Зміст

Вступ                                                                                                                                                                                                                                                              

І. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках зарубіжної літератури 

        1.1. Проблеми розвитку творчих здібностей учнів у сучасній

               методиці вивчення літератури                                                                

        1.2. Застосування нетрадиційних форм навчання як один із шляхів

               розвитку творчих здібностей на уроках зарубіжної літератури              

 ІІ. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках зарубіжної літератури

      на прикладі вивчення фольклору («Пані Метелиця» 5 клас)               

 ІІІ. Висновок                                                                                                                                                                                                                                                

Література                                                                                                                                                                                                         

Додатки                                                                                                            

    

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Творчість – вища форма активності та самостійності в діяльності людини. Адже головне завдання сучасного уроку – це створення такої ситуації, щоб учневі було цікаво, щоб дитина мала змогу розвивати свої творчі здібності. Відомий учений, дослідник впливу творчості на розвиток особистості Л.Виготський зазначає, що творчість є там, де нове, і там, де по-своєму відтворюється, змінюється, групується вже створене.

Література, без перебільшення, - царство творчості, її синонім. Вона представляє нам світи, створені уявою художника, його фантазією, художньою вигадкою. І постають вони як реальні, живі, приваблюючи читача своєю довершеністю і красою.

Головним об’єктом навчально-виховного процесу є конкретна дитина. Тому під час навчання в школі необхідним є формування життєвих компетентностей школяра, розвиток його творчих здібностей з використанням як традиційних, так і новітніх технологій, регіональних та всеукраїнських програм, розроблених з урахуванням стандартів освіти, що відповідають вимогам суспільного життя нашої країни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках зарубіжної літератури 

1.1 Проблеми розвитку творчих здібностей учнів у сучасній методиці вивчення літератури

Уроки зарубіжної літератури – це уроки естетики художнього тексту, вияву непересічного таланту письменника на тлі певної епохи та культури. Виховання має бути таким, що спонукає учнів до самовіддачі через власну творчість.

Робота учителя літератури має позитивно впливати на такі чинники діяльності суб’єктів під час навчально-виховного процесу, як:

*активна самоосвітня діяльність учня;

*його всебічний культурний розвиток;

*інтерес до предмета, вироблення цілей самореалізації на уроці та в позаурочний час.

Навчання за своєю природою – процес творчий. А будь-яка творча діяльність вимагає постійного напруження духовних сил. Там, де школярам лише нав'язуються готові істини, де панують пасивність і бездумна споглядальність, орієнтація на зубріння, де не виховується самостійність і творча активність, - не може бути справжнього навчання і розвитку дітей. Подібне навчання здатне лише притупити їх розумові здібності.

Важливою умовою підвищення якості уроків літератури є урізноманітнення методів і прийомів навчання, видів роботи, які виконують учні. Всяка одноманітність зрештою породжує в дітей відчуття перевантаження. Воно виникає не стільки від великої кількості завдань, їх складності, скільки від одноманітності, сірості і буденності уроків літератури.

Оптимальний вибір методів, прийомів і засобів навчання зумовлюється змістом уроку, характером і специфікою матеріалу, який вивчають учні, їхніми пізнавальними інтересами і можливостями, рівнем інтелектуального розвитку. Включення учнів в інтенсивну розумову і творчу діяльність – необхідна умова повноцінного уроку літератури.

Щоб удосконалити навчальний процес у школі, треба забезпечити сприятливий грунт для успішного навчання. Урок не повинен бути тягарем ні для учня, ні для вчителя. Учень і вчитель – це дві взаємозв'язані сили, які мають діяти злагоджено, в одному напрямі. Як би добре не був організований урок, яка б значна за змістом науково-художня інформація не подавалася, але якщо в дітей не виробився стійкий інтерес до предмета, вчитель не досягне запланованої  мети.

Які ж основні фактори сприяють формуванню в учнів на уроках інтересу до літератури? Зацікавлення можна викликати насамперед змістом навчальної інформації. Навчальна інформація найчастіше стає об’єктом інтересу учнів, коли вона містить елементи новизни. «Щоб здобути нашу увагу, предмет має являти собою для нас новину, але новину цікаву, тобто, таку новину, яка або доповнювала б, або підтверджувала, або спростовувала чи розбивала те, що є в нашій душі, тобто, одним словом, таку новину, яка що-небудь змінювала б у слідах, які в нас уже вкоренилися» (К.Ушинський).

Не слід думати, що стимулювання навчальних інтересів відбувається лише за рахунок певних прийомів навчання. Цікавість стимулюється всім змістом уроку, всією системою методів його проведення.

