Розвиваючі заняття "Азбука спілкування"

Азбука спілкування

Розвиваючі заняття

У віці 10 -12 років  відбуваються значні зміни у становленні особистості. Одним з найважливіших новоутворень в особистості підлітка в цей час є потяг до самоствердження, бажання бути визнаним оточуючими. Тому спілкування в цей час набуває особливого значення, саме в цей період формуються навички взаємодії в групі. Саме тому необхідно допомогти учням розкрити свій комунікативний потенціал для ефективного міжособистісного спілкування. Загальна атмосфера на заняттях має створювати позитивний фон для розкриття психологічних можливостей дітей, підвищення самооцінки, впевненості у собі, уміння керувати своїми емоціями та толерантного сприймання й доброзичливого ставлення до оточуючих.

Мета: розвивати комунікативні вміння та навички спілкування у колективі.

Завдання програми:

• Розвиток комунікативного потенціалу та навичок спілкування з однолітками;
• Формування навичок культури спілкування для ефективної взаємодії;
• Розкриття рис, важливих для ефективного міжособистісного спілкування;
• Розвиток навичок невербального самовираження;
• Розвиток толерантного та емпатійного відношення до оточуючих;
• Розвиток соціальної відповідальності;
• Розвиток навичок адекватного сприйняття себе та інших;
• Розвиток впевненості у собі;
• Розвиток уміння слухати і чути один одного, вміння критикувати, не ображаючи при цьому співрозмовника;
• Формування навичок групової взаємодії.

Група комплектується молодшими підлітками  10 - 12 років.

Методи і форми роботи: бесіда, рухливі ігри, мозковий штурм, етюд, пантомімні етюди, інформаційне повідомлення, робота в парах, вправи, інтерв'ю, релаксація.

Система занять складається з 10 занять, кожне – з 6 - 8 ігрових завдань, вправ. Тривалість занять 35-40 хвилин. Оптимальна кількість 10 - 14 чоловік. Зустріч з учасниками - раз на тиждень. Кожне заняття є тематичне і побудоване з урахуванням особливостей дітей, мотиваційного компоненту діяльності дітей.

Тематичний план занять:

№ п/п	Тема	Кількість годин
1	Вчимося спілкуватися.	1
2	Я та інші.	1
3	Азбука спілкування та ввічливості.	1
4	Спілкування. Правила радісного спілкування.	1
5	Чарівні засоби розуміння.	2
6	Правила гарного тону.	1
7	Секрети успіху і спілкування в колективі.	2
8	Пізнай себе – і ти побачиш світ прекрасний!	1
		Всього годин: 10

 

 

 

Заняття 1.

Тема: Вчимося спілкуватися.

Мета: показати наскільки важливе спілкування в житті людини; розвивати комунікативні навички; формувати навички культури спілкування для ефективної взаємодії.

Хід заняття

1. Привітання «Овації».

Мета: поліпшення настрою; підвищення самооцінки; активізація учасників групи на подальшу роботу.

Учасники сидять колом. Психолог просить встати тих, у кого є певна риса або вміння. Інші учасники аплодують.

Наприклад: «Устаньте ті, хто вміє вишивати, ковзатися, любить дивитися серіали, не боїться висоти тощо». Далі про­понується по колу кожному запропонувати своє висловлю­вання.

2.Вправа «Знайомство - це моє ім'я».

Мета: формувати доброзичливе ставлення до інших та впевненість у собі; розвивати комунікативні навички, уміння презентувати себе.

Діти по черзі називають своє ім'я і повідомляють щось про своє ім'я (наприклад, чи знають вони, хто вибирав ім'я; що воно означає; на що схоже тощо).

3.Встановлення правил роботи.

Мета: встановити правила ефективної  роботи у групі; розвивати уважність та повагу до учасників.

При роботі кожної групи існують правила, яких необхідно дотримуватися, тому ми зараз створимо свої правила, яких будемо дотримуватися протягом занять.

Орієнтовними правилами роботи в групі можуть бути наступні:

1. Спілкування на основі довіри.

2.   Спілкування за принципом "тут і тепер".

3. Бути щирим у спілкуванні.

4. Конфіденційність. Все, що відбувається під час занять, ні в якому разі не розголошується.

5. Бути активним та нести відповідальність за результати роботи у групі.

6.  Правило "СТОП!" Той член групи, який не бажає відповідати на будь-яке запитання, брати участь у будь-якій грі, має право сказати "Стоп!" Проте це правило бажано використовувати по можливості рідко, так як воно обмежує людину у пізнанні себе.

7. Повага до того, хто говорить.

4.Вправа «Зіпсований телефон».

Мета: знайомство з засобами спілкування; розвиток базових комунікативних здібностей.

Діти стають в шеренгу, психолог у кінці шеренги, таким чином всі повернуті до нього спиною. Психолог говорить слово на вушко учню, який стоїть перед ним, той передає на вушко далі. Так продовжується, поки не дійде до останнього учня – він називає слово, яке до нього дійшло. Тренер говорить чи  це  слово було загадано.

Потім вправу можна трохи ускладнити. Знову всі стоять в шерензі спиною один до одного. Психолог плескає по плечу учня, який стоїть перед ним, той повертається і тренер показує йому жестами певний предмет (предмети повинні бути не важкими для учнів, наприклад: м'яч, книга, ручка, дерево і т.д.), потім учень плескає по плечу наступного і показує йому цей же предмет, все продовжується, доки не дійде до останнього. Останній учень говорить, що за предмет був загаданий.

Рефлексія: Чи важко було передати слово? А показувати і відгадувати предмети?

5.Мозговий штурм «Спілкування – це…»

Мета: ознайомлення з уявленнями учнів про спілкування.

Діти висловлюють свої думки про те, що таке спілкування. Психолог записує на ватмані (можна зобразити у формі якоїсь фігури чи схеми) вислови дітей.

Тренер робить висновок про те, що ж таке спілкування, опираючись на сказане дітьми.

6. Рухлива гра «Дракон».

Мета: зняти напруження, згуртувати колектив.

Діти шикуються в ряд, тримаючись за плечі один одного. Перший учасник — «голова», останній — «хвіст». «Голова» повинна зловити «хвіст». «Тіло» дракона нерозривне. Тільки-но «голова» схопила «хвіст», вона стає «хвостом».

7.Етюд-прощання «Куля бажань».

Мета:зворотній зв’язок та підбиття підсумків заняття, узагальнення позитивного настрою заняття.

Усі стають у коло, один з учасників бере у руки кулю, передає її сусіду ліворуч, промовляючи: «… (ім’я, бажаю тобі…)»

Заняття 2.

Тема: Я та інші.

Мета: розвивати комунікативні навички спілкування; формувати повагу та самоповагу.

Хід заняття

1. Привітання.

Мета: поліпшення настрою; підвищення самооцінки; активізація учасників групи на подальшу роботу.

Усі стають у коло, ліву руку повертають долонею нагору, а праву долонею вниз, кожен з'єднує свої руки з руками сусідів, хором говорять: «Здрастуйте!». Промовивши, роз'єднують руки і плескають у долоні.

Далі ведучий запитує учасників про їхнє самопочуття.

2.Вправа «Я люблю, щоб мене називали…»

Мета: розвивати позитивне самосприйняття, самоповагу.

Учасники по колу говорять, як вони люблять, щоб їх називали, говорячи фразу: «Я люблю, щоб мене називали…». Всі інші оплесками підтримують того, хто говорить.

3.Вправа «Будь ласка».

Мета: формувати комунікативні уміння і навички, зафіксувати в свідомості учасників форми поважного ставлення один до одного.

 Одного члена групи назначають ведучим Він має право задумати когось із членів групи, не говорячи кого. Решта учасників за допомогою непрямих запитань і відповідей ведучого виясняють, кого він задумав. Ключове слово в грі: «будь ласка» – «будь ласка, дозволь запитати?», «будь ласка, говори», хто забуває говорити ключове слово, позбавляється слова. Хто дає правильну відповідь, тобто відгадує, кого задумав ведучий, сам стає ведучим.

4.Інтерв'ю «Сніданок з героєм».

Мета: розвивати уміння слухати опонента; навички спілкування.

Діти діляться на пари фруктовою лічилкою (психолог називає два фрукти замість 1 і 2).

У кожного з вас є можливість поспілкуватися з героєм (казки, кіно, мультфільму). Той хто перший фрукт, буде «героєм», а другий фрукт – «журналістом». Інтерв'ю складається з трьох речень (тема розмови вільна).

Потім «журналіст» повертає інформацію: розповідає про, що він дізнався від «героя».

5.Ситуативна гра «Історії за картинками».

Мета: розвиток мовлення; комунікативних навичок.

Учні діляться на пари методом будь-якої лічилки.

Психологу необхідно підготувати малюнки про історії з повсякденного життя. А пари будуть складати 3-4 речення, розігруючи будь-яку, обрану ними, історію, як діалог за ролями.

6. Прощання - гра «Сюрприз».

Мета: зворотній зв’язок та підбиття підсумків заняття, узагальнення позитивного настрою заняття.

Учасникам пропонується намалювати словесно подарунок — «сюрприз» товаришу та подарувати.

Обговорення: - Що відчував, коли дарував і коли отримував подарунок?

Що запам’яталося на занятті найбільше?

Заняття 3.

Тема: Азбука спілкування та ввічливості.

Мета: формувати культуру спілкування; підвищувати самооцінку та взаємоповагу.

Хід заняття

1. Вправа «Привітання-комплімент».

Мета:створити доброзичливу атмосферу.

Учасники вітаються за допомогою м’ячика, кидаючи його учаснику і говорячи йому комплімент.

2. Вправа «Піраміда любові».

Мета: виховувати турботливе відношення до людей; розвивати комунікативні здібності.

Діти стають у коло.

Слово психолога: «Кожен із вас когось або щось любить. Я люблю свою сім'ю: чоловіка, сина…. Розкажіть  і ви: кого і що ви любите». Діти розповідають.

А зараз ми побудуємо піраміду любові із наших рук. Я назву кого я поважаю і покладу свою руку, потім кожний з вас буде називати того, кого він поважає і класти свою руку. (Будується піраміда любові).

Рефлексія: Ви відчуваєте тепло рук? Вам приємний цей стан?

3.Вправа «Теплий стілець».

Мета: виховувати вміння бути ласкавим, активізувати в мові дітей ніжні, ласкаві слова.

Одна дитина сідає в центрі на «теплий стілець», інші говорять про неї добрі, ласкаві слова, компліменти. (Дозволяється погладити, обійняти того, хто сидить на стільці).

4. Рухлива гра «Фруктовий салат».

Мета: розслаблення, розвиток уважності, спостережливості.

Психолог ділить дітей на фрукти (методом лічилки, називаючи певні фрукти по колу). Діти повинні запам’ятати свій фрукт. Всі під рухливу музику рухаються по кімнаті, коли психолог називає певний фрукт, то ті, хто є цим фруктом утворюють пари, взявшись за руки. А коли психолог говорить «фруктовий салат», то змішуватися утворювати пари або групки можуть усі «фрукти». Хто не встиг утворити пару, стає ведучим  і гра продовжується.

5.Вправа «Різнокольоровий букет».

Мета: вчити взаємодіяти один з одним, отримуючи від цього радість  задоволення.

Кожна дитина називає себе квіткою і знаходить собі в пару іншу квітку для букета, пояснюючи свій вибір. Потім усі «букетики» об'єднуються в один букет і утворюється хоровод квітів (можна під спокійну музику).

6. Вправа – прощання «Сонячний зайчик».

Мета: виховувати дружні стосунки; зворотній зв'язок; розвивати атмосферу тепла, любові, ласки.

Психолог говорить, що він спіймав «сонячного зайчика», пропонує передати його по колу, щоб кожний міг зігрітися його теплом, і з приємною посмішкою передати його товаришеві. Коли «зайчик» повертається до психолога, він звертає увагу дітей на те, що «зайчик», зігрітий дітьми, виріс і не вміщається в долонях. «Зайчика» випускають, але кожен ловить частинки його тепла.

Рефлексія: Що найбільше сподобалося на занятті?

Психолог робить висновок заняття, наголошуючи на тому, що головне для спілкування – це ввічливі, лагідні, добрі слова, які почує людина, з якою ви спілкуєтеся.

Заняття 4.

Тема: Спілкування. Правила радісного спілкування.

Мета: сформувати правила радісного спілкування; розвивати здатності спілкування за допомогою різних засобів (вербальних та невербальних); виховувати повагу до оточуючих.

Хід заняття

1.Вправа-привітання «Чарівне дзеркало».

Мета: розвивати уміння спілкуватися невербальними засобами; виховувати уважність, самостійність.

Кожному учню роздається «чарівне дзеркало». Пропонується без слів, лише за допомогою обличчя привітатися.

2.Інформаційне повідомлення «Спілкування. Правила радісного спілкування».

Мета: сформувати правила радісного спілкування; розвивати увагу та пам’ять.

- Що таке спілкування? (Діти дають відповіді, психолог записує на дошці чи ватмані).

За допомогою мови ми можемо видавати звуки, слова, речення. Саме за допомогою речень ми спілкуємося один з одним. Це передача певної інформації співбесіднику. Спілкуватися можна не лише за допомогою слів, але й рухів, жестів, міміки (виразу обличчя). Все це допомагає нам краще передати свої почуття, емоції і зрозуміти іншого.

- А чи завжди ми дотримуємося правил спілкування? (Відповіді учнів).

Мабуть, кожен із вас подумав, що приємно спілкуватися з тим, хто знає про, що говорить, вміє доступно, без зайвих слів донести те, що було б цікаво для всіх. Тож давайте спробуємо створити правила радісного спілкування (Діти пропонують, психолог записує). А потім додає свої правила, роз’яснюючи їх.

3.Етюд «Різні позиції у спілкуванні».

Мета: допомогти дітям відчути різні позиції у спілкуванні з ровесниками; розвивати мовлення, уміння спілкуватися..

Діти діляться на пари. Спілкування в парі відбувається в діалоговому режимі. Для спілкування пропонуються різні цікаві й актуальні для дітей теми: «Моя улюблена тварина», «Мій найкращий день у школі», «Як я проводжу вихідний день», «Моя улюблена пора року» тощо. Психолог контролює час і через декілька хвилин змінює ситуацію спілкування для дітей.

Спочатку ситуація спілкування організовується, коли обоє сидять обличчям один до одного. Потім одна дитина сидить на стільці, а інша стоїть біля стільця (через певний час діти міняються місцями). Потім діти сидять на стільцях спиною один до одного, продовжують спілкуватися.

Обговорення:

• Яке ваше враження від спілкування?
• Який у вас був настрій під час спілкування?
• Як більше сподобалося спілкуватися? Чому?

Психолог робить висновок, зауважуючи про важливість контакту поглядів під час розмови.

4.Рухлива гра «Голка й нитка».

Мета: розвиток узгодженості дій; об’єднання дитячої групи.

Діти стають один за одним. Перший із них – «голка» - бігає, змінюючи напрям. Інші дітки, «нитка», біжать за ним, намагаючись не відставати.

5.Вправа «Інтонація».

Мета: розвивати уміння відчувати й розуміти один одного, диференціювати слухове сприйняття; розвивати емпатію.

Дітям пропонується по черзі повторити з різними почуттями, з різною інтонацією різні фрази (з радістю, зі злістю, спокійно, ображено, сумно).

Фрази:

• Підемо гратися.
• Дай мені іграшку.
• Купіть телефон.
• Почитай казку.

6.Вправа-прощання.

Мета:зворотний зв’язок, розвивати пам’ять, увагу.

Пропонується за допомогою різної інтонації сказати «до побачення».

Заняття 5.

Тема: Чарівні засоби розуміння. Частина 1.

Мета: формування  здатності спілкування різними засобами; розвивати уміння розуміти вирази обличчя; тренувати міміку обличчя; розвивати впевненість у собі.

Хід заняття

1.Вправа-привітання «Посмішка».

Мета:створення позитивної робочої атмосфери.

Учні по колу дарують усмішку, плескаючи один одному по черзі по долоні.

2.Мозковий штурм «Міміка».

Мета: сформувати поняття «міміка»; розвивати уміння використання міміки у власній бесіді.

• Як ми можемо довідатися про настрій людини (По обличчю).
• А які вирази обличчя ви знаєте?
• Як вони називаються, про що вони нам говорять? (Невербальні засоби спілкування, про настрій людини, з якою ми спілкуємося).

Отже, міміка – це рухи м'язів обличчя, що виражають почуття і психічний стан людини.

3.Гра «Обличчя».

Мета: сприяти розвитку розуміння виразів обличчя людини; тренувати міміку обличчя.

Психолог вивішує на дошці різні картинки або маски з виразами облич:

Радість, гнів, сором, подив, злість, інтерес, страх, відраза.

Завдання дітей визначити, яке почуття виражає маска, і спробувати за допомогою міміки передати це почуття. Можна інший варіант: бажаючий показує за допомогою міміки певну емоцію або почуття, а інші відгадують.

4.Рухлива гра «Град».

Мета: зняття емоційної та м’язової напруги, підвищення згуртованості групи.

Учасники стають у коло. Тренер пропонує їм пригадати, як іде дощ, а за ним град, і почати разом з тренером – повільно тупотіти то однією, то іншою ногою, імітуючи падання градин. Поступово ритм градин доводиться до дуже швидкого, а потім, теж поступово, тупіт припиняється.

5.Вправа «Передай повідомлення».

Мета: розвивати навички невербального самовираження та спілкування.

Психолог звертає увагу учнів на роль жестів, міміки в нашому житті, широкі можливості щодо передачі інформації і пропонує передати радість тільки очима, тільки губами, однією рукою, двома руками. Часто на уроці вчитель спілкується з нами за допомогою жестів. От зараз пропоную вам побувати в ролі вчителя та передати таку інформацію:

Сідайте.

Сидіть тихо.

Йди до дошки.

Молодці!

Не бешкетуйте.

Увага!

Молодець.

Обговорення: Чи легко було передати інформацію лише за допомогою жестів? Чого треба навчитися нам і до чого прагнути під час спілкування?

6. Вправа-прощання.

Мета: зворотний зв’язок, розвивати пам’ять, увагу.

За допомогою міміки сказати «до побачення».

Заняття 6.

Тема: Чарівні засоби розуміння. Частина 2.

Мета: розвивати навички невербального самовираження та спілкування; розвивати впевненість у собі.

Хід заняття.

1.Привітання «Лагідне ім'я».

Мета: розвивати впевненість у собі; створити комфортну атмосферу для роботи.

Інструкція: "Згадайте, як вас ласкаво називають вдома. Ми будемо кидати один одному м'ячик. І той, до кого м'ячик потрапить, називає одне або декілька своїх ласкавих імен (наприклад, як називають вас мама чи бабуся).

2.Вправа «Радіо».

Мета: розвивати вміння активного слухання; навички спілкування та мовлення. 

