"Розвиток в учнів мотивації до навчання в контексті компетентнісного підходу на уроках української мови"

Розвиток в учнів мотивації до навчання в контексті компетентнісного підходу на уроках української мови

Завдання вчителя в контексті компетентнісного підходу  - стимулювати в учнів формунавння мотиваторів до навчання. Отже, давайте згадаємо, що таке мотивація.

Мотивація — це інтереси, потреби, прагнення, емоції, переконання, ідеали, установки, які спонукають учня до діяльності. Мотивація сприяє появі в учня навчальної ініціативи й любові до навчання, спонукає його діяти з максимальною енергією в різних навчальних ситуаціях.

Необхідними умовами мотивації до навчання в учня повинні бути:

• допитливість учня;
• 
  прагнення задовольнити свою допитливість;
• 
  бажання самовдосконалюватися;
• 
  досягнення поставленої мети.

Але шкільна діяльність для різних дітей має різний зміст. Для одних вона є засобом отримати похвалу батьків, сподобатися вчителю (зовнішня мотивація), для інших — це проникнення в суспільне життя, самореалізація особистості (внутрішня мотивація). Мотиви навчання не повинні бути пасивними і споглядальними, вони передусім мають базуватися на активному інтересі до того, що є предметом вивчення.

По суті, існує два способи змусити дітей учитися — через активізацію зовнішньої та внутрішньої мотивації.

На жаль, не існує єдиної магічної формули для мотивації учнів. Багато чинників впливає на мотивацію: інтерес до предмета, усвідомлення його корисності, прагнення до успіху, впевненість і почуття власної гідності, наполегливість і терпіння, врешті-решт — подобається чи не подобається вчитель. І, звичайно ж, не всі учні орієнтовані на цінності, вони мають різні потреби й бажання.

У методиці виділяють п’ять основних методів стимулювання та мотивації навчальної діяльності.

Прийоми, які я використовую для створення проблемної ситуації на уроках, різні:

Гарною мотивацією до навчання може бути правильно підібраний епіграф до уроку:

Словосполучення – це я,

А синтаксис – сім’я моя!

З двох й більше слів складаюся

І з словом все змагаюся.

Мандруємо разом! У добру путь!

Цю землю синтаксисом звуть!

Ні одного бездумного рядка,

Ні одної мислі неживої

Ні одного невистражданого слова

Також у своїй педагогічній практиці рекомендую використовувати
розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формування мети і завдань уроку. Ось декілька варіантів таких розминок:
2.Міні-інтерв'ю.
Після привітання дається чітка інструкція: "Інтерв'ю за 1 хвилину. Відповідаємо прикметниками ( прислівниками, дієсловами, словами з префіксами –роз, -без і т.д). Вибір питань і відповідей залежить від мовної теми попереднього уроку, допомагає застосувати на практиці набуті знання. Наприклад:
До теми "Прикметник"
- Яким був попередній урок? (важким, цікавим…)
- Якою була перерва? (веселою, короткою…)
- З яким настроєм ви прийшли на урок?( гарним, сумним, надзвичайно веселим…)
- А яка зараз повинна бути обстановка на уроці, щоб ви змогли засвоїти нову тему? ( робоча)
- Отже, давайте створимо таку робочу атмосферу.

3.Проблемна ситуація зі здивуванням.
Завдання для учнів: Проаналізуйте запропонований текст (8 клас). Чому не можна

прийти на збори за таким оголошенням?

Оголошення

Завтра в школі
відбудуться батьківські збори.
                                           Адміністрація школи
 

Діти кажуть, що не уточнено, де саме і коли саме будуть проходити збори. Значить, треба вивчити уточнюючі члени речення. В кінці уроку дане оголошення буде виправлено таким чином:

Оголошення
17 квітня, о 18.00,
 в школі №13, в 33 кабінеті,
відбудуться батьківські збори.
                               Адміністрація школи

4.Проблемна ситуація із подоланням труднощів.

Завдання для учнів: Прочитайте два речення. Слово «вгорі» в них пишеться по-різному. Це помилка чи правильне написання? Запропонуйте пояснення написання цих двох слів.