 

1.2 Застосування нетрадиційних форм навчання як один із шляхів розвитку творчих здібностей на уроках зарубіжної літератури

Суть такого навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Учитель і учень є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Учитель виступає як організатор процесу навчання, консультант. Результатів навчання можна досягти взаємними зусиллями учасників процесу навчання. Учні беруть на себе взаємну відповідальність за результати навчання.

Сучасний учень – це продукт інформаційного суспільства. Воно відрізняється різноманітністю, рухливістю й мінливістю. Кожен із школярів -  яскрава особистість. Інтенсивне навчання необхідне для забезпечення індивідуальних потреб дитини у навчанні.

Основними видами мотивації, на які орієнтуюсь у процесі вивчення світової літератури, на мою думку, є співтворчість, утвердження почуття гідності особистості. Уроки літератури – це уроки пошуку істини, людинознавства, гуманізму, своєрідна репетиція дорослого життя. Тому на своїх заняттях намагаюсь активізувати розвивальний потенціал навчання, акцентую увагу на самоцінність пошукової діяльності, прагну забезпечувати високий пізнавальний рівень.

Пам’ятаючи про триєдину функцію літератури як шкільної дисципліни, прагну зробити кожен урок не тільки пізнавальним, а й таким, що виховує та розвиває естетичні смаки. Якщо література – мистецтво, то вчитель повинен допомогти учневі пропустити матеріал через душу, емоції, забезпечити естетичне оформлення уроку.

У своїй педагогічній практиці я майже на кожному уроці використовую нестандартні форми роботи з метою зацікавити дітей, спонукати їх до творчої активної дії. Такий вид роботи активізує учнів: і навіть ті, хто часто сидить пасивними спостерігачами, включається в роботу. Також віддаю превагу таким формам роботи, як поетичні хвилинки, випереджуючі завдання, диспути, розповіді від імені героя. Практикую нестандартні форми проведення уроків. Вважаю вдалими розробки уроків: заочна екскурсія, урок у формі суду, урок-дослідження, урок-гра тощо. Переконана, що нетрадиційні уроки та завдання, розв’язання проблемних ситуацій допомагають не тільки уникнути одноманітності та шаблонності, а й формують творчі здібності, допомагають дитині повірити у свої сили, адже оригінальна думка може з’явитися у кожного учня.

Особливо важливо зацікавити учнів літературою в перші роки їхнього навчання. Поєднання серйозного аналізу і захоплюючої гри – ось що, на мою думку, може сприяти тому, щоб учні зрозуміли чудову красу, духовну звабливість літератури і захопилися нею назавжди.

Цікаві уроки проведені по казці „Пані Метелиця”, де учні, переодягнувшись у казкових героїв інсценізували твір. Всім хотілося взяти участь, бути активним на уроці. Захоплююче пройшов урок „На балу у Попелюшки”. Де п’ятикласники зустрілися з героями різних творів Шарля Перро. Розгадували різні головоломки, які допомагали зрозуміти суть того чи іншого героя. Часто застосовую кольорові барви – це дитячі ілюстрації до творів або зображення за допомогою кольору рис характеру героя, його настрою...

Подобається школярам виступати у ролі журналіста, який веде дружню бесіду з автором твору чи з якимось конкретним героєм, або виступити у ролі самого автора твору. Найбільш поширені ігри у моїй педагогічній практиці це „Дала, далі...”, „Впізнай героя”, „Згадай”, „Чи уважний ти?”, „Чи знаєте ви що?”, „Зустріч з автором”. Це і викладення навчального матеріалу від імені казкового героя, і малювання, і написання власних завершень до казок чи улюбленого твору, і уроки – подорожі, і уроки – презентації, і безліч інших форм. І все ж головне, щоб форма уроку не домінувала над змістом, а сприяла засвоєнню цього змісту, легко і ненав’язливо розкривала ідею твору, його проблематику, особливості образної системи.

Щоб уроки не були схожі між собою, часто роблю музичні паузи, особливо при вивченні ліричних творів. Щоб виробити з школярів уважне ставлення до художнього тексту, вміння в процесі читання глибоко сприймати написане, помічати деталі, застосовую на уроках різноманітні, цікаві для учнів прийоми перевірки знань прочитаного. Один з таких прийомів — робота з тестами, які використовую на всіх етапах опрацювання теми й особливо ефективно — для перевірки глибини засвоєння художніх текстів.

