Самостійна робота " Просте й складне речення"

Тема. Просте і складне речення

8 клас

Розподільні диктанти

Випишіть спочатку прості речення, потім складні.

1. варіант

Петро Яцик любив повторювати, що в нього немає якихось таємниць од світу. Але є рецепт для тих, хто цікавиться, у чому секрет успіху й справедливого для буття людського «режиму» душі: жити треба розумно та просто, думати над своїми вчинками і наперед, і після них. А ще — поводитися з іншими так, як, на твою дум­ку, вони мають поводитися з тобою. Це спрощує багато речей і дає спокій совісті. (М. Слабошпицький)

2. варіант

Народилася Маруся Чурай у Полтавському посаді в родині урядника козацького полку Гордія Чурая в 1625 році. Серед своїх земляків уславилася піснями про історію свого нещасливого кохання.

Дослідники знайшли 23 твори, які належать Ма­русі. Серед них «Хилилися густі лози», «Котилися вози з гори», «Летить галка через балку», «Чого вода каламут­на» , «Грицю, Грицю, до роботи» та ін. Проте творча спад­щина народної поетеси цим не вичерпується. (З журналу)

Пояснювальні, коментовані диктанти

Поясніть пунктограми у простих і складних реченнях.

Острів у морі

Острів лежав удалечині. Хлопчик сидів поблизу моря, обхопивши руками коліна. Сонце вже вставало з-за об­рію, і навколо повівав свіжий вітерець.

Далекий острів, оповитий рожевим туманом, немов рушив з місця й поплив у морі мінливого сяйва» І враз пронизливо і пристрасно крикнула перша чайка, стрічаючи день. Вона помчалась на легких білих крилах низь­ко над узбережжям, спритно обминаючи зазубні круч. Над високою скелею чайка рвонулася вгору і зникла і очей. Стрімко здіймалася догори, трохи нахилившись понад морем. З верховини скелі, без сумніву, увесь ост­рів видно як на долоні.

Скільки існує про цей острів переказів, оповідань! Під час війни наші моряки билися тут з фашистським десантом. А одного разу рибалки нібито на власні очі бачили величез­ну змію в декілька метрів завдовжки. (За О. Донченком)

Нова садиба

Як гарно тепер на новій садибі! Василько любить за­лізти на вишню і, заховавшись у зеленій гущавині, ла­сувати соковитими ягодами. І там, і тут, і над тобою ледь-ледь гойдаються вони, виблискуючи глянцем, як чудесні сережки,

А під тином, де не скопано, свій особливий, ніким не саджений і не политий город. Тут і лісова цибуля, і зе­лений щавель, і дика морква. Його вабили ці непомітні рослини. Цікаво було, як вони росли, пнулися до сонця, розцвітали. Ви ж, напевно, не знаєте, як цвіте морква? її суцвіття — де кругла зелена куля! Куля розкривалась, і це вже була не куля, а зелений кошичок. Мине день- другий, і глянь — розцвів кошичок, викинувши кашку цвіту, і тепер це не кошичок, а біла долоня дитини. Ось які дивовижні рослини знаходив Василько під тином! (За О, Донченком)