Степанівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Степанівської селищної ради
Сумського району Сумської області
Розвиток творчих
здібностей учнів
на уроках
математики
Якщо учень в школі не навчиться сам нічого творити, то і в житті він буде тільки наслідувати, копіювати
Л.Толстой
Сьогодні суспільство потребує розвинених особистостей . Математичні знання , уявлення про роль математики в сучасному світі стали необхідними компонентами загальної культури .Ніщо так не розвиває мислення учнів , як евристичні задачі ; саме ці розвивають інтуїцію ; дають учням змогу проявити себе, дають їм так зване « чуття переможності», що й сприяє їй подальшій зацікавленості у вивченні математики .
Всі ці та деякі методи розв’язування задач розглядається під час вивчення різних тем , проведення самостійних робіт за направляючої і ведучої ролі вчителя .
Сучасний учитель має бути не лише одним із джерел знань , а й менеджером освітнього процесу . Він повинен навчити учнів здобувати знання , застосовувати їх на практиці, а також працювати над тим, щоб визначенні у державному стандарті освітні компетентності стали надбанням кожного учня, основою для формування особистісних переконань . Системи цінностей учнів постійно змінюється завдання вчителя зробити так, щоб необхідні суспільству й особистості цінності стали надбанням кожного учня .
У сучасні програми з математики інтегровані наскрізні лінії , які спрямовані на формування в учнів ключових компетентностей . Цікавим для учнів є завдання, де за поданим текстом учень має скласти задачу . Такі завдання можна пропонувати учням , що встигають на уроці розв’язувати вправи швидше за інших . Додаткове завдання учнів подається у вигляді повного тексту . За декілька хвилин він має його прочитати , скласти задачу та розв’язати її . Самостійну роботу оцінювати за 12-ти бальною шкалою, оскільки це творча робота . Ці роботи можна використовувати на уроках і показних заходах або для власних збірників задач з математики .
Математика- предмет, у процесі вивчення якого виховується культура мислення людини . Кожний учитель мріє мати учнів, які вміють думати . Логічне мислення – необхідна умова оволодіння знаннями . На жаль , школярі рідко намагаються думати . Нині в школі існує звичка робити все швидше за всіх ; хто зробив швидше і підняв руку, той і «герой» дня . Якщо будеш думати тебе випередять інші . Маючи великий обсяг програмового матеріалу і невелику кількість годин, учитель повинен виконати заплановану роботу , отже, затримуватися не можна, думати – ніколи. Одну задачу розв’язали переходимо до іншої . Учень вимушений розв’язувати задачі лише за зразком і подібністю до попередньої задачі. А результати такого ставлення до навчання не можуть бути якісними . Завдання вчителя математики навчати школярів думати, узагальнювати, аналізувати, розглядати різні варіанти розв’язання, будувати контр приклади, складати власні задачі – не лише аналогічні до розв’язаних, але й такі, що випливають із означень, формул, теорем. Доцільніше розглянути кілька способів розв’язання однієї задачі, ніж швидко розв’язати три, чотири, подібні одна до одної, задачі . Необхідно систематично озброювати учнів методами проведення доведеннь .
Перебудова освіти орієнтує діяльність школи на формування в учнів творчого мислення , інтересу до навчання, мотивації учіння . Це вимагає вдосконалювати формули і методи навчання .
Сьогоднішнім учням жити і працювати в суспільстві інформаційних технологій . Тому саме суспільству необхідні суспільству необхідні спеціалісти, які б уміли аналізувати різні проблеми, встановлювати зв’язки, виявляти протиріччя, вміти знаходити шляхи їх вирішення, прогнозувати можливі варіанти розвитку таких рішень . Саме така особистість готова до різних змін у технологіях, творчого застосування набутих знань у нових умовах .
