13 травня о 18:00Вебінар: Як навчати майбутніх програмістів: практичні кейси для уроків інформатики

Самоаналіз роботи вчителя хімії Гриценко Ірини Юріївни

Про матеріал

Самоаналіз роботи вчителя хімії Гриценко Ірини Юріївни

Самоаналіз своєї діяльності здійснений з метою виступу на педагогічній нараді щодо якості викладання предмету "Хімія" у загальноосвітньому навчальному закладі

Перегляд файлу

Самоаналіз роботи вчителя хімії Гриценко І. Ю.

Ще зі школи хімія була моїм улюбленим предметом. Я із задоволенням її вивчала, розв’язувала задачі та записувала різноманітні рівняння реакцій. Коли постало питання вибору професії, не замислюючись обрала предмет – хімію.

 Ось тепер я – вчитель хімії. І з кожним днем я все більше розумію, що це поклик моєї душі, моє призначення.

 Хоч на сьогоднішній день і важко працювати з дітьми, та все ж таки я люблю свою професію і намагаюся доступно пояснювати учням матеріал. Не для всіх хімія – це цікава і захоплююча наука, проте, якщо щось учням не зрозуміло, намагаюся повторити ще раз, доступніше. Для тих учнів, кому ще не стало зрозуміло, я проводжу додаткові заняття, на яких індивідуально пояснюю той чи інший матеріал.

 Використовую у своїй роботі різноманітні методи і форми роботи. Це такі як: розповідь, пояснення, фронтальне опитування, індивідуальні та групові роботи, бесіди, роботу з підручником, із періодичною системою хімічних елементів Д.І. Менделєєва, а також досліди – лабораторні, практичні, демонстраційні експерименти та експериментальні задачі. Дітям цікаво дивитися на різноманітні досліди, або ж їх виконувати самостійно, вони із захопленням спостерігають за протіканням реакцій і не помічають як швидко проходить час уроку.

 Використовую у своїй роботі розв’язування розрахункових задач та складання рівнянь хімічних реакцій. Звичайно, дуже багато часу потрібно, для того, щоб пояснити як розв’язувати задачі, проте потім учні самостійно їх розв’язують під моїм керівництвом. Також немало часу треба і для того щоб навчити учнів складати хімічні формули та складати рівняння хімічних реакцій. Проте витративши на це 2-3, а іноді і 5 уроків, я із задоволенням дивлюсь на свою роботу, коли учні самостійно це роблять.

Також впроваджую у свою роботу уроки з використанням інформаційних комп’ютерних технологій, на яких учні, навіть слабі, із задоволенням слухають і працюють на уроках, та різноманітні міні-проекти, на яких учні самостійно навчаються й самі шукають ту чи іншу інформацію та відображають її або на папері або на слайдах презентації.

 Під час підготовки до уроків шукаю поєднання хімії і побуту, життя, міжпредметних зв’язків, а потім під час вивчення нового матеріалу даю це все дітям та показую наскільки важлива хімія і чому слід її вивчати. Навіть, якщо твоя майбутня професія з нею не пов’язана, але навколо нас і повсюди – хімія, і тому варто її вивчати, для того, щоб розуміти ті чи інші процеси, які відбуваються у світі. Таким чином розвиваю любов до предмету.

 Звичайно, не всі методи та форми роботи мені вдаються: одні – не вдало проходять під час уроку, а на використання інших потрібно багато часу, щоб пояснити дітям, як виконати те чи інше завдання. Це залежить від того, що я – молодий вчитель і ще не маю великого досвіду, аби вибирати ті методи роботи, які підходять відповідно до певного класу, адже один метод на всі класи використовувати не зручно, тому що і діти всі різні і різні в них вікові можливості.

Проте я черпаю досвід у вчителів природничо-математичного циклу під час спілкування з ними, під час семінарів, районних олімпіад. Це такі вчителі як:

  • вчитель біології та географії Новоукраїнської ЗОШ №6 – Беник Галина Володимирівна;
  • вчитель хімії Новоукраїнської ЗОШ №8 – Жукова Оксана Володимирівна;
  • вчитель хімії та біології Новоукраїнської ЗОШ №1 – Долгоєр Наталія Анатоліївна.

Я взяла собі за основу, слова Генріха Манна: «Учитель, котрий намагається викладати без того, щоб викликати бажання вчитися, кує холодне залізо».

 Тому, пам’ятаючи ці слова, я знаю, що досвід приходить з кожним уроком, з кожним днем і кожним роком.

 Завершуючи свій виступ, я б хотіла процитувати слова академіка Анатолія Комарова: «Звичайно, не з кожного учня вийде вчений, але необхідно намагатися, щоб кожному була знайома радість відкриття нового». І дійсно, не всі учні будуть великими науковцями, але ті знання, які я даю, потрібні їм будуть на практиці. Можливо, один учень буде працювати в галузі косметології, другий – стане гарним фармацевтом, третій – буде хорошим лікарем, четвертий – буде лаборантом на заводі, а п’ятий – буде працювати у Черкасах на заводі по виробництву мінеральних добрив. Але скрізь у будь-якій із названих галузей потрібні знання, вміння і навички з хімії. Тому я даю практичні знання, які потрібні будуть навіть вдома, коли жінка, а в минулому моя учениця, буде консервувати овочі чи фрукти, використовуючи оцет, лимонну чи ацетилсаліцилову кислоту, чи навіть, готуючи тісто, згадає як правильно гасити соду оцтом, або ж як усунути накип у чайнику чи знезаразити воду перед вживанням.

Тому важливо не знати хімічну формулу, а як застосувати свої знання на практиці.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Пащенко Ольга Віталіївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Пов’язані теми
Хімія, Інші матеріали
Додано
18 серпня 2018
Переглядів
2008
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку