Через розвиток здібності дитини творчо мислити і точно, правильно висловлювати свої думки відбувається процес розвитку умінь володіти рідною мовою.
Саме творчі завдання сприяють формуванню уваги, спостережливості, розвитку пам'яті, мислення, самостійності та ініціативи, що у свою чергу допомагає формуванню навчальних умінь і навичок, і водночас розкриває та розвиває індивідуальні можливості учня.
Володіти мовою – це значить уміти передавати словами свої думки і почуття як усно, так і письмово. Щоб домогтись цього, створюю відповідні умови, добираю завдання, які збагачували б запас слів та понять у дітей, забезпечували б логічне мислення, а складність вправ – поступово збільшується в залежності від віку та розвитку учнів.
Дидактичні ігри, з одного боку, сприяють формуванню уваги, спостережливості, розвитку пам’яті, мислення, самостійності та ініціативності. З іншого - розв’язують чітке дидактичне завдання: сприяють засвоєнню нового матеріалу чи повторення та закріпленню вивченого, формуванню навчальних умінь та навичок. Гра стимулює пізнавальну активність учнів, викликаючи у них позитивні емоції в процесі навчальної діяльності. Адже потрібно пам’ятати, що цікава гра схожа на цікаву роботу.
Живі слова
Вчитель викликає учнів до дошки (це діти, що виконують роль слів), а інші придумують різні речення, можна будувати тексти. Різновид гри «Живі склади».
Чарівна торбинка
У розшитій торбинці знаходяться муляжі овочів, фруктів, ягід. Завдання: дістати з торбинки предмет, назвати його, сказати, до якої групи за ознаками він належить, описати зовнішній вигляд, розповісти, де росте і для чого призначений. Наприклад: це - капуста. Належить до овочів. Вона світло-зеленого кольору, має круглу головку. Росте на городі. З неї готують смачні салати, борщ, пироги. Вона дуже корисна в харчуванні.
Коли діти добре навчилися класифікувати й узагальнювати предмети за допомогою унаочнення, переходжу до словесних вправлянь. Називаю узагальнююче слово, скажімо, одяг (взуття, іграшки, меблі, квіти), а діти добирають назви предметів, які належать до цієї групи (одяг- костюм, пальто, сорочка, куртка, шуба).
Алфавіт і чотири арифметичні дії
Потрібно прочитати слово, пригадати, на якому місці в алфавіті кожна його буква, і або від цього числа відняти, або до нього додати, або його поділити, або помножити на якісь числа, щоб вийшло нове число – показник букв за алфавітом у новому слові.
Наприклад, коли зі слова буряк треба зробити слово заєць, то слід записати так:
б у р я к п и с ь м о п е н а л
+ - - - + - - + + + + - - +
8 23 13 6 16 4 20 10 15 4 21 11 17 15
Нотна грамота
Пригадайте і запишіть якнайбільше слів , що мають склади - назви нот ( до , ре , мі, фа , соль , ля , сі). читання :
Наприклад : До + ля = доля ; по + мі + до + ри = помідори ; до + мі +
но = доміно .слово?
Пропоную ряд слів: п’ять із них подаються у дужках, а одне – перед ними. Учні повинні за 20 секунд виключити із дужок (тобто виділити) два слова, найбільш суттєві для слова, що стоїть перед дужками.
Річка ( берег, риба, жук-плавунець, рибалка, вода). Відповідь: берег,вода.
Місто (автомобіль,будівля,натовп,вулиця, велосипед). Відповідь: будівля, вулиця.
Ліс (лист, яблуня, мисливець, дерево, чагарники). Відповідь: дерево, чагарники.
Співи (дзвін, голос, мистецтво, мелодія, оплески). Відповідь:голос, мелодія.
Гра (шахи, гравці, перемога, правила, покарання). Відповідь: гравці, правила.
Обробка отриманих даних: учні, які правильно виконали завдання, володіють умінням виділяти суттєве, тобто здатні до абстрагування. Показники раджу розраховувати за формою: Здатність до абстрагування = число правильних відповідей : на п’ять завдань.
