Розвиток мовлення. Твір-роздум "Материнська любов - найсвятіша"

9 клас.

Українська мова

Тема: Розвиток зв’язного мовлення. Твір-роздум                                                                      

            Найсвятіша любов – материнська.

Мета: закріпити знання учнів про роздум як тип мовлення, характерні його ознаки; формувати вміння складати твір-роздум; розвивати образне мислення та зв’язне мовлення учнів, виховувати в них почуття глибокої любові та шани до матері.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

Обладнання: ілюстрації, комп’ютерне обладнання.

     Хід уроку

     Заглядає в шибку казка сивими очима.

     Материнська добра ласка в неї за плечима.

                       В. Симоненко

І. Організація класу.

ІІ. Оголошення теми, мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

-         Які основні типи мовлення вам відомі?

-         Зачитайте види опису, розповіді, роздуму.

-         Що таке опис?

-         Які види опису ви знаєте?

-         Чим вони відрізняються?

-         Розповідь – це …

-         Які питання можемо поставити? (що сталося? відбулося?)

-         Роздум. Які основні частини виділяємо в роздумі? (тези, аргументи, приклади, висновок)

-         У якому стилі найчастіше трапляється повний роздум? (науковому, діловому)

ІV. Робота над засвоєнням теми уроку.

 Підготовка до написання твору-роздуму.

 Нещодавно ми відзначали свято, від самої назви якого віє теплом і ласкою. Це – День Матері. Тож і мова в нас сьогодні  про святиню – материнську любов.

 З дитинства ми носимо в душі найдорожчий образ – образ неньки, її безмежну любов. Образ, що споконвіку зоріє над людством і оберігає світ. Допоки мати буде піклуватися про своє дитя, доти будуть сущі земля і небо.

 Ця тема завжди актуальна. Вона не підвладна часові, ніколи не старіє. Це засвідчила пісня А.Малишка «Пісня про рушник», яку давно вже сприймаємо як гімн матері.

            Звучить «Пісня про рушник»

                                    ( https://youtu.be/4iav4SZnR0U)

 Мама, матуся, ненька… скільки складено пісень, легенд, віршів, які прекрасні слова можна говорити, щоб розкрити любов матері до дитини.

   Учні читають легенду «Мудрий цар Соломон»

     До Соломона з великою проблемою звертаються дві жінки. «Я і ця жінка живемо в одному домі,— пояснює одна з них.— Я народила хлопчика, а через два дні вона теж народила хлопчика. Тієї ж ночі її немовлятко померло. Але коли я спала, вона поклала мертве дитя коло мене, а моє забрала.    Прокинувшись, я глянула на мертве немовля і зрозуміла, що воно не моє».

При цьому інша жінка каже: «Ні! Живе немовлятко моє, а мертве — її!» Перша жінка відповідає: «Ні! Мертве немовлятко твоє, а живе — моє!» Ось так ці жінки сперечались. Що ж Соломон буде робити?

Він говорить, щоб подали меча, і, коли принесли, наказав: «Розітніть це живе немовля надвоє і дайте половину одній, а половину — другій».

«Ні! — крикнула справжня мати.— Прошу, не вбивайте його! Дайте дитину їй живою!» Але та друга жінка сказала: «Хай не буде ні мені, ні тобі; розтинайте надвоє».

Зрештою Соломон промовив: «Не вбивайте немовлятко! Дайте його першій жінці. Вона його справжня мати». Соломон знає це тому, що правдива мати дуже любить немовлятко і охоче віддасть його тій другій жінці, тільки щоб воно жило. Коли люди чують, як Соломон розв’язав цю проблему, то радіють, що мають такого мудрого царя.

 Бесіда.

-                     Які типи мовлення поєднано в тексті? (розповідь з елементами роздуму).

-                     Що взято за основу сюжету легенди? (незгоду між двома жінками)

-                     Які дві думки – тези – протиставлені в легенді (якщо не мені, то й нікому іншому, краще віддати, ніж позбавити життя)

-                     Чому немає в легенді доказів та прикладів? (сам зміст є доказом і прикладом. Це художній стиль)

-                     Чи можна вважати суперечку, про яку йдеться в легенді, важливою, суспільно-значущою для людей? (рідна мати заради своєї дитини ладна на все. У легенді протиставлені материнська любов і байдужість чужої жінки)

-                     Навести прислів’я, у яких йдеться про материнську любов.

1. У дитини заболить пальчик, а в матері – серце.
2. На сонці тепло, а біля матері – добре.
3. Шануй батька й неньку, тобі буде скрізь гладенько.

-          Як мати виявляє любов до немовляти?

-          Чому колискову називають «піснею материнської душі»?

-          Що бажають матері своїм дітям у колискових?

   Прослухайте колисанку:

  Ой, щоб спало, щастя знало,

Ой, щоб росло, не боліло,

На серденько не кволіло.

Соньки, дрімки в колисоньки,

А добрий розум – в головоньки.

Звучить пісня «Поговори зі мною, мамо»

(https://youtu.be/lEZw0OztFQ8)

 Для кожної матері її дитя – це квіточка, яку треба постійно леліяти, пестити, доглядати, оберігати. Життя матері наповнене сенсом, коли дитина жива й здорова, і воно втрачає сенс, коли дитини не стає.

   Учні читають легенду «Мати-й-мачуха»

                                                  Мати-й-мачуха

                                           (Легенда Подніпров’я)

     Колись в одному селі жили матір, батько та їх дочка. Та дуже скоро молода мати померла, тому чоловік найшов собі іншу дружину. Жінка відразу ж зненавиділа пасербицю.

     І от одного разу вночі вона послала дівчину до своєї сестри, яка жила в сусідньому селі. Через дорогу між селами пролягало урвище. Але дівчинка знала про нього, тому зупинилася, щоб розгледіти найкращий шлях.      

     Падчерка навіть не здогадувалася, що її мачуха заховалася за ближнім кущем і спостерігала за нею. Скоро жінка вибігла і зіпхнула дівчину в урвище, а сама ж пішла додому.

     Батько, який дуже любив свою доньку, розшукував її по всіх усюдах. І от нарешті, знайшов. Виявилось, що коли дівчина падала, то вона зачепилася за кущ, який і врятував її од смерті. Прийти ж додому вона не змогла, бо переламала ногу.

     З того часу в урвищі щовесни розцвітали маленькі жовті квіти. Їхні листки були з однієї сторони теплі, а з іншої холодні, подібно до двох жінок — матері й мачухи.

 Бесіда.

-         Що протиставляється в легенді (материнська любов і жорстокість мачухи)

-         На які висновки-роздуми наштовхує легенда?

-         Чому нижню сторону листочка назвали «мати», а верхню – «мачуха»?

 Мати за всіх умов залишається матір’ю, вона здатна пожертвувати собою заради власної дитини. Про це розповідає легенда В. Сухомлинського

                     Учень читає легенду

                                       Материнська любов найсвятіша

      Був у матері єдиний син - добрий і вродливий. Дуже любила його мати. По краплинці збирала йому росу для вмивання, найтоншим шовком вишивала сорочки.

Виріс син і одружився з дівчиною небаченої краси. Привів молоду дружину до рідної хати. Незлюбила та свекруху, зненавиділа її. Боялася мати з’явитися невістці на очі, сиділа в сінях. А згодом у клуню переселилася. Але й це не заспокоїло жорстоку молодицю. Каже вона чоловікові:

 -  Коли хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з грудей серце і спали його на вогні.

Не здригнулася душа сина: так зачарувала його врода дружини. Каже він матері:

-  Наказала мені дружина вбити вас, мамо... А не послухаю - піде від мене.

Заплакала мати й відповідає:

-  Ну що ж, сину, роби так, як велить тобі серце.

Пішов син з матір’ю у діброву, наламав сухого хмизу, розпалив вогнище. Убив матір, поклав серце на жар. Спалахнула галузка, відскочила жаринка в обличчя синові, обпекла боляче. Скрикнув той, закрив долонею обпечене місце. Стрепенулося серце материнське, що горіло на повільному вогні, прошепотіло:

-  Синочку мій рідний, тобі боляче? Зірви листок подорожника, що росте біля вогнища, приклади до обпеченого місця. А до листка подорожника приклади серце материнське... Потім у вогонь покладеш...

Заридав син, схопив гаряче материнське серце, уклав його в розкраяні груди, облив пекучими сльозами. Зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив і не любитиме його так гаряче і віддано, як рідна мати. І такою величезною й невичерпною була любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина радісним, що ожило серце, загоїлася рана. Підвелася мати і притисла кучеряву голову до грудей.

Осоружною стала йому дружина-красуня, не міг він повернутися до неї. Не повернулася додому й мати. Пішли вони вдвох степами широкими і стали двома могилами високими.

Тож недаремно кажуть у народі: материнська любов - найсвятіша!

               Звучить вірш «Доброта»

А доброта, як сонце на світанку —
Освітлює і зігріває все.
І цілий світ в прозорому серпанку
Тепло і добрість у собі несе.

І так приємно радість відчувати,
І дотик ніжний сонечка згори.
І хочеться всю землю обійняти,
Бо щастя всюди, що не говори.

А світ чарівний й стільки в ньому дива —
Воно десь поміж квітами снує…
А знаєте… Я у житті щаслива,
Бо доброта в моєму серці є.

У серце промінцем вона влилася,
Краплинкою тендітної роси,
І від Землі мені передалася,
Від тої незбагненної краси,

Що гріє душу, жити надихає,
Ніколи збайдужіти не дає.
І хай вона ніколи не згасає,
З джерел земних хай завжди силу п’є.
                 Надія Красоткіна

 Гра-конкурс «Хто швидше?»

-         Які слова – синоніми можна підібрати, щоб передати любов до матері? (мама, матінка, ненька, рідна, голубка, сива ластівка, ясна зіронька)

-         Підібрати епітети, якими можна означити словосполучення «материнська любов» (велика, безмежна, невгасима, ніжна, тепла, вірна, незрадлива, свята).

 V. Підсумок уроку.

 Дуже багато добрих слів сказано про матір. І тому, я думаю, що ми добре підготувалися до твору-роздуму, який ви будете і усно й письмово складати все своє життя. Знаходьте найтепліші слова, щоб виразити свою любов до матері, а материнська любов – безмежна, безкорислива.