Розвиток графомоторних навичок у дошкільників з вадами мовлення

Про матеріал

В статті розглядається проблема розвитку та формування у дітей з порушенням мовленнєвого розвитку первинних графомоторних навичок з подальшою підготовкою у дошкільників руки до письма.

Перегляд файлу

УДК

Розвиток графомоторних навичок у дошкільників з вадами мовлення

О.О. Чаренцева

Студент – заочна форма навчання

                 КЗ «ДНЗ (я-с) кт» №280  вихователь  «І категорії» м. Кривий Ріг

В статті розглядається проблема розвитку та формування у дітей з порушенням  мовленнєвого розвитку первинних графомоторних навичок з подальшою підготовкою у дошкільників руки до письма.

В статье рассматривается проблема развития и формирования у детей с нарушением речевого развития, первичных графомоторных навыков и подготовки руки к письму.

In the article the problem of formation and development in children with violation of speech development, the primary graph–motor skills and preparing hands to the letter.

Ключові слова: графо-моторні навички, діти, порушення мовлення, готовність до письма.

   Актуальність проблеми: В даний час все більш актуальною стає проблема наступності дошкільного та молодшого шкільного ланок освітньої системи. Найбільш гостро, на практиці, вона проявляється в недостатній готовності дітей до цілеспрямованого, систематичного навчання в школі, тривалої адаптації першокласників до нових умов навчальної праці.

Одним із значних аспектів розвитку дошкільника в період його підготовки до школи, є розвиток дрібної моторики і координації рухів пальців рук, тобто розвиток графо-моторної навички. У дітей логопатів, в силу своїх особливостей когнітивного розвитку, формування графо-моторної навички утруднено. Це пов'язано з низьким рівнем розвитку дрібної моторики, поганою координацією рухів, недостатністю просторово-часового  орієнтування і самоконтролю.

Так як дошкільний вік є сензитивним для розвитку дрібної моторики, то організовуючи різні види діяльності в цьому періоді, систематично застосовуючи тренувальні вправи, можна досягти позитивних результатів у розвитку пальцевого праксису і вдосконаленні графо-моторних навичок у дітей з мовленнєвими вадами.

Зі сказаного вище можна зробити висновок про те, що проблема підвищення ефективності комплексної медико-психолого-педагогічної роботи з підготовки руки до письма а саме розвитку графо-моторної навички дошкільнят не втрачає своєї актуальності.

Аналіз сучасних досліджень: в галузі, готовність дитини до шкільного навчання, а саме розвиток графо-моторних навичок в процесі підготовки руки до письма дітей дошкільного віку висвітлено в роботах таких науковців: Н.Ф. Виноградова – яка досліджувала формування автоматизованих навичок письма; А.О. Білецький – досліджував буквене письмо за його визначенням буквене письмо завершило «графічну революцію» в історії людства [3, с. 54]; О.Р. Лурія; Ю.К. Лекомцев – досліджували рухові навички дітей; Л.С. Виготський – досліджував піктографічні малюнки які поєднував з першим письмом; В.С. Мухіна – яка досліджувала кривулі дошкільнят. Дані роботи науковців свідчать про тісний взаємозв’язок графо – моторних навичок з розвитком мовленнєвої діяльності дошкільника. За М.І. Жинкіним, при переході до писемного мовлення різко змінюється робота мовленнєвого аналізатора: Цілісний звуковий образ роздроблюється на звуки. Відбувається перебудова слухового прийому: замість звуків, які сприймаються зовнішнім слухом, виникають уявні. Починає діяти специфічний внутрішній мовленнєвий слух [1, c.328].  О.М. Корнєв стверджував: « Одним із найважливіших завдань початкового навчання є оволодіння учнями грамотою. Оволодіння грамотою, письмом та читанням – це складна аналітико-синтетична діяльність. Письмо являє собою комплексний вид навчальної діяльності, який складається з цілої низки структурних компонентів, багатьох правил і умінь, оволодіння якими є складним, тривалим і нелегким процесом для першокласників. У ньому беруть участь мовнослуховий, мовноруховий, зоровий, загально руховий аналізатори». [4, с.56] . Н.В. Чередніченко, вивчає як формуються фонетико-графічна грамотність у дітей з порушенням мовленнєвого розвитку в умовах колекційного навчання.

           У чотири-п’ятирічних дошкільників спостерігається поява піктографічного малюнка – письма. На думку Л.С.Виготського, це доказ того, що дитячий малюнок — це своєрідне графічне мовлення, яке є передумовою майбутнього – писемного.

Аналіз результатів досліджень (Л.С. Виготський, Є.І. Ігнатьєв, Н.П. Сакуліна та ін.) дали змогу В.С. Мухіній дійти висновку, що перехід дитини до зображувального періоду охоплює дві стадії, а саме: узнавання випадкового сполучення ліній і цілеспрямоване зображення.

Слід зазначити, що для дошкільника зображувальна діяльність – це той вид діяльності, що містить у собі ряд нетипових супровідних компонентів, серед яких, на думку В.С.Мухіної, – початкові елементи писемного мовлення, які виникають усередині дитячого малювання [2, 3]. Науковець зазначає: “3 одного боку, дитина починає розуміти, що писемне мовлення – це своєрідна трансформація усного мовлення, з іншого – розвивається здатність впізнавати за буквами їх звуковий зміст. Ці розчленовані знання все більше стягуються в один вузол – спочатку в передчуття, а потім і відкриття знакової функції писемного мовлення, коли писемне мовлення із “символізму другого порядку” стане “символізмом першого порядку” [2, c.121]. Отже, написання окремих букв, їхніх елементів має зображувальну спрямованість, яка у процесі переходу саме до писемного мовлення поступово зникає. Проте між зображувальною діяльністю, як передумовою виникнення писемного мовлення і безпосередньо письмом, є етап, який можна визначити як підготовка руки дитини до письма. Як же правильно підготувати руку дитини до письма або розвивати у неї графо-моторні навички.

Метою дослідження є визначення складових передумов формування графо-моторних навичок у дітей з порушеннями мовлення напередодні шкільного навчання.

Виклад основного Розвинений мозок і нерозвинена рука - цілком закономірне,  при сучасному способі життя, явище. Але це не повинно вводити педагогів і батьків у паніку: слабку руку дошкільника можна і потрібно розвивати. І прищепити дитині правильні графічні або графо-моторні навички.

Що таке «графо-моторні  навички»? Що міститься під цим поняттям? Як і коли необхідно формувати дані навички?

Графо-моторні навички - це певне положення і руху пишучої руки, яке дозволяє: малювати, розфарбовувати, копіювати найпростіші візерунки, з'єднувати точки, правильно утримувати пишучий предмет.

Графо-моторні навички включають в себе: дрібну мускулатуру пальців (контроль сили пальців і швидкості їх рухів); зоровий аналіз і синтез (визначення правих і лівих частин тіла; орієнтування у просторі по відношенню до предметів; виконання завдань з умовами щодо вибору необхідних напрямів); малювання (штрихування, обвести по контуру, обведення; змальовування геометричних фігур; замальовка деталей, предметів; домальовування незакінчених малюнків; домальовування малюнків з відсутніми деталями); графічну символіку (вміння малювати візерунки, а також зображувати їх за допомогою символів).

Правильно сформований графічний навик у дошкільника дозволяє дитині успішно освоювати шкільну програму. Робота по формуванню графо-моторних умінь і навичок повинна починатися задовго до вступу у школу.

Розглянемо вікові особливості розвитку тонкої моторики та зорово-моторної координації які сприяють формуванню графо-моторних навичок.

З 1 до 2-х років: малюк може тримати два предмети в одній руці; тримає олівець у руці і креслить їм; вміє перевертати сторінки книг; з кубиків будує вежі; складає пірамідку.

Від 2 до 3 років: дитина відкриває коробку (ящик), перекидає його вміст; грає з піском, крупами, тестом і глиною; відкриває кришки, відкручує і закручує; малює пальцем за допомогою пальчикових фарб; нанизує намисто; правильно тримає олівець; копіює форми кількома рисами; будує з кубиків.

Від 3 до 5 років: малюк малює кольоровими крейдою, олівцями, фарбами; складає папір (вміє складати прості орігамі); ліпить з пластиліну і тесту різні фігури; шнурує черевики; визначає предмети в мішку на дотик.

Саме ці вміння готують руку і очі дитини до процесу письма - розвивають дрібні м'язи руки, вчать бачити форму і відтворювати її.

 Процес формування графо-моторных навичок і письма дуже складний і захоплює різні сфери розумової діяльності людини. Як зазначала                       І. Н.Садовникова, процес письма пов'язаний з діяльністю усіх ділянок кори головного мозку,  хоча їх роль у різних видах письма неоднакова. До шкільного віку у дитини ще не всі ділянки кори головного мозку морфологічно і функціонально розвинені, особливо лобові частки, що у свою чергу,  ускладнює процес оволодіння письмом.

Успішне формування графо-моторных навичок залежить від наступних факторів: зорового сприйняття; довільній графічній активності; зорово-моторної координації.

А ось розвиток графо-моторных  навичок дитини здійснюється протягом чотирьох етапів.

Перший етап - розвиток великої й дрібної моторики. Розвиток дрібної моторики пальців рук є могутнім засобом, що підвищує працездатність кори головного мозку і стимулює мовленнєвий розвиток дитини.

Для розвитку дрібної моторики необхідно: виконувати пальчикову гімнастику, масаж та самомасаж; ліпити з пластиліну або глини; вирізати з паперу; нанизувати намистини, гудзики і т. д.; застібати та розстібати гудзики, кнопки, гачки, змійки; збирати пазли і конструктори; розфарбовувати розмальовками; копіювати малюнки на прозорий папір і т. д

     Другий етап спрямований на формування просторових уявлень і мовного позначення просторових відносин. Цей етап передбачає: орієнтування у власному тілі; орієнтування в навколишньому просторі; уточнення просторового розташування фігур і букв.

Просторові поняття краще закріплюються в процесі конкретної практичної роботи й здійснюються в певній послідовності.

    Третій етап - спрямований на розвиток графо-моторных навичок. Розвиток зорового гнозиса: контурні зображення предметів; перекреслені контурні зображення, контурні зображення, накладені один на одного; уточнення уявлень про форму, кольори, величину; уточнення та розширення обсягу зорової пам'яті; розвиток зорового аналізу та синтезу; розвиток зорового сприйняття й впізнавання, в тому числі і буквеного.

    Четвертий етап розвитку графо-моторных навичок - зображувально-графічні здібності: розвиток графо-моторных навичок; знайомство з зошитом і робочим рядком; вертикальні і горизонтальні прямі лінії і комбінації з них; похилі прямі лінії і комбінації з них; малювання орнаментів; дуги, хвилясті лінії, кола, овали; малювання по клітинам предметів складної форми; оволодіння графічною символікою; робота з формування графічного образу літер (графеми); диференціація літер, що мають кінетичне схожість.

 У процесі роботи в зошиті, на планшеті або аркуші паперу у дітей зміцнюється дрібна мускулатура пальців рук, вдосконалюється зорово - рухова координація і орієнтування, розвиваються довільна увага, зорова пам'ять, аналітичне сприйняття, мова. Графо-моторні навички, є суттєвим критерієм для визначення готовності дитини до школи. Її сформованість дозволяє дитині належним чином опанувати письмом.

     Тому я як вихователь старшої ланки остаточно поставила за мету допомогти розвинути у дошкільнят графо-моторні навички.  Під час цієї роботи формуються елементарні: технічні навички правильне поводження з письмовим приладдям, координація рухів руки при письмі, дотримання гігієнічних правил письма; графічні навички – правильне зображення букв, дотримання при письмі  однакового розміру букв і їх розташування у робочому рядку; орфографічні навички – позначення звуків відповідними буквами, дотримання  орфографічних правил.

В індивідуальній роботі з дошкільнятами застосовую вправи на розвиток рухового навику – спеціальні вправи без мовленнєвого супроводу, об’єднані в комплекс гімнастики для розвитку дрібної моторики рук, так звана пальчикова гімнастика, ігри з пальчиками які супроводжуються віршиками; ігри та дії з іграшками і предметами – розкладання зерен, жолудів, паличок, нанизування намистин, кілець, ґудзиків на нитку, ігри з мозаїкою, будівельним матеріалом; образотворчу діяльність – ліплення з пластиліну, солоного тіста та глини, розмальовування малюнків, обведення контурів, штриховку, малювання олівцями і фарбами, різноманітну роботу з ножицями, вироби з природного матеріалу; вправи на розвиток і формування зорової пам’яті – подивися на іграшки, запам’ятай, відповідай, які іграшки ти запам’ятав; подивися на картинку, скажи що змінилося; подивися на картинку, скажи яких предметів не вистачає?

        Наша робота дозволяє зробити висновок про те, що формування графо-моторних навичок у дошкільників великою мірою залежить від їхнього психофізичного розвитку. Просторова уява, кінестетичний контроль рухів і стан емоційно - вольової сфери – кожна з цих функція формується протягом усього дитинства в усіх видах діяльності які здійснюються з дитиною. Успішність оволодіння графічними навичками письма дітей значною мірою залежить від того, наскільки активно ці якості будуть розвиватися у навчально – виховному процесі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Жинкин Н. И. Механизмы речи. – М.: Издательство Академии пед. наук, 1958. – 370с.
  2. Мухина В.С. Изобразительная деятельность ребенка как форма усвоения социального опыта. – М.: Педагогика, 1981. – 240 с.
  3. Білецький А.О. Про мову і мовознавство: Навчальний Посібник для студентів філологічних спеціальних вищих  навчальних закладів. – К.: АртЕк, 1997.- 224с.
  4. Корнєв А.Н. Нарушения чтения и письма у детей: Учебнометодическое пособи. – СПб.: ИД «МиМ», 1997 – 286с.
  5. http://www.bestreferat.ru/referat-218358.html
  6. http://bilatserkva-dnz27.edukit.kiev.ua/poradi_vchitelya-logopeda/
  7. http://salatua.info/dlya-doshkilnyat/e26.html.

 

 

 

 

 

 

doc
Пов’язані теми
Логопедія, Інші матеріали
Інкл
Додано
24 жовтня 2018
Переглядів
1311
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку