділі»
Товарознавство продовольчих товарів	Тема: «Асортимент плодоовочевого відділу»
Психологія та етика ділових відносин	Тема: «Культура спілкування»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку

І. Організаційна частина (5 хвилин)

- перевірка присутності учнів;

- перевірка зовнішнього вигляду учнів та документації;

- усна розминка

ІІ. Вступний інструктаж (45 хвилин)

1. Повідомлення теми та мети уроку
2. Актуалізація знань учнів

Бесіда з учнями:

• Які правила техніки безпеки ви будете дотримуватись при роботі в плодоовочевому відділі?
• Санітарія та гігієна продавця продовольчих товарів;
• Який асортимент плодоовочевого відділу ви можете назвати?

3. Пояснення нового матеріалу та показ трудових прийомів:

• Історія виникнення плодоовочевих товарів;
• Що ви знаєте про класифікацію асортименту плодоовочевих товарів?
• Визначте асортимент, відмінні особливості, ціни асортименту бульбоплідних овочів;
• Визначте асортимент, відмінні особливості, ціни асортименту коренеплідних овочів;
• Визначте асортимент, відмінні особливості, ціни асортименту капустяних овочів;
• Визначте асортимент, відмінні особливості, ціни асортименту цибулевих овочів;
• Визначте асортимент, відмінні особливості, ціни асортименту зелені
• Визначте асортимент, відмінні особливості, ціни асортименту пряно смакових овочів;
• Визначте асортимент, відмінні особливості, ціни асортименту десертних овочів;
• Перевірка кількості та якості плодоовочевих товарів;
• Контроль за терміном реалізації плодоовочевих товарів.

4. Вправи учнів по темі вступного інструктажу:

• Оформлення супровідних документів (накладна)

5. Закріплення матеріалу по темі вступного інструктажу:

• Інсценівка «Консультація покупцеві про харчові властивості плодоовочевих товарів».

ІІІ. Поточний інструктаж та самостійна робота учнів (5 годин).

• Цільові обходи майстра з метою спостереження та контролю, як учні приступили до роботи, організація робочого місця, дотримання правил охорони праці, правильне виконання прийомів праці та якість роботи, індивідуальна робота з учнями, проведення додаткових інструктажів.

IV. Заключний інструктаж (10 хвилин)

• Перевірка кожної роботи;
• Розбір типових помилок;
• Оголошення та аргументація оцінок;
• Підведення підсумків за урок.

V. Домашнє завдання.

 Л. Д. Кришемінська, Інтегрований курс підготовки продавця продтоварів, ст. 234-262.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.  Методика проведення уроку

І. Організаційна частина

На уроці присутні 15 чоловік. Підгрупа поділена на творчі групи. Черговий учень доповів майстру про готовність учнів до проведення уроку. Усна розминка

(Додаток № 1)

ІІ. Вступний інструктаж

Майстер виробничого навчання оголошує тему уроку «Вивчення асортименту товарів плодоовочевого відділу, ознайомлення з цінами, властивістю та якістю товарів. Перевірка кількості, маси, ціни. Контроль за терміном реалізації товарів».

Ця тема вивчена на теоретичному навчанні та пройдена на ІІ курсі виробничого навчання.

Майстер проводить бесіду з учнями по пройденому матеріалу:

• Які правила техніки безпеки ви будете дотримуватись при роботі в плодоовочевому відділі?
• Санітарія та гігієна продавця продовольчих товарів;
• Який асортимент плодоовочевого відділу ви можете назвати?

На цьому уроці майстер разом з учнями вивчає тему.

Виступ учнів по випереджальним завданням. Реферативні доповіді учнів:

• Історія виникнення гарбузів;
• Історія виникнення картоплі;
• Історія виникнення капусти

(Додаток № 2)

Майстер ставить перед учнями запитання:

• Що ви знаєте про класифікацію асортименту плодоовочевих товарів?

Учні творчими групами дають характеристику товарів плодоовочевого відділу:

• Творча група № 1.

Визначає асортимент, властивість, ціни бульбоплідних овочів;

(Додаток № 3)

• Творча група № 2

Визначає асортимент, властивість, ціни коренеплідних овочів;

(Додаток № 4)

• Творча група № 3

Визначає асортимент, властивість, ціни капустяних овочів;

(Додаток № 5)

• Творча група № 1

Визначає асортимент, властивість, ціни цибулевих овочів;

(Додаток № 6)

• Творча група № 2

Визначає асортимент, властивість, ціни зелені

(Додаток № 7)

• Творча група № 3

Визначає асортимент, властивість, ціни пряно смакових  та десертних овочів;

(Додаток № 8)

Майстер разом з учнями проводить практичний показ:

• Перевірка кількості та якості плодоовочевих товарів;

(Додаток № 9)

Керівники творчих груп беруть завдання і учні оформляють супровідні документи (накладна) по карткам-завдання.

(Додаток № 10)

Майстер разом з керівниками творчої групи підводить підсумок роботи. Дає характеристику роботи кожної творчої групи. Щоб закріпити матеріал по темі проводимо демонстрацію інсценівки «Консультація покупцеві про харчові властивості плодоовочевих товарів».

 Представники творчих груп показують свої інсценівки.

Майстер виробничого навчання підводить підсумок уроку та виставляє оцінки. Націлює учнів на самостійну роботу в відділах з дотриманням правил охорони праці.

