"Розвиток універсальних гнучких навичок «soft skills: 4К» на уроках зарубіжної літератури, які допоможуть дитині стати затребуваною у майбутньому"
Черняк Інна Георгіївна
вчитель зарубіжної літератури,
вища категорія, старший вчитель
Комунальна установа Сумська
спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №17
м. Суми, Сумської області
РОЗВИТОК УНІВЕРСАЛЬНИХ ГНУЧКИХ НАВИЧОК «SOFT SKILLS: 4К» НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ДИТИНІ СТАТИ ЗАТРЕБУВАНОЮ У МАЙБУТНЬОМУ
Формування гнучких навичок «Soft skills: 4К» особистості засобами креативних методів навчання на уроках зарубіжної літератури – це такі умови, за яких був би ефективним обмін знаннями, ідеями, способами діяльності між усіма учасниками навчально-виховного процесу, а головне формування творчих здібностей і життєвих компетентностей конкурентоспроможної особистості. [5.] Створення сприятливих умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, навчається вчитись самостійно, що робить продуктивним сам освітній процес у формуванні універсальних соціальних навичок Soft skills 4K: креативності, когнітивної гнучкості, колаборації та критичного мислення, які допомагають вирішити задачі у житті. Розвивати різні групи універсальних компетенцій: соціальні, інтелектуальні, вольові та лідерські, які допоможуть учню стати затребуваним у майбутньому. Виховувати людину, яка володіє основними навичками лідерських якостей, командної роботи, вмінням навчати, вмінням спілкуватися, розв’язувати конфлікти, вміння ставити та досягати поставлених цілей, управляти часом, цілеспрямованості, презентаційні навички, ораторське мистецтво, навички ефективної комунікації, стресостійкісті, креативністі тощо. Soft skills 4К («гнучкі» навички) — набір надпрофесійних соціальних навичок, які допомагають вирішувати завдання життя: комунікація, колаборація, критичне мислення, креативність. [1.] Викладання зарубіжної літератури у школі у сучасному світі передбачає формування гнучких навичок для розвитку життєвих компетентностей: по-перше, реалізувати перехід від передачі знань до їх створення. Доступність та висока швидкість обміну знаннями, зазвичай, дозволяє бути більш успішним не тому, хто більше знає, а тому, хто швидше та краще шукає, ідентифікуючи, аналізуючи та створюючи інформацію. По-друге, перехід від звичайної схеми «учитель-учень» до взаємодії, створення колаборації та робота в команді. По-третє, використовувати різні поєднання: робота в класі, електронне навчання, проектна діяльність з метою максимального залучення учнів і закріплення «Soft skills» компетенцій. [1.]
Простим, але від цього не менш ефективним інструментом для формування комунікаційних навичок на уроках є техніка обробки дискусійних питань. Усі учні колективно обговорюють рішення великої проблеми, поступово наближаючись до нього маленькими кроками. Учитель задає тему, після чого кожен учень отримує можливість висловити власну думку в форматі відкритого діалогу. Тут не існує неправильних точок зору, і дискусія триває до тих пір, поки кожному є, що сказати. Наприклад, теми міні-дискусій: Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра»: «Як ви гадаєте, чому Марк Твен вважав, що його твір - книга для дорослих?» Ф.Достоєвський «Злочин і кара»: «У чому хибність теорії Раскольнікова? У чому зв'язок з авторським задумом?» Франц Кафка «Перевтілення»: «Бути людиною день у день. Це важко?» Такі прийоми у роботі: як коротка розповідь; бесіда; нескладні інтерактивні технології: «Поєдинок», «Відстрочена загадка», «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Прес», спонукають учнів міркувати, аналізувати, доводити свою думку. Гарно розвиває емоційний інтелект і комунікацію така технологія як «Сторітелінг». Наприклад, при вивченні творів, у яких характери героїв розгортаються у складних життєвих ситуаціях: «Хлопчик-Зірка» О. Уальда, «Жага до життя» Д. Лондона, «П’тнадцятирічний капітан» Ж. Верна, на етапі дослідження твору, дієвий прийом «Придумай історію». Учні складають розповіді від імені героїв, або розповідь «Який я персонаж». П’ятикласникам пропонується вправа «Прокачай мову», наприклад, при вивченні теми «Фольклор», учень перефразовує приказку, щоб інші відгадали про яку приказку йде мова. У 9 класі після прочитання роману у віршах О.С. Пушкіна «Євгеній Онєгін», доцільно придумати інший варіант розвитку подій (правильний на погляд дітей) та альтернативний кінець. Ця вправа може бути як усна, так і письмова, як індивідуальна, так і групова. Використовуючи цей прийом побудови історії, ми порівнюємо те, що було, з тим, як це могло бути. Для учнів 5-7 класів пропонується створення історій на тему: «Що річ розповість про героя». Учні перевтілившись в образ якоїсь речі, яка належить герою твору, розповідають про її власника. Наприклад, скрипка про Шерлока Холмса, пензлик про Маляна, «скарби» про Тома Сойєра, капелюшок про Полліанну. Не менш цікавий прийом «Доведи протилежне»: - це робота в парі, учням задається питання і тридцять секунд кожному для відповіді. Наприклад, питання за твором М. Твена «Пригоди Тома Сойєра»: чому Том не любив ходити до школи? Один учень повинен навести аргументи і пояснити чому Том не любить школу. Інший учень за тридцять секунд наводить абсолютно протилежний аргумент. Ця вправа сприяє розвитку творчої уяви, допомагає формувати навички грамотного усного і письмового мовлення. Дієві на уроках прийоми «Асоціативний кущ», «Гронування», «Кластер», «Майндмеппінг» або карти розуму (ментальні карти), ефективні в тому, що учень думає вільно та відкрито висловлює думки стосовно певної теми, а головне вчиться структурувати матеріал, що сприяє вмінню виступати на публіку і вміння самостійно вчитися, сприяє розблокуванню творчої уяви, допомагає у написанні творів, резюмувати твори. Не менш цікава на уроках техніка «Скрайбінг», за допомогою якої учням пропонується намалювати зміст твору чи якоїсь події у творі схематично, наприклад записати за допомогою емоджі лист Онєгіна до Тетяни. Різновидом скрайбінгу є відеоскрайбінг або буктрейлер (реклама твору).
Розвиваючи творче мислення, на уроках зарубіжної літератури креативний прийом «Шість капелюхів» дозволяє структурувати роботу над твором і розвиває паралельне мислення учнів, при якому різні точки зору не стикаються, а співіснують. Наприклад, на уроці в 9 класі з вивчення драми Г. Ібсена «Ляльковий дім», вирішується проблемне питання про долю жінки: «Чи вона є маріонеткою в руках чоловіка, чи людина, яку б поважали як особистість, любили по-справжньому?» Не менш цікавим творчим евристичним методом на уроках є «Крісло відвертості», який розвиває критичну думку учнів, вчить самостійно здобувати знання: підбирати цитати, тези з твору, переказувати з елементами аналізу, складати план як прийом композиції, аналізувати образ героя твору, порівнювати героїв, епізоди, пейзажі, стильові особливості твору, виступати на диспуті. Мета прийому – розвивати вміння самостійно творчо мислити і аналізувати. Критичне мислення - один з ключових методів «Soft skills 4К» нового часу. Різноманітність інформації та легкий доступ до неї породжує низку фейків та безграмотності. Важливо вміти аналізувати інформацію, вміти працювати з її великим обсягом. Бути уважним та спостережливим. Відокремлювати правду від брехні. Учні не будуть мислити критично, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню школярів до процесу навчання. А для цього треба дозволити учням вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Коли діти повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони думають, говорять, є важливим не тільки для них самих і кожному з них дозволено сказати: " Я не згоден", "Я думаю інакше", тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення і стануть готовими взяти відповідальність за власну думку. [2.] Найкращий варіант – поєднувати запитання двох рівнів – прийом «Закриті і відкриті запитання». Наприклад, ви, перевіряючи фактичні знання учнів, запитуєте: «На яких планетах побував Маленький принц?» А наступне запитання ви спрямовуєте на розвиток критичного мислення: «Чому Маленький принц не залишився на жодній із цих планет?». «Сократівське опитування» - прийом для того, щоб за допомогою самих лише запитань з'ясувати рівень знань дітей та зрозуміти, наскільки вони є компетентними у тій чи іншій навчальній дисципліні. Діти у процесі діалогу роблять неочікувані висновки, тренуються правильно формулювати думок, навчаються встановлювати причинно-наслідкові зв'язки та розвивають мислення. [3.]
Колоборація - вміння працювати в команді, брати на себе як керівні, так і виконавчі функції, розподіляти ролі, контролювати виконання завдань, працювати на загальний результат, розуміти свою роль і те, що таке мій внесок у спільну справу - це досить складна майстерність. На сьогоднішній день завдання вчителя - звільнити успішну людину, здатну приймати самостійні рішення, вміння працювати в команді. Важливо вміти співпрацювати та разом втілювати у життя ідеї та проекти. [4.] В 11 класі за допомогою прийому «Джигсоу», можна вивчати досить складну тему: «Розмаїття течій модернізму й авангардизму в європейській ліриці XX ст.», при якому учні є експертами по якійсь частині матеріалу, що вивчається, а потім навчають інших членів своєї кооперативної групи. Метод, який носить назву «CASE STUDY» («Кейс»), є одним з найбільш ефективних та розповсюджених методів організації активної пізнавальної діяльності школярів. Суть методу полягає в наступному: підбір завдань для можливості використання різних рішень; блок-модульна конструкція з вивчення нового матеріалу; організація самостійної роботи при підготовці до уроку; спілкування, обмін відповідями між учнями. [2.] Наприклад, в 9 класі з твору О. С. Пушкін «Євгеній Онєгін» проводиться тематичне дослідження: «Чи є Пушкін прототипом Онєгіна?» Учні, працюючи з текстом - біографією і текстом твору, повинні принести свої докази і зробити висновок. Ці прийоми показують, що набір soft skills лідерські компетенції відповідають за успішне використання ресурсів для досягнення спільних цілей: вміння приймати рішення, відповідальність, вміння сформувати команду, наставництво, вміння вирішувати конфлікти.
Сьогодні актуальне дистанційне навчання, тому багато методів і прийомів для розвитку гнучких навичок можна використовувати на дистанційних – уроках. Наприклад, щоб зацікавити учнів у 5 класі і не втратити їхній пізнавальний ресурс, важливо організовувати на уроках групові види завдань у сервісах Сanvа, Google-додатки, Geniali. Перш за все, використання хмарних сервісів на уроках зарубіжної літератури слід розглядати як гіпертекст в медіаосвіті і це сприяє кращому досягненню поставлених вчителем цілей на уроці. Візуалізація на уроках: кросенс, печворк, пазли, гексагон, фотоколаж, інфографіка, ментальні карти, лепбук - сприяє формуванню та вдосконаленню творчої компетентності учнів.
Учитель повинен бути координатором інформаційного потоку, володіти сучасними методиками та новітніми технологіями, а організація навчально-виховного процесу на засадах педагогіки співробітництва сприятиме формуванню творчої компетентності кожного учня, стимулюватиме їх до пошуку нових рішень, ставленні перед собою нових навчальних цілей та прагнення їх досягнення. Це, у свою чергу, сформує особистість нового покоління, що буде здатне до швидкого адаптування в суспільстві, що стрімко змінюється та висуває все нові і нові вимоги до фахівця.
Джерела:
про публікацію авторської розробки
Додати розробку