«Розвиток психомоторики та сенсорних процесів у дітей з розумовою відсталістю»
ПСИХОСОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК
програма
спеціальних корекційних занять
«Розвиток психомоторики та сенсорних процесів у дітей з
розумовою відсталістю»
(Підготовчий, 1-4 класи)
Розробила :
Жук Т.Я, вчитель вищої категорії,
вчитель-методист СПІ №16 м.Київ.
Укладач:
Трикоз С.В.,
старший науковий співробітник
лабораторії олігофренопедагогіки
Інституту спеціальної педагогіки
НАПН України.
Призначення програми. Дана програма призначена для вирішення складної проблеми сенсорного розвитку розумово відсталих дітей.
Актуальність програми:Сучасні вимоги суспільства до розвитку особистості дітей, що мають відхилення у розвитку, диктують необхідність більш повно реалізувати ідею індивідуалізації навчання, що враховує ступінь тяжкості їх дефекту, стан здоров'я, індивідуально-типологічні особливості. Мова йде про необхідність надання комплексної диференційованої допомоги дітям, спрямованої на подолання труднощів оволодіння знаннями, вміннями і навичками, що в кінцевому підсумку сприятиме більш успішній адаптації та інтеграції їх у суспільство.
Сенсорний розвиток розумово відсталої дитини значно відстає за термінами формування і проходить надзвичайно нерівномірно. Сповільненість, недиференційованість, вузькість обсягу сприйняття, порушення аналітико-синтетичної діяльності, специфічні недоліки пам'яті ускладнюють знайомство дитини з навколишнім світом.
Методологічні та теоретичні обгрунтування програми:
Теоретичною основою програми є концептуальні положення теорії Л. С. Виготського:
про загальні закони розвитку дитини з особливими освітніми потребами і дитини, що нормально розвивається;
про структуру дефекту і можливості його компенсації;
застосування системного підходу до вивчення дитини з особливими освітніми потребами, обліку зон її актуального і найближчого розвитку при організації психологічної допомоги;
про індивідуальний і диференційований підхід до дітей в процесі реалізації корекційної психолого-педагогічної програми.
Завдання гуманізації та індивідуалізації виховання і навчання розумово відсталих дітей в свою чергу вимагають створення необхідних умов для їх розвитку, становлення як суб'єктів навчальної діяльності. Розвиваючи моторику, ми створюємо передумови для становлення багатьох психічних процесів. Роботи В.М. Бехтерева, А.Р. Лурія, Н.С. Лейтеса,
П.Н. Анохіна, І.М.Сеченова, практична діяльність Маріі Монтессорі довели вплив маніпуляцій рук на функції вищої нервової діяльності, розвиток мови. Отже, розвиваюча робота повинна бути спрямована від руху до мислення, а не навпаки.
Сенсорне виховання дає чудову можливість розвивати спостережливість, уважне відношення до оточуючого світу. Щоб більш ефективніше пізнавати світ, необхідно вдосконалювати органи чуття.
Ефективність корекційного процесу у аномальних дітей залежить від принципу корекціїї «зверху вниз». Психокорекційна робота будується як цілісна діяльність дитини, яка органічно вписується в систему його повсякденних відносин.
Принципи, на яких будується зміст програми
Принцип єдності діагностики і корекції розвитку, який полягає в цілісності процесу надання психолого-педагогічної та медико-соціальної допомоги в розвитку дитини.
Принцип діяльності. Саме активна діяльність самої дитини є рушійною силою розвитку. На кожному етапі існує так звана провідна діяльність, яка найбільшою мірою сприяє розвитку дитини в даному періоді онтогенезу. Розвиток будь-якої людської діяльності вимагає спеціального формування.
Принцип індивідуально-диференційованого підходу - зміни змісту, форм, способів корекційно-розвиваючої роботи залежно від індивідуальних особливостей дитини.
Принцип ускладнення. Кожне заняття має проходити ряд етапів: від мінімально простого до складного.
Емоційна наповнюваність матеріалу.Проведені ігри, заняття, вправи,
пропонований матеріал повинні створювати сприятливий емоційний фон, стимулювати позитивні емоції. Корекційні заняття обов'язково повинні завершуватися на позитивному емоційному тлі.
На кого розрахована програма
Програма складена для розумово відсталих дітей, які навчаються в спеціальних загальноосвітніх закладах, підготовчий, 1-4 класи.
Мета програми: на основі створення оптимальних умов пізнання дитиною кожного об'єкта в сукупності сенсорних властивостей, якостей, ознак дати правильне уявлення, про навколишню дійсність, сприяти оптимізації психічного розвитку дитини та більш ефективної соціалізації її в суспільство.
Оволодіння різними видами мовленнєвої діяльності.
Розвиток спостережливості.
Формування емоційно-мотиваційної установки по відношенню до себе оточуючих.
Використання продуктивних видів діяльності, які є близькими для дітей.