ІІ. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках зарубіжної літератури на прикладі вивчення фольклору («Пані Метелиця» 5 клас)

Твори усної народної творчості, зокрема наукового  жанру, є добрим матеріалом для творчого розвитку учнів, оскільки казки близькі дітям цього віку за змістом і формою, просто і чітко вирішують моральні проблеми, які цікавлять молодих підлітків: добро і зло, співчуття та байдужість, працьовитість та лінощі тощо. Під час читання казок у учнів виникає бажання висловити своє ставлення до героїв, осудити їхню негативну поведінку та схвалити добрі вчинки, тобто включитись у самостійний творчий процес.

Спинюсь на динаміці формування творчих здібностей учнів в процесі вивчення казки «Пані Метелиця» (5 клас) й охарактеризую сутність і послідовність навчальних завдань та організаційні форми роботи на уроці.

Дана казка вивчається упродовж двох уроків, на яких учні мають не тільки засвоїти зміст твору, а й розібратися в моральних проблемах, що ставляться, зробити свій вибір щодо них. Учителю в цей час слід звернути увагу на розвиток творчих здібностей п’ятикласників, запропонувати відповідні завдання.

Це перший твір у навчальній програмі, і вчитель не має чіткого уявлення про рівень розвитку навичок виразного читання учнів. Отож доцільно емоційно й виразно прочитати казку самому, щоб зацікавити дітей, спонукати їх замислитись і пройнятися різними почуттями відповідно до відтвореної у казці ситуації.

Після того, як учні прослухали казку, починаємо роботу на з’ясування порушених у ній проблем та творчий розвиток кожного учня.

Оскільки художня література впливає передусім на моральну й емоційну сферу особистості, то зазвичай у учнів під час прослуховування виникають певні відчуття. Тому найперше, що слід зробити – це обмінятися враженнями. Така робота допомагає учням усвідомити свої почуття, визначити ставлення до конкретних героїв казки, їхніх вчинків і дій. Учитель запропоновує завдання ( у формі запитань) всьому класові й дає змогу висловити свою думку всім охочим. Запитання можуть бути такого типу:

• Чи сподобалась вам казка? Чим саме?
• Можливо, комусь із вас казка здалась нецікавою. Якщо так, то чому?
• Які почуття виникли у вас під час слухання казки? Вони весь час були однаковими чи змінювались?
• Якщо змінювались, то як і з яких причин?

Такі запитання допоможуть учням упорядкувати свої думки від прочитаного твору, а також сприятимуть розвиткові однієї з творчих особливостей особистості – здібності самостійно висловлювати свої судження.

 Щоб побачити, як учні зрозуміли твір і порушені у ньому проблеми, треба запропонувати їм завдання на допитливість, здібність бачити суперечності та проблеми.

• Поставте (спираючись на зміст казки) вчителеві запитання, на які б ви хотіли почути відповідь?
• Уявіть, що ви можете поспілкуватися з героями казки. Що б ви у них запитали?

Основною моральною проблемою казки «Пані Метелиця» є проблема добра і зла. Щоб вирішити її, звертаємося до образів героїв, зіставляємо прагнення рідної доньки та падчерки, що виявляться у їхніх діях та вчинках. Якщо учні відчувають труднощі у виконанні цього завдання, слід запропонувати їм короткий словничок доступних для дітей їхнього віку термінів основних якостей людини:

• Ввічливість – дотримання добрих манер, вихованість, люб’язність, уважність у поводженні з іншими людьми.
• Доброзичливість – щире бажання людям добра, приязне ставлення до людей, прихильність до них, чуйність.
• Людяність – співчутливе, зацікавлене ставлення до інших.
• Мужність – вияв хоробрості, стійкості, рішучості.
• Скромність – звичка не підкреслювати свої позитивні якості, не хвалитися своїми заслугами тощо.

І хоча не всі перераховані  у словникові моральні якості належать героям казки, учням необхідно ознайомитися з наведеними термінами. Це розширить кругозір, створить чіткіше уявлення про людину і сприятиме формуванню знань про ті позитивні та негативні риси.

Після того, як учні назвуть риси характерів героїв, з’ясуємо їхнє ставлення до проблеми добра і зла загалом.

• Як оцінити героїв чи людину: хороший він чи поганий? Яке мірило слід використовувати під час оцінювання?
• Чи впливають на ваше ставлення до героїв їхні вчинки?
• Якби ви зустрілися з героями казки, то як би ви поводилися з ними?

Така властивість народної казки розкриває широкі можливості для розвитку дитячої фантазії. Можна запропонувати п’ятикласникам різні завдання:

• Інсценізувати казку, виконати її в ролях;
• На основі тексту та створених у дитячій уяві образів героїв, описати зовнішність одного з них;
• Спробувати уявити та описати думки двох доньок, яким доводилось працювати у пані Метелиці;
• Описати інших героїв казки.

Учні письмово виконують одне із запропонованих завдань за власним вибором.

Після того, як будуть перевірені завдання, варто організувати взаємо оцінювання учнями творчих робіт, що розвиває в них терпиме ставлення до недоліків інших, сприяє розвитку об’єктивності, критичності та незалежності мислення в оцінкових судженнях.

Отже, у процесі вивчення казки «Пані Метелиця» упродовж двох уроків використані всі чотири типи завдань: на розвиток допитливості, здібності бачити проблеми; на розвиток мислення, на розвиток незалежного оцінювання, на розвиток фантазії.

Звичайно, не завжди є змога запропонувати всі типи завдань в одній темі. Плануючи таку роботу, маю виходити із змісту художнього твору та кількості годин, відведених на його вивчення. Утім, слід зауважити, що один-два типи завдань можна і треба включати у навчальний процес на кожному уроці літератури. Звичайно, якщо загальною метою вчителя є розвиток творчих здібностей учня.

ІІІ. Висновок

Як підсумок, можна сформулювати такі рекомендації для ефективного розвитку творчих здібностей учнів:
•  не намагатися дати певну суму знань, а дбати про паростки творчості;
• вчасно помітити, виявити приховані творчі здібності дітей, \"розбудити\" їх:
• задіяти не стільки розум, скільки почуття учнів, емоційно надихати дітей на творення власних текстів;
• зосередити увагу на відборі оптимальних та ефективних завдань, враховуючи вікові особливості школярів;
• шукати такі завдання, які б пробуджували дитячі душі до творчості, заохочувати дітей шляхом постійного тренування, творчими вправами, спрямованими на розвиток допитливості, мислення, фантазії, уяви:
• завдання для творчих робіт давати у кількох варіантах, щоб учень мав змогу вибирати;
• створювати проблемні ситуації, що вимагають пошуків альтернативи, прогнозування;
• під час опрацювання програмового матеріалу залучати учнів до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань;
• допомогти учням повірити у свої сили;
• не обмежувати творчу уяву учнів, не ставити її у вузькі рамки, а навпаки, давати волю дитячій фантазії;
• не повчати відкрито, не критикувати строго, а лише тактовно порадити;
• стимулювати і підтримувати ініціативу учнів,  їхню самостійність;
• помічати навіть незначні досягнення учнів, підкреслюючи їхню оригінальність, важливість, адже творчість є тоді, коли дитина відчуває, що її цінують.
 

Якщо учитель не забуватиме про це,  то він справді зуміє прищепити любов до рідного слова, навчить оригінально, нестандартно висловлювати думки, тобто виховає творчу особистість. Немає необдарованих дітей - є дорослі, які не займаються розвитком дитини, адже будь-які здібності, творчі також, потребують розвитку, тому саме па це має бути спрямований навчально-виховний процес.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Гонташ Г.Є. Формування творчої особистості. // Всесвітня література та культура. - 2003. - №5- с. 13-16

2. Дем’яненко О.О. Програма системного використання творчих завдань під час вивчення зарубіжної літератури, та пояснювальна записка до неї, 5-8 кл. // Всесвітня література. - 2004. - №9-с.14-19

3. Дем’яненко О.О. Творча діяльність учнів середніх класів як засіб підвищення ефективності вивчення літератури. // Зарубіжна література. - 2005.-№4-с.32-34

4. Неділько В. Методика викладання української літератури в середній школі.

5. Богдан Лариса. Використання інноваційних технологій навчання на уроках зарубіжної літератури в загальноосвітній школі// Всесвітня література в середніх навчальних закладах.-2007-№6-С.2-5.

6. Мельник А.О. Передумови використання ігрової діяльності в процесі вивчення зарубіжної літератури // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - № 6. – С.44-45.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Творчі завдання до уроків зарубіжної літератури у 5 – 6 класах

6 клас

Складання сенкану "Езоп".

1. Езоп
2. Розумний, мудрий.
3. Складає, повчає, висміює.
4. Засновник жанру байки.
5. Байкар.

 

    Робота в групах "Літературні дослідження".

І група "Вовк та Ягня"

ІІ група "Мурашка і Цикада"

ІІІ група "Крук і Лисиця"

Завдання:

Прочитати байку.

Дати відповідь на запитання:

•                   Хто герої байки? Що вони уособлюють?
•                   Яка мораль байки? У яких словах виражається?
•                   Що засуджує автор?

Форма роботи "Картина".

(Клас об’єднується в групи – "Фарби" та "Пензлі". Учні групи "Фарби" формують запитання до малюнка. Учні з групи "Пензлі" додають відповідь, добираючи цитати з тексту. Якщо все вдається, з’являється "картина" – творчий переказ епізоду).

 

"Розмірковуючи – навчаюсь".

- Чи актуальна нині мораль цієї байки?

Що засуджує байкар у людських стосунках?

Як ви розумієте слова Л.Глібова?

Здається, байка

просто бреше.

А справді – мудру

правду чеше.

 

 

 

 

Поетична хвилинка.

"Розкажи власну байку друзям"

(Домашнє завдання попереднього уроку)

 

Інтерактивна вправа "Гронування"

 

Діалог Вовка і Ягняти.

(Рольове розігрування байки: прочитати байку, відповідними інтонаціями передати характерні репліки кожного із персонажів)

 

Бінарна опозиція. (Протиставлення).

 ВОВК – ЯГНЯ.

 (Особливу увагу звертаємо на мову героїв)

 Чому І.Крилов називає зустріч Ягняти з Вовком "бідою"?

 У чому полягає вина Ягняти з погляду Вовка?

 Чи вдається Вовкові звинуватити Ягня, чи знайшов він слушний привід для 

      цього?

 Які слова вживає Ягня, звертаючись до Вовка?

 Чи змінюється мова Ягняти в суперечці?

 В яких рядках висловлюється "вовча правда"?

 Зачитайте рядки у тексті, які є свідченням нерівності сил персонажів.

 

"Запитання → відповідь"

- З’ясуйте, носіями яких людських вад є Вовк і Ягня?

- Визначте ідею байки.

- Який прийом використовує автор для розкриття ідеї твору?

- Для чого байкарі застосовують алегорію?

 

5 клас

 

Знайди продовження прислів’їв різних народів

                  Арабські    прислів’я

Коли гніваєшся на когось,	навіть якщо її торкнулося зло.
Язик не має кісток,	а суперечка – з першим словом.
Шляхетність залишається шляхетною.	та може розбивати кістки.
Апетит приходить із першим   шматком.	залишай місце для примирення.

 

                   Китайські     прислів’я

Прочитаєш незнайому книжку	людина не буває досконалою.
Є неправильний шлях,	немов надбаєш товариша.
Кавун не буває цілковито круглим,	і тільки навчання величне.
Десять тисяч професій є на світі, та всі вони мізерні,	та не буває безвиході.

 

                    Англійські      прислів’я

Хто сам собі ворог,	ніж пізно.
Нечиста совість -	той нікому не друг.
Краще рано,	так і виспишся.
Як встелиш,	як тисяча свідків.

 

                   Французькі      прислів’я

Чого лев не може,	що язика придержують.
Краще без грошей,	а людей – за слово.
Добрі ті зуби,	ніж без друзів.
Биків ловлять за роги,	те зробить лис.

 

Робота з табличкою «Народна і літературна казка»(заповнити)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кросворд  «Літературні казки»

По горизонталі:

1.В якій казці Ш.Перро є хрещена мати?

2.Як називали Попелюшку в казці Ш.Перро?

3.Хто написав поему «Руслан и Людмила»?

4.Хто допоміг Попелюшці поїхати на бал?

5.Стиль висловлювання, що завдяки своїй влучності й глибокому смислу набув величезної популярності?

6.Який дощ пішов на пасербицю?

По вертикалі:

1.Французький поет, який написав «Попелюшку»?

2.Що загубила Попелюшка на балу?

7.Хто написав  казку «Гаррі  Поттер і філософський камінь»?

8.Хто такі брати Грімм?

9.Яка найкраща  риса  характеру  пані  Метелиці?

10.Хто ненавидів  Попелюшку?

11.Цим словом називають пісні, казки, легенди та інші твори, складені народом.

12.Що впало в колодязь у пасербиці у казці «Пані Метелиці»?

13.Що отримала мачушина дочка за свою роботу у пані  Метелиці?

14.Кто женился на Нестан-Дариджан?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

	1
														12
										10
2
								3
							8
		7													13
											11
									6
				5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реклама авторських та народних казок

Кожна дитина з виставки книг обирає ту, яку знає , читала чи бачила фільм або мультфільм і рекламує друзям  чому слід цю книгу прочитати.

 

Доповни характеристику

Пасербиця – добра, лагідна, слухняна…

Сестра – лінива, груба, зла…

 

Вирішення проблемного запитання.

Доведіть, що рідній дочці і пасербиці подарунки дісталися по праці.

 

Знімання сцен кінофільму « Пані Метелиця».

  1) Пасербиця пряде, сидячи на краєчку криниці.

  2) Пасербиця витягає хліб з печі.

  3) Донька біля яблуньки на луці.

  4) Зустріч дочки і Пані Метелиці.