 

4. Додатки та доповнення до розгорнутого плану

 

Додаток № 1	Усний підрахунок вартості товару
Додаток № 2	Історія виникнення овочів
Додаток № 3	Асортимент бульбоплідних овочів
Додаток № 4	Асортимент коренеплідних овочів
Додаток № 5	Асортимент капустяних овочів
Додаток № 6	Асортимент цибулевих овочів
Додаток № 7	Асортимент зелені
Додаток № 8	Асортимент пряно смакових та  десертних овочів
Додаток № 9	«Приймання товарів за кількістю та якістю»
Додаток № 10	Картка – завдання: «Оформити накладну»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 1

Картки усного підрахунку

 

Порахуємо:

300 г * 9,50 грн.

600 г * 3,00 грн.

2 кг 200 г * 4,50 грн

3 кг * 25 грн

8 шт. * 45 грн.

Вправи на міркування

1. Покупка коштує 34 грн. Покупець дає гроші 100 грн. Яку здачу ви повинні дати?
2. Покупка коштує 15,60 грн. покупець дає гроші 20 грн. Яку здачу ви повинні дати?
3. Покупка коштує 4,30 грн. покупець дає гроші 10 грн. Яку здачу ви повинні дати?
4. Покупка коштує 34,80 грн. покупець дає гроші 50 грн. Яку здачу ви повинні дати?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 2

Історія виникнення овочів

Звідки вони з`явилися, де і коли їх почали використовувати вперше.

Харчування - одна із основних життєво необхідних умов існування людини. Здоров'я людини, її працездатність і настрій, нормальний розвиток значною мірою залежать від харчування.

Досить велику роль у харчуванні відігравали бобові культури -- горох, квасоля, сочевиця, боби та ін. З городніх овочів використовували: капусту (свіжу і квашену), буряки, редьку, моркву, огірки, гарбузи, хрін, цибулю і часник. Як приправу до страв використовували місцеві пряно-смакові рослини -- кріп, кмин, аніс, м'яту, а також привізні з інших країн -- перець і корицю.

В XV--XVII століттях, внаслідок дальшого поділу суспільної праці, успішно розвивалась торгівля, поступово розширювався внутрішній ринок, виростали торговища і ярмарки, посилювались економічні зв'язки між окремими містами і землями. На торговищах і ярмарках продавали хліб, м'ясо, рибу, мед, молочні та інші продукти.

Із Середньої Азії через Астрахань козаки завозять на Україну шовковицю й кавуни. З Америки через Європу потрапляють до нас такі культури, як кукурудза, гарбузи, квасоля і стручковий перець.

Спочатку кукурудза з'явилась у Херсонській губернії, але пізніше вона поширилась майже в усіх південних районах України. В асортимент української кухні включаються страви з кукурудзи, яку використовують для харчування як відварену, так і у вигляді крупів га борошна, з яких у багатьох районах готують найрізноманітніші стрази -- мамалиґу, каші, гойданки, бабку гуцульську, кулеші, лемішку, книшики гуцульські, малай, кукурудзянку та ін.

Вирощування гарбузів розширює асортимент страв. Населення починає варити гарбузові каші, приготовляти гарбуз тушкований, гарбуз із сметаною тощо. У цей же період вводяться в харчування також страви із стручкового перцю, квасолі, спаржі і селери. Поряд з солодким перцем вирощують і гіркий перець, його використовують як приправу до різних страв.

Завдяки географічним відкриттям XVI--XVIII століть в нас у XVIII ст. з'являються нові види культурних рослин, які сприяють значному розширенню страв української кухні. У XVIII ст. на Україні дуже поширюються посіви картоплі, яку починають широко використовувати для приготування перших і других страв та для гарнірів до м'ясних і рибних страв.

В XVIIІ ст.. на території України з'являється картопля, яка завойовує перше місце в раціоні населення. Завезли картоплю в XVI ст.. з Південної Америки на територію Європи іспанці, перепутавши її з трюфелями. Спочатку її вирощували, як квітку і, тільки згодом виявили, що клубні картоплі є їстівними.

В деяких колах у картоплі навіть склалася дивна репутація овоча нечистого, нездорового, примітивного і навіть…противного духу Християнства. Але саме європейські монахи першими виявили чудові властивості картоплі. Так і почалося завоювання картоплею європейського, а затим і світового визнання.

Овочеві культури -- капуста, буряк, морква, огірки, цибуля, часник. З XIX століття картопля починає поступово замінювати хліб в раціоні багатьох регіонів. Вирощувалися гарбуз, в південних районах -- кавун і диня. З приправ росли пертрушка, пастерна, хрін, кріп. З садівних культур -- яблука, груші, сливи, вишні, смородина.

Майже всі перші страви -- борщі, юшки та інші приготовляються з цього часу з картоплею. Широко починає використовуватись картопля для приготування других страв і в поєднанні з іншими продуктами -- з м'ясом, салом, морквою, квасолею, грибами, яблуками, маком, хроном, сиром тощо. Картоплю споживають у вареному, смаженому і печеному вигляді. Крім того, в цей період з неї виготовляють крохмаль і патоку.

З супів були розповсюджені два. Це різні види борщу, капусняк. Борщ готували найчастіше з буряком, капустою, морквою, картоплею (у XIX столітті). На півдні додавали картоплю. На свята в борщ клали м'ясо, у будні заправляли салом. У піст в юшку клали сушену рибу, заправляли олією. Навесні готували зелений борщ з щавлю, копиви, лободи, кропу, петрушки. Заправляли сметаною і вареними яйцями. Влітку готували холодний борщ на сироватці, який не варили. До сироватки додавали варену картоплю або буряк, петрушку, кріп, цибулю, по можливості круте яйце і сметану.

У цей же час на Україні з'являється шпинат, який використовують для приготування зелених борщів і других страв -- бабок та січеників. Починають вирощувати також полуниці й суниці, які сприяють розширенню асортименту солодких страв української кухні.

Поліпшенню якості українських страв сприяло появлення на Україні у XVIII ст. соняшника, з нього почали добувати соняшникову олію, яка використовувалась для багатьох страв, та гірчиці для виробництва олії і приправи до м'ясних страв.

У XIX ст. на Україні з'являються такі овочеві культури, як помідори і сині баклажани, що знайшли широке застосування в українській кухні. Помідори використовуються для приготування холодних закусок і других страв. Томат - один з найпопулярніших овочів. Його батьківщина - Південна Америка Індіанці племені ацтеків називали цю рослину “тумантла”, що означає “велика ягода”. Іспанці почали називати “томат”. Через океан цю рослину завезли в Італію, де її назвали “помідоро”, що означає “золоте яблуко”. З помідорів приготовляють томат-пюре, який використовується при готуванні борщів і соусів. Із синіх баклажанів почали приготовляти холодні закуски (ікру, фаршировані баклажани та ін.) і другі гарячі страви в смаженому і тушкованому вигляді.

Капуста - один з найдавніших видів овочів. За шість тисячоліть до нової ери її широко вирощували єгиптяни. Нашим предкам капуста також припала до душі. І зараз вона посідає одне з почесних місць серед вітчизняного овочівництва.

Буряк столовий  - родом із Середземномор'я. У ХІV-ХV сторіччях буряк завезли в Україну. Від буряка - родоначальника пішли інші види буряків - буряків столовий , з якого варять борщ; буряк цукровий і буряк кормовий. Раніше використовували лише заморський тростинний цукор, який коштував дуже дорого. І ось у 1747 р. німецький хімік Маркграф знайшов у білому буряку цукор не гірший за тростинний. Тепер наш країна посідає одне з перших місць з виробництва цукру.

Значно розширюється асортимент українських страв на Україні в XIX ст., коли почали вирощувати цукрові буряки та виробляти з них цукор. До цього часу населення України використовувало для приготування солодких страв і виробів з борошна в основному мед, оскільки тростинний цукор завозився з-за кордону, був дорогий і недоступний широким верствам населення. Буряковий же цукор був набагато дешевший і населення широко почало використовувати його для приготування різних страв та напоїв. Поява нових культур у сільському господарстві України створювала сприятливі умови для дальшого розвитку української кухні, яка стає дедалі різноманітнішою і відзначається своїми смаковими особливостями.

Багато літературних джерел описують велику різноманітність і багатство страв української кухні.

Спільність походження російського і українського народів і спільність їх матеріальної культури, природно, створили і спільні характерні особливості їх кухонь, різко відмінні від кухонь інших народів Сходу і Заходу. Територіальна близькість, спільність побуту й культури російського і українського народів у значній мірі сприяли зближенню і самих способів готування їжі із застосуванням різних видів рослинних і тваринних продуктів.

Зміцнення економічного і культурного зв'язків українського і російського народів, що настало після возз'єднання України з Росією в 1654 році, мало великий вплив на дальший розвиток української і російської кухонь. Українська кухня запозичила деякі страви російської кухні, які збагатили її асортимент. До таких страв належать щі, солянка, пельмені, кулеб'яка та інші страви. У свою чергу, з української кухні в російську кухню ввійшли такі страви, як борщі, вареники, сирники, овочі з різною начинкою, шпиговане салом м'ясо, фарширована риба, домашня свиняча ковбаса і т. д.

Зробимо маленький екскурс до часів появи різних овочів на території сучасної України.

Першою у нас буде капуста.

Найбільшу популярність на городах українців мала капуста білокачанна. Прийшла вона на Україну дуже давно, пройшовши достатньо довгий шлях зі своєї батьківщини, яка знаходиться на берегах Середземного моря, де її, як стверджують палеоботаніки, вирощували більш як 4,5 тисячі років тому назад. Важко сказати, коли саме цей овоч з'явився на наших городах, та квасити капусту почали, як відомо, ще в IX столітті. З тих пір зимовий стіл не уявлявся без даного овоча, і, йдучи в далеку подорож, жителі древніх міст завжди мали з собою «дорожний набір», в якому обов'язково були мед, солоні гриби й квашена капуста.

Ріпа - дуже давня культура, згадки про неї є в документах Київської Русі. До появи картоплі ріпа була головним овочем: її добавляли в юшку, тушкували з м'ясом і готували овочеве рагу, молоде ботвиння використовували в салатах та для заправки юшки. Наші предки готували з неї смачні вітамінні ласощі - спочатку парили ріпу в печі, а потім сушили. Виходило щось до подоби цукатів, котрі чудово зберігалися до нового врожаю, із них також готували компоти та квас.

Цибуля. З давнини цибуля вважається не тільки продуктом і лікарською рослиною - їй надавались ще й магічні властивості: цибуля являлася оберегом життя, геройства та сили. Цибуля має більш ніж чотиритисячилітню історію. Вважається, що батьківщина цієї культури - Центральна Азія, територія теперішніх Ірану та Афганістану.