Важливо, щоб одержані в школі знання діти вміли використовувати в повсякденному житті. Для цього на уроках математики доцільно запропонувати задачі практичного змісту, для розв’язування яких використовуються певні математичні факти . Наводимо деякі задачі, які можна запропонувати учням 5-9-х класів . Розв’язання цих задач можна перетворити у творчий експеримент, який сприяє формуванню в учнів конструктивних умінь .
1.Чи можна відпустити зі складу 140 кг цвяхів, не розкриваючи жодного ящика, якщо в ящики цвяхи упаковані по 16 кг,17 кг і 40 кг?
2.Як швидко відлічити 75 конвертів продавцю кіоску , якщо в пачки складено по 100 штук?
3. 5 яблук порівну розділили між шістьма дівчатками так, щоб жодне яблуко не довелось розрізати на 6 частин?
Відповідь: (1/2 + 1/3) x 6= 5
4.Кусок 8 м тканини. Треба відрізати кусок 5 м , якщо під рукою немає вимірювальних приладів .
5.Як за допомогою перегинання знайти центр круга, який вирізано з паперу?
6.Скільки прямокутників зображено на малюнку?
7.Поділити 7 булок між 12-ма чоловіками порівну, не розрізаючи булки на 12 рівних частин .
Розв’язання
Візьмемо спочатку 3 булки, розрізавши кожну на 4 частини, дістанемо 12 рівних частин. Кожний чоловік матиме по одній четвертій булки . Тепер візьмемо, 4 булки і розріжемо кожну з них на 3 частини . Дістанемо 12 частин . Кожний отримає по одній третій булки . Отже, маємо 1/3+1/4 = 7/12 булки.
Найважливіше завдання, яке стоїть перед нами вчителями математики – наблизити викладання предмета до потреб практики, досягти дієвості математичних знань учнів, забезпечити такий характер і рівень умінь і навичок щоб вони дали випускникам школи можливість безпосередньо включатися в побутову і суспільну виробничу діяльність . Використовуємо будь-яку нагоду для розкриття багатогранних застосувань навчального матеріалу .
Після пояснення нового матеріалу доцільно поставити запитання, розв’язати задачі, щоб відповіді на них показали учням практичну цінність вивченого теоретичного матеріалу .
Саме розв’язування задач практичного змісту розширить кругозір учнів, полегшить розуміння суті методу математичного моделювання . Так як теорія, позбавлена хоча б елементарних практичних застосувань, засвоюється лише формально, то прикладні вправи допомагають учням глибше зрозуміти абстрактний теоретичний матеріал.
Враховуються індивідуальні особливості учнів, рівень їх підготовки і мету уроку вибираючи форми і методи розкриття прикладної спрямованості курсу математики у 5-6-их класах.
Початок третього тисячоліття характеризується глобалізацією суспільного розвитку, переходом людства від індустріальних до науково-інформаційних технологій, високих економіко-технологічних укладів, які значною мірою базуються на освітньо інтелектуальному потенціалі населення.
Ми переживаємо сьогодні новий виток розвитку української освіти . Перед сучасною освітою постає завдання особистість здатну на життєтворчу діяльність . Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості, буде ставити перед собою завдання самовдосконалення і саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності.
Вчителям математики свою освітню діяльність старатися організувати таким чином, щоб не тільки дати учням певну кількість знань, умінь і навичок, але й сформувати життєву компетентність.
Компетентність – спеціально сконструйовані набори знань, умінь, навичок і ставлень, що їх набувають у процесі навчання . Треба не звужувати життя до уроку, урок розширювати до життя . Втіленням цього може стати розв’язання прикладних задач.
Сучасна школа повинна не лише дати певний обсяг знань і вмінь, а й сформувати людину, здатну творчо мислити, приймати рішення, мати свою позицію, адаптуватись до умов життя, тобто бути людиною компетентною . Не навчати дітей так, як навчали раніше- вони народились в інші часи, отже для формування життєвих компетентностей доцільно реалізувати іноваційні технології навчання .
Методи і прийоми: мозковий штурм, коло ідей, презентації, мікрофон,
ігрові технології, проблемний метод, групи, пари, індивідуальна робота, використання прикладних задач, тести.
Другий напрямок реалізації творчої потреби дитини в умовах шкільного навчання – це ігрова діяльність. У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Важливість гри у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Доречно систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій.
Завдання з розвиваючого навчання, які я використовую у своїй роботі на уроках математики:
- хвилинки-цікавинки;
- математичні ребуси;
- математичні загадки;
- геометричні головоломки;
- математичні ігри;
- числові головоломки.
Саме впровадження на уроці розвиваючих ігор може сприяти розвитку пізнавальної активності школярів. Використання нетрадиційних уроків-ігор дає змогу практично застосовувати математичні знання дітей. Для цього вчителям необхідно володіти сучасними методами, які б пробуджували у школярів бажання пізнавати нове, незвідане. Гарним доробком у цій справі будуть розвиваючі вправи та завдання.
Набір дидактичних розвиваючих ігор, вправ, може сприяти різноманітним якостям і здібностям дітей, для допомоги у тому, щоб проявляти і реалізовувати пізнавальну активність у процесі розкриття і засвоєння шкільного матеріалу.
Математичні розвиваючі ігри, ребуси, логічні завдання дають можливість розвивати пізнавальні здібності, розвивати мислення, просторову уяву, фантазію, пам’ять, увагу дітей, допомагає дитині оволодіти вмінням аналізувати, порівнювати, узагальнювати, проявляти кмітливість і винахідливість.
Розумовий розвиток учнів- основне завдання математики, розвиток логічного мислення учнів- одне з важливих задач сучасної школи. Логічне мислення необхідне школярам для сприйняття краси й витонченості математичних суджень, чіткого, вичерпного, лаконічного висловлювання думок, упевненості в міркуваннях, формування вмінь абстрагуватись від конкретного змісту й зосереджуватись на структурі своєї думки і розвитку інтуїції тощо.
Інтенсивне прискорення науково-технічного прогресу, лавиноподібне
Наростання інформації про світ і необхідність оволодіти нею поставили перед педагогами і психологами ряд складних завдань. У всіх галузях народного господарства потрібні такі спеціалісти, які б не тільки досконало володіли своєю спеціальністю, але й уміли працювати творчо. Проблема творчих здібностей переросла у соціальну. Знання все швидше починають «старіти», «відмирають» одні професії і «народжуються» інші. Частка розумової праці постійно зростає.
Отже, творчі здібності людини слід визнати найістотнішою складовою її
інтелекту, а завдання їх розвитку — одним із найважливіших у педагогічній
роботі.
Творчі здібності — продукт саморуху, продукт самостійного розкриття
закономірностей і зв язків між предметами та явищами, продукт роботи мозку по шляху «...від відкриття істин, усім відомих, до відкриття істин, нікому не відомих» (К.Ціолковський).
Це продукт розвитку, причому розвитку вільного, за якого цікавість,
захоплення і пристрасть — головні рушійні сили.
На своїх уроках я працюю над створенням системи навчання,в процесі якого формується і розвивається творча особистість школяра.
Дбаючи про розвиток творчих здібностей у школярів, залучаючи їх до творчої праці, ми створюємо необхідні умови для розвитку всіх без винятку психічних якостей учнів. Шкільна практика переповнена прикладами, коли учні, захоплені справою до вподоби, проявляють наполегливість, силу волі в опануванні тими знаннями й уміннями, які далеко випереджають програмні вимоги, але вкрай необхідні для реалізації їхніх творчих задумів.
Саме в процесі розв'язання творчих задач, пошуку нестандартних способів їх розв'язання учні виробляють уміння критично ставитись до тривіального, вчаться дискутувати тощо.
Творчість учнів сприяє формуванню їхніх морально-етичних та вольових якостей. Творча діяльність школярів разом з тим сприятливо позначається на їхньому фізичному та естетичному розвитку.
