«Розвиток мовлення. Письмовий вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам`ятки історії і культури в публіцистичному стилі (за краєзнавчою спадщиною Степана Кож

Розробка уроку з української мови

для 8-го класу на тему: «Розвиток мовлення. Письмовий вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам`ятки історії і культури в публіцистичному стилі    (за краєзнавчою спадщиною Степана Кожум`яки)

                                                                                 Підготувала член творчої

                                                      групи, вчитель української

                                                      мови та літератури

                                                      Вітковська Л. В.

Тема. Розвиток мовлення. Письмовий вибірковий переказ розповідного        тексту з елементами опису пам`ятки історії і культури в публіцистичному стилі (за краєзнавчою спадщиною С. Кожум`яки)

Мета: розвивати в учнів мовленнєво-комунікативні вміння переказувати текст розповідного характеру, що містить опис пам`ятки історії; удосконалювати культуру писемного мовлення; розвивати логічне мислення, пам`ять, увагу; сприяти збагаченню словника учнів; засобами художнього слова виховувати любов і повагу до культурної спадщини рідного краю, викликати інтерес до його історії.

Тип уроку: урок мовленнєвого розвитку.

                                               Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Ознайомлення з темою, метою, завданнями уроку.

Учитель. Сьогодні на уроці ми будемо говорити про пам`ятки історії та культури, тому нашу роботу я хочу розпочати такими словами: «Шанобливе ставлення до минулого свого народу, до його культури та духовних цінностей, до його праці є найціннішою рисою людини».

Які ваші думки з цього приводу? Прокоментуйте почуте.

Ці слова належать Степану Демидовичу Кожум`яці.

Пригадайте, хто це? Ким був за фахом? За що боровся? Які моменти з біографії ви пам`ятаєте? Що він зробив для Новомиргородщини?

(Наш земляк, який за радянських часів відбував покарання у таборах за безмежну  любов до України, але не зламався. Будував мости, займався краєзнавчими розвідками.)

3. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Пригадайте, що ми називаємо пам`яткою історії та культури? Які історичні та культурні пам`ятки ви бачили? Які є в нашому місті, краї?
2. Прослухайте уривки. Про що йде мова? Чи можна вважати ці споруди пам`ятками історії та культури? Який тип мовлення переважає у текстах? Визначте стилі уривків.

а)Опівночі,коли промчить, про шурхоче велосипедами нічна зміна у бік заводів, і, зморена денними клопотами Зачіплянка нарешті поринає в сон, і висне над нею з просторів неба місяць зеленорогий, собор стоїть над селищами в задумі один серед тиші, серед світлої акацієвої ночі, що більше навіть не на ніч схожа. Вона тут надзвичайна, вона мовби зачаклована видивом собору, заслухана німої музики його округлих, гармонійно поєднаних бань, наростаючих ярусів, його співучих ліній (за О. Гончаром, «Собор»).

б)Собор Святого Миколи в місті Новомиргороді був побудований десь в середині 18-го сторіччя невідомим архітектором у стилі ампір. Собор знаходився в центрі міста, позаду теперішнього Будинку культури.

  В плані собор являв собою дев`ятидільну хрещату споруду. Над нею піднімалася центральна чотирикутна баня.

  Рамена собору дуже виступали, тому він здавався дещо розпластаним. Але при наближенні розпластаність зникала. Високі віконні отвори нижнього та верхнього ярусів надавали споруді стрімкості й легкості (за С. Кожум`якою, «Собор Святого Миколи»).

4.Робота з текстом (підготовка до письмового вибіркового переказу).

Учитель. Колись наше місто теж було багате на такі пам`ятки. На жаль, сьогодні вже багато що втрачене. Проте маємо цікаві нариси з історії нашого краю, які залишив для нас Степан Демидович. Один із них, який називається «Цегляне диво», я пропоную вашій увазі.

                                 Перше прослуховування тексту.

                           (Сприймання висловлювання в цілому).

                                                Цегляне диво

   Року 1910-го Ганна Дмитрян прийшла в міську управу і заявила, що бажає побудувати в Новомиргороді лікарню для народу. Благодійниця поїхала в Київ і прибула з архітектором  М. Павученком, якому й доручила проектувати і керувати будівництвом лікарні. Будівництво проводилось досить успішно. Архітектор Павученко встигав скрізь: замовлялася й вивозилася цегла; через сита, майже рік раніше до кладки стін і фундаментів, гасилося вапно; тесався граніт на цоколь. І водночас опрацьовувався проект.

  Цегла як основний будівельний матеріал довозилася з цегельні Максимчука, що біля села Виноградівка за річкою Велика Вись, де було глинище, а нижче, на березі, брали пісок.

  Камінь брали з урочища Габорівка, що по річці Велика Вись біля села Кам`янка. Кар`єр належав графу Стембоку-Морхотському. Граніт із того кар`єру оброблявся в майстернях Вайнерова, що були в Кам`янці та Новомиргороді.

  Канали під фундамент та котловани копали грабарі Глухови Колосови, що жили на Виноградівці.

  Кладку фундаментів, цоколя та стін здійснювали місцеві муляри Захар Кам`янович та його родичі – Іван Мороз та інші, що проживали на Чорногорії. З ними працювали їхні старші та молодші сини.

  Зупиняючись на подробицях, слід відзначити, що характерною особливістю всього ансамблю є його соковитий цегляний декор, і в цьому відношенні будинок лікарні й колишній дім головного лікаря особливо притаманні.

  Передній та бокові фасади будинку лікарні мають найбільшу значимість та художню цінність. Загалом передній фасад являє собою суцільний цегляний килим, витканий майстрами з обпаленої червоно-бурої цегли, яка своєю світлотіньовою грою відтворює елементи виноградної лози, польових квітів, життєдайного дерева.

  Ганок лікарні має трьох арочну конструкцію на чотирьох стовпах із грушовидної форми дахом.

  Площини стін переднього фасаду вдало заповнені парними високими та одинарними широкими вікнами, які чудово оздоблені рослинним орнаментом. Стіни, вікна та дверні отвори, прикрашені рельєфами. Арочні завершення відтворюють гармонійний  ритм. Все це надає будівлі пластичності, світлотіні підкреслюють рельєфність. Карнизи прикрашені оздобленнями, різним за змістом орнаментом.

  На ганку головного входу лікарні вгорі було вмуровано дві півкруглі заглибини, в які вставлено вивіску: «Міська лікарня ім. Ганни Дмитрян». На стіні,праворуч від головного входу, була пригвинчена мармурова табличка з написом: «Архітектор-художник М. Павученко». Під час революції і вивіска, і мармурова табличка були кимось і чомусь зняті (за С. Кожум`якою, «Цегляне диво»).

                                    Аналіз структури тексту.

*Визначити, що виражає заголовок: тему чи основну думку.

*З`ясувати тип і стиль мовлення тексту.

*Які типи мовлення наявні в тексті?

*На які частини можна поділити висловлювання? Виділити мікротеми.                                          

   Проаналізувати, як вони взаємопов`язані. Скласти план.    

                                    О р і є н т о в н и й   п л а н     

 1. Творці лікарні.

 2. Як проходило будівництво.

 3. Цегляне диво.

     3.1.Соковитий цегляний декор – характерна особливість будівлі.

     3.2. Передній та бокові фасади лікарні.

     3.3. Трьохарочна конструкція ганку.

     3.4. Парні високі та одинарні широкі вікна.

     3.5. Рельєфні прикраси стін, вікон, дверних отворів, карнизів.

 4. Таблички на ганку і на стіні.

                                       Бесіда за змістом тексту.

1. Коли і за яких обставин розпочалося будівництво лікарні?
2. Де брали матеріали?
3. Хто брав участь у будівництві? Що ви можете розповісти про місцевих майстрів?
4. Як описує споруду автор? Які  характерні деталі ви запам`ятали?

                             Мовно-стилістичний аналіз висловлювання.

                            1. Лексико-стилістична робота.

*Підібрати синоніми до слова будівля( також і контекстуальні). (Споруда,    

   будинок, лікарня, цегляний ансамбль, цегляне диво).

*Пояснити лексичне значення слів:

   Ансамбль – композиційно цілісна група споруд.

  Карниз – виступ на верхній частині будівлі; над вікнами, дверима.

  Фасад – зовнішній лицьовий бік будівлі; кожен з чотирьох зовнішніх боків 

   будівлі.

  Арка – склепіння у формі дуги, яким перекривають проріз у стіні, між бу-

  динками.

  Рельєф – опукле скульптурне зображення на площині.

  Орнамент – візерунок, що є прикрасою в архітектурі, образотворчому

  мистецтві або в художньому промислі.

*До поданих слів («дане») підібрати означення («нове»):

Фасади (передній та бокові; значимі, представляють художню цінність).

Ганок (має трьохарочну конструкцію).

Вікна (парні високі, одинарні широкі, оздоблені рослинним орнаментом).

Цегла (обпалена, червоно-буруватого кольору).

Орнамент (рослинний, різний за змістом, з елементами виноградної лози,

                    польових квітів, життєдайного дерева).

Дах (грушовидної форми).

                              2.Лексико-орфографічна робота.

*Пояснити правопис слів:

Ганна Дмитрян, архітектор Павученко, декор, червоно-бурий, життєдайний, обпалений, трьохарочний, грушовидний, рельєф.

*Записати опорні слова і словосполучення під диктовку вчителя.

Соковитий цегляний декор, передній та бокові фасади, цегляний килим, 

площини стін, арочні завершення, гармонійний ритм.

                          Повторне прослуховування тексту.

                     (Звернути увагу на опис лікарні в тексті).

5. Підготовка чорнового варіанта вибіркового переказу, редагування  

    його.

Написати вибірковий переказ прослуханого тексту, докладно описуючи лікарню Ганни Дмитрян. Розкрити третій і четвертий пункти плану.

6. Написання вибіркового переказу тексту розповідного характеру з еле-

    ментами опису пам`ятки історії і культури.

7. Домашнє завдання.

Завершити роботу над оформленням остаточного варіанта переказу, розпочату на уроці.