Розвиток критичного мислення в учнів початкових класів

Розвиток критичного мислення в учнів початкових класів. Вчитель початкових класів. ЗОШ.№24 м. ЧернівціМатоніна Раїса Дем’янівна«Критичне мислення - модель для навчання й виховання громадян суспільства майбутнього»Н. Вукіна.

Майстер - клас. Запитання – один з механізмів формування навичок критичного мислення

Ми позбавляємо дітей майбутнього, якщо продовжуємо сьогодні навчати так, як навчали цього вчора. Джорж Дьюї - американський філософ, психолог, реформатор освіти(1859-1952).

Фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати в них критичний спосіб мислення. Освіта орієнтована на майбутнє, яке не може бути наперед визначеним. Д. Дьюї

Метою використання технології розвитку КМ є створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність, самостійність.

Критичне мислення – це вміння активно, творчо сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності,різносторонньо аналізувати її, мати особисту незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, застосовувати здобуті знання на практиці.

Критично мислити це: Проявляти допитливість;Використовувати дослідницькі методи;Ставити перед собою питання;Здійснювати планомірний пошук відповідей;Розкривати причини і наслідки фактів;Сумніватися в загальноприйнятих істинах;Формулювати власну точку зору і відстоювати її логічними доказами;Дослухатися до аргументів опонента та правильно їх осмислювати.

Запитання – це форма мислення, в якій виражена потреба в інформації. Мислення високого рівня – вміння ставити питання по суті. Школа повинна вчити дитину не лише відповідати, вона має навчити учня запитувати, оскільки вміння запитувати – це здатність відділяти відоме від невідомого, визначати об’єкт пошуку, це інструмент, за допомогою якого учень пізнає світ. Пам’ятайте: запитання важливіше за відповідь! У сучасному світі набагато легше знайти інформацію, ніж поставити запитання, що допоможуть розв’язати проблему!

Можна з упевненістю сказати, що запитання стимулюють критичне мислення. Відповідаючи на запитання, учні аналізують й інтерпретують інформацію, аналізують ідеї, будують гіпотези, відстоюють свою точку зору. Запитання є засобом стимулювання різних видів мислення на різних рівнях складності. Використання запитань високого рівня – на аналіз, синтез, оцінку – дозволить вчителеві ефективно розвивати критичне мислення учнів. Уміння вчителя формулювати такі запитання є обов’язковою умовою вирішення цієї проблеми. З іншого боку, ми маємо навчити також учнів формулювати запитання різного рівня у процесі дослідження того чи іншого джерела знань.

Блум. Андерсон. Оновлена таксономія освітніх цілей 1999р.

Ромашка Блума. Прості запитання. Практичні запитання. Оціночні запитання. Читаємо та запитуємо. Творчі запитанняІнтерпретаційні запитання. Уточнюючі запитання

Прості (буквальні) запитання – питання, відповідаючи на які потрібно назвати деякі факти, згадати і видати інформацію. Їх часто використовують при традиційних формах контролю. Вони, як правило, розраховані на механічне пригадування, і учню достатньо володіти знанням обмеженого фрагменту певної сфери знань, щоб успішно відповісти. Відповідь на таке запитання легко віднайти в тексті. Запитання: “Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”.

Уточнюючі запитання. Цей тип запитань, як правило, без «пізнавального ядра». Учні з першого разу приймають план дій, перепитують, уточнюють, не розуміють смислу діяльності тощо. (Запитання: Чи так це? А так можна? Як треба?- свідчать про реакцію учнів на незнайому для них обстановку, нову для них діяльність. Часто починаються зі слів „Тобто ти кажеш, що ...? ”, „ Якщо я правильно зрозумів, то ...? ”, „Я можу помилитися, але, здається, ви сказали про...”. Вони надають учням можливість зворотного зв’язку щодо сказаного. Іноді їх ставлять, щоб отримати інформацію, якої немає в повідомленні.

Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання. Вони часто починається зі слова „Чому?” Запитання на витлумачення розраховані на пошук зв’язків між ідеями, фактами, визначеннями та цінностями. Запитання на витлумачення можуть бути, наприклад, такими: Чому, на вашу думку...? або: У чому, по-вашому, причина того, що...? Як птахи знають, чому треба відлітати в теплі краї? Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного “перетворюється” на просте. Отже, цей тип питання спрацьовує «тоді, коли у відповіді присутній елемент самостійності».

Творчі запитання. . Цей тип запитання найчастіше містить частку “б”, елементи умовності, припущення, прогнозу: “Що змінилося б …”, “Що буде, якщо …?”, “Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет в оповіданні після …? “. Ці запитання заохочують до створення нових сценаріїв, наприклад: “Що могли б, на ваш погляд, зробити ці два персонажі? ” або: “ Яким міг би бути інший шлях долання труднощів, що нас спіткали? ”, “ Звідки взялась електрика? ”.

Оціночні запитання. Ці запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів. “Чому щось добре, а що погано?”, “Чим один урок відрізняється від іншого?”, “Як ви ставитеся до вчинку головного героя?”Подібні запитання пропонують інтегрувати нову інформацію до особистої системи переконань і вимагають учнів виробити відповідні судження. Запитання може стосуватись і поведінки персонажів у творі.

Практичні запитання. Цей тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: „Як би ви повелися на місці героя? ”, “Як можна застосувати …?”, Що можна зробити з …?“, ”Де ви в звичайному житті можете спостерігати …? “. Запитання на застосування існуючих знань – дають учням можливість розв’язувати або далі досліджувати логічні задачі, які трапляються в текстах, для читання або під час навчання.

Сухомлинський В. О. Добре слово   В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: "Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота". Оля їла мед у стільниках і солодке коров'яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало - дівчинка вже ледве вставала з ліжка.

Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав: - Чогось їй не вистачає. А чого - і сам не можу зрозуміти. Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі - столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її. Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала: - Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров'ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці - щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові. Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість. Ось чого не вистачало Олі,- сказав дід Опанас.- Доброго слова.

Прості(знаннєві) запитання. Як звали дівчинку? Що сталося з Олею?Скільки було років дівчинці?Що приносили Олі родичі?Хто ще прийшов провідати дівчинку?Що принесла бабуся Надія дівчинці?Що робила Оля для того, щоб одужати?Де сіла прабабуся Надія?Який подарунок принесла дівчинці прабабуся Надія?

Уточнюючі запитання. Якщо я правильно зрозуміла, що прабабусю Надію довго ніхто не провідував?Я можу помилитися, але, здається прабабуся Надія дійсно принесла подарунок, який був найкращий?Чи правильно я зрозумів, що оповідання вчить нас бути добрими людьми?Якщо я правильно зрозумів, що Олю вилікувало добре слово?

Інтерпретаційні запитання. Чому Оля захворіла?Чому родичі приносили Олі щось смачненьке?Чому Олі не ставало краще?Чому прабабуся Надія останньою провідала Олю?Чому прабабуся принесла найкращий подарунок?Чому в очах дівчинки засяяла радість?Чому руки прабабусі були зморшкуваті?Чому добре слово важливіше за гостинці і співчуття?

Творчі запитання. Що сталося б з Олею, якби прабабуся Надія не принесла їй найкращий подарунок?Яким було б наше життя, як би зникли з мови добрі слова?Придумайте продовження оповідання?Які б поради ви дали родичам прабабусі Надії?Що було б якщо прабабуся не прийшла до Олі?Хто міг би допомогти дівчинці раніше?

Оціночні запитання. Яка користь від подарунків родичів?Що відбувалося з героями оповідання?Чи всі подарунки можуть бути корисними? Чи правильно вчинила прабабуся Надія?Як ви ставитесь до того, що прабабуся Надія була самотньою?Чи допомагають людям добрі слова?Чи корисно вживати при хворобі мед, яйця, солодощі?

Практичні запитання. Чи потрібні вам добрі слова?Що ти приніс би Олі, якби був її однокласником?А як би ви вчинили на місці дівчинки?Що слід робити для того, щоб не захворіти?Що б ви порадили родичам прабабусі Надії?

Цікавими та ефективними будуть такі ігри: Пошук цікавих запитань Вчитель пропонує учням записати на дошці запитання, на які їм би хотілося знайти відповідь. Учні визначають найбільш цікаві запитання. Конкурс на краще проблемне питання уроку Атака на вчителя Після вивчення нового матеріалу вчитель оголошує учням, що зараз вони поміняються місцями — учні будуть ставити питання, а вчитель відповідати на них Запитання до автора. Дана стратегія передбачає організацію процесу читання тексту як розмову з автором. Вона дає можливість учням у процесі читання ставити запитання автору, більш глибоко розуміти текст, бути активними в процесі читання.

«Тонкі» і «товсті» запитання. Гра «Відгадай предмет»Вчитель загадує певне слово, літературного героя, явище природи тощо, а завдання учнів відгадати його. Головна умова – учні мають послідовно задавати «тонкі» питання, на які вчитель може відповідати лише «так», «ні» чи «не суттєво». Цей прийом дозволяє формувати навички системного мислення, відбирати потрібні факти, пов'язувати їх між собою у єдиний логічний ланцюжок. Для того, щоб зменшити галасливість при роботі, вчитель попередньо має зазначити, що питання краще задавати послідовно, не перебиваючи та поважаючи один одного.

Приклад діалогу: (задумане слово – Місяць)— Це жива природа? (Ні!)- Це нежива природа? ( Так!).- Це небесне тіло? (Так!)— Воно газоподібне?— Ні!— Ми можемо його побачити на небі без телескопу?— Так!— Воно з хвостом? ( Ні!)— Він може бути круглим?—Так!—Ми бачимо його на небі коли світять зорі?—Так!—Це супутник Землі?—Так! (Це Місяць!).

Різнокольорові капелюшки

ТРКМ

«Не навчайте дітей так, як навчали вас – вони народилися в інші часи». Конфуцій Якщо ви хочете навчити дітей мислити по-іншому, вам доведеться навчитися вчити їх по-іншому.