Властивості арифметичного квадратного кореня

1.     Спростити вираз √𝑝⁶𝑐⁸, якщо  𝑝 ≤ 0

2.     Обчисліть значення виразу  

5.     Спростити вираз , якщо  𝑎 ≤ 0

6.     Спростити виразу     та оберіть правильний варіант

                           12                    4                      8                      6                      7

7.     Розв’яжіть рівняння

8.     Спростити вираз , якщо  х < 0.

Cтворення вікна програми з графічним інтерфейсом

Графічний інтерфейс — це організація взаємодії людини і комп’ютера з використанням графічних компонентів — віджетів.

Модуль tkinter містить  бібліотеку класів графічних компонентів, призначених для побудови інтерфейсу користувача.

Завантаження модуля tkinter: import tkinter або from tkinter import*

Tk є базовим класом будь-якого застосунка на основі Tkinter.

Створимо об’єкт root класу Tk — порожнє вікно програми: root = Tk()

Через змінну root ми можемо керувати атрибутами вікна. Далі у вікно додаються інші елементи керування.

Приклад:

Створимо порожнє графічне вікно:

from tkinter import* root = Tk()

root.title('Графічна програма') # Встановити заголовок вікна root.geometry('250x150') # Встановити розміри вікна (в пікселях) root.mainloop()   #командa запуску головного циклу обробки подій

Загальні властивості віджетів

Властивості елемента керування визначають, як цей елемент виглядає на екрані (наприклад, ширину і висоту, колір тощо). Початкові значення властивостей елемента керування встановлюються під час створення об’єкта. Віджети створюються викликом конструктора відповідного класу:

[<змінна> = ]<клас>([<батьківський_віджет>[, <атрибут> = <значення>]]) Батьківський віджет — це елемент керування, до якого буде упаковано (поміщено) віджет.

Якщо батьківський віджет не задано, то віджет буде розміщено в головному вікні.

Більшість віджетів у Tkinter мають такі властивості, як висота (height), ширина (width), шрифт (font), колір віджета (bg), колір шрифту (fg) тощо.

Створений об’єкт потрібно показати у вікні. Для цього застосовуються методипакувальники:

•       place(x, y), де параметри x і y установлюють зміщення елемента по горизонталі й вертикалі;

•       pack() — розташування об'єктів в порядку додавання у вікно на вільне місце у вікні.

•       grid() — розташування об'єктів по рядках і стовпцях уявної таблиці.   

Напис (об’єкт класу Label) містить рядок (або декілька рядків) тексту й застосовується для виведення заголовків, підписів інших елементів інтерфейсу тощо.

Приклад:

Додамо у вікно напис Hello World!.

lab = Label(root, text = 'Hello World!', font = 'Arial 18', bg = 'blue', fg = 'yellow') lab.pack()

Методи віджетів

Класи графічних компонентів мають методи, за допомогою яких можна змінювати властивості об’єктів. Назву методу можна або ввести з клавіатури, або вибрати зі списку, який відкривається, якщо записати назву об’єкта й поставити крапку.

Кожен клас графічних компонентів має свій набір методів. Разом із тим деякі методи, наприклад такі як pack(), place(), config(), destroy(), є спільними для всіх віджетів.

Метод config() викликається для зміни властивостей віджета під час виконання програми. У дужках зазначають, яким атрибутам які значення слід присвоїти.

Приклад:

Змінимо текст та колір тла напису: lab.config(text = 'Новий рядок', bg = 'red')

Метод destroy() викликається для знищення віджета.

Приклад:

Видалимо об’єкт lab:

lab.destroy()

Метод winfo_viewable() викликається, щоб з’ясувати, чи видимий об’єкт у вікні

Метод повертає 1, якщо об’єкт видно у вікні, і 0, якщо ні.

Приклад:

Створити програму Годинник.

Проаналізуємо код. Функція clock()призначена для відображення поточного часу у віджеті lab.

Змінна now — це об’єкт datetime, який має

атрибути hour (години), minute (хвилини), second (секунди) і отримує значення поточного часу від методу datetime.now(). У тілі функції clock() заголовок напису змінюється рядком, утвореним зі значень атрибутів об’єкта now.

Оператор root.config(bg = color[now.second%5]) в тілі функції clock() змінює колір фону вікна (властивість bg) при кожному виконанні функції clock().

Самостійна робота

«Електричні явища. Електризація тіл. Електричний заряд. Два роди електричних зарядів. Взаємодія . Закон Кулона. Закон збереження електричного заряду»

1.     Найменший негативний заряд має:

A.   Нейтрон

B.    Електрон

C.    Протон

D.   Атом 

2.     За допомогою рисунка, визначте заряд кульок А і Б.

A.         А- позитивний, Б – негативний

B.         А- негативний Б – позитивний

C.         А- позитивний, Б – позитивний

D.         А- негативний, Б – негативний

3.     Повний заряд електрично замкненої системи тіл залишається … під час усіх взаємодій, які відбуваються в цій системі.

A.   Незмінним

B.    Від’ємним

C.    Додатним

D.   Нескінченним

4.     Одиниця заряду — це...

A.   Кл

B.    кг

C.    Н

D.   Дж

5.     Відстань між двома точковими зарядами зменшилася в 2 рази, через це сила їх взаємодії...

6.     Величина одного із нерухомих точкових зарядів збільшилася в 5 разів, при цьому сила їх взаємодії...

7.     Дві однакові металеві кульки мали заряди 20 і –36 нКл. Кульки привели в дотик і віддалили одну від одної. Якими стали заряди кульок?

8.     Знайдіть силу взаємодії між зарядами 2 нКл і 3 нКл, якщо відстань між ними 4 см.

9.     На якій відстані треба розмістити два заряди 5 нКл та 6 нКл, щоб сила їх відштовхування дорівнювала 0,12мН.