Перегляньте уважно відео

https://www.youtube.com/watch?v=Mf1_nEWgNGI

◦ Жила собі дівчинка Марися, і не було в неї нікого: ні батьків, ні родичів. Любила дівчинка блукати лісом, розмовляти з пташками й деревами, роздивлятися квіти й трави. Пішла якось сирітка в ліс по ягоди. У лісі вона зустріла сивого дідуся в солом’яному брилі й подертій сорочці. Пожаліла дівчинка жебрака й віддала йому зібрані ягоди.

◦А той дід був не жебрак, а чарівник. Подякував він Марисі за чуйність і загадав загадку: яка мова в світі найкраща?

◦ Тепер Марисю розуміли солов’ї, сороки та вивільги, але зовсім не розуміли люди. Дівчинка збагнула, що неправильно відгадала дідусеву загадку. Люди в селі стривожилися: що буде з Марисею? Кожен допомагав їй, чим міг. У відповідь вдячна дівчинка могла тільки щебетати...

◦ Пішла Марися до лісу і знайшла чарівника. Той поцікавився, чи щаслива вона. Пташиним голосом дівчинка відказала, що дуже нещасна, бо люди її не розуміють! Прощебетала Марися, що найгарніша мова — це рідна мова, якої навчили батьки.

◦ Пішла дівчинка додому. Дорогою побачила гарну квітку і сказала про це вголос. Пролунали людські слова. Так старий чарівник навчив дівчинку цінувати те, що маєш. Тепер Марися цінувала рідну мову, шанувала людей, які її підтримували. Ці люди стали їй ріднею (За народною казкою).