Самоосвіта педагога як діяльність з удосконалення компетентностей особистості

Центр позашкільної роботи Святошинського району м.Києва

 

 

 

Методичні рекомендації

«Самоосвіта педагога як діяльність з удосконалення компетентностей особистості»

 

 

 

 

 

 

Київ - 2018

          Компетентнісний підхід в освіті – це спроба привести освіту відповідно до потреб ринку праці. Для позашкільної освіти це ідея відкритого замовлення на зміст діяльності закладу.

         Проблема полягає в неефективності системи загальної середньої освіти й тому, що учні не виявляють достатнього інтересу до освіти. Те, чому діти вчаться в школі, потрібно тільки школі. З іншого боку, у нових ринкових умовах батьки готові надавати додаткову освіту своїм дітям, тому збільшується попит на освіту, яку надають позашкільні заклади.

      Для позашкільних закладів освітній мінімум розробляється на основі цілей навчання. За В. Краєвським він охоплює чотири елементи змісту освіти:

• досвід пізнавальної діяльності, який фіксується у формі результатів – знань;
• досвід здійснення відомих способів діяльності – у формі вмінь діяти за зразком;
• досвід творчої діяльності – у формі приймати нестандартні рішення в проблемних ситуаціях;
• досвід здійснення емоційно-ціннісних відносин – у формі особистісних орієнтацій.

     Засвоєння цих типів досвіду дозволяє сформувати у вихованців позашкільних закладів освіти здатність здійснювати складні види цілеспрямованих дій, а значить життєву компетентність.  При таких викликах освіти сьогодення позашкільний педагог не може стати успішним, якщо не займається самоосвітою.

Самоосвіта педагога – свідома діяльність з удосконалення своєї особистості як фахівця: адаптування своїх індивідуального неповторних якостей до вимог педагогічної діяльності, постійне підвищення професійної компетентності та неперервне вдосконалення якостей своєї особистості. А оскільки навчити самого себе значно складніше, ніж когось, вона передбачає методичний супровід. Він має бути багаторівневий і обов’язково поступовий.

              Метою роботи над темами самоосвіти є систематичне підвищення педагогами свого професійного рівня.
         Основні завдання самоосвіти: удосконалення теоретичних знань, професійної компетентності педагога, вихователя; оволодівання новими формами, методами, прийомами навчання і виховання учнів; вивчення та впровадження в практику передового педагогічного досвіду, новітніх досягнень педагогічної, психологічної наук, нових педагогічних технологій; розвиток у навчальному закладі інноваційних процесів.

         Тема самоосвіти визначається, виходячи з науково-методичної теми навчального закладу, проблем, потреб самого педагога, специфіки його індивідуальних інтересів тощо.

      Тут буде доречно розглянути "Принцип восьми само", запропонований                  Н. Бухловою: самооцінка, самооблік, самовизначення, самоорганізація, самореалізація, самокритичність, самоконтроль, саморозвиток.
         На підготовчому етапі велику роль відіграє готовність до постійного зростання, до творчості. Головним етапом підготовки педагога до самоосвітньої діяльності вважається діагностичний. Сучасна педагогіка дає широкий спектр форм і методів діагностики рівня педагогічної майстерності (анкети, опитувальники, тести, програми тощо), які допоможуть визначити рівень методичної підготовки педагога, педагогічної майстерності.
            Але результативність самоосвітня діяльність матиме тоді, коли правильно спланована, бо можна щодня гортати сторінки науково-методичної преси чи спеціальних сайтів Інтернету та залишатись на низькому професійному рівні.
          Саме тому виключного значення надається програмам самоосвітньої діяльності педагогічного працівника. Правильно розроблені програми, плани дадуть змогу педагогові відчути свої можливості. За словами В. Сухомлинського "немає людей більш допитливих, невгамовних, більш одержимих думками про творчість, як учителі".
           Оскільки творчість – це діяльність, результатом якої є щось якісно нове, неповторне, оригінальне і навіть суспільно-унікальне, то кожного керівника закладу чи методиста турбує питання: як сформувати здібність до творчої роботи та як підтримувати світоч творчості, щоб він якомога довше не загасав, і давав плоди.
         Навчання педагога не може мати зупинок, перерв, не може закінчуватись.

К. Ушинський зазначав, що "учитель живе до тих пір, доки вчиться, як тільки він перестає вчитись у ньому вмирає вчитель". Самовдосконалення як соціальний процес базується на вимогах суспільства та професії до особистості фахівця. Причому вимоги, що пред’являються спеціалісту, повинні бути вище тих можливостей, що має людина (О. Бодальов).
         Ще однією важливою передумовою процесу самовдосконалення є ставлення самого фахівця до вимог, що висуваються. Звісно, якщо він байдуже ставиться до них, про розвиток особистості не йдеться. Необхідно формувати самосвідомість людини як творчого професіонала. Зміст такої підготовки ґрунтується, перш за все, на гуманістичному уявленні про завдання професійної діяльності, бажаних якостях людини, зокрема, її фахової свідомості та мислення, творчих активних дій у рамках відведеної компетенції.
           Структура процесу самовдосконалення складається із чотирьох етапів: самоусвідомлення та прийняття рішення здійснювати процес самовдосконалення; планування та вироблення програми самовдосконалення; безпосередня практична діяльність з реалізації поставлених завдань, пов’язаних із роботою над самим собою; самоконтроль та самокорекція цієї діяльності.
         Самоосвіта педагога – це провідна форма вдосконалення професійної компетентності, що полягає в засвоєнні, оновленні, поширенні та поглибленні знань, узагальненні досвіду шляхом цілеспрямованої, системної самоосвітньої роботи, спрямованої на саморозвиток і самовдосконалення особистості, задоволення власних інтересів і об’єктивних потреб освітнього закладу.
   Самоосвіта педагога не повинна зводитись до відновлення знань, якими він оволодів у ВНЗ, мова йде про ознайомлення з новітніми педагогічними та психологічними дослідженнями, пошук нових напрямів у методиці й організації навчально-виховного процесу, розгляд на високому науковому рівні педагогічних проблем, що викликають складнощі у практичній роботі. Проблема самоосвіти педагога в контексті його професійної самосвідомості має поступовий рух.
         Насьогодні виникла необхідність у більш глибокому вивченні діяльності педагога з метою визначення рівня його професійної підготовки, компетентності, об’єктивної оцінки його праці. Педагоги мають розуміти, що бути гарним професіоналом означає бути в постійному пошуку, зростанні, розвитку. Праця педагога відрізняється високою мобільністю, надзвичайною складністю, вимагає від нього глибоких і різнобічних наукових професійних знань, умінь, навичок, що становлять основу професійної компетентності. Підвищення професійної компетентності педагога ‑ запорука успішного реформування системи освіти в цілому.
             Методика та техніка самоосвіти безпосередньо пов’язані з рівнем сформованості в педагогів системи основних педагогічних умінь:

• вивчити необхідну літературу та передовий педагогічний досвід;
• виокремити з літератури, що вивчається, та передового педагогічного досвіду основні актуальні положення, факти, явища, що піднімають теоретичний і методичний рівень педагога;
• відібрати з прочитаного та побаченого педагогом думки та методичні знахідки для апробації власній педагогічній діяльності;
• систематизувати та розробити науково-методичні узагальнення;
• упровадити досягнення психолого-педагогічної науки та педагогічної практики у власний досвід роботи з учнями.

        Існують індивідуальні, групові та колективні форми самоосвітньої діяльності педагога. Ініціатором вибору форм є сам педагог, хоча на її організацію часто впливають інші: керівники методичних об’єднань, курсів підвищення кваліфікації, які ініціюють і стимулюють діяльність педагога. Групові та колективні форми у вигляді діяльності методичного об’єднання, семінарів, практикумів тощо організуються адміністрацією навчального закладу.
             Результат самоосвіти може мати різні форми представлення.
        Традиційні форми: доповідь; виступ на семінарі; виступ на педагогічні раді; виступ на засіданні методичного об’єднання; дидактичний матеріал; розробка пакету стандартного поурочного планування з теми чи групи тем; комплект дидактичного матеріалу...
            Інноваційні форми: проект; розробка електронних уроків, посібників тощо; розробка пакету тестового матеріалу в електронних оболонках; створення особистої методичної чи предметної web-сторінки; створення електронної бібліотеки творів художньої літератури згідно програм тощо.
          Науково-методичні форми: методичний посібник; навчальний посібник; стаття до фахового видання; науково-методична розробка; методичний чи діагностичний кейс; створення термінологічного словника; творчий звіт тощо.
          Самоосвітня діяльність педагога успішно здійснюється при наявності таких ознак:

• реалізується як процес пізнання, що передбачає не просте закріплення професійних знань і засвоєння уже відомої наукової інформації, а має на меті одержання нових наукових методичних знань, практичних навичок тощо;
• повинна бути безупинною, поповнення нових знань може здійснюватися на основі попередньої підготовки педагогів;
• повинна сприяти оволодінню педагогом застосування професійних знань у його практичній діяльності.

           Самоосвіта педагога буде продуктивною за таких умов:

• у процесі самоосвіти реалізується потреба особистості у власному розвитку;
• педагог уміє визначити свої сильні і слабкі сторони, володіє способами самопізнання та самоаналізу, є відкритим до змін;
• володіє розвинутою здатністю до рефлексії, тобто діяльності особистості, що спрямована на усвідомлення власних дій, почуттів, аналіз цієї діяльності та формулювання висновків;
• програма професійного саморозвитку, самоосвіти містить у собі можливості дослідницької, пошукової, творчої діяльності;
• педагог є готовим до творчості;
• існує зв’язок особистісного та професійного розвитку й саморозвитку.

           Чи готові ви до самоосвіти? Чи потрібно це вам? Чи не занадто ви впевнені у своїй майстерності? Поставте розділовий знак (., !, ?) у виразі "Моя професійна компетентність досконала …". Покажіть цю відповідь представнику адміністрації вашого навчального закладу, методисту чи практичному психологу та дізнайтесь думку фахівця про стан вашої внутрішньої готовності до самовдосконалення.
          І завжди пам’ятайте слова Джимі Рона – всесвітньо відомого філософа бізнесу, який розробляв стратегії діяльності Coca-Cola, I.B.M., Xerox, General Motors і був особистим бізнес-тренером Білла Гейтса: "Формальна освіта допоможе вам вижити, а самоосвіта приведе вас до успіху".

Орієнтовний перелік тем для самоосвіти в просторі позашкілля:

1. Роль хореографічного мистецтва у вихованні культури дітей.
2. Хореографічне мистецтво як засіб естетичного виховання дітей.
3. Форми і методи виховної роботи у творчому колективі.
4. Вікові та індивідуальні особливості навчання дітей мистецтву хореографії
5. Методи виховної роботи в хореографічному колективі і їх вплив на підвищення активності дітей.

6. Особистісний художньо – естетичний розвиток учнів, виховання потреби в творчій реалізації і духовному самовдосконаленні.

7. Вільний розвиток особистості та формування її соціально-громадянського досвіду засобами позашкільної освіти.

8.Виховання патріотичних почуттів учнів засобами ...

9.Формування, збереження і зміцнення здоров'я учнів як обов'язковий компонент системи національної освіти.

10.Формування загальнолюдських моральних норм через залучення учнів до масових заходів.

11.Формування вмінь самостійної роботи учнів .

12. Організація групової та індивідуальної форм навчання як передумова ефективності навчально-виховного процесу.

13. Розвиток творчих здібностей учнів як умова формування особистості учнів.

14. Забезпечення єдності навчання, виховання і розвитку учнів під час занять у гуртках, групах чи інших творчих об'єднаннях.

15. Реалізація завдань естетичного виховання у гуртках художньо-естетичного виховання у гуртках художньо-естетичного напряму.

16.Здійснення індивідуального підходу до учнів у гуртках....

17.Створення системи пошуку, розвитку і підтримки юних талантів і обдарувань у позашкільній освіті.

18. Залучення учнів до вокального (хореографічного, естетичного )мистецтва - один із шляхів задоволення їх особистісних потреб.

19.  Психолого-педагогічні умови розвитку художньої (естетичної) діяльності учнів.

 

                                                                                   Додаток

Анкета

особистих даних дитини гуртка “Створи себе сам»

П.І.Б. дитини__________________________________________________________________________

Дата, місяць, рік народження____________________________________________________________

Повних років________

Телефон:________________________________________________

Домашня адреса______________________________________________________________________

Які ще гуртки відвідує дитина? _________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________

Відомості про сім’ю

	Тато	Мама
Прізвище
Ім’я
По-батькові
Рік народження
Освіта
Місце роботи
Посада
Моб. телефон

 

Склад вашої сім’ї:

Кількість осіб:_________________________________________________________________________

Повна                     1. Так                                        2.Ні

 

Найулюбленіше заняття вашої дитини?______________________________________________________________________________

Вкажіть характеристики вашої дитини:

Більш активна ніж пасивна:            1. Так                       2. Ні

Впевнена ніж невпевнена:              1.Так                          2. Ні

Товариська ніж замкнута:                1. Так                          2. Ні

На що особливо потрібно звернути увагу під час роботи з вашою дитиною?___________________________________________________________________________________

 

 

Дякуємо за співпрацю!