Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках читання. Дидактичні вправи на уроках читання

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

 

2015 рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 В методичній розробці висвітлено проблемне питання  «Розвиток  творчих  здібностей  молодших  школярів  на  уроках  читання», а також дидактичні  вправи  з даної проблеми.

 Нині  суспільству  вкрай  потрібні  творчі люди  не  лише  з  розвиненим  інтелектом, а  й  з  високим  рівнем  культури  та  духовності, здатні  до  саморозвитку, до  перетворення  власного  життя  та  життя  країни  на  краще. І  саме  в  питанні  розвитку  творчих  здібностей   школярів, на  мою  думку, розкривається  проблема  літературно-творчого  розвитку  учнів, формування  їх  емоційно-ціннісного  ставлення  до  світу  і  набуває  особливої  актуальності.

 

 

 

 

 

 

 

 

                 Сучасна школа має дати кожній дитині основу для творчого розвитку й підготувати її до самостій­ного життя.

   Актуальними нині є дослідження таких засобів ак­тивізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співпраці й навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи. Навчання, орієнтоване лише на мотиви обов'язку, стає для мо­лодших школярів одноманітним, регламентованим.

   Пошук нової системи спілкування та співпраці з учнями, альтернативної структури уроків, яка від­повідала б особливостям інтегрованих курсів, а також поєднувала індивідуальні, групові та фронтальні види роботи й задовольняла потреби дітей, зумовив вибір теми досвіду «Розвиток творчих здібностей молодших школярів на  уроках  читання». Ідея досвіду — виховання творчої особис­тості, вільної і щасливої.

   Для успішного творчого розвитку учнів потрібні свобода думок, фантазія, інтуїція, допитливість, по­шук істини в ході дискусії, створення нового образу, цілісне відтворення, інтерпретація, аналіз, синтез, під­тримка та визнання, самореалізація, довіра.

   Розглянемо, за допомогою яких шляхів і техноло­гій реалізується провідна педагогічна ідея та як про­поновані інновації покращують організацію навчаль­но-виховного процесу.

  Перший крок — створення достатньо комфортної атмосфери у класі, за якої б учні відчували розуміння, забували про страх, набували впевненості, необхідної для вільного самовиявлення.

  Другий крок — безпосереднє спілкування з природою. З цією метою в програму 1-го класу шестирічок введено серію інтегрованих та ігрових уроків «Навчаємося читати в русі», що проводяться на свіжому повітрі. Під час таких уроків діти не лише навча­ються читати, а й спостерігають за природою; «розмов­ляють» із деревцем, хмаринкою тощо; вчаться бачити прекрасне навколо себе; намагаються висловити своє захоплення словами, малюнками; стають активними захисниками навколишнього середовища. Самореалі­зація є головною рушійною силою формування твор­чого мислення особистості, джерелом упевненості й самостійності.

   Використання під час уроків стратегії «вільного письма», що спонукає до творчого викладу думок, неординарного мислення, вчить виробляти самостій­ні судження, дає змогу без застережень висловлюва­ти власні думки, як результат — народження «автор­ського голосу».

   Цікавим видом роботи є письмо та малювання но­гами, що сприяє не лише оздоровленню організму, виробленню координації рухів, а й поєднанню розу­мового навантаження з фізичним. Водночас відбува­ється урізноманітнення способів і методів навчання з урахуванням вікових та індивідуальних особливос­тей учнів. Діти за допомогою ніг створюють довільні малюнки-образи. Після цього гуртом розглядають на­мальоване, намагаючись пов'язати між собою усі ма­люнки за допомогою колективного оповідання.

   Щодо результативності роботи, то слід зазначити, що учні почали легко й вільно висловлюватися, ана­лізувати, аргументувати думки; навчилися складати змістовні тексти, писати гарні твори; вивчають і засво­юють матеріал (навіть складний для розуміння) одразу на уроці; отримують ґрунтовніші знання, адже здобу­вають їх самі; перестали сумніватися, почали творчо розкриватися, на все дивляться по-іншому: глибше, впевненіше, оптимістичніше                            Отже, там, де атмосфера у класі дає змогу ви­знати більш ніж одну правильну відповідь, робота ґрунтується на інтелектуальній допитливості, до­слідницькій діяльності, а не на запам'ятовуванні та зубрінні, де навіть пасивні учні висловлюють та обґрунтовують власні цікаві думки, де є безпосеред­нє спілкування з природою, народжується творча думка. В очах дітей загорається вогник цікавості, радості, надії. Це і є головною метою роботи кож­ного творчого вчителя                                                       

Як же розвивати творчі можливості?

