Розвиток пізнавальної активності і самостійності учнів шляхом використання ІКТ на уроках математики.

Про матеріал
Доповідь. Використання ІКТ на уроках математики. Шляхи реалізації активізації пізнавальної діяльності учнів. Мотивація на уроках за допомого. ІКТ
Перегляд файлу

Комунальний заклад

«Херсонський фаховий спортивний коледж»

Херсонської обласної ради

 

 

 

 

Доповідь

Розвиток пізнавальної активності і самостійності учнів шляхом використання ІКТ на уроках математики.

 

 

 

 

Доповідач:                                          вчитель математики та інформатики

                                               Горлова Олена Анатоліївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Херсон – 2020


План

Вступ

  1.                   Розвиток пізнавальної активності і самостійності учнів шляхом використання ІКТ на уроках математики.
    1.            Завдання Нової Української Школи
    2.            Фактори пізнавальної активності учнів.
    3.            Шляхи  формування пізнавального інтересу  учнів
    4.            Розвиток пізнавального інтересу засобами ІКТ

Висновки

Література.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Вступ.

Математика була, є і буде однією з найважливіших наук , яка не тільки формує просторове, логічне, абстрактне мислення, творчі здібності, чіткість і точність висловлювань, самостійність, а й виховує взаєморозуміння, взаємоповагу, вміння слухати один одного.

Актуальність теми полягає в тому, що ХХІ століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення. Сьогодні  для розвитку інтересу дітей до навчання на уроці недостатньо лише особистісних якостей учителя. Необхідно створити і нові технічні умови навчання. Тому я і хочу звернути увагу на використання новітніх інформаційних технологій на уроках математики.

Інформаційні технології (ІТ) – це сукупність методів і засобів створення та використання інформаційних ресурсів на базі обчислювальної та комунікаційної техніки і широкого застосування математичних методів. Тому їх ще називають інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ). Інформаційні технології – з одного боку, це потужний інструмент для отримання дитиною найрізноманітнішої інформації, з іншого – ефективний засіб підвищення інтересу до навчання, а також мотивації, наочності, науковості тощо. Тому їх треба активно використовувати у навчальному процесі. Один із предметів, де найбільш виправдано використання комп’ютера – це, звичайно, математика.

 

          1.Розвиток пізнавальної активності і самостійності учнів шляхом використання ІКТ на уроках математики.

 

  1. Завдання Нової Української Школи

 

Світ не стоїть на місці, в 21 столітті зникло багато професій, технології змінюють ринок праці, тому людина майбутнього повинна вміти самоорганізовуватись, самонавчатись, володіти основами IT-технологій, знати іноземні мови. Стрімко змінюються професії: одні відходять в минуле, з’являються нові і цей процес буде продовжуватись, тому вчитись протягом життя, опановувати нові навички буде актуальним не одне десятиліття. Тому сьогоднішні діти не можуть навчатись по освітнім програмам минулого століття.

Нова українська школа, це концепція і її базові поняття полягають в тому, що в школі дітям потрібно дати не лише теорію, а навчити знайти потрібні знання, застосувати їх, вміти критично мислити.

Фактично, це все лежить в основі STEM-освіти:

  • формування фахових і соціальних компетентностей (компетентність-комбінація знань, умінь, навичок, цінностей, яка є результатом навчання)
  • формування наукового сприйняття світу
  • розвиток індивідуальності

Сьогодні інформаційно-комунікативна компетентність – один з основних пріоритетів сучасної освіти. Це пов’язано із:

  1.               Змінами в суспільстві, масовим використанням мультимедійної техніки.
  2.               Новими підходами  до організації навчального процесу. Використанням ІКТ.
  3.               Використанням мультимедійних презентацій як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів.

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчання людини не може бути успішним, якщо в того,  якого навчають, немає бажання учитися. Людина має право робити або не робити те, що від неї вимагають, тому успіх справи значною мірою залежить від бажання (прагнення) робити. Зокрема, чим сильніше бажання навчитися, тим успішніше йде цей процес, а без бажання, проти волі –  не навчиш. Впевнена, що навчання не буде успішним, якщо в учня не пробуджене бажання учитися.

Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці є активізація пізнавальної діяльності учнів.

Тому метою своєї діяльності вважаю створення організаційних та педагогічних умов для формування успішної особистості, реалізації природних інтелектуальних здібностей школярів, розвитку їхніх талантів, самореалізації, готовності до творчої праці.

 Вважаю, що актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей.

 Питання активізації пізнавальної діяльності учнів є однією з найважливіших проблем сучасної освіти. Оскільки суспільство не може повноцінно функціонувати в умовах науково-технічного прогресу без активності людини. Пізнавальна активність особистості є умовою її духовного розвитку.

 

1.2 Фактори пізнавальної активності учнів

Фактором формування пізнавальної активності школярів є пізнавальний інтерес, формування якого займає важливе місце в комплексі виховних задач навчання математики. Він виступає не тільки чинником успішного навчання, а й є необхідною умовою розвитку особистості учня.

 Пізнавальний інтерес належить до різних областей пізнавальної діяльності. Він може бути досить широким, розповсюдженим на отримання інформації взагалі, і поглибленим у певній області пізнання, в її теоретичні основи, зв’язки і закономірності.

У школі об’єктом пізнавальних інтересів учнів є зміст навчальних предметів. На пізнавальну активність школярів мають вплив усі компоненти методичної системи вчителя: цілі навчального процесу, форми, засоби, методи навчання (з урахуванням вікових особливостей учнів).

Створення у навчанні умов, які сприяють формуванню в учнів пізнавальних інтересів – це шлях, передумова підвищення якості навчання, якості всебічного розвитку особистості.

 Уроки з комп’ютерною підтримкою викликають велику зацікавленість учнів, дозволяють урізноманітнити види діяльності учнів, дають можливість ефективно використовувати диференційований підхід у навчальному процесі. Комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, а й дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Інформаційні технології забезпечують інтенсифікацію діяльності вчителя і учнів на уроці, сприяє розвитку спеціальної або загальної обдарованості, посилює міжпредметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість навчання.

 

  1. Шляхи формування пізнавального інтересу учнів.

1.Створення таких ситуацій, в яких учням потрібно розібратися самому,  прийняти деяке рішення, відстояти свою точку зору;

  1.                   Проведення навчального процесу на оптимальному рівні розвитку учнів. Діти повинні вчитися узагальнювати, відшукувати закономірності, аналізувати, виділяти головне, логічно будувати відповідь. Ці способи пізнавальної діяльності дозволяють швидко в різних умовах використати набуті знання і за рахунок попередніх набувати нових.
  2.                   Позитивна, емоційна атмосфера навчання, яка пов’язана з діяльністю і спілкуванням. Кожна людина не зупиняється на досягнутому, вона хоче бути розумнішою, кращою. Саме прагнення не зупинятися створює почуття власної гідності, гарний настрій.
  3.                   Доброзичливість в навчальному процесі, що є необхідною умовою того, щоб дитина хотіла досягати вершин, пізнаючи щось нове.

В процесі викладання важливе місце займає активізація пізнавальної діяльності учнів, під час якої потрібно чітко викреслити мотив засвоєння знань з предмета, а також впроваджувати інші фактори заохочення до навчання. Учитель повинен пам’ятати, кожен урок має бути цікавим і зрозумілим для учнів, тому велику увагу слід приділяти формуванню й розвитку пізнавальної  діяльності.

В процесі вивчення того чи іншого предмету дитина повинна бути активним учасником, у неї має виробитись внутрішня потреба постійно здобувати нові знання, прагнути і вміти вчитися.

На своїх уроках я намагаюсь використовувати різні форми і методи активізації пізнавальної діяльності учнів: створення проблемних ситуацій, пов’язую тему із повсякденним життям, введення елементів гри, нестандартні уроки, а також особливу увагу звертаю на інтерактивні методи навчання.

А саме: тестування на платформах «На урок», «Всеосвіта», використовую програму «Мій тест» де сама складаю тести з тої чи іншої теми, їх впроваджую в синхронному і асинхронному навчанні. Хочу представити вам фрагмент уроку геометрії 7 класу тема: «Трикутник та його види». Де відображаю мотивацію здобувачів освіти через зв'язок теми з життям (фото).

Основними напрямками моєї роботи при використання ІКТ є:

  •           Мультимедіа-уроки, які проводяться на основі комп’ютерних навчальних програм;
  •           Дистанційні олімпіади та конкурси;

Мною було проведено  опитування учнів нашої школи з метою визначення впливу інформаційні технологій на ефективність уроку та підвищення активності учнів.  Було встановлено, що урок з комп'ютерною підтримкою подобається 79 % учнів,  діти відзначили, що при цьому навчальний матеріал вони засвоюють краще, для 12% учнів не важливо чи присутні інформаційні технології на уроці, а 3% вважають, що комп‘ютер відволікає від навчання. Також є діти які утримались – це 6%, з тих чи інших причин. Отже, на основі цих результатів, можна зробити висновки, що важливість використання ІКТ на уроках не перебільшена, а дійсно має вагомий вплив на ефективність засвоєння знань учнями.

Інформаційна технологія може бути реалізована в трьох варіантах:

  •                   як "проникаюча" (використання комп'ютера при вивченні окремих тем, розділів, для вирішення окремих дидактичних завдань);
  •                   як основна (найбільш значима у використовуваній педагогічній технології);
  •                   як монотехнологія (коли усе навчання і управління учбовим процесом, включаючи усі види діагностики, контролю і моніторингу, спираються на застосування комп'ютера).

Звичайно, ідеальний варіант – монотехнологічне  навчання, тобто самостійна учбова робота дитини в інтерактивному середовищі навчання, використовуючи готові електронні учбові курси. Проте, як оказує практика, як з об‘єктивних так і суб’єктивних причин, ІКТ використовується у першому варіанті, тобто не в системі, а при певній можливості чи необхідності.

Інформаційні технології, і комп’ютер зокрема, може використовуватися в різних складових освітнього процесу:

  •      створення уроків з використанням ІТ;
  •      творча проектна робота учнів;
  •      дистанційне навчання, конкурси;
  •      бібліотека, ресурси Інтернет;
  •      соціально-психологічний моніторинг становлення особи учня;
  •      творча взаємодія з педагогами.

 

  1. Розвиток пізнавального інтересу засобами ІКТ

 

В якості одного з потенційно ефективних засобів розвитку пізнавального інтересу і активності учнів на своїх уроках використовую інформаційно-комунікаційні технології. Подання навчального матеріалу за допомогою  комп'ютерних засобів, використання мережі Інтернет як джерело інформації  пожвавлюють освітній процес, роблячи його яскравим, незабутнім і цікавим для учня.

Впровадження  інформаційно-комунікаційних технологій дає можливість вибору оптимального набору технологій для організації навчального процесу. При виборі необхідно враховувати їх відповідність  індивідуальним якостям учнів і специфічним особливостям конкретних предметних областей.

     Цілі використання ІКТ на уроках математики:

  •              формування у школярів ключових компетентностей;
  •              якісно новий рівень навчально-виховного процесу;
  •              залучення школярів до активної пізнавальної діяльності;
  •              використання нових привабливих форм надання навчальної інформації;
  •              новизна та не традиційність викладання навчального матеріалу.

      ІКТ на уроках математики є засобом:

  •              розширення індивідуальної активності учнів;
  •              самоорганізація навчальної роботи та самоосвіти;
  •              покращення уваги та розвитку різних видів пам’яті учнів: зорової, слухової, образної, змістової і, навіть, рухової;
  •              пошуку додаткової інформації з предмету;
  •              вміння впорядкувати, систематизувати та структурувати інформацію згідно заданої теми;
  •              створення і використання нових методик контролю і оцінювання рівня знань учнів.

 

  Висновки.

Як висновок зазначу, що вчитель на уроках повинен створювати такі умови, у яких в учня виникли б мотиви до навчальної діяльності, щоб він почав діяти. І тоді, якщо сама ця діяльність викличе в нього інтерес, задоволення, радість, азарт, то можна сподіватися, що в дитини поступово виникне потреба в такій діяльності, а  значить, формується стійкий пізнавальний інтерес до неї.

Сьогодення вимагає від учителя  великих змін. Як на мене, учитель повинен не просто надавати учням певних знань, а навчити їх мислити, структурувати інформацію та цілеспрямовано відбирати необхідне. Сучасний учитель повинен нести учням не просто нові знання, а новий тип оволодіння інформацією. В зв’язку з цим, особливого значення набуває переорієнтація мислення вчителя на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, до його готовності щодо використання засобів ІКТ у професійній діяльності. Адже, сучасні освітні інформаційні технології – це потужний стимул, який дозволяє розвивати пізнавальну активність учнів, покращує якість знань, сприяє розвитку навичок самостійного отримання знань.

Можна б було ще нескінченно довго приводити приклади використання ІКТ для розвитку пізнавальної активності учнів на наших уроках  бо це постійний, неперервний, пошуковий і творчий процес кожного сучасного викладача . Тому я бажаю вам здоров’я і наснаги у спробі бути завжди сучасними та цікавими для ваших учнів.  Дякую за увагу

 

Список використаних джерел

1. Аніпонова М. Активізація творчої діяльності учнів на уроках математики. // Математика. – 2009. – Червень. № 23.– С. 3–6..

2. Демиденко В.К. Вихованняінтересу в учнів до навчання. – К.: Знання, 1978. – 183ст.

4. Дудач І. Активізація мислення учнів за допомогою інтерактивних технологій навчання. // Математика в школах України. – 2007. – № 33.– С. 8–11

5. Забранська Н. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики. // Математика. – 2004. –серпень № 31– 32. – С. 13–15.

6. Калашник І.І. Стимулювання особистісного розвитку учнів на уроках математики за допомогою інтерактивного навчання. // Математика в школах України. – 2010. – лютий № 5. – С. 2–6.

7. Киричук О.І. Виховання вучнів інтересу до навчання. – К.,1986 – 89ст.

8. Коберник О. М. Активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів// Рідна школа, – № 12. – С. 55–60.

9. Колесникова Л.В.Нестандартні задачі – шлях до розвитку творчого мислення учнів. // Математика в школах України. – 2008.– № 8–9.–С.12–15.

10. Кулик Л. Декілька активних методик перевірки знань учнів // Математика в школах України. – 2005.– № 11. – С. 7–9.

11.  Повстемська В.Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики як засібпідвищення результативності навчального процесу // Математика в школах України.– 2004. – № 34. – С. 2–5.

12. Прокопенко В.М. Використання інтерактивних технологій навчання на уроках математики. //Математика в школах України. – 2005. – № 26. – С. 3.

13. Пушкіна О. Активізація розумової активності та розвиток творчої ініціативи на уроках математики. // Математика в школах України. – 2005. – № 31. – С. 2–5.

14. Шевченко Г. Форми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики в 5–9 класах. //Математика в школах України. – 2004. – № 30. – C. 2–4.

15. Шулигай С. Історія якзасіб стимулювання пізнавального інтересу учнів на уроках математики. //Математика в школі. – 2009. – № 9. – С. 24–30.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
1.0
Оригінальність викладу
1.0
Відповідність темі
1.0
Загальна:
1.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Карнаух Артем Олексійович
    Загальна:
    1.0
    Структурованість
    1.0
    Оригінальність викладу
    1.0
    Відповідність темі
    1.0
docx
Додано
18 грудня 2020
Переглядів
1085
Оцінка розробки
1.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку