самоосвіта :боятись чи ні

Самоосвіта : боятись чи ні?

З початком роботи Нової Української Школи, і ми ,вчителі старшої  ланки , теж почали поступово переходити на новий етап шкільної реформи. На сьогодні перед нами стоїть учень з усіх сторін оточений інтернетом-смартфоном-компˊютером та іншими гаджетами, а поряд  - підручник, який здається  сірою річчю. Ще вчора ми активно тримали в руках крейду, а сьогодні так само активно опановуємо роботу з крутою для учнів і такою «закрученою» для нас інтерактивною дошкою. Ще вчора ми раділи ,що половина класу прочитали скорочено текст , а сьогодні модно  прослухати аудіотекст. Тому ми повинні вперто йти до того , щоб поряд із сучасним учнем стати сучасним вчителем , який зможе не лише відкрити гарну картинку на екрані а й спонукатиме прочитати таку ж цікаву книгу, в якій є ТА картинка . Використання новітніх методів, прийомів, активніша робота з медіаресурсами як в підготовці до уроку, так і на самому уроці , все це робить з нас сучасних вчителів, які ,для досягнення своїх цілей  щодо підвищення розумової активності та  більшої зацікавленості учнів у предметі , здатні на багато.

Сьогодні активно ідуть дискусії серед вчителів про нові методи підвищення кваліфікації . Одні підтримують самоосвіту , інші – за колишні курси при інститутах підвищення кваліфікації. Я з числа молодих спеціалісті , тому - за самоосвіту. Так, слухання лекцій і робота на практичних заняттях  - це корисно і дає великий багаж нових знань, але відвідування майстер-класів, перегляд вебінарів, участь у семінарах і конференціях (не тих які потрібні , а тих, які в першу чергу цікаві вчителю) є , на мою думку, продуктивнішим варіантом.

 Я – вчитель зарубіжної літератури і ставлю перед собою завдання зацікавити учнів читанням. Спершу купляла багато нових книг , які дітей приваблюють гарною палітуркою. Вся моя бібліотека ходить «по руках», і мені дуже хочеться ,щоб ці книги прийшли до мене з протертими сторінками, як доказ перечитування. Але замітила, що нові автори стоять на перших шпальтах, тому тепер ставлю друге завдання  - зацікавити читанням класики . І ось на допомогу  - самоосвіта. З цього літа почала слухати багато вебінарів ; якщо спершу  цікавили ті, де було більше годин (бо ж до наступної атестації потрібно підготувати) , то тепер шукаю корисні саме для мене. Раджу відвідати сайт «На Урок». Тут є величезна можливість знайти саме той вебінар ,який цікавий вам, взяти участь в інтернет-олімпіадах цілим класом і отримати нагороди, а ще безліч корисних конспектів, презентацій і статей .

 Ще однією знахідкою для вчителів-філологів є фейсбук-група «Методичні родзинки», де модератор і адмін Леся Сич разом із своїми творчими  колегами пропонують надзвичайно цікавий та надихаючий матеріал. Завдяки їхній роботі  , відчуваєш , що і ти можеш експериментувати, пробувати, вчитися і робити стільки цікавого на уроках. Саме праця таких людей заслуговує найвищої похвали.

Що стосується семінарів і конференцій, це величезний бонус для вчителів. Можна почерпати цікаве, придбати літературу, поспілкуватись із однодумцями ще й назбирати таких корисних годин у папку для  самоосвіти. Мовчу, про неоціненний скарб: зустріч із тими , хто «надають крила».  Для мене такою натхненницею є Анна-Марія Богосвятська . Всі зустрічі з нею (і на семінарах, і на курсах, і онлайн на вебінарах) це ще один поштовх стати кращим вчителем, а отже  - сучасним вчителем. Тому, дорогі колеги , давайте не боятись змін , а рухатись вперед , тим паче , що можливостей для цього є багато.