Розвиток інноваційного середовища у закладі позащкільної освіти.

Про матеріал
Основні принципи інноваційної діяльності педагога . Складові інноваційного середовища закладу позашкільної освіти. Показники готовності педагога до інноваційної діяльності
Перегляд файлу

Розвиток інноваційного середовища у закладі позащкільної освіти.

Основні принципи інноваційної діяльності педагога  диференціація та індивідуалізація, інтеграція та демократизація освіти. Особливість інноваційної спрямованості педагогічної діяльності – перехід від нормативної до інноваційної, творчої діяльності, що передбачає зміну характеру освітньої системи, змісту, методів, форм, технологій навчання й виховання Метою сучасної освіти за таких умов є вільний розвиток індивідуальних здібностей, мотивів, особистісних цінностей різнобічної, творчої особистості.

Складові інноваційного середовища закладу позашкільної освіти:

  •    упровадження нової моделі навчання, побудованій на основі сучасних технологій навчання;
  •    реалізація принципів особистісно зорієнтованої освіти;
  •    забезпечення засобами варіативної освітньої діяльності, її індивідуалізацію та диференціацію;
  •    упровадження зазначеної моделі в межах освітньої системи, у якій вихованець гуртка є активним і рівноправним учасником процесу пізнання.

До професійних та особистісних якостей діяльності педагога, підготовленого до інноваційної професійної діяльності, відносяться такі:

  •    усвідомлення смислу й цілей освітньої діяльності в контексті актуальних педагогічних проблем програми «Нова школа» та нового закону «Про освіту»;
  •    осмислена, зріла педагогічна позиція;
  •    уміння по-новому формулювати освітні цілі з предмета, певної методики, досягати й оптимально переосмислювати їх під час навчання;
  •    здатність вибудовувати цілісну освітню програму, у якій реалізовано індивідуальний підхід до дітей, ураховано освітні стандарти, нові педагогічні орієнтири;
  •    співвіднесення сучасної реальності з вимогами особистісно-орієнтованої освіти, коригування освітнього процесу за критеріями інноваційної діяльності;
  •    здатність визначати індивідуальні здібності дітей і навчати відповідно до їх особливостей;
  •    уміння продуктивно, нестандартно організувати навчання й виховання, тобто забезпечувати досягнення дітьми результатів і стимулювати розвиток гуртківців на основі інноваційних технологій навчання;
  •    володіння технологіями, формами й методами інноваційного навчання, що передбачає вміння на основі особистого досвіду й мотивів вихованців бути співтворцем мети їхньої діяльності, зацікавленим і компетентним консультантом та помічником у співвіднесенні мети з результатом, використанні доступних для дітей форм рефлексії та самооцінки;
  •    здатність бачити, адекватно оцінювати, стимулювати відкриття та культурне самовираження вихованців;
  •    уміння аналізувати зміни в освітній діяльності, розвитку особистісних якостей вихованців;
  •    здатність до особистісного творчого розвитку, рефлексивної діяльності, усвідомлення значущості, актуальності власних інноваційних пошуків і відкриттів.

Основними показниками готовності педагога до інноваційної діяльності  такі: усвідомлення потреби запровадження педагогічних інновацій; інформованість про новітні педагогічні технології; володіння практичними навичками освоєння педагогічних інновацій; зорієнтованість на створення власних творчих завдань; готовність до подолання труднощів .

Готовність до інноваційної педагогічної діяльності формується під час активної педагогічної практики завдяки набутого досвіду (мал. 1). Це означає, що кожен попередній рівень такої готовності є передумовою формування нових.

 

146

Мал. 1. Рівні сформованості готовності вчителя до педагогічних інновацій

 

Своєчасне, об’єктивне з’ясування рівня сформованої готовності кожного педагога до інноваційної діяльності дає змогу спланувати роботу щодо розвитку його інноваційного потенціалу як важливого компонента структурних професійних якостей.

Методична робота у закладі опирається на компетентнісний підхід, коли освітній процес направлений на формування та розвиток основних і предметних компетентностей особистості, здатність педагога  орієнтуватись у сучасному суспільстві, швидко реагувати на запити часу.

  • Предметно-методична компетентність – це здатність
  •  аналізувати й оцінювати кращі педагогічні досягнення в галузі  методики викладання;
  •  удосконалювати вміння викладання свого предмету;
  •  застосовувати новітні засоби й технології під час викладання конкретного    предмету;
  •  здійснювати рефлексію формування власної методики викладання;
  •  здійснювати моніторинг досягнень;
  •  розповсюджувати власний досвід викладання.

Психологічна компетентність

  • уміння здійснювати особистісно-орієнтований підхід під час навчання;
  • створювати творчу атмосферу під час заняття;
  • стимулювати інтерес до власного предмету;
  • розв’язувати конфлікти у колективі;
  • вирішувати конфлікти між педагогом і вихованцем;
  • адекватно поводитися в колективі, під час спілкування з батьками, адміністрацією, дітьми;
  • оперувати знаннями з вікової психології;
  • застосовувати новітні методики керування конфліктами.

Загальнонаукова компетентність передбачає здатність керівника гуртка отримувати необхідну інформацію щодо наукових відкриттів, відслідковувати нові розробки, застосовувати у освітньому процесі.

Загальнокультурна компетентність стосується культури особистості в усіх її аспектах. Вона передбачає від керівна гуртка володіння вітчизняною та світовою культурною спадщиною, культурою міжособистісних стосунків, дотримання принципів толерантності. Сформована загальнокультурна компетентність дозволяє особистості:

  • аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення етнічної, європейської та світової науки й культури, орієнтуватися в сучасному культурному просторі;
  • застосовувати засоби й технології міжкультурної взаємодії;
  • користуватися рідною та іноземними мовами; доцільно застосовувати мовленнєві навички та норми відповідної мовної культури, символіку, тексти в процесі комунікації;
  • застосовувати методи самовиховання, які орієнтовані на систему індивідуальних, національних і загальнолюдських цінностей, для розробки й реалізації стратегій і моделей поведінки та кар’єри;
  • опановувати й реалізувати моделі толерантної поведінки та стратегії конструктивної діяльності в умовах культурного, мовного, релігійного розмаїття.

 

docx
Додано
18 жовтня
Переглядів
34
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку