«Самоосвіта керівника гуртка як складова системи методичної роботи » Педагогічний коучинг

 

 

«Самоосвіта керівника гуртка як складова системи методичної роботи »

 

 

Педагогічний коучинг

 

 

 

 

                                                                     КПНЗ «ЦТКЕУМ «Меридіан» КМР

                                                                       Гусейнова С.В            методист    

 

 

Кривий Ріг 2020

 

 

                                        Ми навчаємось для того,

                                        щоб удосконалювати себе.

                                                                                            Конфуцій    

                                                                 

Мета:

- сприяти активізації творчого потенціалу керівників гуртків;

- стимулювати бажання підвищувати свій професійний рівень;

- сприяти формуванню комунікативних умінь і навичок через спілкування і виконання завдань під час групової роботи.

Завдання:

 - формувати вміння командної взаємодії;

 - допомогти в організації професійного самовдосконалення й самоосвіти.

Цільова аудиторія:

- керівники гуртків.

 

Хід заняття:

Методист:

Доброго дня! Я вітаю всіх присутніх. Сьогодні ми  зібралися, щоб попрацювати в новій для нас формі - у формі коучингу. Для початку розберемося, що таке коучинг.

«Коучинг не вчить, а допомагає навчатися» (Сер Джон Уітмор – англ. – John Whitmore,

Коучинг (англ. Coaching - навчання, тренування) – метод консультування та тренінгу, відрізняється від класичного тренінгу і класичного консультування тим, що коуч не дає порад і жорстких рекомендацій, а шукає вирішення спільно з усіма учасниками. Коучинг – це взаємовідносини для людей, які здійснюють важливі зміни у своєму житті. Коучинг — це мистецтво сприяти підвищенню результативності, навчанню й розвитку іншої людини.  Робота з коучем передбачає досягнення певної мети, нових позитивно сформульованих результатів в житті і роботі. Таким чином, загальну основу коучінгу можна описати декількома словами: 1) партнерство; 2) розкриття потенціалу; 3) результат.

Під час заняття ми будемо досліджувати, експериментувати, давати відповіді на питання і створювати продукт нашого дослідження за темою

 

“Самоосвіта керівника гуртка як складова

 системи методичної роботи.”

 

Дуже важливо, щоб ви мали бажання висловлювати свою точку зору, можливість ділитися власними напрацюваннями з колегами. Саме з цією метою ми розпочинаємо наш коучинг.

 

    

        Вправа  « Правила засідання»

 

 

 

 

Методист: Давайте створимо правила засідання.

(Учасники по черзі озвучують і записують на ватмані, правила можуть бути такими: 1) все, що говориться важливо; 2) кожен відповідає за свої слова; 3) заохочуйте питання і відповіді; 4) шукайте цінне у кожного учасника; 5) повагу виховуйте прикладом; 6) коуч-позиція як простір для всіх ідей; 7) активне слухання; 8) використання метафор; 9) потенціальна пауза; уважна тиша.)

 

 

 

             Вправа « Очікування в запитаннях»

 

 

 

 

 

Методист: Ваші очікування прохання записати  в запитаннях, а потім по черзі озвучити.

(Учасники записують на зелених листочках для  квітки, питання можуть бути такими:

 – Чого я хочу? – Яким я хочу бути? – Що мені заважає? – Як це подолати?

 - Чому це важливо? - Як я зможу досягти певної мети? - Як я зрозумію, що чогось уже  досягнув у  житті?)

 

 

 

Теоретичний блок

Методист: Хочеться згадати слова німецького філософа Дістервега: "Ти лише до тих пір здатний сприяти освіті інших, поки продовжуєш працювати над власною освітою...". Прийнятий Закон України «Про освіту» запроваджує багато нових термінів, які не завжди зрозумілі не тільки громадськості, але і багатьом освітянам. Серед ключових новацій є поняття неформальної та інформальної освіти. ФОРМАЛЬНА ОСВІТА ,НЕФОРМАЛЬНА ОСВІТА, ІНФОРМАЛЬНА ОСВІТА

Ми маємо три форми здобуття освіти: формальну – офіційне підвищення рівня освіти; неформальну – підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки, курси; інформальну – самоосвіта.

Здатність до самоосвіти незрівнянно важливіша за своїми результатами та впливом на людину, ніж сама освіта в навчальному закладі. «Вчити самого себе», — девіз кожної особистості, але найактуальнішим він стає для педагогів, бо внаслідок їхньої наближеності до молодого покоління здійснюють безпосередній вплив на розвиток особистості дитини. В. Сухомлинський зауважив, що джерелом і рушійною силою самоосвітньої діяльності педагога є потреба в знаннях: «Знати більше, ніж я знаю сьогодні». Спонукають педагога до самоосвіти такі мотиви:
• Щоденна робота з інформацією. Готуючись до заняття гуртка, виступу на батьківських зборах, виховної години,  педагог має потребу в пошуку та аналізі нової інформації.
• Бажання творити. Учитель — професія творча. Творча людина не може з року в рік працювати за одним і тим самим поурочним планом чи сценарієм, читати одні й ті самі доповіді чи навіть користуватися чужими планами. Мусить з'явитися бажання мати власні, якісні напрацювання.
• Стрімкий розвиток сучасної науки, особливо педагогіки та психології.  
• Зміни, що відбуваються в суспільстві. Вони насамперед позначаються на учнях, формують їхній світогляд та, відповідно, як правило, створюють імідж педагога.
• Матеріальний стимул. Категорія педагога, думка атестаційної комісії, премії, надбавки.

• Громадська думка. Педагогу не байдуже, вважають його «хорошим» чи «поганим».

Зміст самоосвіти виражається через:
• Вивчення наукової, методичної та навчальної літератури;
• Участь у колективних і групових формах методичної роботи;
• Вивчення досвіду своїх колег;
• Теоретичну розробку і практичну апробацію особистих матеріалів;
• Науково-дослідницьку роботу.

Самоосвіта — це постійна діяльність педагога, спрямована на розширення й поглиблення знань і вмінь, підвищення рівня предметної підготовки, розвиток його творчої особистості.

Самоосвіта педагога - це свідома діяльність з удосконалення своєї особистості як фахівця: адаптування своїх індивідуально неповторних якостей до вимог педагогічної діяльності, постійне підвищення професійної компетентності та неперервне вдосконалення якостей своєї особистості.

Мета самоосвіти педагога: розширення загально педагогічних і психологічних знань з метою поширення й удосконалення методів навчання й виховання; поглиблення предметних знань; оволодіння досягненнями педагогічної  науки, передової педагогічної практики; підвищення загальнокультурного рівня педагога.

Самоосвітня діяльність включає: вивчення наукової, методичної та навчальної літератури; науково дослідницьку роботу над проблемою; участь у колективних і групових формах методичної роботи; теоретичну роботу і практичну апробацію особистих матеріалів; вивчення досвіду своїх колег.

Алгоритм роботи вчителя з самоосвіти:

І. Підготовчий етап:

• Самоаналіз власної професійної діяльності;
• Формулювання власної проблеми;
• Аналіз літератури з проблеми;
• Аналіз досвіду впровадження цієї теми в практику.

ІІ. Творчий звіт

• Осмислення, систематизація, узагальнення отриманих знань;
• Експериментальна перевірка нових ідей, методів роботи, технологій навчання, використання їх на практиці;
• Проведення відкритих занять, виступи на семінарах, методичних об’єднаннях тощо;
• Самоконтроль, самоперевірка ефективності  результатів самоосвіти за визначеними критеріями.

ІІІ. Аналітико – узагальнюючий етап

• Аналіз виконання поставлених завдань;
• Самооцінка визначення перспективи використання отриманих знань в практичній діяльності з метою підвищення ефективності НВП;
• Творчий звіт про самоосвітню роботу.

 

Система самоосвітньої роботи педагога передбачає поточне і перспективне планування; підбір раціональних форм та засобів засвоєння і збереження інформації; оволодіння методикою аналізу і способами узагальнення свого та колективного досвіду; поступового освоєння методів дослідницької та експериментальної діяльності.

В основу організації самоосвіти педагога покладені такі принципи:

- систематичність і послідовність самоосвіти;

- зв`язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога;

- взаємозв`язок наукових і методичних знань у самоосвітній праці педагога;

- комплексне вивчення психолого-педагогічних і науково-методичних проблем;

- відповідність змісту самоосвіти рівню підготовки педагога, його інтересам та нахилам.

 

 

 

 Вправа « Створення квітки САМООСВІТА»

 

 

 

 

 

 

 

 

Методист: Всі ми колись, а може і тепер складали пазли і отримували завершену картинку. Саме тому, використовуючи форму роботи «складання пазлів», спробуємо зібрати пелюстки  і створити квітку, яка символізуватиме:

«складові самоосвіти керівника гуртка».

(Під час виконання кожного завдання, учасники отримують пелюстку і записують на ній одну з складових самоосвіти)

Методист: Приємно познайомитись і спілкуватись з кожним з вас. Отже, підводячи підсумки перших вправ, дайте відповідь на питання: - Як ми називаємо перший процес у самоосвітній роботі?

(Відповідь учасників записуємо на пелюстці квітки)

 

                              (самопізнання)

 

 

 

 Методист: Отриману пелюстку почепіть на дошку де знаходиться частинка квітки з написом «Самоосвіта».

Методист: Перед нами з’явився перший елемент нашої композиції. В. Сухомлинський був переконаний, що самоосвітню діяльність педагога слід починати із самопізнання. Педагог мусить вивчити себе як особистість, порівняти себе з іншими, поспостерігати за собою, ніби збоку. Виховання почуттів, дисциплінування думки й волі, вироблення й урівноваження характеру — усе це людина має робити сама, пізнаючи себе й оволодіваючи собою.

                     Вправа «Добери питання»

                             (робота в групах)

 

 

 

 

 Методист:  Продовжуємо нашу роботу. Давайте об’єднаємось у 2 групі. Перед вами на аркушах 5 пунктів, які мають пряме відношення до самоосвіти. Ви маєте сформулювати до кожного пункту питання і записати поряд.

 Наприклад:

1. Інтерес (Чого хочу?)

- Визначення професійних потреб (Чому хочу навчитися, що дізнатися?)

 - Формулювання теми, постановка мети (Чого хочу досягти?)

2. План (Як досягну?)

- Відбір дій (Що треба зробити?)

- Установка їх послідовності (В якій послідовності?)

 - Визначення термінів (Коли?)

 3.Робота(Що роблю?) - Навчання і виховання - Оснащення навчальних занять та виховних заходів (За допомогою чого?) - Збір інформації для аналізу (Як виходить?)

4. Аналіз (Що вийшло? Що не вийшло і чому?) - Підбір методик аналізу - Проведення аналізу - Висновки

5. Майбутнє (Що далі робити?) - Завдання на майбутнє.

(лідер групи зачитує свої питання, йде обговорення)

 

Методист: Ці 5 пунктів є не що інше як

                            (етапи самоосвіти)

 

 

 Методист:  Отриману пелюстку почепіть на дошку де знаходиться частинка квітки з написом «Самоосвіта».

(Представники групи прикріплюють пелюстку до квітки на дошці).

 

 

                

                        Вправа «Що спонукає?»

                               (робота в групах)

 

 

 

 

(Кожній з підгруп роздані картки, на яких розписані складові потреби самоосвіти, те, що спонукає педагогів до самоосвіти).

Методист:  Виберіть ті, які на вашу думку є найактуальнішими і обов’язково обґрунтуйте свій вибір.

Мотиви, які спонукають до самоосвіти:

бажання творчості; зміни, що відбуваються в житті суспільства; конкуренція; громадська думка; матеріальне стимулювання; інтерес;  ваш варіант.

 Дайте відповіді на питання: - Які мотиви вас спонукають до самоосвіти? - Чому саме вони? - Чого ви бажаєте досягти? - Яким чином ви будете це робити? - Для чого вам це потрібно? Яку ціль ви переслідуєте?

(відповіді членів груп)

 

Методист:  Отже, наступним елементом самоосвіти є – мотиви, які спонукають до самоосвіти.

 

 

                                        (мотиви)

 

 

 

 

Методист:  Отриману пелюстку почепіть на дошку де створюється квітка.

 

 

                        

                            Вправа - батл «Звідки?»

                                 (робота в групах)

 

 

 

 

Методист: У чому полягає суть процесу самоосвіти? Педагог самостійно видобуває знання і використовує їх в професійній діяльності, розвитку особистості і власної життєдіяльності. Де шукати ці знання? Дайте відповідь. Ця вправа - батл має змагальний характер. Головне у батлі – швидкість, кількість та не повторюватись у висловлюваннях. Яка група підбере більше відповідей – та і перемогла і має право почепити наступну пелюстку нашої квітки. Звідки ви, працюючи керівниками гуртків, черпаєте інформацію, поповнюєте свої знання? (Можливі відповіді учасників: телебачення, газети, журнали, література (методична, науково-популярна, публіцистична, художня та ін.), Інтернет, відео, аудіо інформація на різних носіях, платні курси, семінари та конференції, майстер-класи, заходи з обміну досвідом, екскурсії, театри, виставки, музеї, концерти, курси підвищення кваліфікації, подорожі).

 Методист: То звідки ми отримуємо інформацію? Звичайно все те, що ви назвали, це – джерела інформації.

 

                           (джерела самоосвіти)

 

 

 

 

Отже, всі джерела діляться на джерела знань, що сприяють особистісному зростанню, і джерела, що сприяють професійному зростанню. Однак вони можуть сприяти і тому й іншому одночасно.

Методист: право прикріпити цю пелюстку до квітки надається команді -переможниці.

 

 

                    Вправа «Відкритий мікрофон»

                               (обмін досвідом)

 

 

 

 Методист:  Поділіться досвідом, які умови сприяють продуктивній самоосвіті керівників гуртків?

(Можливі відповіді учасників: Самоосвіта педагога буде продуктивною за наступних умов: у процесі самоосвіти реалізується потреба особистості у власному розвитку; керівник гуртка вміє визначити свої сильні та слабкі сторони, володіє способами самопізнання та самоаналізу, є відкритим до змін; володіє розвинутою здатністю до рефлексії (діяльності особистості, що спрямована на усвідомлення власних дій, почуттів, аналіз цієї діяльності та формулювання висновків); програма професійного саморозвитку, самоосвіти містить у собі можливості дослідницької, пошукової, творчої діяльності; педагог є готовим до творчості; існує зв’язок особистісного та професійного розвитку і саморозвитку).

 

 

Методист: Отже остання пелюстка -

                           

                          (умови самоосвіти)

 

 

 

 

 

 

 

 

                        Вправа « Квітка «Самоосвіта»»

 

 

 Методист: Перед нами утворилася квітка, яка уособлює самоосвіту педагога та її основні складові. Таких квіток може бути набагато більше. Тому що у процесі самоосвіти важливими є і напрямки, в яких педагог повинен удосконалюватись, і форми самоосвіти – індивідуальна, групова,  і шляхи реалізації самоосвіти. Але погляньте на картинку, скажіть, чого не вистачає цій квітці? Так,  зелених листочків. А на початку заняття ви записували ваші очікування у вигляді запитань на зелених листочках, то ж давайте деякі з них прикріпимо до нашої квітки.

( учасники прикріплюють деякі  зелені листочки до  квітки)

                       Вправа «Наповнюємо вазу»

(колективна робота)

Методист: Кожна діяльність безглузда, якщо не створюється продукт, чи немає будь-яких досягнень. І в особистому плані самоосвіти педагога обов'язково повинен бути список продуктів діяльності, які мають бути досягнуті за певний термін. Тож цими продуктами, результатом самоосвіти керівника гуртка, ми зараз «наповнимо» нашу вазу. У вас на столах є різноманітні квітки, до яких вам потрібно прикріпити зелені листочки, які у вас залишилися.  Запишіть на звороті один із продуктів, який «народжуються» в результаті самоосвіти керівника гуртка, озвучте і «наповніть» нашу вазу весняними квітами.

(І група підбирає результати самоосвіти серед традиційних форм, ІІ група - інноваційних та науково-методичних).

(Можливі відповіді учасників: 1 група - традиційні форми: доповідь; виступ на семінарі; виступ на педагогічній раді; виступ на засіданні методичного об’єднання; комплект дидактичного матеріалу з гуртка; збірники практичних; розробка комплекту роздаткового матеріалу тощо. 2 група - інноваційні: проект; розробка електронних занять, посібників тощо; розробка пакету тестового матеріалу в електронних оболонках; створення особистої методичної чи предметної webсторінки тощо; науково-методичні: методичний посібник; навчальний посібник; стаття до фахового видання; науково-методична розробка; методичний чи діагностичний кейс; створення термінологічного словника; творчий звіт тощо).

Методист:  Споглядаючи результати дослідження, напевно кожен отримує задоволення від створеного продукту, прекрасної вази, в якій буяють різноманітні весняні квіти. Сьогодні – це складові самоосвіти. Ми навчаємось усе життя і навчаємо інших, самовдосконалюємось, нам легко та цікаво працювати з батьками та вихованцями.  Я дякую вам за плідну роботу, за можливість спілкування, обмін досвідом, за ваші думки, щирість і відкритість. Наше засідання підходить до завершення. Коучинг потрібен тому, хто йде вперед, хто вже багато досяг і бажає досягнути більшого в житті та професії. Сподіваємось, що в процесі нашої роботи ви поставили певні професійні і життєві цілі і визначили шляхи їх досягнення. Саме це і було метою нашої роботи. Отож, шукаймо, експериментуймо, не погоджуймося, але не залишаймося на узбіччі дороги пізнання! І завжди пам’ятайте слова Джимі Рона — всесвітньо відомого філософа бізнесу, який розробляв стратегії діяльності Соса-Соlа, був особистим бізнес-тренером Білла Гейтса: «Формальна освіта допоможе вам вижити, а самоосвіта приведе вас до успіху».  

Отже, самоосвіта педагога –це і самоціль , і необхідність.

Отже, місія освіти буде виконана, якщо педагог буде :
- безперервно збагачуватись знаннями

- володіти педагогічними вміннями
- удосконалювати свою особистість
- досягати педагогічної майстерності

 

Закінчити нашу зустріч я хочу такими словами:

«Ніколи не залишайте Вашої самоосвітньої роботи і не забувайте, що, скільки би Ви не вчились, скільки би не знали, знанням та освіті немає ні кордонів, ні меж.» М.О.Рубакін

 

 

Дякую за увагу!