Відомі лікарі Древньої Греції Гиппократ і Діоскорид надзвичайно цінували лікарські властивості цибулі і в поєднанні з медом готували з неї різноманітні ліки. Древньогрецький письменник, історик та полководець Ксенофонт вважав, що цибуля викликає прилив сили, тому він наказував своїм воїнам їсти цибулю. Давньоримські воєнначальники також включали цибулю в провіант своїх легіонерів, вважаючи, що вживання її в їжу пробуджує мужність, піднімає настрій і придає хоробрості.

Часник - ще одна рослина відома людству з найдавніших часів. Використовували його і як продукт, і як лікарський засіб. Відомо, що навіть творці піраміди Хеопса використовували часник. Археологи свідчать про те, що часник, вірніше його сліди, знайдені в печерах, де люди жили більше десяти тисяч років тому назад. Звичайно, зараз важко сказати точно, в якому році і ким був знайдений часник, кому людство має дякувати за безцінний дар.

В давнину на Русі вважали, що якщо носити часник на шиї на нитці, це захистить від холери, чуми, брючного тифу.

Лікарські властивості часнику відомі у всьому світі. Про нього є чималі згадки в Біблії. Має магічні властивості і широко використовується народом України і в наш час на календарні свята.

Огірки. Коли огірки вперше з'явились на Русі достеменно не відомо. Згадки в історичних літописах Русі про нього є ще до IX століття нашої ери. В світі, огірки, як овочева рослина, відомі біля шести тисяч років. Батьківщина огірка - північно-західна Індія.

На території України, як і її сусідніх держав, огірки були дуже популярні, особливо ніжинські, які подавалися до царського столу з часів Петра І та Катерини Другої. Те розпорядження діяло аж до 1917 року. Підприємливі ніжинці слідом за огірками запропонували й багато інших овочів. Після чого соління з Північної України виявилися затребуваними ще в 70 країнах.

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 3 

Асортимент бульбоплідних овочів

    Бульбоплоди - це потовщене закінчення підземного стебла. До бульбоплодів відносять картоплю, топінамбур (земляну грушу), батат (солодка картопля).

    Картопля. За народногосподарським значенням картопля займає важливе місце серед рослинних харчових продуктів.

Батьківщиною картоплі є Південна Америка, де він був відомим на початку нашої ери і зустрічається в дикому вигляді до теперішнього часу. У Європі цей бульбоплодів з'явився в середині XVI ст. після навколосвітньої подорожі Магеллана.

   У Росію картопля була привезений Петром I в кінці XVII ст. з Голландії. Тільки у XVIII ст. бульби були оцінені по достоїнству.

   Картопля. Використовують в свіжому і сушеному вигляді, вона є сировиною для отримання картоплепродуктів, спирту, крохмалю, глюкози і ін. Господарсько-ботанічні сорти картоплі розрізняють по термінах дозрівання, будові і кольору шкірки, розміру, формі і розміру очок і брівок, забарвленню м'якоті. Картоплю вирощують більш ніж в 130 країнах. Бульба — потовщене, укорочене стебло із запасом поживних речовин, за допомогою якого картопля розмножується вегетативно. Формою картопля буває округлою (Вогник), ріпчастою (Гатчинський), круглою (Камераз), овальною (Передовик), подовжено-овальною (Рання троянда), бочковидною (Епікур). По забарвленню — білим (Темп, Невський), червоним (Берліхинген, Вольтман), жовтим (Лорх, Адретта), синім (Фітофторостійка). По термінах дозрівання розрізняють ранню картоплю (дозрівання протягом 75—90 діб); середній (90—120 діб); пізній (до 150 діб).

    За призначенням сорту картоплі підрозділяють на столові, технічні, кормові і універсальні.

     Не допускаються до реалізації бульби роздавлені, половинки і частини бульб, що пошкоджені гризунами, підморожені.

 

   Топінамбур, або земляна груша, має бульби овальні, подовжено-циліндричні, веретеноподібні (білі, жовті, фіолетові, червоні), з крупними горбками-очками на поверхні. У топінамбурі містяться: інулін (полімер фруктози) до 20% і до 30% клітковини. Сорти: Червоний довгий, Рожевий єгипетський, Грушовидний.

    Батат, або солодка картопля. У їжу використовують не саму бульбу, а бічне коріння, що розрослося, — коренеплоди. Вміст крохмалю і цукру в бататі 24—28%. Бульби важать від 200 г до 2—3 і навіть 10 кг

 

 

Додаток № 4 

Асортимент коренеплідних овочів

Коренеплоди — це овочі, в яких їстівний потовщений стрижневий корінь. До них належать: морква, столовий буряк, редиска, редька, ріпа, бруква, біле коріння петрушки, пастернаку, селери, хріну.

М'якоть коренеплодів багата поживними речовинами.

 Коренеплоди є джерелом вуглеводів (6-9 % у моркві і столових буряках), мінеральних солей (0,7-1,0 %), вітамінів, ароматичних речовин (селера, петрушка, пастернак). У них містяться азотисті речовини (1,2-2,5 %) і клітковина (0,5-2 %).

Морква дуже цінний продукт харчування, оскільки має цілий комплекс вітамінів: С, В1, В2, В6, В12, В, Е, К, Р, РР, пантотенову і фолієву кислоти, велику кількість каротину (до 9 мг %), від вмісту якого залежить її колір, а також біологічно активні речовини — фітонциди, мінеральні солі (кобальт, калій, залізо, мідь, фосфор, кальцій, йод, бром та ін.), ферменти, полісахариди (пектини, кліткови­на), багато цукрів (до 15 %), які легко засвоюються, органічні кислоти, флавоноїди, ефірні олії, що зумовлюють специфічний аромат моркви

  Розрізняють моркву коротку — 3,5 см, напівдовгу — 8-20 см і довгу — 20-45 см. Коротка морква має невелику серцевину, соковита, солодка, довга — велику серцевину і тверду м'якоть.

Столові буряки містять значну кількість різних цукрів (9 % сахарози), міне­ральних речовин (солей фосфору, кальцію, магнію, заліза, кобальту), пектину, вітаміни С, В1, В2, РР, фолієву кислоту. Найбільше вітаміну С у свіжій молодій буряковій гичці, яку використовують для приготування борщів.

 Буряки мають лікувальні властивості: поліпшують роботу кишечника, запобі­гають розвиткові атеросклерозу і регулюють обмін речовин.

Редька — коренеплід з гірко-гострим смаком і специфічним запахом, зумов­леним ефірними оліями і глікозидами. В ній міститься цукор (6 %), вітамін С, багато солей калію. Редьку розрізняють за кольором шкірочки (біла, чорна, сіра, фіолетова), формою (кругла, довга, напівдовга), термінами достигання (літня, зи­мова). Використовують редьку тільки сирою для салатів. У лікувальному харчуванні її застосовують як стимулятор виділення шлункового соку, для поліпшення апетиту і посилення діяльності кишечника. Редька сприяє виведенню з організму надлишку холестерину.

Ріпа має специфічний смак (завдяки вмісту глікозидів), містить цукор (5 %), вітамін С, РР, В1, В2, мінеральні речовини. М'якоть ріпи буває білою і жовтою. Кращим сортом вважають ріпу Петровську — округло-плоскої форми з жовтою солодкуватою, без гіркоти, м'якоттю у сирому і вареному вигляді.

Бруква — багата на цукри (до 7,5 %), ефірні олії (0,4 %), вітаміни С (30 мг%), В,, В2, солі заліза, із своєрідним смаком і запахом. Коренеплоди бувають круглої або округло-плоскої форми. Більшу енергетичну цінність має бруква з жовтою м'якоттю.

Використовують для салатів і тушкування. У лікувальному харчуванні ріпу і брукву вживають для посилення перистальтики кишечника.

Редиска містить значну кількість вітаміну С (11-44 мг%), органічних кислот, мінеральних солей, особливо калію і заліза, глікозиди й ефірні олії, які надають їй своєрідного смаку і запаху. Розрізняють редиску за формою (кругла, овальна, видовжена), кольором (біла, рожева, червона), терміном достигання (рання, се­редня, пізня). Вона має ті самі лікувальні властивості, що і редька.

Біле коріння петрушки, селери, пастернаку містить підвищену кількість ефірних олій, вітамін С (20-35 мг%), цукри (6,5-9,4 %), фітонциди. містить пуринові основи.

Хрін має гострий і пекучий смак і запах, які зумовлені аліловим гірчичним маслом, що утворюється при гідролізі глікозиду синігрину. Він багатий на вітамін С (55 мг%), фітонциди, мінеральні солі калію, кальцію, магнію, заліза, міді, фосфору. Хрін збуджує апетит, поліпшує діяльність кишечника.

 

Додаток № 5 

Асортимент капустяних овочів

Білокачанна капуста має найбільше розповсюдження. Ранні сорти для квашення непридатні з-за низького вмісту цукрів. Пізньостиглі сорти добре зберігаються дають квашену капусту високої якості. Маса  свіжої капусти, що реалізовується, повинна бути для ранньостиглої (після 1 липня) не менше 0,4 кг, для середньостиглої, среднепізньої і пізньостиглої добірної — 1 кг

Ранні сорти капусти характеризуються рихлими качанами, середньою щільністю і невеликими розмірами. Пізньостиглі сорти капусти мають достатньо крупні і щільні качани. Качани капусти повинні бути свіжими, цілими, здоровими, чистими, такими, що цілком сформувалися, не пророслими, типової для ботанічного сорту форми і забарвлення, без пошкоджень. Запах і смак — властиві даному ботанічному сорту, без стороннього смаку і запаху. Для добірної капусти — качани щільні, для звичайної — менш щільні, але не рихлі, довжина коцюби над качаном — не більше 3 см. У капусті не допускаються качани з сухим забрудненням, пошкодження на глибину не більше ніж двох листя, а також що загнили, запарені, такі, що підморожували, із стороннім присмаком.

Капуста червонокачанна має забарвлення листя від червоного до фіолетового кольору. Качани щільні, добре зберігаються.. Маса качана не менше 0,6 кг (до 1 лютого).

 Капуста цвітна. У їжу використовується недорозвинене суцвіття (головка) жовто-зеленого кольору. Використовують недостиглі качани для гарнірів і супів. Розміри головок не менше 8 см (по діаметру) або 0,25—0,8 кг

Капуста савойська. Відрізняється від білокачанної рихлим, гофрованим зморшкуватим листям. Форма качана округло-овальна.

Капуста брюссельська. Є високим стеблом, на якому розташовано до 40 дрібних кочанчиков. Капуста багата амінокислотами. Використовують в кулінарії і для маринування.  Кольрабі. Відноситься до ранньостиглих овочів. Їстівною частиною її є розвинений стебло плід кулястої форми. Використовується в свіжому і вареному вигляді.

Додаток № 6 

Асортимент цибулевих овочів

Використовують цибульні овочі в свіжому, вигляді, в кулінарії, для консервації. Ефірні масла їх володіють антимікробними, бактерицидними властивостями. Цибульні овочі відрізняються високим вмістом фітонцидів, які пригнічують небажану мікрофлору кишківника. У луку міститься цукру до 12% і вологи менше, ніж в інших овочах - 60-80%.

Цибуля ріпчаста. Товарні цибулини отримують з насіння-чорнушки на другий-третій рік. По забарвленню сухої луски цибулини бувають білі, жовті, фіолетові, коричневі. М'якоть соковитої луски буває білою, білою із зеленуватим відтінком, фіолетового забарвлення. На смак цибулю підрозділяють на гостру, напівсолодку і солодку.

Цибуля свіжа(ріпчаста), що реалізовується, залежно від якості підрозділяють на два товарні сорти — звичайну і добірну. Цибулини, незалежно від сорту, повинні бути дозрілими, здоровими, чистими, сухими, непророслими, без пошкоджень, розмір по діаметру залежно від форми — 4—5 см (для добірного) і 3—4 см (для звичайного). Запах і смак — властиві для ботанічного сорту.

Часник. Має складну цибулину, що складається з дрібних зубків, покритих індивідуальною і загальною сорочкою. Число зубків у часнику від 6 до 50. Забарвлення луски коливається від білого до  світло-фіолетового. Відрізняється високим вмістом сухих речовин, ефірних масел, по яких його ділять на часник із слабким, середнім і гострим ароматом.

 

 

Додаток № 7 

Асортимент зелені

Салат є джерелом білків, вітамінів і мінеральних речовин. Культивують такі різновиди салату: листовий, качанний і Ромен, або ризький, зривний, спаржевий. Листовий (утворює розетку без качана) в їжу йде листя (сорт Московський парниковий), качанний, утворює качан плоскоокруглої або круглої форми (Беттнера, Травневий); Ромен, або ризький, утворює рихлий качан овальної форми (сорти Паризький зелений, Балон).

У шпинату в їжу використовують зібране в розетку листя. З них готують пюре, супи.

 У партії салатно-шпинатних овочів не допускаються пов'ялі листя,   огрублі, пожовтіли, загнилі, цвілі, запарені, забруднені, домішки других рослин.

 

 

 

 

 

Додаток № 8 

Асортимент пряно смакових та  десертних овочів

Спаржа, артишок і ревінь. Використовують для приготування других блюд (спаржа, артишок), киселів і компотів (ревінь). У їжу вживають м'ясисті втечі завтовшки 0,5—2,5 і завдовжки 20—25. Спаржу консервують і використовують як гарнір.

Артишок — овочева культура з гіллястим стеблом заввишки до 2 м і суцвіттям, що не розкриваються, м'ясисте квітколоже які споживають.

Ревінь — трав'яниста багаторічна рослина. Квітконосне стебло заввишки 1,5—2 м, прикореневе листя велике з довгими м'ясистими черешками утворюють розетку. Черешки листя (100—1000 г).

До них відносять кріп, базилік естрагон, чабер і ін. Вони додають блюдам приємний аромат. У їжу і в консервній промисловості застосовують ростки і молоді стебла.

Кріп запашний — однорічна рослина висотою 40—120 см. Використовують свіжим як прянощі в кулінарії і консервації.

Базилік — однорічна трав'яниста рослина висотою 20— 40 см. Листя довгасте, черешкове, рідкозубчасте. Квітки білі або рожеві. Володіє сильним ароматом і приємним кислим смаком. Зелену масу застосовують як приправу до блюд.

Естрагон, або острогін, багаторічна трав'яниста рослина роду полину. Використовують листя і молоді стебла в свіжому або сушеному вигляді при солінні, маринуванні, приготуванні салатів і соусів.

Чебрець - лікарська і ароматична рослина. Для отримання з трави ефірного масла вирощують чебрець звичайний.

Меліса лікарська — багаторічна трав'яниста рослина. Верхівки побігів і листя містять ефірне масло із запахом лимона. У кулінарії використовують як прянощі. Збирають листя і втечі 2—3 рази за сезон.

Коріандр  - однорічна трав'яниста рослина висотою 30 - 70 см. Стебло гіллясте, порожнисте. Плоди і зелень застосовують як прянощі. Отримувані з коріандру запашні речовини використовують в парфумерії, хлібопеченні, кондитерському виробництві.

М’ята перцева — трав'яниста рослина висотою 30—100 cм. Має сильний приємний запах і пекучий пряний смак, що викликає в роті тривале відчуття холоду. Входить до складу зубних паст і порошків.

Тмин звичайний — багаторічна рослина висотою 30— 80 см. Плоди тмину і зелень застосовують як прянощі, використовують в парфумерії і медицині. Споживання тмину знижує процеси гниття і бродіння в організмі, підвищує молочну секрецію. Пряні овочі, що поступають у продажу, повинні бути свіжими, чистими, без пожовтіння, механічних пошкоджень, захворювань і землі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 9 

«Приймання товарів за кількістю та якістю»

1. Роздрібна торгівля свіжими, сушеними, переробленими, консервованими картоплею, овочами і фруктами, плодоовощными напівфабрикатами, горіхами, грибами, дикорослими плодами і ягодами проводиться в спеціалізованих плодоовочевих магазинах, відділах та секціях продовольчих магазинів, а також в павільйонах.