Розвиток уяви та творчості.
Розвиток уваги.
Усвідомлена дисципліна і самостійність учня.
Завдання програми:
розвиток, на основі активізації роботи всіх органів чуттів, сприйняття явищ і об'єктів навколишньої дійсності в сукупності їх властивостей;
формування просторово-часових орієнтувань;
корекція пізнавальної активності шляхом систематичного цілеспрямованого розвитку у дітей сприйняття кольору, форми, величини;
розвиток слухового сприймання;
виправлення недоліків моторики;
корекція зорово-моторної координації;
збагачення словникового запасу дітей;
формування комунікативної діяльності, розвиток та корекція мовлення дитини.
формування навичок соціальної адаптації та соціалізації.
формування цілеспрямованості рухів і дій.
Програма розрахована на 4 (5) років навчання (при наявності підготовчого класу):
підготовчий клас – 35 годин
клас - 35 години;
клас - 70 годин;
клас - 70 годин.
клас - 35 годин.
підготовчому, 1 класі та 4 класі виділено 1 годину на тиждень; в 2-3 класах виділено 2 години на тиждень.
Тривалість занять 30-40 хвилин. Заняття проводяться з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів. Проводяться як індивідуальні, так і групові заняття ( 5 – 8 учнів).
Блоки педагогічної корекції
1. Корекція емоційного розвитку дитини.
2. Корекція процесів сприймання, уваги, пам‘яті, мислення.
3. Корекція інтелектуальної діяльності.
4. Психологічна корекція поведінки дитини.
5. Корекція розвитку особистості.
Очікувані результати: В результаті цілеспрямованої діяльності на заняттях з розвитку психомоторики і сенсорних процесів учні повинні навчитися:
- орієнтуватися на сенсорні еталони;
- впізнавати предмети за заданими ознаками;
- порівнювати предмети за зовнішніми ознаками;
- класифікувати предмети за формою, величиною, кольором, функціональним призначенням;
- складати серіаційні ряди предметів та їх зображень за різними ознаками; - практично виділяти ознаки і властивості об'єктів і явищ; - давати повний опис об'єктів і явищ; - розрізняти протилежно спрямовані дії і явища;
- бачити тимчасові рамки своєї діяльності; - визначати послідовність подій; - орієнтуватися в просторі;
- цілеспрямовано виконувати дії за інструкцією; - мимовільно узгоджувати свої рухи і дії; - супроводжувати свою діяльність промовою.
На кінець курсу учні повинні:
- засвоївати базовий зміст освітніх програм з предметів;
- оволодіти певними знаннями, уміннями, навичками з шкільних дисциплін; - використовувати отримані знання; - вести діалог;
реалізувати право вибору;
переборювати труднощі у навчальній діяльності та спілкуванні;
встановлювати партнерські стосунки під час роботи в групах
Зміст програми.
Програма корекційних занять складається з наступних розділів:
Розділ «Розвиток моторики» вирішує ряд завдань, пов'язаних з розширенням рухового досвіду учнів, розвитком уміння погоджувати рухи різних частин тіла, цілеспрямовано виконувати окремі дії та серії дій за інструкцією педагога, що є основою для формування в учнів просторового орієнтування.
Розділ «Розвиток тактильно-рухового сприйняття». Різні предмети мають ряд властивостей, які неможливо пізнати за допомогою тільки, наприклад, зорового або слухового аналізатора. Формування відчуттів цього виду у дітей з інтелектуальною недостатністю значно ускладнено.
Основним завданням розділу «Сприйняття форми, величини, кольору; конструювання предметів» є поповнення та уточнення знань учнів про сенсорні еталони. З урахуванням особливостей психофізіологічного розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями стає ясно, що даний вид роботи вимагає системного і послідовного підходу. Програма передбачає ускладнення вимог не тільки до формування власне сенсорних еталонів (форми, величини, кольору), але й до вміння групувати предмети за різними (в тому числі самостійно виділеним) кількома ознаками, складати серіаційні ряди, порівнювати площинні та об'ємні фігури, використовувати різні прийоми вимірювання.
Розділ «Розвиток зорового сприйняття». Школярі з інтелектуальною недостатністю мають ряд своєрідних особливостей зорового сприйняття, які значно ускладнюють ознайомлення з навколишнім світом. До них відносяться: сповільненість, вузькість сприйняття, недостатня диференційованість, зниження гостроти зору, що особливо заважає сприйняттю дрібних об'єктів або складових їх частин.
Розділ «Сприйняття особливих властивостей предметів через розвиток дотику, нюху, баричних відчуттів, смакових якостей» сприяє пізнанню навколишнього світу у всьому різноманітті його властивостей, якостей, смаків, запахів. Особливе значення надається розвитку дотику, так як недоліки його розвитку негативно позначаються на формуванні наочно-дієвого мислення.