Гравці сідають, утворюючи коло. Психолог, сидячи до них спиною, оголошує, що загубилася дівчинка. (Детально описує чий - то портрет: колір волосся, очей, зріст, характерні деталі одягу). Її просять підійти до диктора. Завдання тих дітей, що грають - визначити, про кого йде мова, і назвати ім'я розшукуваного. Роль диктора може виконувати кожен бажаючий.

3.Бесіда «Чарівні засоби розуміння».

Мета: дати поняття пантоміміки.

• Чи можна довідатися про настрій людини, якщо не бачиш її обличчя, не чуєш її голосу? Як? (за допомогою жестів - пантоміміки).
• Згадайте, які жести ви знаєте й які жести ви використовуєте під час спілкування.

Привітайтеся за допомогою тільки жестів, попрощайтеся, покличте товариша.

Отже, рухи тіла, рук, ніг – це і є пантоміміка. Є навіть цілий вид мистецтва, коли людина без слів і міміки говорить про свій настрій, почуття за допомогою тільки жестів.

4.Пантомічні етюди.

Мета: розвиток здатності спілкуватися за допомогою пантоміміки.

Дітям пропонується пройтися так, як на їхню думку, ходить:

•                   Маленька дівчинка, в якої гарний настрій;
•                   Дідусь;
•                   Доросла дівчина;
•                   Дитина, що вчиться ходити;
•                   Стомлений чоловік.

5. Вправа - руханка «Якщо весело живеться, роби так...»

Мета: зняття напруження; розвивати моторику, увагу, спостережливість.

Група сидить на стільцях, ведучий пропонує будь-який веселий рух, інші всі разом повторюють його, промовляючи: «Якщо весело живеться, роби так...».

Наприкінці можна повторити всі дії послідовно, точно й ритмічно.

6.Вправа «Рукостискання».

 Мета: зворотній зв'язок.

Діти стають у коло і при рукостисканні наголошують, чому було цікаво працювати з цією людиною сьогодні.

Заняття 7.

Тема: Правила гарного тону.

Мета: формувати навички культури спілкування; спрямовувати на позитивне спілкування; розвивати впевненість у собі.

Хід заняття

1.Вітання «Я хотів би, щоб про мене казали…»

Мета: підвищення самооцінки учасників групи, налаштування на позитивне сприйняття один одного.

Кожен по черзі говорить фразу, яка розпочинається зі слів: «Я хотів би, щоб про мене казали ....» (наприклад: що я добрий, ввічливий, вмію дружити і т. д.)

2.Вправа «Фантики».

Мета: формувати навички культури мови, бесіди, поведінки.

Один з учасників обирається «дзеркальцем», і кожен учасник готує свій фантик, на який отримує завдання – показати, як себе потрібно вести в тій чи іншій ситуації. Ведучий запитує у дзеркальця: « Що робити цьому фантику?», на що дзеркальце відповідає: «Цьому фантику показати, наприклад, «Як правильно звернутися до людини», або «Привітатися», або «Як познайомитись з новими друзями» і т. д. Після загадування кожен учасник виконує своє завдання.

По закінченню обговорення:

– Які виникали труднощі при виконанні завдання?

3.Вправа «Абетка гарних слів».

Мета: зосередження на позитивному спілкуванні.

Учасникам пропонується згадати та промовити по черзі добрі, красиві слова на якусь букву. (Букву можна витягувати із мішечка, коробки, щоб кожний раз це була несподіванка).

4.Руханка «Клейкий дощик».

Мета: розвиток відчуття колективу; зняття емоційного й фізичного напруження; навчання погодженості своїх рухів з оточуючими.

Діти стають в одну лінію, ставлять руки на пояс один одному і починають рух «паровозиком», (дощовими крапельками, які склеїлися). На шляху їм зустрічаються різні перешкоди: необхідно переступити через коробки, пройти по імпровізованому мосту, обігнути велике каміння тощо.

5.Вправа «Квітка гарного тону».

Мета: формувати правила культури спілкування.

Дітям пропонуються різнокольорові пелюстки квітки. Їм потрібно написати на них як необхідно себе вести у розмові з друзями, дорослими (можна додати як розмовляти по телефону, у громадському транспорті, у кіно і т.д.). це будуть правила гарного тону.

Потім, називаючи своє правило, пелюстка приклеюється до макета квітки-серединки на плакаті.

Психолог підводить підсумок, перечитуючи правила і наголошує, що це і є правила гарного тону, якими необхідно користуватися у повсякденному житті.

6.Вправа-прощання «Усмішка по колу».

Мета: зворотній зв’язок та підбиття підсумків заняття, узагальнення позитивного настрою заняття.

Усі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки. Перший учасник повертається до свого сусіда праворуч або ліворуч і посміхається йому, при цьому побажавши чогось гарного. Можна також взяти посмішку в долоні і обережно передати іншому.

Заняття 8.

Тема: Секрети успіху і спілкування в колективі. Частина 1.

Мета: розвивати повагу в спілкуванні, розуміння іншого, впевненості у собі; зміцнення соціального здоров’я.

Хід заняття

1.Вправа-привітання «Про мене кажуть…».

Мета: створення комфортної атмосфери.

Дітям пропонується привітатися, починаючи з фрази «Про мене кажуть…»

2.Гра «Ввічливі слова».

Мета: розвиток поваги у спілкуванні, звички користуватися ввічливими словами.

Гра проводиться з м’ячем у колі. Діти кидають один одному м’яч, називаючи ввічливі слова. Потім вправа ускладнюється:

- треба називати тільки слова вітання (здрастуйте, добрий день, привіт);

- подяки (спасибі, дякую, будь ласка);

- вибачення (вибачте, перепрошую, мені жаль, шкода);

- прощання (до побачення, до зустрічі; на добраніч).

3.Робота в парах «Загальний настрій».

Мета: розвиток розуміння іншого; розвиток відчуття настрою співрозмовника.

Вибирається кілька базових емоцій, наприклад, переляк, подив, радість, горе. Діти стоять спиною один до одного, на рахунок раз-два-три показують той самий стан, не домовляючись. Важливо якнайкраще навчитися відчувати один одного. Добре, коли вибори стану в парі збігаються 2-3 рази поспіль.

4.Вправа «Молекули».

Мета: зміцнення соціального здоров’я; згуртування групи.

Учасники виходять на середину кімнати. Ведучий дає команду: «Молекули, об’єднайтеся по троє!» Учасники шукають собі пари. Далі: «Молекули, об’єднайтеся по п’ятеро!» (Учасники утворюють п’ятірки). Числа називати не послідовно.

5.Дидактична гра «Якщо я добра людина, то повинен...»

Мета: розвивати увагу, уміння відрізняти добрі та погані вчинки.

Тепер я буду читати речення, а ви будете відповідати: згодні чи ні. Якщо згодні, плескаємо в долоні, якщо ні – мовчимо.

1. Допомагати мамі мити посуд.

2. Робити комусь зле, якщо ніхто не бачить.

3. Берегти та охороняти рідну природу.

4. Не вмиватися.

5. Шанувати працю інших людей.

6. Галасувати, коли хтось відпочиває.

7. Бути вихованим, стриманим.

8. Обманювати, вихвалятися.

9. Насміхатися з чужого горя.

10. Добре вчитися.

11. Не слухатися батьків.

12. Допомагати друзям у біді.

13. Ділитися тим, що в тебе є.

14. Усе перекидати в хаті.

15. Ображати інших і грубіянити.

16. Захищати слабкого.

17. Давати здачі.

18. Спати на уроках.

19. Красти.

20. Дбати про менших і слабших за себе.

Обговорення:

- Які ви запам’ятали добрі та погані вчинки?

6.Вправа-прощання.

Мета:  зворотний зв’язок; підсумок заняття.

Кожен учень робить висновок з заняття, закінчуючи фразу: «Сьогодні я дізнався…»

Заняття 9.

Тема: Секрети успіху спілкування в колективі. Частина 2.

Мета: розвивати навички культури спілкування; розуміння іншого, впевненості у собі.

Хід заняття

1.Вправа-привітання «Поважний поклон».

Мета: створення позитивного настрою, налаштування на роботу.

Учасники під музику ходять по кімнаті і без слів вітаються кланяючись один одному.

2.Вправа «Чарівний мішечок».

Мета: формувати уміння розуміти символічні жести і рухи, розвивати творчу уяву, акторські здібності.

Учасники сідають у коло. Ведучий пропонує дітям заглянути у «чарівний мішечок» та витягти що-небудь з нього, але не кажучи ні слова іншим. Слід одними жестами та мімікою показати, що саме витягли, що з цим предметом робити. Учасники можуть задавати зустрічні запитання, щоб відгадати, що саме витяг ведучий. Коли хтось відгадає, то сам стає ведучим .

3.Вправа «Щоденник успіху».

Мета: розвивати правила спілкування та навички культури спілкування; впевненість у собі.

Учням пропонується заповнити заздалегідь підготовлений «щоденник» (склеєні розкреслені аркуші паперу, на яких будуть записуватися правила, можна додати малюнки, які будуть нагадувати правила спілкування).

По черзі діти називають як треба себе вести у спілкуванні. Психолог повинен підвести до тих знань, які вони отримали протягом занять. Психолог записує кожне правило на окремому аркуші з підписом прізвища та ім'я того учня, який назвав це правило. Таким чином, сформується «щоденник успіху учнів», до якого вони зможуть звертатися і по закінченню системи занять.

4. Вправа: " Австралійський дощик".

Мета: психологічне розвантаження.

Інструкція: Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте послухаємо, який він. Зараз всі ви передаватимете мої рухи. Стежте уважно.

В Австралії здійнявся вітер. (Потирання долонь)

Починає крапати дощ. (Клацання пальців).

Дощ посилюється. (Плескання долонями по грудях).

Починається справжня злива. (Плескання по стегнах)

А ось град, справжня буря. (Тупіт ногами).

Але що це? Буря стихає. (Плескання по стегнах).

Дощ стихає. (Плескання долонями по грудях).

Краплі падають на землю. (Клацання пальців)

Тихий шелест вітру. .(Потирання долонь).

Сонце! (Руки догори).

5.Вправа «Поважний стільчик».

Мета: розвивати комунікативні здібності, вміння презентувати себе, підвищувати самооцінку.

Учні сидять у колі. Перед колом ставиться стільчик. Тренер пояснює учасникам, що це шановний і поважний стільчик. Той, хто сідає на цей стільчик, з почуттям гідності і самоповаги продовжує речення: "Сьогодні я пишаюсь…”

 Всі учасники по черзі сідають на стільчик і висловлюються.

 Рефлексія: як почувались під час виконання вправи? Як ви думаєте, навіщо ми виконували цю вправу?

6.Прощання «Мені сподобалося…»

Мета: зворотний зв’язок; підсумок заняття.

Кожен учень робить висновок з заняття, закінчуючи фразу: «Мені сподобалося…»

Заняття 10.

Тема: Пізнай себе – і ти побачиш світ прекрасний!

Мета: формувати уміння використовувати набуті знання у житті; розвивати впевненість у собі, толерантне відношення до інших, відповідальність; розвивати способи адекватного сприйняття себе та інших.

Хід заняття

1.Вправа-привітання «Я вмію».

Мета: гармонізація домагань соціального визнання, розвиток уваги, спостережливості.

По колу, по черзі кожен називає і показує якесь вміння, наприклад: швидко бігати, співати, вирощувати квіти тощо.

Усім потрібно слухати уважно, тому що кожне вміння можна називати тільки один раз.

2.Вправа «Бінго».

Мета: розвивати способи адекватного сприйняття себе та інших; розвивати толерантне відношення до оточуючих.

Ми живемо у мінливому світі, кожен з нас індивідуальність, кожен намагається виглядіти краще, ніж є насправді. Давайте спробуємо знайти чим ми відрізняємося один від одного, і що у нас спільне.

Учасники з клаптика паперу без ножиців виготовляють чоловічка з ручками, ніжками,головою. Потім кожен записує, не підглядаючи до інших. Там, де голова, - пишуть те, до чого вони прагнуть у житті; на правій руці,- улюблені страви; на лівій руці,- своє хобі, захоплення; на правій нозі,- стиль улюбленої музики; на лівій нозі,- улюблене місце відпочинку.

Потім кожен учасник шукає серед інших собі подібних, тобто записує на зворотній частині чоловічка імена тих, з ким у нього співпало завдання на голові, руках, ногах.

Висновок: ми не самотні, у кожного є свої інтереси, більшість з цих інтересів співпадає з оточуючими.

3. Вправа «Зірка самоповаги».

Мета: розвивати впевненість у собі; самоповагу та повагу до оточуючих.

 На дошці вивішується плакат з позитивними якостями. Учням пропонується, спираючись на ці якості, зобразити зірку самоповаги наступним чином. Вибрати зі списку якості, які знаходять у себе, і записати їх на промінчика зірочок, які їм лунають. Зірку можна яким-небудь способом прикрасити.

Примітка: для допомоги можна використати абетку сталих рис характеру (роздати учням).

Абетка рис характеру

- Акуратність, активність.

- Безсоромність, безстрашність, боязкість.

- Ввічливість, вірність, веселість, витривалість.

- Гордість, грубість.

- Дисциплінованість, доброзичливість, доброта, довірливість.

- Егоїстичність.

- Жадібність, жорстокість, життєрадісність.

- Заздрість.

- Інтелігентність.

- Критичність.

- Лицемірство, лукавість.

- Мрійливість, мовчазність, м'якість.

- Наївність, наполегливість, неуважність, незалежність, нерішучість.

- Образливість, організованість, обережність.

- Підозріливість, постійність, привітність.

- Рішучість.

- Самостійність, стриманість, скромність, сміливість, старанність.

- Хитрість, хоробрість.

- Чесність.

4.Руханка «Море хвилюється раз».

Мета: зняття втоми, напруження.

Під музику учні довільно рухаються, коли музика закінчується, діти застигають у певній фігурі, а потім гра продовжується далі.

5.Вправа: "Не хочу хвалитися, але я ..."

Мета: розвивати уміння презентувати себе; позитивне само сприйняття, впевненість у собі.

Кожен по черзі називає своє ім’я та говорить фразу, що починається зі слів: «Не хочу хвалитися, але я…»

6.Вправа „Я беру і я дарую”.

Мета: розвиток вміння адекватно сприймати себе та інших, бачити позитивні сторони і можливості кожного, сприяти самопізнанню та пізнанню учнів.

Учні сидять у колі, психолог дає інструкцію: «Кожен із нас має свої позитивні та негативні сторони, свої достоїнства та ті риси, яких, можливо, немає в інших людей, хоча вони є потрібними й корисними. Сьогодні ми спробуємо зробити раціональний обмін необхідними та позитивними якостями між учасниками. Зараз кожен, звертаючись до когось із членів групи, повинен продовжити фрази: „Я взяв (взяла) б у тебе...” (напр., вірність, доброту, працелюбність тощо), „а зі своїх якостей я б тобі подарував (подарувала)...». Можна ділитися не лише з одним, а й з кількома учасниками. Вправа припиняється тоді, коли всі учасники зроблять «обмін».

7.Спільна робота «Картина посмішок».

Мета: вміння описувати свій настрій; розвивати здатність розуміти настрій, почуття інших; розвиток емпатії, навичок співпраці.

З кошика кожен вибирає те, що описує його настрій (хмаринка, сонечко, квіточка, пелюстки, посмішка тощо). Потім дітям пропонується з’єднати свої малюнки (те, що вони обрали з кошика) в одне загальне полотно. У їхньому розпорядженні клей, скотч, стиплер. Дається завдання об’єднати малюнки будь-яким способом.

8.Вправа-прощання «Подяка».

Мета: зворотний зв’язок; підтримка позитивного настрою.

Дітям пропонується пригадати, що найбільше сподобалося на усіх заняттях і подякувати кожному учаснику (за бажанням кому саме), продовжуючи фразу «(Ім’я), дякую тобі за …» (наприклад, за його роботу, підтримку, уміння слухати…).

 

Список літератури

1. Анкетування в школі. Про всіх і для всіх // упоряд. Гулєвич Т., Омельчук Н., - К. : Редакції загальнопедагогічних газет, 2014. – 128 с.
2. Бойбіна Ю. Розвиток самопізнання та впевненості в собі у дітей 10 – 12 років // Психолог. – 2008. - № 26.
3. Бродовська В. Й., Грушевський В. О., Патрик І. П. Тлумачний російсько-український словник психологічних термінів: Словник. – К. : Професіонал, 2007. – 512 с.
4. Козлов Н. Лучшие психологические игры и упражнения. – Екатеринбург, 1997.
5. Колодійчук Т. П., Дрина І. Г. Я серед людей. Соціально-комунікативні тренінги / Т. Колодійчук, І. Дрина; упоряд. Шаповал Т. А. – К. : Редакції загальнопедагогічних газет, 2014. – 128 с.
6. Коробко С. Психологічний тренінг для молодших школярів // Психолог. – 2009. - № 21.
7. Лисина М. И. Формирование личности ребенка в общении. – 2-е изд., перер. и доп. – СПб: Питер, 2009. – 267 с.
8. Помиткіна Л. В. Виховуємо читаючи: для тих, хто дбає про дітей / Любов Помиткіна, Едуард Помиткін. – К. : Шк. Світ, 2011. – 184 с.
9. Психологічні тренінги в школі. – К. : Главник, 2006.

Опис досвіду впровадження програми з аналізом ефективності роботи:

Апробація програми проводилася у грудні 2014 року, у Першотравневській ЗОШ І-ІІІ ступенів, Ізмаїльського р-ну, Одеської обл. Для роботи були відібрані 9 учнів 6 класу, які схильні до девіантної поведінки, а саме за результатами діагностик у них виявлено низький рівень толерантності, або схильність до агресивності (прямої чи непрямої). Результати вхідного та вихідного діагностування порівняні та представлені за допомогою діаграм.

Результати вхідного та вихідного діагностування (за результатами «Тесту толерантності» Доровської А. І.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відсоткове відношення вхідного та вихідного діагностування (за результатами «Тесту толерантності» Доровської А. І.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результати вхідного та вихідного діагностування (за результатами методики «Агресивна поведінка» Ільїним Є., Ковальовим П.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відсоткове відношення вхідного та вихідного діагностування (за результатами методики «Агресивна поведінка» Ільїним Є., Ковальовим П.)

На представлених діаграмах можна побачити, що підвищується рівень толерантності (67% учнів), уміння спілкуватися з іншими та стримування своїх емоцій: уміння проявляти витримку у спілкуванні з оточуючими, знижуються прояви непрямої агресії (56% учнів). Порівнявши результати, можна зробити висновок, що у разі проведення системної розвивальної роботи (у нашому випадку – апробованої програми) сприяє розвитку комунікативного потенціалу та навичок спілкування з однолітками, навичок культури спілкування для ефективної взаємодії. Учні мали змогу навчитися виражати свої емоції, адекватно реагувати при спілкуванні: навчатися навичкам ефективного спілкування та толерантного ставлення одне до одного; отримали  навички адекватного сприйняття себе та інших, уміння слухати і чути один одного, вміння критикувати, не ображаючи при цьому співрозмовника.