Схеми, таблиці, алгоритми міркування для розвитку зв'язного мовлення школярів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розвиток комунікативних навичок учнів забезпечують вправи й завдання на формування вмінь уважно й вдумливо слухати, відтворювати та аналізувати почуте, говорити доречно, чітко, переконливо; комунікативно виправдано користуватися мовними засобами, характерними для різних типів, стилів і жанрів мовлення під час створення усних і письмових висловлювань.

 

 

 

 

 

 

 

Зв'язна мова - це мова, що організована за законами логіки, граматики і композиції.

Види мови

 

Мова - здатність говорити, говоріння.

 

Мова різноманітна. Це і розмова друзів, і монолог артиста на сцені, відповідь учня в класі, наукова праця і телеграма.

 

Внутрішня мова – це мова уявна. Це немовби розмова із самим собою.

Зовнішня мова – мова для інших

Діалог - це розмова двох або кількох  осіб.  Однією  з форм діалогу є бесіда.                                                               Полілог  -  розмова  трьох і більше осіб.

Монолог - це висловлювання однієї людини (оповідання, повідомлення, переказ, твір ...).

Вимоги до мови                         

Змістовність	Висловлювання має відлові-дати темі та основній думці. Не говори і не пиши зайвого.
Послідовність	Слідкуй за послідовністю  викладення фактів.
Багатство	Вживай різноманітні слова і речення. Намагайся не повторювати одні й ті самі слова, речення.
Точність	Вживай слова у відповідності з їх значенням
Виразність	Підбирай слова і вирази, які найбільш яскраво передають основну думку.
Доречність	Слід враховувати, з ким говориш і за яких умов.
Правильність	Правильно вимовляй слова, правильно будуй речення.

Інтонація - виразний засіб мови, що організує мову: розчленовує її на речення і фрази (такти), виражає змістове відношення між частинами речення, надає тексту, який вимовляється, значення повідомлення, запитання, наказу, прохання і т.д.

 

Одиниці мови

Слово - одиниця мови, яка служить для найменування понять, предметів.

Усі  слова мови  утворюють її словниковий  склад,  або лексику.

      Лексичне значення слова - це те, що означає слово.

 

Слово може мати:

 

одне значення

Гірлянда - сплетені у ви­гляді ланцюга квіти, зелень, гілки.

 

багато значень

Голка

1. Інструмент для шиття.
2. Лист хвойного дерева.
3. Колючки на тілі тварин.

 

Слова можуть вживатися в прямому (золотий перстень і переносному значенні (золоті руки).

 

Омоніми - слова, однакові за написанням або звучанні але різні за значенням.

Журавлиний ключ. Ключ від замка. Скрипковий ключ.

 Синоніми - слова, різні за написанням, але близькі за значенням.

Заметіль, хуртовина, буран, завірюха.

Антоніми - слова, що мають протилежні значення.

Жара - холод, блідий - рум'яний, нагріти – остудити.

Фразеологізми - це стійкі вислови із самостійним значенням.

Грати першу скрипку - бути керівником чого-небудь;

 чисто - голки не підточиш - без перешкод, дуже гладко.

                           

 

 

                               Багата і різноманітна лексика української мови зібрана у словниках

 

 

 

 

З тлумачного словника довідуються, що слово означає.

З орфографічного - як правильно писати слово.

З орфоепічного - як правильно вимовляти слово.

З етимологічного - звідки прийшло слово.

З морфемного - який склад слова.

З  словника синонімів - які синоніми є у слова.

Зі словника антонімів - які антоніми є у слова.

З фразеологічного - значення крилатих висловів.

 Зі    словника    іншомовних    слів    —    значення    слів іншомовного походження.

З  двомовного (українсько-англійського, українсько-німецького) словника узнають переклад слова іншою мовою.

 

 

 

 

Речення – це слово або декілька слів, які передають закінчену думку і пов’язані граматично.

 

      Види речень

 за метою висловлювання:         за інтонацією:

Розповідне  речення про щось повідомляє, розповідає. Наприкінці  ставиться крапка або знак оклику. Світлі зайчики грали на опалому листі.   Питальне речення містить питання. Наприкінці ставиться знак питання. Сонце, сонце , ти звідки?    Спонукальне речення – це речення, в якому спонукають кого-небудь до дії, наказують, просять. Наприкінці ставиться крапка або знак оклику. Не перебивай розповідача, дослухай фразу до кінця.

Окличні – якщо розповідні, питальні, спонукальні речення вимовляються з особливим почуттям. Вкінці їх ставиться знак оклику.   Добре восени в лісі!     Неокличні – вимовляються без особливих почуттів.   Добре восени в лісі.

 

 

 

 

 

Текст - речення, пов'язані між собою за змістом, утворюють текст. До тексту можна дібрати заголовок.

Текст

Сова - корисний птах. Вона знищує багато мишей. Сова ці­лий рік живе в наших краях.

 

 

Тема - те, про що повідомляється, розповідається в тексті. Тема тексту часто називається у заголовку.

Те головне, про що хотів сказати нам автор, - це основна думка тексту.

Великий текст поділяється на частини. Кожна частина передає закінчену думку і починається з нового рядка – з абзацу.

       Будова тексту

                                     - називає тему висловлювання

 

                                              - розкриває думку

 

 

 

 - завершує текст, підводить до висновку.                                                                                                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як написати твір

 

1.Насамперед обміркуй тему твору. Пам'ятай: кожне слово в назві теми має значення. Визнач, про що слід писа­ти у творі.

2.Продумай основну думку твору, якими словами, реченнями можна розкрити її. Склади план.

3.Пиши, дотримуючись послідовності викладення.

4.Підбирай образні слова і вирази.

5.Уникай повторів одного й того самого слова, словосполучення.

6.Покажи своє ставлення до того, що пишеш.

7.Не забудь зробити висновки.

8.Перечитай свій твір: чи розкрита в ньому тема, чи розкриті пункти плану, доповни ті частини твору, в яких тема, основна думка, пункти плану розкриті недостатньо.

9.Зверни увагу на стиль твору, чи вдало висловлені думки, внеси потрібні виправлення.

 

Твір - це викладення своїх думок, знань на задану тему. Твори бувають усні і письмові.

 

Види творів:

 

а)твори за спостереженнями (описи):

- опис окремого предмета;

- опис трудового процесу;

- опис картин природи, явищ.

 

б)твори-мініатюри;

в)твори за картинами:

- за серією картин;

- за однією картиною;

 

г)твори-відгуки (відгуки про прочитану книгу).

Як скласти текст-розповідь

Визначити:

1.Тему тексту.

2.Основну думку розповіді.

3.Заголовок тексту.

4.З чого можна почати розповідь?

5.Про що слід розповісти в основній частині

 (як розвивалася дія, який момент був найцікавішим, чим усе закінчилося)?

6.Як можна закінчити розповідь?

 

Птахи - мандрівники

В осінні дні більшість птахів стає мандрівниками. Вони летять у теплі краї – у вирій. Летять без компаса, але ніколи не збиваються зі шляху. Ці перельоти тривають уже тисячу років.

 

Як скласти текст-опис

1.Виділити ознаки предмета, які потрібно описати.

2.Подумати, які слова можна вжити, щоб опис бум точним і яскравим,

які порівняння використати.

3.Визначити своє ставлення до предмета, що описується.

 

Зима

 Настала зима. Зимове сонце мало гріє. Сонячні дні бувають дуже рідко. Низьке сіре небо насупилось над нами. Пухнастий сніг падає на землю. От така зима.

 

Як скласти текст-міркування

1.Коротко назвати те, що будете доводити.

2.Подумати, як можна побудувати своє доведення.

   Його можна почати так:

 «Відбувається це тому, що ...»,

 «Пояс­нюється це тим, що ...».

 

 

Чому пташку назвали шишкариком?

        Свою назву пташка отримала від слова шишка. У шишкарика дзьоб як гострі щипці. Таким дзьобом дуже зручно лущити ялинові та соснові шишки.

 

 

Як працювати над оповіданням  за картиною

 

1.Прочитай відомості про художника.

2.Зверни увагу на назву картини. Вона часто говорить задум художника, про те, що він вважав у своїй картині головнішим.

3.Розглянь картину; вдумайся в її зміст (що тут відбулося; чому?).

4.Постарайся уявити: що було до моменту, зображеного художником, що буде після нього.

5.Поміркуй, кого, у чому і як ти будеш переконувати своїм оповіданням.

6.Сформулюй тему та основну думку оповідання; в залежності від цього озаглав його. Склади план.

7.Постарайся включити у розповідь діалог, елементи опису (обстановки,  природи, зовнішнього вигляду людей), щоб це допомогло повніше уявити хід подій, характери героїв.

 

 

 

 

1. Усний переказ - відтворення змісту чого-небудь про­читаного або почутого.

Види усних переказів:

А) докладний (близький до тексту);

Б) вибірковий переказ - це робота над вузькою темою. Це означає вибрати з тексту ту частину, що відповідає вузько­му питанню, вузькій темі.

Види вибіркового переказу:

 переказ за питанням або завданням;

переказ кількох сцен з тексту, об'єднаних спільною темою;

переказ за ілюстрацією.

В) стислий (короткий) переказ вимагає добору головного для розкриття теми.

Г)  переказ з перебудовою тексту і творчими доповненнями.

Види переказів з перебудовою тексту і творчими допов­неннями:

переказ зі зміною особи розповідача;

 переказ від імені одного з персонажів;

переказ з творчими доповненнями (з вигаданими епізодами, деталями, описами зовнішності людей, продовження розповіді, долі героя);

словесне малювання;

інсценування.

 

2. Письмовий переказ - це письмове викладення тексту.

Види письмових переказів:

А)докладний, близький до тексту;

Б)стислий;

В)творчий (зі зміною особи розповідача, від імені одного з персонажів, з творчими доповненнями).

 

Переказ і складання плану

 (за прочитаним)

1.Прочитай твір.

2.Визнач головну думку, сформулювавши її кількома реченнями.

3.Розділи твір на частини.

4.Озаглав кожну частину.

5.Прочитай заголовки і перевір, чи передають вони текст достатньо точно; чи не випали з твоєї уваги якісь епізоди.

6.Перекажи твір за планом.

 

Як готуватися до переказу

 

1.Уважно прочитай текст; з'ясуй значення незрозумілих слів.

2.Дай відповідь на питання, дані в посібнику або запропоновані вчителем. Якщо зазнаєш труднощів, перечитай відповідні частини тексту.

3.Визнач основну думку тексту. Знайди ті слова, словосполучення і речення, які особливо важливі для її розкриття.

4.Розділи текст на композиційні і змістові частини відповідно до плану або склади план самостійно.

5.Прочитай текст знову, розділяючи змістові частини його значними паузами.

6.Переказуючи текст, слідкуй за послідовністю, намагайся передати всі основні факти.

7.Прочитай ще раз ту частину, переказ якої не вдався.