2. В якості супутнього асортименту в спеціалізованих плодоовочевих магазинах можуть продаватись інші продовольчі товари в розфасованому вигляді: соуси, спеції, прянощі, мед, олія рослинна, сіль, оцет і ін. В залежності від умов роботи в плодоовочевих магазинах може проводитися продаж господарських товарів - картоплечисток, соковижималок, закаточних машинок та ін..

4. Магазини, що здійснюють продаж плодоовочевих товарів, оснащуються необхідним обладнанням, засобами механізації та інвентарем відповідно з діючими нормами технічного оснащення.

II. Завезення плодоовочевих товарів

6. Магазини та інші підприємства, які торгують картоплею і плодоовочевими  товарами, отримують зазначену продукцію від відповідних баз торговельних організацій, а також безпосередньо від колгоспів, радгоспів та інших господарств.

Роздрібна торговельна мережа забезпечується товарами тими магазинами, до складу яких вона входить.

7. Підприємства роздрібної торгівлі зобов'язані завчасно, не пізніше ніж напередодні дня завезення, давати баз заявки на необхідну кількість плодоовочевих товарів в розгорнутому асортименті. Завезення плодоовочевої продукції виробляється у відповідності з цими заявками. У період масового надходження плодоовочів магазини можуть давати заявки на завезення продукції протягом дня, і ці заявки виконуються базами в той же день.

8. Надходять у торговельну мережу картоплю і плодоовочеві товари повинні бути розсортовані і відповідати за якістю Стандартам і технічним умовам.

Виняток допускається для деяких помологічні сортів яблук (Білий налив, Астраханське біле і Розмарин), ягід, кісточкових плодів і винограду, на якість яких перебирання впливає негативно. Зазначена продукція може поставлятися з баз в магазини у нерозсортованому вигляді за умови, якщо кількість браку і відходів не перевищує для яблук 5 %, для кісточкових плодів і винограду - 10 %.

9. Доставка картоплі і плодоовочевої продукції виробляється в тарі, яка забезпечує схоронність товару від механічних пошкоджень та псування.

Не допускаються  перевезення плодоовочевих товарів без тари, за винятком кавунів, пізньої капусти і гарбуза, які при транспортуванні укладаються на запобіжний шар з пакувальних матеріалів.

Також не допускається перевезення плодоовочевих товарів у несправних, забруднених і володіють специфічними запахами тарі та транспортних засобах.

10. Доставка свіжих картоплі і плодоовочевих товарів у роздрібну торговельну мережу здійснюється централізовано, як правило, спеціалізованим автотранспортом.

11. При перевезенні відкритими видами транспорту плодоовочевих товарів вони повинні бути укриті пакувальними матеріалами.

III. Приймання плодоовочевих товарів

12. Приймання плодоовочевих товарів за кількістю і якістю проводиться у роздрібній торговельній мережі керівником підприємства або уповноваженим ним матеріально-відповідальною особою за участю товарознавця (де він є) в порядку, передбаченому ГОСТами, технічними умовами та інструкціями про порядок приймання товарів народного споживання за кількістю та якістю, затвердженими Госарбитражем при Раді Міністрів СРСР.

13. Перевірка товару за кількістю, якістю та асортиментом проводиться у відповідності з даними, зазначеними в супровідному документі, а також у заявці магазину.

При виявленні недоброякісного товару або невідповідності товару, який надійшов кількості, виду і асортименту, зазначеним у супровідному документі, а також у заявці одержувача, магазин має право відмовитися від його прийняття, склавши акт згідно з інструкціями про порядок приймання продукції за кількістю та якістю.

14. Розтин тари повинно проводитися дбайливо і за допомогою спеціальних інструментів. Вся плодоовочева тара, що надходить у роздрібну мережу, повинна зберігатися в умовах, що забезпечують її збереження.

Забороняється зберігання тари в торговому залі, тамбурі і в фасаду магазину. Для зберігання тари відводиться спеціальне приміщення або майданчик з навісом.

IV. Зберігання плодоовочевих товарів в магазині

15. Свіжі плоди, овочі та картоплю зберігаються в затареному вигляді в спеціально відведених для цих цілей добре вентильованих комор без природного освітлення. Плоди розміщуються в коморах окремо від картоплі і овочів. Ящики, лотки, корзини з продукцією встановлюються в коморах на піддонах штабелями висотою 1,5-2 м.

16. Для зберігання свіжих плодів, овочів і картоплі повинні бути забезпечені наступні умови.

Найменування продукції	Температура¦ °С ¦ Відносна вологість¦ ¦ повітря, %
Картопля	Від +2 до +3 85 - 95
Морква, петрушка, селера, ріпа,  хрін, буряк, редька, бруква	Від -1 до +1 90 - 95
Капуста	Від -1 до +1 90 - 95
Цибуля ріпчаста, часник	Від 0 до -1 Не вище 85
Зрілі помідори, перець	Від +1 до +2 85 - 90
Огірки, кабачки, гарбузи, патисони, баклажани	Від +6 до +8 85 - 90
Салат, шпинат, цибуля зелена, редис пучковий і інша зелень	0 90 - 95
Дині	Від 0 до +1 80 - 85
Кавуни	Від +3 до +4 80 - 85
Яблука, груші	Від 0 до -1 85 - 95
Виноград	Від 0 до -1 90 - 95
Цитрусові плоди з жовтою і жовто-помаранчевим забарвленням:
мандарини та апельсини	Від +1 до +2 85 - 90
лимони	Від +2 до +3 85 - 90
зрілі ананаси	Від +8 до +9 85 - 90
зрілі банани	Від +12 до +14 85 - 90

У виняткових випадках, коли не представляється можливим створити такі умови, зерняткові плоди, цитрусові, овочі (за винятком зелені) і картоплю можуть зберігатися при температурі від +10 до +12°с З відносною вологістю повітря 80-85 % строком не більше двох діб.

17. Щоб уникнути псування плодів яблука, груші і цитрусові плоди в магазині повинні зберігатися не більше 24 год.

18. Квашена капуста, солоні або мариновані огірки і помідори зберігаються в бочках, бідонах на підлозі, в склотарі - на стелажах або в ящиках, поліетиленових мішечках - в ящиках при температурі: капуста - від 0 до -2°С, огірки і помідори - від -1 до +4°С, а при відсутності охолоджувальних приміщень - у коморах при температурі не вище +12°С із застосуванням примусової вентиляції в нічний час строком не більше двох діб.

19. Сушені плоди, овочі та гриби зберігаються в сухому прохолодному приміщенні при температурі від 0 до +10°С і відносній вологості повітря не вище 75 % в ящиках, поліетиленових або крафт-мішках, укладених на піддони в штабелі.

20. Консерви стерилізовані в герметичній металевій та скляній тарі, зберігаються в дерев'яних ящиках на піддонах при температурі від +3 до +10°С і відносній вологості повітря не вище 85 %.

21. Заморожені плоди і овочі зберігаються в низькотемпературних холодильних камерах і прилавках при температурі не вище -8-10°С.

Відкриті корзини і решета зі свіжими ягодами прикриваються зверху легкою тканиною (марлею тощо).

22. Для забезпечення контролю за температурою та відносною вологістю повітря в коморах, де зберігаються плодоовочеві товари, повинні бути термометри і психрометри.

V. Підготовка плодоовочевих товарів до продажу

23. Картоплю і плодоовочеві товари перед подачею в торговий зал попередньо відсортовуються від браку і нестандартної продукції. Для перебирання виділяється спеціальне приміщення. Ягоди, вишня, черешня та виноград можуть подаватися в торговий зал без попередньої перебирання.

24. Картоплю і плодоовочеві товари з підсобного приміщення магазину подаються в торговий зал в розпакованому вигляді з зазначенням ціни та сорту товару.

25. Картоплю і плодоовочеві товари виставляються на полицях, гірках і прилавках, в лотках, касетах, корзинах, ящиках, візках та іншому обладнанні та інвентарі.

26. Товари, підготовка яких до продажу методом самообслуговування проводиться в магазині, в'яжуться в пучки, фасуються, комплектуються у набори для приготування страв, упаковуються в бавовняні і поліетиленові сітки, плівки та інші пакувальні матеріали і маркуються.

27. На прилавках, гірках і вітринах повинні бути виставлені зразки наявних у продажу товарів, забезпечені ярликами із зазначенням назви, сорту і ціни за 1 кг або за штуку (пучок). Ярлики розташовуються поруч з товарами і підписуються матеріально-відповідальною особою.

28. Робочі місця продавців до початку торгівлі повинні бути забезпечені плодоовочевими товарами в достатній кількості і асортименті. У процесі реалізації запаси товарів у торговому залі систематично поповнюються.

 

 

Додаток № 10 

Картка – завдання: «Оформити накладну»

Тема: «Обслуговування покупців у плодоовочевому відділі»

Завдання: оформити накладну.

Товар надійшов зі складу магазину № 2 в овочевий відділ. Товар передає комірник Лягушкін М. К., отримує продавець (своє П.І.Б.). Провести таксовку. Недостаючі реквізти вказати самостійно, дотримуючись вимог щодо правильності оформлення

5. Висновок

З досвіду роботи майстер знає, що необхідно творчо підходити до підготовки уроку, щоб учнів зацікавити та спрямувати їх знання на розвиток професійної майстерності.

Тому на уроці використовують такі прийоми та методи, як:

• Випереджальні завдання;
• Реферат-доповіді;
• Роботу в творчих групах;
• Інсценівка.

Аналіз проведеного уроку показав, що майстер має можливість охопити велику кількість матеріалу, оцінити роботу творчих груп, всіх груп.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Перелік використаної літератури

1. Кришемінська Л.Д. Інтегрований курс підготовки продавця продовольчих товарів: Підручник для проф..-техн.навч.закл./Л.Д.Кришемінська, А.В.Семенчук, В.Г.Коротких та ін. – К.: Вікторія,2001. – 384с.; іл.
2. Кришемінська Л.Д. Етика ділових відносин у торгівлі: Підручник для проф..-техн.навч.закл.-2-ге видання, доповн. і переробл. – К.: Вища школа, 2006.-150с.,іл.
3. Олійник О.М. Організація, обладнання і технологія продажу продовольчих товарів: Підручник для проф..-техн.навч.закл. – к.:ТОВ «ЛДЛ»,2004.-280с.;іл.
4. Сирохман І.В. Товарознавство продовольчих товарів: підруч. для ВНЗ / І.В. Сирохман, І.М. Задорожний, П.Х. Пономарьов. - 5-те вид., перер. і доп. - К.: Лібра, 2008. - 600с. (1 прим.)