Залучення учнів до творчої діяльності розкриває перед ними горизонти людських можливостей і сприяє правильному визначенню свого місця на широкому полі власних знань, умінь та здібностей. Відбувається це з тієї причини, що в творчості людина реалізує в усій повноті свої знання, уміння та здібності, а отже, отримавши можливість випробувати себе в різних видах діяльності, наочно переконується в наявному арсеналі знань, умінь та здібностей, адекватно оцінюючи свої можливості, що, безумовно, сприяє правильному вибору професії.
ДОДАТКИ
Задачі – жарти
Методичні рекомендації
Це цікаві ігрові задачі з математичним змістом. Для їх розв'язання потрібно більше винахідливості, кмітливості, почуття гумору, ніж вміння виконувати обчислювальні дії (тобто певні знання математики), хоча в більшості з них повністю витримана зовнішня форма арифметичних задач: дано умову, є числові дані й запитання. Побудова, зміст, запитання в цих задачах незвичні. Вони лише побічно нагадують математичну задачу. Суть задачі, тобто основне, завдяки чому можна здогадатися про розв'язок, дати відповідь, замасковано зовнішніми, другорядними умовами. Для правильного їх розв'язання не вимагається виконати арифметичні дії, вони базуються на здогадці, кмітливості. Дітям шкільного віку доступні задачі-жарти як один з видів математичних розваг. Вони є корисним засобом розвитку у дітей логічного мислення, вміння проводити аналіз і синтез, узагальнювати, абстрагувати, порівнювати, зіставляти і конкретизувати, розкриваючи зв'язки, що існують між явищами. Це питання нерозривно пов'язане з розвитком пізнавальних здібностей та інтересів, з певним емоційним ставленням до пізнаваного об'єкту, явища. У процесі роботи над цим видом задач відбувається розвиток правильної, точної, лаконічної математичної мови, а це також одне з важливих завдань формування елементарних математичних уявлень у дітей шкільного віку. Можна використовувати на кожному етапі уроку.
дві доби?
брат за 4 хв? (Усі брати з’їдали однакову кількість вареників).
Задачі-головоломки
Методичні рекомендації
Задачі-головоломки корисні для виховання кмітливості, активізації пізнавальної діяльності учнів. Розв’язуючи їх, діти вчаться критично сприймати умову задачі, ілюструвати її.
16. Як ви гадаєте, за який проміжок часу можна вдвох з’їсти пуд солі? (Приблизно 2 роки, якщо кожен день з’їдати 10 г солі кожному)
17. Сто курей за сто днів з’їдають 100 пудів зерна. Скільки пудів зерна з’їдять 10 курей за 10 днів?( 1 пуд)
18. У мішку 100 кг зерна. Як поділити це зерно на дві частини, щоб у одній було на 20 кг більше, ніж у другій? (40 кг і 60 кг)
До теми «Одиниці вимірювання часу»
До теми «Одиниці вимірювання довжини»
До теми «Одиниці вимірювання маси»
До теми «Одиниці вимірювання часу»
До теми «Одиниці вимірювання маси»
До теми «Одиниці вимірювання довжини»
До теми «Одиниці вимірювання площі»
Методичні рекомендації
Задачі з логічним навантаженням сприяють розвитку творчих здібностей учнів, готують їх до навчання в старших класах, корисні для використання і на уроках, і під час проведення математичних змагань, олімпіад, і для організації диференційованої домашньої роботи школярів.
Методичні рекомендації
Відомо, що будь-які знання через гру засвоюються у 4-5 разів швидше, ніж у звичайному навчанні. Гра дає змогу легко привернути увагу дітей і тривалий час підтримувати в них інтерес до тих важливих і складних завдань, на яких у звичайних умовах зосередити їхню увагу не завжди вдається.