 

5. Прийом «яскрава пляма».

Завдання для учнів: Двоє учнів засперечалися. Один з них стверджував, що у реченні

Я знаю, що ви знаєте: що – займенник, другий доводив – сполучник. Розсудіть школярів, переконавши у правильності вашої думки.
Проблемні ситуації найчастіше застосовую на етапі актуалізації знань. Наприклад, завдання, які можуть мотивувати навчальну діяльність учнів, активізувати їхній пізнавальний інтерес:
 

6.«Переклад» тексту з української мови на …українську.

Завдання для учнів: Відредагуйте текст, замінивши жаргонну лексику на власне українську.

Комп по-тупому завис. Глюк чи полетіла материнка? Добре, якщо перше, бо інакше доведеться викинути до сотні баксів на ремонт. На кого ж наїхати, щоб подивився й не кинув? А то нажене пургу, от і думай, де брати бабки.

7.«Переклад» тексту, написаного в одному стилі, на «мову» іншого стилю.

Завдання для учнів: Прочитайте й проаналізуйте текст. Ту ж інформацію спробуйте передати в художньому стилі.

Уночі та вранці у Миколаєві спостерігатиметься туман. Вітер південний, південно-західний, 5-10 м / с. Температура вночі 2-7 ° тепла, вдень - 10-15 ° тепла ( за інформацією Українського Гідрометцентру)

8.Випереджальні завдання.

Під час вивчення ділової документації на уроках розвитку зв’язного мовлення можна учням дати завдання: здійснити екскурсію по торгівельним точкам, офісам, рекламним фірмам, звертаючи увагу на об’яви, рекламні проспекти в різних закладах, знайти в них приклади безграмотного вживання мовленнєвих конструкцій. Підводячи підсумок роботі, можна сказати учням: «Ви станете дорослими, можливо, будете працювати бізнесменом, менеджером, банкіром, державним службовцем, але кожний із вас, перш за все, повинен бути грамотним, уміти правильно висловлювати свою думку, добре володіти рідною мовою, аби не червоніти перед своїми підлеглими й співробітниками».

Збуджують пізнавальний інтерес і стимулюють самостійне мислення школярів також різноманітні інтерактивні методи навчання. На уроках української мови в 5 – 7 класах я, звичайно, використовую не весь їх спектр, а тільки найдоступніші, найзрозуміліші для учнів. Це такі технології як «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в парах, «Навчаючи – вчусь», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення».

Також мені допомагають сприяти підвищенню пізнавальної активності, мотивації учнів 5 – 7 класів до вивчення мови та літератури різноманітні ігрові завдання, тому що вони, у поєднанні з іншими формами роботи, сприяють глибшому засвоєнню знань, індивідуалізації навчання, визначенню рівня сформованості вмінь і навичок учнів, розвивають пам’ять, увагу, вміння аналізувати, порівнювати мовні явища. До того ж, школярів цього віку лінгвістичні ігри певною мірою активізують.

Розвитку мотивації в учнів сприяють також цілий спектр лінгвістичних ігор, які я використовую на уроках мови не тільки у 5 - 7 класах, а й 8 - 9 класах: кросворд, вікторина, аукціон, мовний конкурс, лінгвістична загадка, лінгвістична задача, «Сходи», «Перехрестя», ребуси, «Ти – редактор», «Спіймай помилку», «Вірю – не вірю», «Мовна дуель», «Останнє слово – за тобою», «Хто швидше», «Лінгвістична естафета», «Мовознавчий футбол» тощо. Вважаю, що різноманіття завдань, які може запропонувати учитель на уроці дітям, а також використання ігрових методів є важливими складовими в процесі формування позитивної мотивації. У цьому плані велику допомогу мені надають посібники, серед яких хочеться виділити посібник Федоренка В.Л. Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української мови. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 424с., у якому вміщено багато оригінальних та нових лінгвістичних ігор, а також посібник Рудницької О.Б. Нетрадиційні завдання з української мови. 5-9 класи. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Мандрівець, 2006. Запропоновані в них матеріали можна використовувати також як індивідуальні завдання при підготовці до олімпіад або конкурсів з української мови.

Наприклад, вводячи нову тему уроку «Лексика. Лексичне значення слова» в 6 класі проводжу кросворд ний диктант. Учитель читає лексичне значення, учні записують лише слова-відповіді:

1.  1-а особа однини від дієслова лити (ллю)
2. Той, що не має землі (безземельний)
3. Орудний відмінок слова скатерть (скатертю)
4. Синонім до слова життя (існування)
5. Здобуття свободи, волі (визволення)
6. Орудний відмінок слова якість (якістю)
7. Декоративний живописний чи скульптурний твір, призначений для оздоблення стіни чи стелі (панно)

Ключ: підкресліть другу літеру в кожному слові. Має вий ти слово «лексика». Далі проводжу бесіду:
 

• 
  Як ви розумієте значення цього слова?
• 
  Який розділ науки про мову займається вивчення лексики мови?

Або пропоную під час вивчення теми «Відмінки іменників. Кличний відмінок» у 6 класі такий літературно-граматичний акродиктант:

Поставте подані імена та по батькові в кличному відмінку. Пригадайте, кого з українських письменників так звали. Які твори цих авторів вам відомі? Якщо ви правильно назвете прізвища письменників, то з третіх літер прочитаєте слово, яким можна нагородити кожного, хто виконав це завдання.

1.Євген Павлович. 2.Спиридон Іванович. 3. Василь Семенович. 4. Степан Васильович. 5. Віктор Семенович. 6. Григір Михайлович.

Відповіді: 1. Гребінка. 2.Черкасенко. 3. Стус. 4. Руданський. 5. Близнець.

6. Тютюнник. (Слово-ключ - ерудит)

 

Одним із дієвих, на мою думку, прийомів, які сприяють вступній мотивації на уроках української мови є вправи з ключами. Вдало дібраний мовний матеріал таких вправ значно розширює ефективність його використання. Зокрема, ключі до вправ водночас можуть бути своєрідними епіграфами до тієї чи іншої мовної теми. Пошук таких ключів сприяє концентрації уваги учнів, активізує їхнє мислення. Крім того, подібні вправи виконують ще одну, не менш важливу функцію: формують правописну компетенцію школярів. Наприклад:

Завдання: зі вставлених букв скласти вислів.

Оде…ина (Одеса), х…робрий, у(в)війти, і…мігрант, репл…ка, лата…тя, пр….бігти, ро…лучитися, наб…гато, весі…ля, бер…г, просторіч…я, мед…цина, М(м)еченосець, зв…рити, бо…на, пр….стол, шарудін…я, бой…вий, тряс…я, ст….мул, стат…я, р…торика.

(Ключ: що уміти – за плечима не носити).

Завдання: випишіть слова у дві колонки: у першу - відбувається подвоєння, у другу - не відбувається. Підкресліть у кожному слові третю букву - прочитаєте народну мудрість.

З вірніст..ю, повін..ю, осін..ю, величніст..ю, якіст..ю, від..аллю, мит..ю, радіст..ю, з безліч..ю, доповід..ю, вартіст..ю, з точніт..ю, сіл..ю, заздріст..ю, у сміливост..і, плот..ю, за галуз..ю, смерт..ю, з розкіш..ю, віс..ю, велич..ю, шерст..ю, з розповід..ю, північ..ю, блакит..ю, зі зліст..ю, ненавист..ю, чверт..ю.

(Ключ: Від теплого слова і лід розмерзне).

Завдання: зі вставлених букв скласти продовження до вислову Тараса Шевченка: «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, …».

Аквар…ум, Мі…сурі, бо…ваніти, гл…сарій, кі…ті, р…сте, огуди…ня, пр….зидент, міц…ю, пішов у(в)же, Га…рі, тр…в'янистий, буль…он, бру…то, в…личати, підні…ся, барел…єф.

(Ключ: й свого не цурайтесь).

Вважаю, що використання різноманітних завдань з ключами надає можливість учителю на уроці реалізувати багато задач: повторити вивчений матеріал, відпрацювати щойно вивчену орфограму, вмотивувати вивчення нового матеріалу, реалізувати соціокультурну лінію тощо.