Розділ «Розвиток слухового сприймання та слухової пам'яті». Значні відхилення, які спостерігаються в здійсненні мовної регуляції діяльності дитини з інтелектуальними порушеннями, мають у своїй основі недоліки слухового сприйняття внаслідок їх малої диференційованості.
Розділ «Сприйняття простору» має принципове значення для організації навчального процесу в цілому. Ускладненість просторового орієнтування проявляється не тільки під час навчального процесу, але і в позаурочний час, коли гостро постає питання орієнтування в школі, на пришкільній території, прилеглих вулицях.
Розділ «Сприйняття часу» передбачає формування у дітей часових понять і уявлень: секунда, хвилина, година, доба, дні тижня, пори року.
Всі розділи програми курсу занять взаємопов'язані, по кожному сплановано ускладнення завдань від підготовчого,1 класу до 4 класу. В основі запропонованої системи лежить комплексний підхід, який передбачає вирішення на одному занятті різних, але односпрямованих завдань з кількох розділів програми, що сприяють цілісному психічному розвитку дитини.
Тематичний план курсу занять «Розвиток моторики і сенсорних процесів» є варіативним і має адресну спрямованість на конкретну дитини або підгрупу учнів, які мають подібні труднощі.
Методи і прийоми реалізації програми
Програма передбачає розвиток і виховання дітей на занятті через навчання, гру, музику, рух, образотворчу діяльність і т.д. в процесі переважно спільної діяльності, що взаємно збагачує дітей, викликає позитивні емоції і почуття, сприяє оволодінню різними способами управління власною поведінкою. Важливою задачею є вироблення позитивної мотивації до навчання.
процесі навчання дітей з помірною розумовою відсталістю доцільно використовувати такі методи і прийоми:
• спільні дії дитини і дорослого, дії по наслідуванню;
• дії дітей за зразком;
• дії з контурними зображеннями, використання прийомів накладення і обведення шаблонів, трафаретів для створення цілісного образу зображуваного предмета;
• попереднє розглядання, самостійне називання, показ по словесній інструкції педагога малюнків, картин, спеціально підібраних іграшок, картинок і т.п .;
• співвіднесення предметів з відповідними їм зображеннями з подальшим їх називанням або вказівкою на них за допомогою жесту.
Обладнання
•іграшки та посібники для розвитку сенсомоторних функцій;
• іграшки та посібники для розвитку дрібної моторики, спортивний інвентар для розвитку великої моторики;
•обладнання для занять музикою, образотворчої діяльністю.
Тематичне планування
1 – й клас
|
Дата |
К-ть годин |
Назва розділу, зміст корекційно-розвиткових занять |
Ймовірно очікуванні результати |
Примітка |
|
|
|
Обстеження дітей; Діагностика пізнавальних процесів |
|
|
|
|
|
Розвиток моторики Розвиток великої моторики (ходьба по накресленому коридору (30 см.), кидання і ловля м'яча). Виконання дій і рухів за допомогою педагога. Розвиток координації рухів. Розвиток кінестетичної та кінетичної пам‘яті.
|
Розрізняє основні просторові характеристики рухової дії; основні частини тіла, задіяні при виконанні вправи (за допомогою вчителя). Використовує засвоєний словник в межах знайомого мовленнєвого матеріалу (за допомогою вчителя). *Виконує різні види ходьби та бігу (за допомогою учителя). *Виконує котіння великого м‘яча у заданому напрямку (за допомогою вчителя). *Виконує присідання та вставання (за допомогою вчителя).
|
|
|
|
|
Розвиток узгодженості дій і рухів різних частин тіла за допомогою педагога (повороти з рухами рук, ходьба зі зміною напрямку, тощо). Виконання дій і рухів за інструкцією педагога. Розвиток стійкості уваги. Розвиток мисленнєвих операцій на основі послідовного виконання рухових дій. Розвиток обсягу та точності довільної пам‘яті. Розвиток рухових якостей (гнучкості, спритності, сили, швидкості). Формування почуття рівноваги («доріжка слідів»). |
Вміє узгоджувати рухи різних частин тіла. Виконує певні дії та рухи за інструкцією педагога. Розрізняє основні просторові характери- стики рухової дії; основні частини тіла, задіяні при виконанні вправи (за допомогою вчителя). Використовує засвоєний словник в межах знайомого мовленнєвого матеріалу (за допомогою вчителя). *Розрізняє основні просторові характерис- тики переміщення (за допомогою вчителя). *Розрізняє предмети, використані на уроці (за допомогою вчителя) |
|
|
|
|
Розвиток дрібної моторики. Розвиток координації рухів кисті рук і пальців. Пальчикова гімнастика. Обводка долоні та пальців олівцем за допомогою дорослих. Розвиток навичок володіння письмовим приладдям (олівцем, ручкою). Корекція психофізичного напруження.
|
Розрізняє пальці, що використовуються при виконанні вправ (*за допомогою чи за підказкою вчителя). Виконує зчіпляння та розчіпляння вказівних пальців (*за допомогою чи наслідуючи вчителя). Здійснює торкання великим пальцем почергово всіх інших (з надавлюванням). (*за допомогою чи за показом учителя). Здійснює згинання та розгинання переплетених пальців у зап‘ястку (*за допомогою чи наслідуючи вчителя). Обводить долоню та пальці олівцем за допомогою дорослих. Елементарно володіє олівцем, ручкою, як засобом письма.
|
|
|
|
|
Обведення за трафаретом (внутрішньому і зовнішньому) і штрихування. Складання малюнка шляхом наклеювання готових форм. Розвиток просторового орієнтування на площині аркуша паперу (розташування елементів малюнка за зразком з урахуванням місця розміщення). Розвиток дрібної моторики та зорово-моторної координації. Розвиток самоконтролю діяльності (порівняння свого виробу із зразком). Розвиток просторового орієнтування на площині аркуша паперу в процесі виготовлення аплікації. |
Вміє орієнтуватися на площині аркуша паперу (розташовує елементи малюнка за зразком з урахуванням місця розміщення). Уміє на елементарному рівні (*за допомогою вчителя):
Порівнює свій виріб із зразком. Вміє виправляти помилки, діє згідно інструкцій. |
|
|
|
|
Тактильно-рухове сприйняття Визначення на дотик величини предмета (великий – маленький). Дидактична гра «Чарівний мішечок». Розвиток тактильного сприймання на основі формування перцептивних дій (умінь обстежувати предмети за формою, розміром). |
Вміє визначати на дотик предмети за величиною. Уміє співвідносити знайомі плоскі та обємні фігури. Уміє обстежувати предмети за формою, розміром. *Після кількаразового показу може показати великий – малий предмет. * З допомогою показує запропоновані дорослим предмети, тактильно обстежує їх. |
|
|
|
|
Вправи з розкачування пластиліну. Контурна аплікація з пластиліну і шматочків кольорового паперу. Розвиток умінь виконувати трудові операції за наочною опорою (показом, малюнком). |
Виконує трудові операції з розминання пластиліну, розкачування, скачування, сплющування, примазу- вання, зліплення частин. Уміє виконувати трудові операції за наочною опорою ( показом, малюнком).*Виконує за наслідуванням ( з допомогою): розминання, відривання, відрізання пластиліну (солоного тіста). *Виготовляє вироби під контролем. |
|
|
|
|
Вправи нв координацію рухів руки та очей (нанизування намиста, зав'язування вузликів). Розвиток дрібної моторики, зорово-моторної координації. |
Вміє нанизувати намисто, зав'язувати шнурки, координуючи рухи руки та очей. *Намагається виконувати завдання за наслідуванням дорослого |
|
|
|
|
Сприйняття форми, величини, кольору; конструювання предметів. Призначення предметів. Шкільні предмети та приладдя. Уявлення про розмір. Розвиток процесів пізнавальної діяльності – уяви, уваги, пам‘яті шляхом формування у школярів нових знань про призначення шкільного приладдя. |
Має уявлення про призначення приміщень та частоуживаних предметів у шкільному оточенні. Розпізнає предмети в шкільному оточенні.* Намагається користуватися шкільними приладдями за призначенням. * Може виначати великий чи малий предмет. |
|
|
|
|
Поняття: «великий – малий». «Рожева башта». Вправа: будування башти відповідно зменшенню розмірів кубів. Збагачення словникового запасу новими словами- назвами. |
Вміє візуально спів ставляти розміри предметів; будує згідно інструкції дорослого. Порівнює предмети за параметрами величини: великий – малий. * По можливості за допомогою вчителя учні повинні вміти сприймати розмір предметів шляхом накладання і прикладання: розпізнавати предмети визначеного розміру. |
|
|
|
|
Вправа «Малювання великих і маленьких фігур. Вправа «Розклади круги від найбільшого до найменшого». |
Порівнює предмети за параметрами величин: великий – малий. Вміє самостійно виконувати графічні дії. Будує серіаційні ряди (3 -4 предмета) за словесною інструкцією. * Будує серіаційні ряди за допомогою педагога. *Намагається з допомогою показати великі і маленькі фігури, дати предмет за вказівкою вчителя.
|
|
|
|
|
Поняття «довгий –короткий». «Червоні штанги». Вправа «Побудувати штанги відповідно збільшення (зменшення) їх розмірів». |
Порівнює предмети за параметрами величин: довгий-короткий. Будує серіаційні ряди. Намагається діяти з урахуванням довжини предметів. *Намагається показати довгий – короткий. *Намагається розкласти штанги від короткої до довгої.
|
|
|
|
|
Поняття «високий - низький». Вправи «Намалюй ялинку». Завдання « Стань по росту». Розвиток мовлення шляхом засвоєння слів – назв величин (високий, низький, однакові по росту). Розвиток умінь діяти з урахуванням довжини предметів.
|
Порівнює предмети за параметрами величин: високий – низький. Будує серіаційні ряди (3-4 предмета). Використовує уявлення про параметри величин (висоти) у грі. Використовує в активному словнику слова–назви величин (високий, низький, однакові по росту). *Намагається з допомогою розкласти високий - низький з допомогою показати високий – низький. *Намагається з допомогою дорослого розкласти предмети (3) від найбільшого по висоті до найменшого.
|
|
|
|
|
Поняття «товстий – тонкий». Гра на сприймання товщини на площині (на малюнках). Формування уявлень про пласкі та об‘ємні предмети. |
Порівнює предмети за параметрами величин: товстий – тонкий. Будує серіаційні ряди (3-4 предмета). Розрізняє предмети за товщиною по пам‘яті (на малюнках). Використовує знання у продуктивній діяльності та грі. Має уявлення про пласкі та об‘ємні предмети. *Намагається показати товстий – тонкий предмет. *Намагається діяти за інструкцією вчителя.
|
|
|
|
|
Формування уявлення про колір. Основні кольори (червоний, синій, жовтий, зелений). «Кольорові таблички»: знаходження пар одного кольору. Введення в активний словник слів-назв кольорів (червоний, синій, жовтий, зелений). Введення в пасивний словник: білий, чорний.
|
Вміє вибирати за назвою вивчені кольори під час ігор і в навколишньому середовищі. Використовує в активному словнику слова-назви кольорів (червоний, синій, жовтий, зелений), в пасивному словнику: білий, чорний. *Учні повинні вміти знаходити колір за еталоном, виділяти колір за назвою групувати предмети за кольором, виділяти «зайвий» предмет; діяти за інструкцією вчителя щодо вибору означеного кольору.
|
|
|
|
|
Формування поняття про форму. Виділення ознак форми. Класифікація предметів (круглі, трикутні, квадратні). "Світ навколо нас". |
Визначає форму предметів, форму деталей предметів (будинок, машина тощо). Зображує геометричні фігури на папері в клітинку (по крапках, за зразком,самостійно). Вміє вибирати за назвою предмети певної форми, класифікувати їх (круглі, трикутні, квадратні). Використовує в активному словнику назви форм, з якими познайомились. *Учні повинні вміти розпізнавати предмети означеної форми; групувати предмети за формою, вилучати «зайвий» предмет.
|
|
|
|
|
Колективна робота «Казковий палац» з використанням геометричних фігур: квадрата, круга, трикутника. Складання розповіді-казки.
|
Вміє використовувати в продуктивній діяльності та іграх знайомі геометричні фігури: квадрат, трикутник, круг. Вміє придумати невелику розповідь, колективно обіграти (при керівнній ролі дорослого). *Намагається діяти за інструкцією вчителя і при його допомозі.
|
|
|
|
|
Формування стереогностичного почуття. Геометричні тіла: куб, шар. Колективна робота: «Відгадай геометричні тіла на дотик».
|
Вміє співвідносити знайомі пласкі та об‘ємні фігури. На дотик знаходить потрібне геометричне тіло. *Намагається діяти за інструкцією вчителя і при його допомозі.
|
|
|
|
|
Зв‘язок з реальним життям: предмети в навколишньому середовищі певної форми. Формування уявлень про відмінність форм предметів навколишнього середовища. |
Вміє діяти з предметами з урахуванням їх призначення,форми, величини. Визначає зайвий предмет за формою. *За інструкцією вчителя намагається знайти і показати предмети в оточуючій дійсності, які називає чи показує вчитель. *Намагається використовувати знайдені іграшки в сюжетній грі. |
|
|
|
|
Ігри на відстані з розпізнаванням геометричних форм. Дидактична гра «Кошик з предметами». Сортування. |
Розрізняє геометричні фігури різного розміру і кольору. Визначає форму предметів на дотик, при зоровому сприйманні. Вибирає предмети за формою. Вміє співвідносити пласкі та об‘ємні фігури. Використовує форми у продуктивній діяльності та іграх. Самостійно називає вивчені форми. Вміє сортувати предмети за певними ознаками. *Виконує завдання за зразком і за допомогою вчителя. |
|
|
|
|
Розвиток зорового сприймання і зорової пам’яті Формування навичок зорового аналізу та синтеза (обстеження предметів, що складаються з 3-4 деталей, за інструкцією педагога). Розвиток уваги під час аналізу предмета. Розвиток мовлення на основі збагачення словника новими прикметниками, дієсловами. Вправи для профілактики та корекції зору
|
Вміє аналізувати (обстежувати) предмети, що складаються з 3-4 деталей. Вміє розбирати, складати предмети, що складаються з 3-4 деталей. Намагається використо- вувати в мовленні вивчені прикметники, дієслова. *Виконує завдання за зразком і за допомогою вчителя. *Намагається скласти нескладну пірамідку, іграшку з 2-3 деталей.
|
|
|
|
|
Знаходження відмінних і спільних ознак 2-х предметів різних груп. «Порівняй предмети». Розвиток мислення на основі групування спільних і відмінних ознак предметів. |
Вміє знаходити відмінні та спільні ознаки 2-х предметів різних підгрупи (одяг - меблі, овочі - фрукти). Вміє групувати предмети за спільними і відмінними ознаками. *Виконує завдання на порівняння за зразком і за допомогою вчителя.
|
|
|
|
|
Дидактична гра «Якої деталі не вистачає» (у стола-ніжки, у стільця - спинки, у відра - ручки) Дидактична гра «Що змінилося?». Розвиток вміння аналізувати зразок, порівнювати малюнки.
|
Вміє аналізувати зразок, порівнювати малюнки. Вміє визначати певні складові предметів, називає їх (колір, форму, розмір). *За допомогою вчителя розглядає зразок, показує елементи, деталі предметів, коли вчитель їх називає. *Намагається показати, якої деталі не стало.
|
|
|
|
|
Вибір кольорів за словесною інструкцією. Групування кольорів. Збагачення словника назвами вивчених кольорів. |
Вибирає за назвою вивчені кольори. Здійснює групування предметів за кольором, розміром, призначенням. Використовує в мові слова- назви вивчених кольорів. *Може показати знайомі кольори, вибрати предмет певного кольору. *За зразком підбирає предмети одного кольору. |
|
|
|
|
Сприйняття особливих властивостей предметів Розвиток дотику (температурні відчуття: холодний – гарячий - теплий), позначення словом своїх відчуттів.
|
Виконує тактильні дії з предметами. Вміє розрізняти температури: холодний- гарячий-теплий. Називає предмети та їх температурну характери- стику (холодний-гарячий- теплий). *За допомогою дорослого визначає холодний чи гарячий предмет, показує відчуття мімікою, жестами.
|
|
|
|
|
Смакові відчуття (солодкий, солоний, гіркий, кислий). Дидактична гра «Дізнайся за смаком». Позначення словом своїх відчуттів. Групування предметів за смаковими ознаками.
|
Диференціює за смаком: солодке, солоне, гірке, кисле. Вміє групувати предмети за смаком і знає назву: солодкий – солоний – гіркий – кислий. *За допомогою дорослого визначає солоне чи солодке, гірке, кисле на смак, показує відчуття мімікою, певними знаками.
|
|
|
|
|
Ознайомлення дітей з характерними запахами предметів та об’єктів живої й неживої природи (приємний - неприємний запах, відсутність запаху). Дидактична гра «Визначити за запахом».
|
Вміє визначати наявність або відсутність запаху предметів та об’єктів живої й неживої природи. Вміє вибирати предмет за запахом за допомогою або за словесною інструкцією. Реагує на запах. *За допомогою дорослого визначає предмети за запахом, показує відчуття мімікою, жестами.
|
|
|
|
|
Сприйняття поверхні: гладкий - шорсткий. Тіла, що плавають. Розвиток зорового, тактильного сприймання на основі формування перцептивних дій |
Розрізняє на дотик гладкий -шорсткий. Вміє визначити візуально поверхню предмета, охарактеризувати її (гладка– шорстка). Має уявлення про тіла, що плавають. *За допомогою дорослого після багаторазового показу намагається визначати, яка поверхня: гладка чи шорстка. |
|
|
|
|
Розвиток слухового сприймання і слухової пам’яті Розвиток слухового сприймання. Диференціація «голосний – тихий». Матеріал «Шумові коробочки». |
Розрізняє голосне та тихе звучання. Визначає словом силу звучання. Сприймає на слух, розпізнає вивчені голосні та приголосні звуки ізольовано,у різних складах, словах. Вимовляє звуки голосно, тихо, голосом звичайної сили (*під контролем учителя). *Виконує завдання на визначення сили звуку по аналогії за допомогою шумових коробочок.
|
|
|
|
|
Виділення і розрізнення звуків навколишнього середовища. Ознайомлення з побутовими шумами і з шумами природи. Дидактична гра «Дізнайся на слух»
|
Сприймає і виділяє звукові подразники. Диференціює побутові звуки і звуки навколиш- нього середовища. Визначає на слух, що звучить. *Виконує завдання на визначення сили звуку по аналогії за допомогою вчителя.
|
|
|
|
|
Розрізнення музичних звуків і звуків навколишнього середовища (шелест листя, скрип снігу, шум шин). |
Має уявлення про музичні інструменти. Диференціює музичні звуки і звуки навколиш- нього середовища. Вміє відтворити почуте. *Намагається з допомогою розрізнити джерело звуку. *Виконує завдання на визначення сили звуку по аналогії за допомогою дорослого. |
|
|
|
|
Сприйняття простору Знаходження, показ і по можливості називання основних частин тіла та обличчя на ляльці, м'якій іграшці (різного розміру). Орієнтування на власному тілі (права/ліва / рука/нога, права/ліва частина тіла). Розвиток спостережливості, аналізу, узагальнення, порівняння, пізнавальної активності шляхом формування уявлень про схему власного тіла. Збагачення словникового запасу назвами частин тіла та обличчя.
|
Вміє виділяти себе в просторі ( стою справа від…, зліва від мене знаходиться…) Називає частини обличчя: голова, обличчя, щоки, очі, вуха, рот, ніс. Показує їх на собі, ляльці, м'якій іграшці. Самостійно орієнтується на власному тілі: показує тіла, праву/ліву половини тіла. *Намагається показати частини тіла та обличчя.
|
|
|
|
|
Орієнтування в приміщенні (класна кімната). Визначення розташування предметів у приміщенні. Формування зорового, кінестетичного та тактильно-вібрацйного контролю при виконанні рухової дії. Розвиток просторово-часової орієнтації, точності відтворення просторових, часових параметрів рухів. |
Намагається візуально контролювати себе при виконанні рухових дій. Намагається з точністю відтворити просторові, часові параметри рухів (за інструкцією та показом). Показує та називає, де розташований той чи інший предмет в приміщенні. *Намагається за допомогою вчителя орієнтуватися у приміщенні; рухати предмети у заданому напрямку (вперед – назад, перед собою – за спину). |
|
|
|
|
Сприйняття часу Впізнавання і по можливості називання найпростіших явищ погоди (холодно, тепло, йде дощ, йде сніг). Зображення відповідних явищ природи за допомогою імітаційних дій. Розвиток наочно-дійового та наочно-образного мислення шляхом сприймання, обстеження, аналізу погодних явищ.
|
Використовує в активному словнику відповідну лексику (тепло, холодно, ясно, хмарно, сніг, лід, дощ, вітер тощо). Розрізняє і називає погодні явища різних пір року (сніг, лід, сонце світить, та не гріє, відліт птахів, жовтіє листя, спека, тощо). *Виконує завдання по аналогії за допомогою вчителя. За допомогою імітацій- них дій показує відповідні явища природи.
|
|
|
|
|
Пори року. Подорож у казку. 12 місяців. Зміна пори року. Частини доби (ранок, день, вечір, ніч). Формування уявлення про взаємозв‘язок частин доби з діяльністю людини (в день діти грають, навчаються, вночі – сплять). |
За допомогою вчителя пояснює: залежність змін у живій природі від погодних явищ. За малюнками визначає послідовність і називає частини доби (ранок, день, вечір, ніч). Може встановити взаємозв‘язок частин доби з діяльністю людини (в день діти грають, навчаються, вночі – сплять). *Має уявлення про діяльність людини протягом дня (зранку – прокидаються, снідають, ідуть в школу, дорослі на роботу, увечері – вертаються додому, вечеряють і т. д.). *Впізнає та називає (показує) за малюнками різні пори року. |
|
Досягнення учнів на кінець корекції:
- розрізняє основні просторові характеристики рухової дії; основні частини тіла, задіяні при виконанні вправи (за допомогою вчителя);
- вміє узгоджувати рухи різних частин тіла;
- виконує певні дії та рухи за інструкцією педагога;
- розрізняє пальці, що використовуються при виконанні вправ;
- виконує зчіпляння та розчіпляння вказівних пальців;
- здійснює згинання та розгинання переплетених пальців у зап‘ястку;
- обводить долоню та пальці олівцем за допомогою дорослих;
- елементарно володіє олівцем, ручкою, як засобом письма;
- вміє орієнтуватися на площині аркуша паперу (розташовує елементи малюнка за зразком з урахуванням місця розміщення);
- уміє: проводити по контуру прямі, хвилясті, замкнуті лінії;
- користуватися трафаретами, шаблонами, опорними точками під час малювання;
- відтворювати зображення простих предметів за поетапним зразком;
- розфарбовувати зображення, намагаючись дотримувати контури окремих елементів;
- вміє визначати на дотик предмети за величиною;
- уміє співвідносити знайомі плоскі та об‘ємні фігури;
- уміє обстежувати предмети за формою, розміром;
- виконує трудові операції з розминання пластиліну, розкачування, скачування, сплющування, примазування, зліплення частин;
- вміє нанизувати намисто, зав'язувати шнурки, координуючи рухи руки та очей;
- має уявлення про призначення приміщень та частоуживаних предметів у шкільному оточенні;
- вміє візуально співставляти розміри предметів;
- порівнює предмети за параметрами величин: великий – малий, довгий-короткий, високий – низький, товстий – тонкий;
- вміє самостійно виконувати графічні дії;
- будує серіаційні ряди (3-4 предмета) за словесною інструкцією;
- вміє вибирати за назвою вивчені кольори під час ігор і в навколишньому середовищі;
- визначає форму предметів, форму деталей предметів;
- зображує геометричні фігури на папері в клітинку (по крапках, за зразком, самостійно);
- вміє вибирати за назвою предмети певної форми, класифікувати їх (круглі, трикутні, квадратні);
- вміє придумати невелику розповідь, колективно обіграти (при керівнній ролі дорослого);
