Розвиток зв’язного мовлення. Шкільна художня рада обговорює проект «Створення кінофільму «Ромео і Джульєтта»

 Розвиток зв’язного мовлення.  Шкільна художня рада обговорює проект «Створення кінофільму «Ромео і Джульєтта»

Мета: узагальнити вивчене, на основі творчих завдань перевірити засвоєння сюжету, композиції, теми, основних образів; розвивати творчі здібності учнів, їхня здатність до пошуку, аналітичне мислення, виховувати повагу до найкращих надбань світової літератури.

 Він (Шекспір) належить не лише нашому століттю, а всім вікам.

Джонсон

Хід уроку

Перегорнуто сторінки чудової книги. Впевнена, що нікого з вас вона не залишила байдужим. Образи двох закоханих представників ворогуючих сімей Шекспір змалював так, що і крізь століття ми співчуваємо їм, оплакуючи нещасливий кінець.

• Яку епоху представляє творчість Шекспіра? Дайте коротку характеристику епохи.
• В якому театрі працював Шекспір?
• На які періоди поділяється творчість Шекспіра? До якого етапу відноситься п’єса «Ромео і Джульєтта»?

Сьогодні не звичайний урок, а урок-засідання художньої ради з приводу зйомок художнього фільму «Ромео і Джульєтта».

Першим на художній раді виступить продюсер, який розкаже, чому трагедія «Ромео і Джульєтта» заслуговує на те, щоб бути увінченою на екрані.

Продюсер.  (Орієнтовний  виступ)Протягом усього часу існування людства взаємини між людьми відігравали визначальне значення у житті особистості. Людина не могла відчувати себе по-справжньому щасливою, якщо не складалися її стосунки з друзями, у родині, в особистому житті. Тож дружба, любов, кохання супроводжували наших пращурів так само, як супроводжують і сучасну людину.  Люди будь-якого віку та соціального статусу, безумовно, замислюються над питанням: що таке кохання?    І як і раніше - тільки любов і розуміння один одного цінуються.

Закоханим потрібно допомагати, а не вбивати їх бездушністю ... Це - завжди актуально ....

А ще - закоханому все одно - з якого клану його обранець, коли любов - справжня ... Для того, щоб бути разом люди люблячі здатні на все ... в усі часи ...

  Вічно юні і безсмертні Ромео і Джульєтта назавжди залишаться в наших серцях як символ нескінченної вічної любові! Вони назавжди разом. Ми знову і знову будемо згадувати цю дивовижну історію про вічну Любов!

Крім проблеми кривавої ворожнечі між сім’ями Монтеккі й Капулетті, автор порушує ще й інші проблеми: виховання, ролі церкви в житті суспільства, стосунків між батьками й дітьми, між молодими людьми. Такі самі проблеми хвилюють людей і сьогодні.

• Завідуючий  літературною частиною розповість про художню своєрідність твору.

Завідуючий  літературною частиною. (Орієнтовний  виступ)  П’єса «Ромео і Джульєтта», написана Вільямом Шекспіром у 1595 році і надрукована під заголовком «Прекрасно написана трагедія про Ромео і Джульєтту. Надрукована у тому вигляді, в якому вона часто під гучні оплески виконувалася перед публікою». П’єса мала величезний успіх.

Сама історія перу Шекспіра не належить, але без участі його генія імена Ромео і Джульєтти не були б зараз так добре відомі, ставши символом любові, яка «глибока, як море». Безпосередньою сюжетною основою п'єси Шекспіра послужила, як прийнято вважати, версія Брука. Додатковий вихідний матеріал могла дати невідома п'єса, згадувана Бруком, а також твори італійців. Щоб загострити суть трагедії і розжарити пристрасті, Шекспір удається до деяких змін сюжету, що склався до нього. Він як би згущує події п'єси, умістивши їх в п'ять днів замість дев'яти місяців, як це представлено у всіх попередніх літературних варіантах. Саме у цей короткий проміжок часу герої Шекспіра зустрічаються, знаходять любов і гинуть.

• Режисер – головна особа на знімальному майданчику. Він уявляє весь процес зйомок, увесь фільм, працює з акторами, знімальною групою. Кожний режисер, знімаючи фільм, прагне висловити власне ставлення до того, що він робить свою ідею, своє розуміння твору.

Надамо слово нашому режисеру.

(Орієнтовний  виступ) Режисер. Основні ідеї твору

«Ромео і Джульєтта» – уособлення гуманістичних ідей автора про свободу вибору людини, її можливості самостійно будувати своє життя. Автор не поділяє меркантильні погляди батька в бажанні видати дочку заміж за багатого і перспективного нареченого. Звідси виникає і соціальна проблема в творі. Непокора Джульєтти відображає ломку сімейних відносин і принципів виховання, прагнення до права на особисте щастя. Батько Лоренцо, порушуючи певні принципи, допомагає молодим, чим стверджує ще одну моральну ідею твору – саме любов є основою шлюбу.

Смерть героїв дозволяє припустити, що основною ідеєю драматичного твору Шекспіра є неготовність суспільства зрозуміти і оцінити ідеальну любов, їй немає місця серед людей, що цінують  багатство, статус. Вмираючи, герої зробили свою любов безсмертною.

Необхідно наголосити, що Шекспір цією трагедією утверджує цінність людини, її почуттів, думок, право на самостійність і самовираження.

Давайте поговоримо про героїв.

• Якою ви уявляєте Джульєтту?
•  Чи закохана Джульєтта на початку твору?
• Як вона реагує на слова матері стосовно Паріса?
• Чому вона така безтурботна і така слухняна до рішення батьків? (Не закохана, їй байдуже.)
• Чи змінюється героїня після зустрічі з Ромео? Чому?
• Чому Ромео та Джульєтта вирішили так швидко повінчатися? Що ними керує? (Любов-пристрасть, яка примушує діяти (творити).
• Як змінюються герої після зустрічі?
• Що змушує Ромео втекти? Як це сприймає Джульєтта? (Мужньо. Вона одне ціле з чоловіком.)
• Коли ще виявляється сила волі Джульєтти? (Сон у склепі.)
• В який момент найбільше виявляється рішучість Джульєтти? Чому?

Висновок :

(Виділені слова записуються на дошці  під портретами героїв (до зустрічі – після зустрічі)

     Джульєтта по-дитячому безпосередня й відверта. Її почуття ще дрімають. Покохавши Ромео, вона починає краще розумітися на людських взаєминах — краще, ніж її батьки, які бажають бачити нареченим Джульєтти вельможного Париса. Адже ще деякий час тому вона була ладна придивитися до Париса. І, можливо, якщо б не сталася зустріч із Ромео на балу, відбувся б ще один шлюб, досить щасливий, на підставі доччиної слухняності перед бажанням батьків. Але Джульєтта визнає за краще вмерти, ніж одружитися з нелюбим. Дівчина першою починає розмову про одруження, у її словах, звернених до обранця, відчувається душевна зрілість і гідність люблячої жінки: 

              Повір мені, і я вірніша буду,
             Ніж ті, що хитро удають байдужість.
Те, що Джульєтті лише тринадцять років, ще раз доводить: великі почуття доступні й юним душам. «Любви все возрасты покорны»,— скаже про це пізніше геніальний російський поет. Відданість коханому, віра в Ромео, рішучість, горде усвідомлення власної правоти — усе це робить Джульєтту найяскравішим символом найпрекраснішого людського почуття.
Для Джульєтти любов - подвиг. Вона виступила проти встановлених правил, кинула виклик законам кровної помсти. Сміливість і мудрість Джульєтти проявилися в тому, що вона стала вище вікової чвари двох сімейств. Полюбивши Ромео, вона відкинула жорстокі установки суспільних традицій. Повага і любов до людини для неї вище умовностей. Вона не боїться піти проти волі своїх батьків, які пророкують їй в женихи блискучого Паріса. Нею рухає щире і глибоке почуття до вигнанця Ромео. Їй далекий практицизм, вона не хоче слухати поради годувальниці. З наївною дівчинки, полюбивши Ромео, вона виростає в прекрасну у своїй відданості жінку. У любові розкривається краса душі героїні, Джульєтта приваблює своєю щирістю, розумом і ніжністю.

 

Характеристика образу Ромео.

• Яким бачимо Ромео на початку твору?
• Коли ми вперше зустрічаємося з Ромео? В якому він настрої? Чому?
• Як ставляться до Ромео друзі? Батьки? Вороги? (Ромео благородний, відданий друг, з повагою ставить до старших.)
• Коли і де Ромео зустрічається з Джульєттою? Що він робить після балу? (Він не сумує, а починає діяти.)
• Чи закоханий Ромео у Розалінду? Чи можна назвати це коханням?
• З якою метою він йде на маскарад?
• Чи змінюються погляди героя на кохання протягом твору?

Висновок :

     Кохання перетворює героїв. Ніколи не вибачив би дотеперішній Ромео пихатому Тібальду в’їдливість і грубість. Люблячий Ромео стає терплячим. Кохання робить його розсудливим і по-своєму мудрим. Тільки коли Тібальд накидається на добродушного Меркуціо, Ромео береться за зброю. Ромео виростає в п'єсі на наших очах. Спочатку, до зустрічі з Джульєттою, це наївний юнак, що сам не розуміє своєї натури і своїх душевних запитів. Він вселяє собі, що закоханий у чорнооку Розалінду, за якою томно зітхає. Насправді це  надумане захоплення, яке не торкається по-справжньому його серця. Але, побачивши Джульєтту, Ромео відразу перероджується. Він миттєво відчуває, що вона - його обраниця, що з нею пов'язана його доля. Ромео стає дорослим, зрілою людиною, яка не просто мріє, але вже діє, бореться за своє живе почуття. З цієї хвилини всі його слова і вчинки сповнені енергії і рішучості, а разом з тим великою внутрішньою простоти і щирості.

Нарешті, коли Ромео отримує помилкову звістку про смерть Джульєтти, він ще раз перетворюється. Він відчуває, що для нього життя скінчилося; він ніби піднімається над собою і всім оточуючим, щоб подивитися на світ ззовні, з великої висоти. Ромео набуває ту проникливість і мудрість, ту відчуженість і об'єктивність, які властиві іноді старим людям, багато чого пережили.

 

• Далі слово надамо сценаристу.

(Орієнтовний  виступ)

Сценарист. В основі нашого сценарію літературний твір,  трагедія Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Наш сценарій написаний українською мовою,на основі  перекладу Ірини Стешенко, здійсненому у 1952 році. Доречи,  перший український переклад трагедії «Ромео і Джульєтта» здійснив у 1901 році П. Куліш. Відомі також переклади М. Вороного (1928р.), В. Мисика(1932р., опубл. 1988 р. ) Музичним супроводом постанови пропоную музику із мюзиклу «Ромео і Джульєтта»

 

• Наступним виступить художник-декоратор. Заслухаємо його пропозиції, щодо оформлення знімального майданчика.

(Орієнтовний  виступ)

Художник-декоратор.  Наші декорації були створені на основі опису саду Джульєтти, куди приходив на побачення Ромео. Джульєтта стояла на балконі, тому ми вирішили зробити невеличкий балкончик, навколо нього поставили квіти, щоб відтворити натуру.

 

• Гример-костюмер розкаже про те, які костюми, грим знадобляться для зйомок.

(Орієнтовний  виступ)

Гример-костюмер. Одяг героїв ми намагалися дібрати такий, який носили за часів Шекспіра. Стиль епохи Відродження передбачає відродження жіночності. Строгість відходить на другий план. 

Одяг стає вільним, з широкими рукавами, одяг прикрашає безліч розрізів – на лінії талії, на рукавах. Такі розрізи робляться для того, щоб показати як дорогу (іноді навіть шовкову) тканину нижніх сорочок, так і для зручності рухів. Модними стають рукава-буфи.

В жіночому платті з’являються декольте. Дуже часто робляться вирізи не тільки спереду, але і на спинці сукні – обов’язково у формі трикутника, щоб підкреслити довжину шиї. В період Відродження в Італії у жінок красивою вважалася довга шия і високий лоб.

Сукні шили з дорогих і яскравих тканин.  Через  розрізи в рукавах верхнього сукні обов’язково проглядалася біла тканина нижньої сорочки.

Поверх сукні жінки могли носити чорні оксамитові плащі, а також мантії і пелерини, скрепляющиеся брошками або ж пряжками.

Поєднання червоних, зелених, синіх важких шовків із золотом парчі і білизною сорочки створює прекрасне мальовниче рішення італійського костюма цього часу.

Пишний мальовничий туалет венецианки завершувався химерним взуттям на дуже високій (до 55 см) дерев'яній підставці. Дерев'яні підошви і верх туфель обтягувалися сап'яном, шовком або розшитої оксамитом.

Головні убори итальянок- чепцы, м'які капелюхи, тюбан.

Зачіски- гладкі, низькі, прикрашені перлами, вуалями, стрічками, кольорами.

У якості обробки застосовували мереживо, яким прикрашали комір, рукавички, пояс, панчохи. З'являється новий вигляд доповнення до одягу - шовкова муфта на хутру, прикрашена стрічками, кистями, різними витребеньками.

Чоловіки у Флоренції носили нижню сорочку довжиною до середини стегна, оздоблену мереживом на манжетах і комірі. Комір і манжети нижньої сорочки ніколи не ховалися під верхнім одягом, для того, щоб було видно дороге в ті часи мереживо. Рукава нижньої сорочки були пишними та їх пропускали в розрізи рукавів верхнього одягу.

На ногах носили панчохи і верхні короткі, довжиною до середини стегна, панталони (вони ж рейтузи). Шилися рейтузи найчастіше з оксамитової тканини. Верхнім одягом був коле – коротка верхня орні одяг, застібається на гудзики або ж зі шнурівкою. Коле міг бути як з високим стоячим коміром, так і з вирізами різної форми. Ще одним варіантом верхнього одягу була симарра – орні одяг різної довжини з довгими широкими рукавами. Симарра зустрічається не тільки в чоловічому гардеробі, а й у жіночому. Жінки носили сімарру поверх сукні.

Також чоловіки Флоренції носили різні плащі. Приміром, табар – накидка у вигляді короткого нарамника (плащ, не зшитий з боків) з вільно звисаючої спинкою і підперезаній поличкою. Улюбленим головним убором у Флоренції були берети.

Показ презентації.

За епохи Відродження дівчатка рано вважалися дорослими. Наша героїня дуже юна, їй тільки 13 років. Юний і Ромео. Вони красиві своєю молодістю, тому найкращий у даному разі, на нашу думку, грим – це його відсутність.

• А тепер настав час для акторських проб.

Читання напамять монологів героїв на імпровізованому балконі.

 

• Члени художньої ради переглянуть відзняті уривки і визначать, хто буде затверджений на роль Джульєтти.
•  
•  Де відбуваються події і твору?

«Заочна екскурсія»: зараз наші гіди перенесуть нас до Верони, що в Італії.

«Заочна екскурсія Вероною»

(Звучить музика з балету С. Прокоф’єва «Ромео і Джульєтта»)

Учень1-й .У Верону краще приїздити молодим, бо це — місто справжнього паломництва закоханих з усіх кінців світу: «місто Джульєтти». На вулиці Пьяцца деі Сіньйорі завжди багато веронців і туристів. Чи то спека, чи то йде дощ, молодь товпиться біля бу­динку XV століття — Лоджії дель Консильйо. Цю спо­руду усіма визнано за «будинок Джульєтти». Саме тут збираються закохані, промовляють слова любові та залишають пам’ять про себе: на стіні Лоджії май­же всіма мовами світу накреслені палкі признання і клятви про вічне кохання.

Учень 2-й. Біля балкону, де «жила» шекспірівська героїня, стоїть і статуя — бронзова Джульєтта, що приклала ліву руку до грудей. Ця статуя відполірована багатьма прихильниками кохання: адже кожному хо­четься доторкнутися до, хай і бронзової, Джульєтти. Бажаючі можуть пройти навіть у кімнату, де жила ге­роїня: це просторе помешкання з виходом до балкону, на бильцях Лоджії — напівзасохлий тюльпан. З правої сторони від балкону розташований ресторан «Тераса Джульєтти», ліворуч — кондитерська «Будинок Джульєтти». До кави вам обов’язково запропонують пакетик цукру із зображенням сцени з трагедії про обійми на балконі. Якщо бажаєте, можете скуштувати двокольорову цукерку-карамель «Поцілунки Ромео і Джульєтти».

Учень 3-й. Є у Вероні і гробниця Джульєтти, до якої слід йти повз набережної Лунгадідже деі Капулетті, а це — досить далеко від центру міста. На дворі, біля гробниці — бюст Шекспіра. Кам’яними східцями можна спуститися до склепу, де під зведеннями стоїть відкритий кам’яний саркофаг, усіяний квітами — свіжи­ми і вже зів’ялими. У невелику стінну нішу з колонками можна опустити послання з побажанням чи признан­ням. Веронці і туристи вірять, що їх найщиріші бажання здійсняються.

Учень 4-й. Будинок Ромео на віа Арке Скаліджері не є місцем поклоніння. У ньому зараз розташовано заклад, де продають вино. Звідси — три хвилини до Лоджії Джульєтти. А взагалі-то Веро­на багатіє саме завдяки туристам, які бажають купи­ти собі напам’ять якийсь сувенір із зображенням шекспірівських героїв. От і виробляють у місті су­венірні цукерки, ковдри, хустинки, рушники зі сценами з трагедії. П’ять днів дії п’єси увічнили і драматурга, і його персонажів, і місто Верону, у якому сам автор ніколи не бував.

Висновки.

Кохання Ромео і Джульєтти — нестримне, чисте  — триває лише декілька днів і протистоїть давнім поглядам і відносинам середньовічної закляклості, під владою якої перебувають Капулетті й Монтеккі. Це справжній бій за вільне життя й права людини. Трагічна загибель дітей примирила нарешті ворогуючі родини, але якою ціною! Своєю смертю закохані немовби купують перемогу нового життєвого принципу — принципу миру, дружби, кохання. Горе втрати примушує Монтеккі і Капулетті зрозуміти, що безглуздою ворожнечею вони знищили власне майбутнє. У загибелі закоханих народжується нова істина: людські почуття святіші й значніші за вікові станові забобони. Так було й так буде завжди, доки живе людина. 

 У цьому гуманістична ідея трагедії: любов повинна з'єднувати людей, вона сильніша ворожнечі, злоби і ненависті.

Д/З. Написати замітку  про засідання художньої ради і його результати.Або

Написати невеликий твір за епіграфом уроку.