Буква заблукала
В окремих словах цих речень заблукала буква. Читай уважно кожне слово, виведи «заблуду».
Склади ланцюжок слів
Склади ланцюжок слів, де кожне наступне слово розпочинається двома буквами попереднього.
Створення вінегрету з казок
Суть цього методу полягає в тому, що події з різних казок переплітаються й розгалужуються за новим сюжетом. Наприклад, Колобок у лісі зустрічає бременських музикантів і проситься з ними в дорогу.
В ліс Незнайко увійшов –Під кущем йоржів знайшов.Біля річки посидів –Наловив собі грибів.До городу завітав –Стиглих яблук накопав.А по саду походив –Моркву з яблуні струсив. |
Відредагований вірш:В ліс Незнайко увійшов –Під кущем гриби знайшов.Біля річки посидів –Наловив собі йоржів.До городу завітав –Швидко моркви накопав.А по саду походив –Стиглих яблук натрусив. |
1.Прочитай текст і вдоскональ його, замінивши слова, які повторюються. Скористайся довідкою.
Незабаром весна Надворі сонячний день.
Діти вийшли у двір. Дітям весело. Діти граються м’ячем.
До дітей підбіг собака. Діти кинули йому м’яч. Собака вхопив м’яч і приніс дітям.
Слова для довідки: хлопчики і дівчатка, малята, дошкільнята, вони, усі, він, Бровко, їм.
2.Прочитай. Визнач, чи відповідає заголовок темі й меті тексту. Придумай і запиши такий, який би відповідав даному тексту.
Курличуть в небі журавлі
У кінці вересня – жовтня птахи відлітають на південь. Відлітають вони по – різному. Зграї шпаків і граків летять на великій висоті. Журавлі прямують великим правильним трикутником. Гуси летять вервечкою, а качки – прямою шеренгою. Зозулі відлітають поодинці.
Поступово підвожу учнів до висновку, що поданий заголовок не відповідає темі й меті тексту. У даному випадку текст науковий. Він містить відомості про те, як відлітають різні птахи на південь. Заголовок же можна використати тільки до художнього тексту.
3.Прочитай. Відредагуй текст, доповнюючи його прикметниками так, щоб можна
було відчути красу природи вранці.
Аж ось зайнявся ранок. Із – за обрію викотилося сонце. Туман почав танути, тулитися до землі. Скрізь заблищали краплини роси.
Як відомо, розрізняють вправи на редагування, підпорядковані вивченню конкретної мовної теми, і вправи, метою яких є вдосконалення цілісного тексту, складеного самими учнями. Більш ефективними є завдання на вдосконалення цілісного тексту, складеного учнями, бо помилки в ньому не є штучними.
Ось приклад такого аналізу, який здійснюю з учнями.
Як ми збирали гриби
У неділю ми пішли в ліс по гриби. Там були гриби маслюки, білий гриб, рижики, лисички. Ми побачили великий старий дуб. На ньому було багряне листя. Раптом на гілці ми побачили гриби. А через деякий час вибігла з дупла білочка. Вона була кольором руда, хвіст пухнастий, лапки гарненькі, і сама вона була дуже чудна. Вона нам дуже сподобалась. Ми пішли додому радісні. Нам сподобалось у лісі.
Редагування твору здійснюється шляхом бесіди.
- Прочитай текст. Визнач його тему і мету.
- Визнач тип тексту (розповідь, опис чи міркування).
- Поділи текст на частини. Знайди зачин і кінець.
- Як виділяються частини тексту в писемному мовленні? (Абзацом).
- Визнач абзаци.
- Прочитай уважно перше і друге речення. За допомогою яких слів вони пов’язуються? Яку помилку допущено? ( Повторення слів).
- Перебудуй друге речення, усунувши помилку. Зверни увагу, в якому числі вжито іменники у другому реченні. Що ти помітив? Як треба правильно сказати?(Назбирали багато маслюків, рижиків, лисичок, білих грибів).
- Які слова допомагають встановити зв’язок між 3 і 5 реченням? Як можна інакше перебудувати речення, опустивши повторення слів ми побачили (помітили)?