- на дотик знаходить потрібне геометричне тіло;
- вміє діяти з предметами з урахуванням їх призначення, форми, величини;
- визначає зайвий предмет за формою;
- розрізняє геометричні фігури різного розміру і кольору;
- визначає форму предметів на дотик, при зоровому сприйманні;
- вміє аналізувати (обстежувати), розбирати, складати предмети, що складаються з 3-4 деталей;
- вміє знаходити відмінні та спільні ознаки 2-х предметів різних підгрупи (одяг - меблі, овочі - фрукти);
- вміє групувати предмети за спільними і відмінними ознаками;
- здійснює групування предметів за кольором, розміром, призначенням;
- вміє розрізняти температури: холодний-гарячий-теплий;
- диференціює за смаком: солодке, солоне, гірке, кисле;
- вміє визначати наявність або відсутність запаху предметів та об’єктів живої й неживої природи;
- розрізняє на дотик гладкий – шорсткий;
- сприймає на слух, розпізнає вивчені голосні та приголосні звуки ізольовано, у різних складах, словах;
- сприймає і виділяє звукові подразники;
- диференціює музичні звуки і звуки навколишнього середовища;
- вміє виділяти себе в просторі ( стою справа від…, зліва від мене знаходиться…);
- називає частини обличчя: голова, обличчя, щоки, очі, вуха, рот, ніс;
- розрізняє і називає погодні явища різних пір року;
- за малюнками визначає послідовність і називає частини доби (ранок, день, вечір,
ніч);
*Орієнтовні вимоги до стану сформованості життєвої компетентності учнів на кінець року:
- виконує різні види ходьби та бігу (за допомогою учителя);
- виконує котіння великого м‘яча у заданому напрямку (за допомогою вчителя);
- виконує присідання та вставання (за допомогою вчителя);
- розрізняє предмети, використані на уроці (за допомогою вчителя);
- за допомогою чи наслідуючи вчителя виконує зчіпляння та розчіпляння вказівних пальців;
- за допомогою чи наслідуючи вчителя здійснює згинання та розгинання переплетених пальців у зап‘ястку;
- за допомогою вчителя намагається проводити по контуру прямі лінії; користуватися трафаретами, шаблонами, розфарбовувати зображення;
- після кількаразового показу може показати великий – малий предмети;
- з допомогою показує запропоновані дорослим предмети, тактильно обстежує їх;
- виконує за наслідуванням (з допомогою): розминання, відривання, відрізання пластиліну (солоного тіста);
- намагається користуватися шкільним приладдям за призначенням;
- може визначити великий чи малий предмет;
- по можливості за допомогою вчителя учні повинні вміти сприймати розмір предметів шляхом накладання і прикладання; розпізнавати предмети визначеного розміру;
- будує серіаційні ряди за допомогою педагога;
- намагається розкласти штанги від короткої до довгої;
- намагається розкласти предмети (3) від найбільшого по висоті до найменшого;
- намагається показати товстий – тонкий предмет;
- вміє знаходити колір за еталоном, виділяє колір за назвою; групує предмети за кольором, виділяє «зайвий» предмет;
- за інструкцією вчителя намагається знайти і показати предмети в оточуючій дійсності, які називає чи показує вчитель;
- намагається скласти нескладну пірамідку, іграшку з 2-3 деталей;
- виконує завдання на порівняння за зразком і за допомогою вчителя;
- за допомогою вчителя розглядає зразок, показує елементи, деталі предметів, які вчитель називає;
- намагається показати, якої деталі не стало;
- може показати знайомі кольори, вибрати предмет певного кольору;
- за зразком підбирає предмети одного кольору;
- за допомогою дорослого визначає холодний чи гарячий предмет, показує відчуття мімікою, жестами;
- за допомогою дорослого визначає солоне чи солодке, гірке, кисле на смак, показує відчуття мімікою, певними знаками;
- за допомогою дорослого визначає предмети за запахом, показує відчуття мімікою, жестами;
- за допомогою дорослого після багаторазового показу намагається визначати, яка поверхня: гладка чи шорстка;
- під контролем учителя вимовляє звуки голосно, тихо, голосом звичайної сили;
- намагається показати частини тіла та обличчя;
- намагається за допомогою вчителя орієнтуватися у приміщенні; рухати предмети у заданому напрямку (вперед – назад, перед собою – за спину);
- за допомогою імітаційних дій показує відповідні явища природи;
- має уявлення про діяльність людини на протязі дня (зранку – прокидаються, снідають, ідуть в школу, дорослі на роботу, увечері – повертаються додому, вечеряють і т. д.);
- впізнає та називає (показує) за малюнками різні пори року.
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку