Розвиток комунікативних компетентностей на уроках літератури

Тема: Розвиток комунікативних

          компетентностей на уроках літератури

опис досвіду вчителя зарубіжної літератури 2019 р.

Прагнення сучасної школи до гуманізації освіти передбачає формування цілісного знання про світ взагалі та вміння співвідносити його з духовним світом особистості.

 Отож, перед учителем стоїть завдання не просто дати учню певну кількість знань, а навчити мислити, висловлювати власні думки і відстоювати їх, за допомогою наук осягнути світ і насамперед себе. У цьому розумінн, особливого значення набуває література, адже це один із небагатьох шкільних предметів, де вивчається мистецтво, виховуються естетичні смаки, формується світогляд.

Завданням курсу «Зарубіжна література» є вивчення кращих творів світового мистецтва, розвиток художнього смаку та навичок самостійного спілкування з творами світової культури, вміння свідомо сприймати закладені в мистецтві слова духовні цінності й відстоювати їх у житті. Зарубіжна література відкриває дітям дивосвіт духовних надбань людства.

Вершинні досягнення світової літератури розкривають перед учнями абсолютні моральні цінності, що стали вічними, загальнолюдськими – добро, справедливість, милосердя, розум, честь і гідність, - змальовують у негативному плані і їх антиподи, щоб виробити в людини імунітет до них. Тепер популярною стала теза: література – не підручник життя. Так, література, літературні образи, літературні події – не взірець для наслідування (художні ситуації, хоча й відтворюють певною мірою світ і життя людини в ньому, та все ж дуже відрізняються від реальних життєвих умов).

Але література має такий великий гуманістичний потенціал, що може допомогти у формуванні юної людини, у її самовизначенні, в усвідомленні нею моральних ідеалів і виборі життєвої позиції. Учитель-словесник, можливо, єдиний з усіх предметників, має справу з вихованням душі учня за допомогою прекрасного мистецтва, вселяючи в неї добро, прагнення краси й гармонії. Сьогодення націлює школу на формування ініціативної і самостійної особистості, наділеної творчою уявою, ініціативним мисленням Я на протязі трьох років працюю над проблемою “Впровадження інтерактивних форм і методів навчання на уроках зарубіжної літератури”.

Мета її педагогічної діяльності,—розкриваючи глибини літератури, як мистецтва слова, насамперед навчати учнів мислити, висловлювати власні думки і їх відстоювати. Навчати розуміти світ, прагнути жити в ньому за законами Добра, Справедливості, Любові, Поваги і Толерантності.   

Інтерактивні види та форми навчальної роботи активізують розумову діяльність школярів, сприяють зацікавленню навчальним предметом, розвивають логіку, критичність мислення, мовленнєві уміння та навички, допомагають проявити особисте «Я».

Не віддаючи перевагу якійсь одній технології, вчитель поєднує індивідуальне диференційоване навчання з методами інтерактивного навчання. Стимулюючи активну пізнавальну діяльність учнів, аналізуючи художні твори, найперше намагається акцентувати увагу школярів на загальнолюдські цінності, на особливості світосприймання духовного життя народу, його національного характеру. Вчить старшокласників глибоко розуміти і самостійно оцінювати явища життя та суспільні події. Колективне оцінювання відбувається за допомогою таких методів як бесіда, диспут, дискусія, полеміка, сюжетно-рольова гра.

У навчальним процес залучаються всі учні. При цьому їм надається можливість рефлексувати з приводу того, що вони знають і думають. Під час спільної діяльності учні у процесі пізнання й опрацювання навчального матеріалу роблять індивідуальний внесок у навчальний процес, відбувається обмін знаннями, ідеями, спробами, способами діяльності. Проходить це в атмосфері доброзичливої та взаємної підтримки, що дає змогу не тільки одержувати нові знання, а й розвивати пізнавальну діяльність, виходити на вищі форми співробітництва.

Серед видів та форм робіт на уроці використовуються: рольова гра, "мозкова атака", тренінг, дискусія тощо.

Пошук шляхів удосконалення уроку здійснюється у напрямах:

зацікавлення учнів матеріалом чи формою проведення уроку, тобто зовнішніми його ознаками, наприклад, проведення уроку-подорожі, уроку-КВК, уроку-"Брейн- рингу";

поглиблення знань матеріалу уроку за рахунок реалізації міжпредметних зв'язків, з використанням мультимедії;

розвиток творчості учнів, реалізація їх потреб у спілкуванні, формування ідеалу;

реалізація проблемно-пошукової, науково-дослідної, експериментальної роботи учнів (це уроки, на яких учні розв'язують поставлену проблему, захищають свої роботи);

удосконалення форм контролю знань: урок-залік,  урок-консультація;

При організації інтерактивного навчання на уроках літератури дотримується таких правил:

-до роботи залучає всіх учасників освітнього процесу;

-створює певну психологічну підготовку;

-найчастіше учні працюють у парах.

На всіх етапах уроку вчитель використовує інтерактивні методики, які вдало поєднуються з традиційними (особливо на першому етапі запровадження інновацій) для забезпечення «зони психологічного комфорту», а також для запобігання зниження уваги протягом уроку, недопущення зниження інтересу до навчального матеріалу, для подолання дискомфорту через недосконале володіння інструментарієм інтерактивного навчання та враховуючи рівень навчальної підготовки учнів.

Робота в парах, у малих групах, використання інтерактивних прийомів «Коло ідей», «Мікрофон», «Навчаючи - навчаюсь», «Мозковий штурм», «Незакінчені речення», різних варіантів дискусійного навчання (дискусія, диспут, дебати) та вправ «Свої приклади», «Дружня порада», «Створи символ» поєднуються з традиційними формами роботи та з творчою діяльністю нестандартного спрямування:  інтерв'ю з письменником чи героєм, лист автору або герою твору, літературна гра та ін.

Методи «Керована лекція», «Лекція з паузами», «Лекція за участю учнів» вже у ході слухання надають можливість учням робити власні висновки, вибірково підходити до отриманої інформації, відчути себе головним суб'єктом навчання, а вчителю - підтримувати зворотний зв'язок з учнями, фіксувати їхні ускладнення та забезпечувати відповідну корекцію процесу засвоєння нового матеріалу.

Практика показала, що учень засвоює швидко і якісно тільки те, що одразу ж після отримання нової інформації застосовується або передається іншим. Працюючи з товаришами по класу по-черзі, учень неодноразово повторює матеріал, з яким ознайомився, та вислуховує нову інформацію від партнерів.

Результат засвоєння у процесі такої роботи зазвичай дуже високий. Вчитель на цьому етапі уроку є координатором, усю ж роботу щодо вивчення нового матеріалу здійснюють учні самостійно

Гармонійно поєднуються академічні та прагматичні знання, стимулюється самостійна пізнавальна діяльність учнів використання методу проектування допомагає учневі бути не пасивним реципієнтом готових знань, а суб'єктом навчання, який активно включається у спільну діяльність, відчуває себе рівноправним учасником діалогу, співтворцем.

 Відповідним чином організована робота збуджує розумову діяльність учнів, формує критичне і творче мислення, навчає аналізувати події та ситуації, прогнозувати їх розвиток, розв'язувати пізнавальні і життєві проблеми, заохочує до самостійного здобуття знань., розвиває комунікативні навички. Вміння домовитись. Це саме той вид діяльності, який наочно демонструє практичне застосування набутих знань.

Процес інформатизації суспільства зумовлює й інформатизацію освіти: використання нових інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання. Готуючи уроки з використанням комп'ютерних технологій,  вчитель ставить перед собою завдання: підвищити ефективність уроку, створити умови для високоякісного засвоєння навчального матеріалу, розвивати інтелектуальні, творчі здібності учня, виховувати гармонійну особистість, готувати учнів до життя у розвиненому інформаційному середовищі. Зростає інтерес до літератури як до мистецького явища та до світової літератури як до шкільного предмета, на порядок вищою стає читацька та творча активність школярів.

Основні показники результативності:

-у розв'язанні тих чи інших завдань уроку беруть безпосередню участь всі учні;

-кожен вільно висловлює власну думку, є критиком літературного твору;

-учні мають можливість обмінюватися власним життєвим досвідом, пов'язавши його із проблемами, піднятими у літературному творі;

-школярі дають власну характеристику тому чи іншому літературному герою;

-кожен є творчою особистістю;

-учні вміють переходити від розумової діяльності до практики (від теоретичного викладу суджень до підтвердження думок цитатами художнього твору);

-результативність засвоєння курсу «зарубіжна література»: 2017-2018 н.р. - 58%,  2018-2019 н.р.  -86%

Практичні навички, отримані на уроках зарубіжної літератури, переносяться на усі сфери життя дітей та, можливо,  забезпечують їм розширення зони як навчальної, так і соціальної компетентності.