- Зачитай речення, в якому описується білка. Чи можна таким чином поєднувати слова – ознаки? На основі цього речення побудуй два окремі. Заміни словосполучення кольором руда на руда шубка Які ще слова повторюються в тексті?(Дуже сподобалось). Перебудуй кінець, уникаючи повторення слів.
Текст учні записують в ході виправлення або усно редагують його, потім переказують готовий варіант і записують самостійно. Також пропоную порівняти поданий текст і відредагований варіант.
Розгадай!
__ ЛІД Цей «лід» на стежинці залишила білка.
__ЛІД Цей – з ягідками червоненькими гілка.
ЛІД__ Цей – у ім`я до сестрички пробрався.
Л_ _ ІД_ Цей – красень-птах, що у небо піднявся.
_ _ ЛІД_ _ Цей п`є бабуся, як серце болить.
Чотири дракони
_ _ ДРА Ця дра рікою пливе.
КО_ _ Н_ Цей кон униз росте.
Д_Р_ _А Ця дра від міста до села.
КОН_ _ _ Цей кон, якщо змінити о на і, завершить нашу гру.
А в яких словах сховалися інші істоти?
Фразеологізм, що вдало вживається, пожвавлює мовлення, робить його емоційнішим. Фразеологізми є невід’ємною складовою будівельного матеріалу речення, особливо емоційно забарвленою. Щоб правильно вживати фразеологізми в мовленні, слід добре знати їх значення, стилістичні властивості і можливості.
Вправи, що спонукають учнів до розуміння фразеологізмів, сприяючи розвитку мовлення.
- Співвідносять фразеологізм із тлумаченням. (Добирають синоніми, антоніми…)
- Співвідносять фразеологізм із малюнком.
- Визначають, які риси - позитивні якості чи вади - розкривають фразеологізми.
- Вводять фразеологізми у речення і замінюють їх прислів’ями.
Ввести фразеологізми в текст
«На спортивному майданчику тривала запекла боротьба. Та ось Сергійко не влучив м’ячем у ворота. Миколка… Та сталося так, що і Миколка….».
СІВ У КАЛЮЖУ – Потрапив у незручне, смішне становище.
ПОПАСТИ ПАЛЬЦЕМ В НЕБО –
Сказати чи зробити невпопад,
помилитись.
Надійся не на силу, а на розум – українське прислів’я.
Живі малюнки
Цей прийом створює ситуацію зацікавленості, спонукає працювати «мовчазних» дітей. Учні прослухали чи прочитали твір. За допомогою міміки, жестів відтворюють епізод із твору.
Матеріал до гри.
Для чого кажуть «спасибі»
Дрімучим лісом ішли два мандрівники – Дідусь і Хлопчик. Було жарко, мандрівникам хотілось пити.
Нарешті вони прийшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Мандрівники нахилилися, напилися. Дідусь сказав: «Спасибі тобі, струмок». Хлопчик усміхнувся.
- Чому ти усміхаєшся, хлопче? – запитав Дідусь.
- Навіщо ви, Дідусю, сказали струмкові «спасибі»? Адже він не жива істота: не дізнається про вашу подяку, не почує ваших слів.
- Це так. Якби води напився вовк, він може і не дякувати. Ми ж не вовки, а люди. А знаєш, для чого людина говорить «спасибі»? Знаєш, кого це слово звеличує, підносить? Хлопчик замислився. Він ще ніколи не думав над цією мудрою істиною. Тепер же був час подумати: шлях через ліс ще довгий. (В.Сухомлинський)
Гра «Я-білочка»
Пропоную дітям уявити себе певною тваринкою чи рослинкою, тобто увійти в образ і за допомогою тексту-опори скласти твір:
Я (яка?) ______________ білочка.
Мені подобається (що?) _________________ .
Я не люблю ____________________________.
Світ навколо мене дуже _________________.
Мене оточують (які?) _______ (хто?) _____.
Вони (що роблять?) ____________________.
Я дивлюся на (що?) ______ і мені стає (як?) _______.
Питання відіграють роль стимулів для творчої розповіді про себе-білочку, дають поштовх для фантазії.
1