В статті міститься інформація про особливості розвитку просторової уяви в учнів засобами географії. Наводяться приклади застосування методів та прийомів роботи на уроці, які ефективно впливають на розвиток просторової уяви.
Розвиток просторової уяви учнів на уроках географії
В. В. Костецька,
вчитель географії Гвардійського НВК
Термін «просторова уява» включає уявлення про форму, розміщення, величину, відстань, напрямки та інші просторові співвідношення та зв’язки.
Розвиток просторової уяви при вивчені початкових курсів географії спрямований на формування образів. Просторова уява - вид розумової діяльності, що забезпечує створення просторових образів і оперування ними в процесі вирішення різних практичних і теоретичних завдань. Просторова уява є таке психологічне утворення, яке формується в різних видах діяльності (практичній і теоретичній). Для його розвитку велике значення мають продуктивні форми діяльності: конструювання, образотворче (графічне). У ході оволодіння ними, цілеспрямовано формуються вміння представлення в просторі результати своїх дій і втілювати їх в малюнку ( зробити малюнок одного із природних комплексів: лісу, болота), кресленні ( скласти план вулиці за допомогою умовних знаків, накреслити план своєї майбутньої дачі чи присадибної ділянки), виготовленні макетів ( виготовлення макету вулкана своїми руками).
Учні подумки видозмінюють їх і створюють на цій основі нові образи чи схеми. Образи уяви матеріалізуються в кресленнях, схемах, за допомогою яких створюють нові предмети та об'єкти. Продукти уяви може бути представлено в мовній формі або у практичній діяльності. Представлення результатів своєї діяльності у мовній формі формує і чуттєві образи (представлення плану своєї присадибної ділянки поєднується із художнім описом території з використанням порівнянь, узагальнень, допомагає вчителю сформувати почуття дбайливого господаря).
Розвиток просторової уяви на уроках географії неможливий без використання карт і картографічного матеріалу. Результатом роботи із географічною картою є вироблення просторових і масштабних орієнтирів. Учні повинні добре засвоїти розміщення найважливіших об’єктів і запам’ятати їх розміри. Просторові й масштабні орієнтири є орієнтирами для позначення інших об’єктів, визначення їх розмірів, величини, що дає можливість знаходити об’єкти на картах різних за масштабом та тематикою. Основним видом роботи з картами є різні за складністю описи місцевості та характеристики об’єктів. При використанні карти проводяться роботи по співставленні карт, порівнянні місця розташування об’єктів.
У старших класах формування уяви втілюється у плануванні й проведенні експериментальних досліджень, у вмінні будувати гіпотези, знаходженні неординарних шляхів розв'язання проблеми, у побудові експериментальної ситуації, вмінні узагальнювати емпіричний матеріал тощо. Створені нові образи наукової уяви є засобом, за допомогою якого встановлюються закономірні відношення між предметами та явищами. Наприклад: використання таких запитань «Уявіть, що Карпати розміщенні на сході України, як зміняться кліматичні умови на всій території нашої держави?», «Яка природа буде характерна для Австралії, якщо внаслідок руху літосферних плит вона переміститься в північно - західному напрямку на відстань 3000 км».
Наша уява постійно балансує на межі свідомого і несвідомого. Але самої уяви, як окремого психологічного процесу замало задля того, щоб відбувалась творча діяльність дитини. Тому уява вступає в симбіоз з іншими творчими процесами – інтуїцією і мисленням. Інтуєтивні осяяння творять передумови бісоціативних зв’язків в уяві, а останні задають напрям точним операціям творчого мислення. Завдання нової української школи підготовка випускника, що здатний мислити критично, творчо, а цього можна досягти формуючи і розвиваючи просторову уяву учнів усіма можливими засобами.