Такі ігри спонукають дітей змалку міркувати самостійно, використовувати свою кмітливість, вміння уявити ситуацію і нестандартно її розв’язати.
Що трапиться, якщо…
Учитель задає питання, а учні повинні назвати наслідки якоїсь події .Орієнтовні питання до гри:
Уяви себе
Учитель пропонує учням уявити себе на місці якогось предмета: будильника, секундоміра, метра, гривні. Учні «перевтілюючись» в образ, дають відповіді на такі питання:
- Що ти чуєш навколо? Які звуки тебе оточують?
- Кого (чого ) ти боїшся? Де ти зараз знаходишся?
- Що спостерігаєш навколо ?
Знайди нове призначення
Дітям пропонують знайти нове призначення для знайомих предметів. До уваги беруться найфантастичніші пропозиції : сантиметрова стрічка (Можливі відповіді дітей: 1) скакалка; 2) предмет для викладення візерунка тощо).
Що забули назвати?
Учитель кладе перед дитиною на стіл картки з написами одиниць вимірювання величин, забувши в переліку згадати про одну з них. Дитина повинна сказати, що саме забули назвати.
Подібно до цього можна попросити дитину відновити ряд із 5-7 слів, не пов'язаних між собою одиниць вимірювання. Другого разу ряд читається не повністю, одне зі слів опускається. Дитина повинна відновити пропущене слово (а надалі і його місце в ряду).
Перетворення
Учням називають одну з одиниць вимірювання і пропонують виконати перетворення з більших у менші.
Доторкнися до …
Учням пропонується у класі доторкнутися до тих предметів, масу яких вимірюють у грамах, кілограмах або довжину вимірюють у міліметрах, сантиметрах, дециметрах, метрах.
Я знаю …
Учням пропонується назвати одиниці вимірювання величин зі словами: «Я знаю 5 одиниць вимірювання часу: 1 -…, 2 - … (маси, довжини, площі)
Добре-погано
Вчитель знайомить дітей з якимось явищем (предметом, поняттям, образом), наприклад день (ніч), і просить відповісти на запитання: «Що хорошого, коли у нас день (ніч)?»
Діти висловлюють свою думку. Потім ведучий запитує: «А що поганого, коли у нас ніч (день)?»
Навіщо і чому?
Вчитель ставить запитання, а дитина повинна на нього логічно відповісти. Запитання мають бути трьох видів:
1) на припущення, вгадування, домислювання;
2) на з'ясування причини або смислу подій;
3) на прийняття рішення та планування власних дій.
Запитання першого типу:
- Для чого нам потрібні одиниці вимірювання довжини?
- Навіщо нам потрібен годинник?
Запитання другого типу:
- Чому після ночі наступає день ?
- Чому предмети вночі темні, а вдень світлі?
Запитання третього типу:
- Як довідатися, котра година?
- Як дізнатися масу предмета?
Проклади маршрут
На дошці записані приклади з іменованими числами в довільному порядку (18 км + 21 км; 42 км + 43 км; 44км -22 км; 26 км – 15 км; 56 км – 34 км). На старті літачок. Діти повинні обчислити приклади, а потім стрілочками прокласти маршрут, починаючи з найменшої відповіді до найбільшої і навпаки.
Аналогічно можна використати кораблик, автомобіль чи автобус.
На яку годину призначено збір?
Командир однієї футбольної команди вирішив призначити час її збору за допомогою гри. Час засекретив, записавши на картках, і запропонував самим здогадатися про час збору. Діти повинні простежити за зміною чисел, записаних на картках. Починаючи з числа 5 за годинниковою стрілкою знайти число, за допомогою якого змінюються всі числа. Воно і означає час збору команд.
5 14 23 32 41
Чого не вистачає?
Вчитель називає дві одиниці вимірювання величин, а учні повинні назвати ті , які знаходяться між ними. Наприклад, учитель каже: 1 мм, 1 дм. Учні називають 1 см.
Список використаних джерел та літератури:
1