"Розвиток творчого мислення учнів початкової школи на уроках української мови

 Розвиток творчого мислення учнів початкової школи на уроках української мови

Першими етапами формування творчого мислення молодших школярів є розвиток логічного і творчого мислення [3; 4;  5; 6; 9; 13].

     Логічне мислення. Під логічним мисленням розуміють процес самостійного розвязку пізнавальних завдань. На цьому рівні пізнавальної діяльності учні повинні вміти самостійно аналізувати виучувані обєкти, порівнювати їх властивості, порівнювати результати окремих дослідів, формулювати узагальнені висновки, виконувати класифікацію, доведення, пояснення, аналізувати ситуації, виявляти експериментальні залежності і т.п. Організовуючи розумову діяльність учнів на даному рівні, вчитель повинен підбирати учням такі завдання, які передбачали б виконання однієї з указаних дій чи їх різну сукупність. Чим більший обсяг самостійних дій повинні виконати учні при виконанні завдання, тим воно складніше.

     Як розуміння, так і логічне мислення являють собою аналітико-синтетичну діяльність, однак між ними існують і суттєві відмінності за їх джерелом, дидактичною функцією і субєктивним переживанням. У процесі мислення учень самостійно (в ході аналітико-синтетичної діяльності) доходить нових висновків. У процесі розуміння він зясовує смисл і несуперечливість висновку, зробленого учителем. При розумінні відбувається засвоєння й осмислення готового повідомлення, при мисленні виводиться нове знання. Розуміння субєктивного уявляється інакше, ніж логічне мислення. Сутність розуміння - у пізнаванні, усвідомленні, зясуванні і фіксації у свідомості чогось нового, в тому, що сприймається і засвоюється. Відмінність між мисленням і розумінням величезна. Учневі набагато простіше прослідкувати за логічністю висновку, його доказовністю, ніж отримати цей висновок на основі власної аналітико-синтетичної діяльності.

     До прийомів розвитку творчого мислення молодших школярів на уроках української мови відносяться: евристична бесіда, евристичні творчі роботи, логіко-пошукові завдання, деякі прийоми роботи з підручником. Розвиткові логічного мислення сприяють різного роду творчі задачі, дослідницькі письмові роботи, роботи з дидактичним матеріалом і т. ін.

     Творче мислення. Згідно із сучасними уявленнями процес наукової творчості здійснюється в три етапи.

     Перший етап характеризується виникненням у ході пізнання чи практичної діяльності проблемної ситуації, попереднім аналізом її і формулюванням проблеми.

     Другий етап творчого процесу - пошук шляхів і засобів розвязання  проблеми. Цей пошук здійснюється в ході детального аналізу проблеми на основі вже набутих знань. У випадку необхідності знання про виучуваний обєкт дослідження можна доповнити. Часто принцип розвязання знаходять чисто логічно, строго доказово. Інколи обєкт дослідження пізнаний недостатньо, а знання про нього не тільки не повні, а й суперечливі. У цьому випадку доказово вивести принцип розвязування виниклої проблеми не вдається. Тому приходиться користуватися інтуїцією.

     Третій етап творчого пізнання - етап перетворення знайденого принципу розвязування проблеми і його перевірка. На цьому етапі принцип розвязування реалізується у вигляді певних результатів творчості: розвязку нової задачі; обгрунтування і розробка мовного конструкта, припущення. Отримані результати перевіряють за допомогою вчителя, погоджують з іншими теоретичними даними.

     Це коротка схема творчого пізнавального процесу. Насправді він набагато складніший. Початкове формулювання проблеми часто буває неадекватним поставленій задачі; в ході дослідження доводиться перевіряти і відкидати багато хибних гіпотез.

     Розглянута структура творчої пізнавальної діяльності дає змогу виділити істотні риси творчого мислення. Для творчого мислення характерним є не тільки розвинутість логічного мислення, обширність знань, а й гнучкість, критичність мислення, бистрота актуалізації потрібних знань, здатність до висловлення інтуїтивних суджень, розвязування задач в умовах неповної детермінованості. У навчальному процесі до творчих слід віднести всі завдання, принцип виконання яких не вказаний, а часто явно невідомий учням. Він повинен бути сформульований ними самостійно, в ході аналізу завдання, на основі вже існуючих знань і накопиченого досвіду при розвязанні конкретних завдань [1; 2; 7; 8; 10; 11; 12].

Розглянемо підходи до розвитку творчого мислення  на уроках української мови.

1. Створення творчого середовища. На початковому етапі навчання необхідно створити навколишнє середовище, що сприяє творчому розвитку. Застосування кольорових ілюстрацій, інтерактивних методів та відповідних навчальних засобів може виробити у дітей позитивне ставлення до навчання та розвивати їхню творчу уяву.

2. Ігрові елементи. Ігровий підхід на уроках української мови може стати ефективним засобом розвитку творчих здібностей. Граючи в мовні ігри, діти вивчають мовні структури, розвивають уяву та навички мовленнєвого обміну.

3. Стимулювання творчої письмової діяльності. На уроках української мови важливо надавати можливість учням висловлювати свої думки та ідеї на папері. Спільне та індивідуальне написання оповідань, віршів або створення власних слів може стати чудовим стимулом для творчого розвитку.

4. Інтеграція мистецьких елементів. Використання мистецьких засобів, таких як малювання чи театралізовані ігри, на уроках української мови може допомогти учням виразно виражати свою думку та створювати власні творчі проекти.

5. Розвиток комунікативних навичок через діалог та обговорення. Спільні обговорення текстів, різноманітні інтерактивні завдання та групова робота сприяють не лише розвитку мовленнєвих навичок, але й активізують творчі можливості дітей.

6. Підтримка та визнання творчих досягнень. Важливо створити систему підтримки та похвали для творчих досягнень учнів. Це не лише мотивує, але і формує позитивне ставлення до власної творчості.

Враховуючи ці особливості, вчителі можуть створити стимулююче навчальне середовище, спрямоване на розвиток творчих здібностей учнів початкової школи на уроках української мови. Це сприятиме не лише їхньому мовному розвитку, але й стане фундаментом для формування та розкриття творчих потенцій учнів.

Наведемо приклади завдань, спрямованих на формування творчого мислення здобувача початкової освіти.

Для кращого засвоєння теми «Складання речень за малюнками» у 1 класі доцільно проводити таку вправу:

«КУБИК БЛУМА»

Мета: навчальна: розширити словниковий запас учнів; удосконалити вміння складати словосполучення, речення; розвивальна: розвивати спостережливість, зв’язне мовлення, уміння порівнювати, критично мислити, розповідати за малюнком і про події з власного життя; виховна: виховувати старанність, інтерес до навколишнього середовища.

Обладнання: кубик Блума.

Етап уроку. Актуалізація знань учнів

Групова робота, стратегія «Кубик Блума» Кожна група усно обговорює відповіді, виконує письмово завдання в зошитах. Обирають відповідача з кожної грані при колективній перевірці завдань. Учасники групи уважно працюють при колективному обговоренні, доповнюють відповіді інших груп, виправляють помилки, пропонують свої варіанти. Завдання для граней куба:

1) Назви слова зображені на малюнках, запиши їх.

2) Придумай речення до записаних слів.

3) Поясни, з якої букви пишуться імена.

4) Запропонуй речення, яке складається з 4 слів. Запиши їх.

5) Чому речення завжди пишеться з великої букви?

6) Поділись. Склади речення вживаючи слова, які починаються з приголосного звуку.

Застосовуючи цю стратегію, ми здійснювали перехід від менш складних завдань (з точки зору мисленнєвої діяльності) до більш складних. Отже, стратегію можна застосувати на всіх стадіях уроку, але краще на стадії актуалізації та рефлексії.

«Кубик Блума» варто застосовувати до розгляду чогось, що учні добре знають, тому, необхідно дуже ретельно ставитись до обрання теми. Тобто тема повинна визначити коло питань, на які доведеться відповідати. «Кубик Блума» є універсальною стратегією для розвитку критичного мислення молодших школярів, яка дозволяє на високому рівні якісно оволодівати механізмами аналізу, синтезу, узагальнення і оцінювання.

Для кращого засвоєння теми «Апостроф» у 1 класі доцільно проводити таку вправу:

«СПІЙМАЙ АПОСТРОФ»

Учитель називає слова. Учні оплеском у долоні ловлять слова з апострофом. Для гри можна використати такі слова:

Б’ють, шиють, буряк, м’ята, тьмяний, тім’я, в’ю, п’ять, рум’яний, свято, в’язка, ваза, сім’я, сімка, солов’ї, солома, в’язи, вазон, подвір’я, крякати, в’янути, ранок, п’ю, дев’ять, матір’ю.

Під час проведення гри учні остаточно закріплять свої знання про апостроф. Також ця вправа спрямована на розвиток творчих здібностей молодших школярів у процесі розвивального навчання. Подібні ігри є ще і колективними, тому вони згруповують дітей.

Для кращого засвоєння теми «Питальні речення» у 2 класі доцільно проводити таку вправу:

«ЗАПИТАЙЛИК»

Учитель називає будь-які два предмети, наприклад, «м’яч» і «кіт». Учасникам гри необхідно скласти якомога більше різноманітних запитань, у яких обов’язково використовуються ці слова. При цьому запитання мають бути по можливості незвичайними, іноді смішними. Наприклад, діти можуть скласти запитання: «Чи грають коти у футбол?»; «Якщо кіт буде багато їсти, то стане круглим, як м’яч?» тощо.

Пропоновану методику розвитку творчих здібностей молодших школярів було спрямовано на забезпечення:

1) практичного засвоєння норм у процесі сприймання-розуміння, аналізу, продукування текстів різних типів і стилів;

2) розширення особистісного досвіду творчої діяльності молодших школярів;

3) позитивного емоційного супроводу в роботі над творчими вправами й завданнями;

4) розвитку творчих здібностей учнів. Її мета – формування комунікативно виправданого, креативного, виразного мовлення молодших школярів.

Для кращого засвоєння теми «Урок розвитку зв’язного мовлення» у 2 класі доцільно проводити таку вправу:

«АСОЦІАТИВНИЙ КУЩ»

З метою розвитку зв’язного мовлення складається мовленнєвий асоціативний кущ, як-от: «Матуся», «Природа навколо мене», «Моя подруга», «Цікавий світ» тощо.

Алгоритм складання асоціативного куща:

1) Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;

2) Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;

3) Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;

4) Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

Даний прийом допоможе розвинути зв’язне мовлення методом асоціативного куща. Учитель має пам’ятати, що асоціації не бувають правильними чи неправильними. Асоціації мають суб’єктивний характер, вони у кожного свої, тому, якщо учень до слова весна назвав асоціацію диван, попросіть його пояснити, як він міркував. Саме процес встановлення зв’язків між двома поняттями: тим, яке є темою і словом – асоціацією є найціннішим.

Вашуленко М. С., Мельничайко О. І., Васильківська Н. А. Українська мова 3 клас. Київ : Освіта, 2013. С 117–119.

Для кращого засвоєння теми «Загальне поняття про іменник» у 3 класі доцільно проводити такі вправи:

Вправа № 1. 1. Спишіть слова у два стовбчики: перший стовбчик – іменники, які відповідають на питання що?, а у другий – іменники, які відповідають на питання хто?

Дівчинка, мама, стілець, тополя, мороз, береза, горобець, лікар, кіт, машина, магазин, ящірка, школа, горобець, вітер, школяр.

Вправа № 2. 1. Спишіть прочитаний текст.

Сумні, зажурені стоять узимку дерева.

Он велетенський дуб, усе ще вкритий золотом жовтого листя. А он молода берізка звісила донизу довгі голі віти. А поруч стоїть струнка вічнозелена ялина (За Юрієм Старостенком).

2. Про що говориться в першому реченні? Що ви можете сказати про наступні речення? Підкресли іменники, які допомагають пов’язати ці речення між собою.

3. Яке з підкреслених слів є загальною назвою групи предметів?

Вправа № 3. 1. Прочитай виразно слова зі звуками [дж],[дз].

Метелик, учениця, космонавт, пшениця, черешня, банкір, фіалка, береза, шахтар, тракторист, кукурудза, айстра, бджола, ведмідь, снігур, джміль, дятел, агроном, фермер, троянда, верблюд.

2. За групами випиши іменники.

Люди: ….

Тварини: ….

Рослини: ….

3.Склади речення з виділеними словами. Визнач, якими членами є вжиті в реченні іменники.

Вправа № 4. 1. Прочитай вірш.

ЩО Я ЛЮБЛЮ

Матусю люблю, батька люблю,

Люблю хатину рідну свою,

і школу рідну, і вчителів,

село, де вперше сонце зустрів,

люблю в криниці блакитну глиб

і лан, що родить для мене хліб,

садок, з якого грушки несу,

горбок, де білі вівці пасу,

бо ті горбочки, лани, ліси –

для мене повні добра й краси,

бо все, що бачу навколо я, -

то люба, рідна моя земля!

Марійка Підгірянка

2. З вірша випишіть виділені слова за групами.

Назви істот: ….

Назви неістот: ….

3. Познач будову слів: хатину, садок, грушки, горбочки.

ВПРАВА «ПРОДОВЖ РЯД»

Така вправа тренує творче мислення та спонукає знаходити зв'язки між будь-якими словами поза площиною звичного сприйняття.

Принцип виконання: Назвіть перелік слів, на перший погляд, не пов'язаних між собою. Запропонуйте учням уважно прочитати їх, знайти закономірність та продовжити ряд.

Наприклад:

– дошка, ребро, міміка, фанера... (наступне слово, наприклад, сольний; кожне з переліку слів починається з назви нот);

– абрикос, банан, вишня… (наступне слово, наприклад, груша; усі слова починаються послідовно з літер абетки);

– горобець, кішка, павук… (наступне слово, наприклад, краб; у цьому переліку названі тварини за збільшенням їхніх лапок);

– Ш, С, В, Д… (Д, О, Д, Т…; у переліку перші букви порядкових чисел: шість, сім, вісім, дев'ять).

ВПРАВА «ОБЕРИ ЗАЙВЕ»

Ця вправа схожа на попередню, але потрібно не лише знайти об'єднувальну ознаку, а й виокремити одне з переліку слів.

Принцип виконання: Назвіть чотири слова, з яких учні мають визначити зайве (те, в якого немає якостей, що притаманні іншим трьом). Обов'язкова умова – обґрунтування власної точки зору.

Наприклад:

– кремезний, жвавий, сильний, дебелий (жвавий; усі інші слова – синоніми, що позначають людину міцної статури);

– береза, смерека, ясень, горобина (ясень; усі інші слова жіночого роду);

– азарт, мрія, дискусія, нюанс (мрія; всі інші – слова іншомовного походження).

ВПРАВА «СПІВАВТОРСТВО»

Для виконання такої вправи необхідно посадити учнів колом (якнайкраще розділити клас на групи по 10–15 осіб). У кожного має бути аркуш та ручка.

Принцип виконання: За командою учителя кожен учень має написати одне речення (початок історії) та передати аркуш сусідові справа. Наступний має написати друге речення таким чином, щоб воно було логічно пов'язане з попереднім. І так колом. Таким чином вигадується одночасно 10–15 різносюжетних історій (за кількістю гравців).

Коли аркуші, обійшовши коло, повернуться до учнів, які писали перше речення, вони мають одним реченням дописати фінал. Твори, створені у співавторстві зачитуються та проводиться рефлексія.

У ході виконання такої вправи можна не лише навчити учнів створювати креативні історії, а й відпрацьовувати навчальний матеріал (наприклад, у реченнях мають використовуватись слова іншомовного походження, слова у кличному відмінку, дієприкметникові звороти чи інше).

Для ускладнення завдання можна запропонувати школярам одночасно писати твори різних жанрів – казка, трагедія, комедія, басня, міф та інше. Щоб учні не заплутатися, запропонуйте писати жанр на кожному аркуші зверху справа.  

ВПРАВА «ПЛУТАНИНА»

Ця вправа сприяє розвитку асоціативного мислення, а також напрацюванню навички виходу за рамки звичних ланцюжків міркувань.

Принцип виконання: Об'єднайте учнів класу у дві команди. Одна група на окремих аркушах має записати іменники, а інша – дієслова чи прикметники. Після цього вчитель навмання бере аркуші обох команд та по черзі записує словосполучення, які утворилися. Наприклад: «дощ грає», «осінь кричить» та інші.

Завдання учнів – пояснити, як таке може бути насправді, використовуючи переносне значення слів та аналогії. Наприклад, пояснення, як дощ може грати – стукотіння крапель нагадує гру на барабані.

ВПРАВА «ЗНАЙДИ СПІЛЬНЕ У НЕСХОЖОМУ»

Виконання такої вправи стимулює учнів знаходити зв'язки між предметами та явищами, далекими, на перший погляд.

Принцип виконання: Учні називають слова, будь-які чи у межах певної теми. Учитель записує 10–12 слів у рядок на дошці. Завдання школярів – записати у зошиті спільні ознаки кожної пари слів, що знаходяться поряд з точки зору мовознавства.

Наприклад: гуманність – аннали – літопис – січень...

– гуманність – аннали (слова іншомовного походження з подвоєнням);

– аннали – літопис (слова-відповідники, що позначають історіографічні твори про найважливіші події);

– літопис – січень (слова з нульовим закінченням).

Творче мислення – це не вроджена здатність окремих людей. Його можна розвивати, тренуючи уяву та спостережливість, під час будь-якого уроку.

     Виділені три рівні розумової діяльності повинні бути покладені в систему роботи вчителя з розвитку творчого мислення учнів.   

     Дуже низький рівень виявляється в однобічності описів, пояснень, оцінки. У цьому випадку учні орієнтуються лише за зовнішніми ознаками.

     Низький рівень виявляється в фіксуванні в обєкті протилежних властивостей, однак ці властивості розглядаються як внутрішні, не повязані між собою.

     Середній рівень виявляється в аналізі протилежних властивостей, характеристик обєкта за схемою, протилежності розглядаються як окремі, хоча і притаманні даному обєкту.

     Високий рівень виявляється в намаганні до синтезу протилежностей у виділенні домінуючої у даних умовах властивості, в аналізі взаємопереходів.

     Незалежно від рівня оволодіння учнями творчим мисленням,  вчитель планує навчання  й організує формування  творчого мислення з обовязковим залученням дій у такому порядку.

 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Варзацька Л. О. Українська мова. Організація інтерактивних уроків у початкових класах: на допомогу вчителю початкової школи. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2017. 99 с.
2. Голюк О. А. Характеристика типів розвитку творчої уяви дітей старшого дошкільного віку. Одеса: 2017. С. 67–91.
3. Державний стандарт початкової освіти: Затверджено  постановою Кабінету Міністрів України 21 лютого 2018 р. № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/688-2019-%D0%BF#Text (дата звернення: 26.09.2023)
4. Закон України Про освіту (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст.380). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text (дата звернення: 26.09.2023)
5. Ластовченко Л.М. Розвиток творчих здібностей учнів шляхом особистісно-орієнтованого підходу з використанням нетрадиційних форм проведення. Нива знань. 2012. №4. С. 21-22.
6. Лісіна Л. О. Науково-дослідницька діяльність учителя: наук.-метод. посіб. Запоріжжя: Диво, 2007. 204 с.
7. Методичне об’єднання вчителів початкових класів. Розвиток творчої особистості молодшого школяра. Розкажіть онуку.  2010. №1. С.13-23.
8. Мелешко Л. В. Дидактична гра як засіб формування мовленнєвої компетентності учнів: Психолого- педагогічні науки. 2017. № 2. URL: http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/1066/1/23.pdf(дата звернення 27.09.2023)
9. Пристінська М. С. Дозвілля школярів. Ігри кожного дня. Київ: Перше вересня, 2016. 108 с.
10. Рибалко О. О. Дидактична гра і навчання молодшого школяра: Комп'ютер у школі та сім'ї. 2011. № 4. 26-30 с. URL: file:///C:/Users/%D0%AE%D0%BB%D1%8F/Downloads/komp_2011_4_9.pdf
11. Савчук М.А. Розвиток креативності молодших школярів як умова формування необхідних компетенцій. Розкажіть онуку. 2010. №1. С.4-8.
12. Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання: навч. посіб. Харків: Основа, 2019. 78 с.
13. Сухомлинський В. Серце віддаю дітям. URL: http://royallib.com/book/suhomlinskiy_v/serdtse_otdayu_detyam.html