 Важливим  завданням  ефективного  розвитку  творчих  можливостей  є створення необхідних умов для їх розвитку.

         Розвитку  творчої  особистості  сприяють  продуктивні  види діяльності. Так, наприклад, досить результативною є  робота зі складання віршів. Діти створюють свої перші вірші на уроках читання, під час живопису ілюструють їх, а на уроках праці оформлюють окремою книжечкою.

          Складання  вірша  як в усній,  так і в письмовій формі потребує тривалої та цілеспрямованої підготовки. Літературні спроби школярів у написанні віршів – це один з найефективніших  засобів розвитку інтелектуальної та емоційної сфери, внутрішнього світу кожного учня.

          Гра  -  природний  для дитини вид діяльності. Вияв творчості в грі  дозволяє учню глибше зрозуміти навколишній світ. Гра охоплює всі грані особистості учня, вона потребує  активної роботи думки і трудових умінь, багата емоціями і щирими почуттями. Для дітей гра - це саме життя, відкриття світу, в якому вона вчиться жити, пізнання добра і зла, самого себе.

          Свого часу Василь Сухомлинський нагадував, що «гра - животворне джерело дитячого мислення». Учений надавав великого значення роботі над словом, адже дитяча думка розвивається в точному, виразному, емоційно-образному слові.

          Розвиток  емоційної  сфери  дітей  має відбуватися шляхом поступового розширення кола естетичних почуттів. Учні разом з учителем визначають основні настрої, в яких може перебувати людина, тварина, рослина.

          Розвиток умінь користуватися виражальними засобами слова для точної передачі думки  повинен відбуватися паралельно із збагаченням і розширенням словникового запасу школярів.

          Навчання добору слів – найбільш важка частина роботи  зі збагаченням дитячого словника. Навчити дітей користуватись механізмом добору слів можна за допомогою спеціальних лексико-стилістичних вправ.

          Наприклад,  у  першому класі починаємо з гри «Схожі хвости». Учитель пропонує слова , а учні добирають до них схожі за звучанням.

          Мишка - кішка, книжка, доріжка…

          Пташка - ромашка, комашка…

          Їжачок - павучок, кожушок…

          Після закінчення гри вчитель знайомить з римою.

          Рима - співзвучність закінчень слів у рядках вірша, яка охоплює останній наголошений голосний і наступні за ним звуки.

          Далі можна запропонувати таку гру, де діти хором закінчують вірш і називають пару слів у риму.

          Я руда, низького росту,

          Хитра я і довгохвоста.

          Вовку - братику - сестриця,

          А зовуть мене - (лисиця).

          З часом гру можна ускладнити - спробувати скласти два римовані  рядки. Наприклад, вчитель дає пари слів у риму:

 Рак - мак , читати - розв’язати.

 А учні складають рядки:

          Виліз з нори рак,

          Щоб посіяти мак.

          Книга вчить читати

          І задачки розв’язати.

          Створення  віршованих рядків -  це один  із засобів пробудження в учнів пізнавального інтересу, розвитку їхнього мовлення.

          Ефективний прийом, який підвищує  художній рівень створюваного вірша, -   це його ілюстрування. Ілюстрації конкретизують образи вірша, роблять зміст більш наочним.

          Так малювання після прослуховування вірша, підбір репродукцій відповідних  картин і музичних уривків та інші види творчої діяльності пробуджують, зміцнюють, тренують естетичні почуття дітей.

          Пам’ятаючи слова А.С.Макаренка про те, що «цікава гра схожа на ці каву роботу», потрібно навчитися вміло використовувати гру на уроці.

          В ігровому тексті «Три слова» слід запропонувати дитині три слова і  дати завдання якомога швидше  написати найбільшу кількість фраз так, щоб до їх складу входили всі три слова, а разом вони складали б зв’язне висловлювання.

          Слова для роботи:

          палац                         бабуся                         акробат

          розбійник                 дзеркало                     кошеня

          пиріг                           озеро                           ліжко

         Чим  більше  фраз  складе  дитина,  тим  краще  розвинена  в   неї   уява.

          Вправа «Конструювання фраз» сприяє розвиткові навичок творчого конструювання  образів фантазії за обов’язкової наявності (критичного) мислення. Дитині пропонується  з’єднати наступні пари слів за допомогою прийменника або запитань відмінків.

          Слова для роботи:

                    Пиріг – капуста

                    Палац – океан

                    Літати – людина

                    Вітер – черевик

                    Пригода – комаха

                    Бабуся – горе

                    Сир – лисиця

                    Слон – космос

          Наприклад: пиріг з капустою, палац біля океану.

          Тест «Встановлення зв’зків» використовується як для розвитку уяви, так і для розвитку словесно-логічного мислення. Вміння правильно встановлювати зв’язки слів у реченні є дуже важливою передумовою успішного навчання.

          Пропонується ряд запитань, що  починаються зі слів «Що трапиться…»

 Завдання дитини – дати найбільш повні та оригінальні відповіді на поставлені питання.

          Приблизний перелік запитань:

          Що трапиться, коли всі тварини почнуть говорити мовою людей?

          Що трапиться, якщо всі гори раптом перетворяться на цукрові?

          Що трапиться, якщо у тебе виростуть крила?

          Що трапиться, якщо оживуть всі казкові гори?

          Що трапиться, якщо люди зможуть читати думки один одного?

          Вправу «Біном» уперше для розвитку уяви дітей використав у своїй шкільній практиці Дж. Родарі. У цій вправі яскраво виявляються творчі можливості дитини, тому її можна успішно використовувати для розвитку не тільки фантазії, а й абстрактного творчого мислення.

          Учням необхідно згадати й записати на аркуші два стовпчики з чотирьох  слів. Можна написати  назви будь-яких предметів та явищ, імена людей та клички тварин.

          Наступний етап. Для кожної з чотирьох пар слів (по одному з обох стовпчиків) необхідно дібрати якомога більше асоціативних образів, що вони викликають.

          Наприклад, якщо дібрані слова кошеня, лампочка, то асоціації  можуть  бути такими:

 кошеня грається під лампочкою;

 кошеня тепле, як лампочка;

 очі у кошеняти горять, як лампочка;

 форма голови кошеняти нагадує лампочку і т. д.

 Перемагає той, хто найбільше добере асоціацій до всіх пар слів.

          Отже, ігрові моменти на уроках сприяють розвиткові уяви, фантазії, асоціативного мислення, таким  чином формуючи особистість, здатну до інтелектуальної роботи.

          Не можна не згадати і про інсценізацію. Адже інсценування стимулює творчу  активність дітей, активізує їхню уяву, вчить долати зовнішні і внутрішні страхи. Творчий ґатунок ігрової діяльності виявляється в тому, що дитина перевтілюється в того, кого вона зображує, і що, вірячи в правду гри, створює особливе ігрове життя й щиро радіє і засмучується під час гри. Активний інтерес до явищ життя, людей, тварин, потреба в суспільно значущій діяльності дитина задовольняє через ігрові дії. При цьому активно йде формування,  розвиток та збагачення мовленнєвих навичок.

          Під час інсценування казок слід спонукати учнів репліки героїв промовляти інтонаційно виразно, вчитися передавати голосом інтонаційні відтінки: радість, сум, здивування.

          В практиці я використовую такі види роботи, спрямовані на формування комунікативно-мовленнєвих умінь:

          -  висловлювання «ланцюжком» або «Естафета»;

          - створення ситуацій для спілкування в парах з метою одержання інформації  або «Інтерв’ю».

           -  інсценізація прослуханих або колективно складених казок або «Радіотеатр»;

      - розігрування мовленнєвих  ситуацій, складених на основі ситуативних малюнків (з яких зрозуміло, про що можуть говорити герої);

     -  «Подивись, уяви, озвуч»,«Створи живий малюнок»;

     - розігрування уявних  мовленнєвих ситуацій або «Слухай, говори, грай»;

    -  проведення рольових ігор або «Відеокліп».

          Здатність до творчого мислення формується та розвивається протягом усього життя людини, але найефективніше та найбурхливіше – у дитячому віці. Розвинути, виховати в дітей творче мислення – завдання кожного педагога. Він, впроваджуючи нові, нестандартні методи навчання, сіє в дитячі серця елементи творчості, а в результаті – отримує розумних, талановитих учнів, які люблять навчатися, прагнуть нових знань, здібні до творчого мислення, творчої діяльності. Тут особливу увагу потрібно звернути на наступні моменти.

          Організовувати спостереження. Молодші школярі «дивляться», але не «бачать». Потрібно акцентувати увагу дітей на суттєвому, новому, тому, що робить  роботу оригінальною.

          Учимося  бачити, чути, розуміти навколишній світ.

          Стимулювати творчу уяву. Діти 6 – 9 років яскраво сприймають світ, але для  них характерна особлива емоційність уяви. Потрібно допомогти зрозуміти побачене, почуте.

          Підтримувати позитивні емоції. Відомо, що діти молодшого шкільного віку  дуже цінують думку дорослих, радіють власним і чужим успіхам. Тому завдання педагога – дозволити отримати задоволення від власних досягнень, від власної творчої праці.

          Розвивати потребу творчості. Створити потребу престижності творчого процесу. Варто використати притаманну дітям цього віку імпульсивність та сприяти її на творчість: запропонувати придумати риму, загадку, казку, самостійно віднайти що-небудь цікаве в природі, допомогти знайти зв’язки та відношення між явищами та предметами й тим самим закласти основи творчого мислення.

          Виховувати вольові риси характеру. У творчому процесі важливу роль відіграють такі  риси характеру, як: самостійність, сміливість, рішучість, цілеспрямованість.

          Дбати про те, щоб будь-який вид діяльності містив елементи творчості. Для того, щоб здатність до творчого мислення не залишалася лише в пасивному  стані, щоб отримати певні результати, потрібен постійний стимул, двигун, котрий буде активізувати творчість. Таким двигуном можуть стати гуртки, конкурси, олімпіади, змагання.

          Виховувати успіхом. Не зловживати докорами, зауваженнями, двійками, а навпаки – підтримувати невстигаючого, хвалити за кожний, навіть незначний крок уперед.

          Розвиток творчих  можливостей у кожного школяра потребує від учителя  застосування на уроці творчих завдань, що складають систему, яка дасть можливість урізноманітнити творчу діяльність учнів і забезпечити перехід  від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.

          Кожен учитель повинен пам’ятати, що творчі завдання забезпечують  швидке набуття знань та вмінь, закріплення й застосування їх на практиці. А це означає, що для розвитку творчих можливостей велике значення  мають пізнавальні  процеси: пам’ять, увага, уява, фантазія. Саме ці якості - основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей.

        Отже, сьогодні на уроках у початкових класах пріоритетною є розвивальна функція навчання, самостійність та нестандартність думки. Тому саме творчі завдання підвищують пізнавальну активність учня – актуальну проблему, яку має розв’язати кожний вчитель, який працює над побудовою навчально-виховного процесу на основі особистісно орієнтованого підходу до молодшого школяра. Пізнавальна активність є неможливою без сформованості розумових дій, що є основою розвитку мислення – однієї з найголовніших умов загального розумового розвитку учнів. При цьому різні види завдань та вправ дадуть учням змогу вибірково підходити до об’єктів пізнання (вибирати те, що потрібно зараз), виявляти самостійність і творчість, наполегливість у навчанні. А для вчителя – це одна з можливостей розвивати пізнавальну активність та пізнавальний інтерес у молодших школярів, бо такий спосіб вивчення програмного матеріалу захоплює не лише інтелектуальну сферу дітей, а й емоційну, підвищує рівень мотивації навчальної діяльності, суспільний зміст учіння, культуру розумової праці; допомагає виявити можливості стійкої пізнавальної активності школярів на уроках.

АЛГОРИТМ

«ТЕХНОЛОГІЇ ЧИТАННЯ»

Пам'ятка 1

Як налаштовуватися на читання книжки

Узявши в руки книжку:

а) прочитай заголовок;

б) прочитай прізвище автора;

в) прочитай, де й коли видана книжка;

г) прочитай, для якого віку читачів призначена  книжка;

ґ)     прочитай анотацію, зміст, передмову (якщо вони є);

д)     розглянь ілюстрації, подивися, хто художник;

є)      поміркуй, про що і про кого може йтися в  книжці.

Пам'ятка 2

Заповіді читача для самостійної роботи з книжкою

1.  Подумай, чи знаєш ти інші твори цього автора?

2.  Прочитай передмову, розглянь ілюстрації та ви­ріши, про який час оповість книга, про що вона?

3.  Опановуй «товсту» книгу частинами.

4. Читаючи, звертай увагу, де і з ким відбуваються описані події. Спробуй уявити собі і конкретну си­туацію, і героїв.

5. Виділяй усе незрозуміле, формулюй запитання і намагайся знайти на них відповідь самостійно, звер­таючись до ілюстрацій або довідників.

6. Закриваючи книжку, ще раз подумай над усім змістом, віднови в пам'яті головні події сюжету, об­рази персонажів і спробуй визначити, чим сподоба­лася тобі книжка, а чим ні.  

Пам'ятка 3

Осмислення прочитаного

Ти прочитав книгу. Після цього:

1.  Познач слова, значення яких тобі невідоме.

2.  Яка основна думка книжки (що хотів сказати автор)?

3.  Чого вчить цей твір?

4.  Склади план (3-й- клас).

5.  Підготуй переказ.

6.  Чи охоче ти читав цю книгу? Чому?

7.  Назви дійових осіб (1-й клас).

8.  Що ти дізнався про героїв прочитаного твору (2-й клас)?

9.  Чи хотілося б тобі прочитати інші твори цього автора (3-й клас) 

Пам'ятка 4

Учися правильно читати

1.  Стеж за словами в рядку, не переставляй їх.

2.  Намагайся зрозуміти те, про що читаєш.

3.  Під час читання будь уважним до кожного слова.

4. Старайся при читанні подумки не шепотіти   й не ворушити губами.           

Пам'ятка 5

Учися читати виразно

1.  Пам'ятай: не можна прочитати виразно, якщо не розумієш змісту.

2.  Спробуй уявити собі те, про що читаєш.

3.  Визнач своє та авторське ставлення до подій, персонажів, спробуй під час читання передати його інтонацією, виділяй голосом важливе.

4.  Визнач основне завдання читання (що ти хо­чеш передати).

5.  Читай, чітко вимовляючи слова, дотримуйся пауз у кінці речень, між абзацами й частинами тексту.

 

 Такі  заняття  проходять цікаво, продуктивно, знімають  закомплексованість  в учнів  з  різним  рівнем  навчальних  досягнень. Головне, що  настає  розвиток  творчих  здібностей  учнів, пізнавальних  інтересів, значно  зростає  ефективність  уроків  читання, у  дітей  виникає  бажання  читати  різну  літературу  свідомо, швидко  і  правильно.

 

 

 

Список використаних джерел

 

 

 1. Розвиток  творчих  здібностей  молодших  школярів  // Початкова освіта. – 2009.  –  № 5 – 7.

 2. Інноваційні технології навчання в початковій школі / Авт. – упоряд.

     В. П. Телячук,   О. В. Лесіна. – Х.: Основа; Тріада +, 2007. – 240 с.

3. Нетрадиційні уроки в початковій школі. 2 клас / Уклад.: Л. І. Нечволод. –   Х.:Торсінг плюс, 2007. – 128 с.

 5. Пометун О. Інтерактивні методи та системи навчання.  — К.: Шк. світ, 2007.—112 с.

 6. Програми для  загальноосвітніх  навчальних  закладів із  навчанням  українською  мовою 1 – 4 класи.

8. Дидактичні  вправи  на  уроках  читання/ http://www.yrok.net.ua