Самоаналіз уроку літературне читання

    Аналіз  уроку літературного читання у 3- д класі

      Урок літературного читання  проведено  за підручником В. Науменко Літературне читання». Виходячи з календарного планування, цей  урок  розділу «Літературні казки. Казки українських письменників».  Тема уроку:  І.Франко.  «Лисичка й Журавель». «Яке частування таке й дякування».   

Знаючи особливості учнів класу та їхній освітній рівень, характер пізнавальної діяльності та свою готовність до застосування інноваційних технологій навчання на уроці використала елементи критичного мислення .

Мета уроку:    розвивати навички виразного читання, читання в особах;   поглиблювати уявлення про етику людських стосунків; визначити повчальний характер казки; виробляти вміння вступати в дискусію з проблемних питань твору; розвивати навички учнів узагальнювати, систематизувати  та робити висновки; розвивати вміння оцінювати вчинки персонажів, визначати мотиви їхньої поведінки; висловлювати своє ставлення до героїв казки; виховувати чуйність, доброзичливість, гостинність; формувати ціннісне ставлення до людей.

Очікувані результати: учні вміють висловлювати свою думку на задану тему, роблять висновки; ввічливі з однокласниками; знають правила гостинності.

    У системі класного читання це урок ознайомлення з новим художнім твором. 

На уроці використовувала:    портрет І.Я.Франка, картки з словами, зображення лисички і журавля, ілюстрації до казки «Лисичка і Журавель»,  мікрофон,    картки із завданням для  роботи в групах. 

 Методи і прийоми : інтерактивні вправи, робота в групах, повідомлення ,  творча робота, гра,  розповідь – виступ, інсценування.

  При виборі змісту навчального матеріалу керувалася науковими фактами,   Державним стандартом початкової освіти, програмою початкової школи, використовувала інтерактивні технології, прийом критичного мислення.

  На уроці читання здійснювала розвиток загальнокультурних, навчально-пізнавальних, інформаційних, комунікативних, читацької компетентностей.

Інформаційно – ілюстративні, проблемно-пошукові методи роботи, принципи   зв’язку з життям, доступності, фронтальні  та групові форми роботи дали змогу розвивати в школярів ці компетентності. Саме завдання для розвитку творчих здібностей дали мені можливість організувати  пошукову, самостійну, групову роботу учнів.

Всі етапи уроку були направлені на досягнення мети і завдань уроку  з урахуванням особливостей учнів класу. На протязі всього уроку велась системна робота по формуванню читацької компетентності молодших школярів з позиції усвідомлення себе як грамотного читача, здатного  до творчої діяльності.

При проведенні організаційного моменту була візуально перевірена підготовка дітей до уроку та встановлено перший емоційний контакт з учнями класу, що дозволив створити сприятливу атмосферу для роботи; постановка проблемної ситуації на початку уроку, дозволила всім дітям активно включитися в творчу пошукову роботу.

 На протязі всього уроку велась робота над розвитком мовлення учні, діти були достатньо активні,  висловлювали своє відношення до  прочитаного, не боялися дати неправильну відповідь. Діти працювали в   групах, що дозволило включитися в роботу як учням з різним рівнем розвитку.

  Розвиток і виховання школярів відбувався на всіх етапах уроку. Учні отримували нові знання, аналізували навчальний матеріал, вчились узагальнювати, самостійно відкривали та отримували нову навчальну інформацію.    Комунікативність учнів проявлялась в умінні вести навчальний діалог, розмірковувати і відповідати на поставлені запитання, активно співпрацювати в групі.

 Учні вчились   оцінювати вчинки персонажів, визначати мотиви їхньої поведінки, що дало можливість формувати ціннісне ставлення до людей.

Працездатність на протязі всього уроку забезпечувалась за рахунок реалізації особистісно-зорієнтованого навчання, системно-діяльнісного підходу, різноманітних завдань і   зміни видів діяльності.

 Фізкультхвилинка, можливість пересуватися по класній кімнаті для роботи в групах, вихід до дошки для виступів дозволили уникнути психоемоційного перевантаження, що важливо з позиції здоров’я збереження дітей.

Атмосфера доброзичливості, задоволення від проробленої роботи на уроці дозволили учням піти з уроку з гарним настроєм.

Я вважаю, що поставлена мною мета досягнута, план реалізовано.

Поєднання різноманітних прийомів критичного мислення  сприяє не тільки набуттю учнями необхідної системи знань, умінь та навичок, але й досягненню високого рівня їх  розумового розвитку, формуванню в них здатності до самостійної творчої діяльності, розвиває інтерес до навчальної праці, забезпечує ґрунтовні результати навчання.