Тема. Бабусю, рідненька, ти все в світі знаєш
Мета: виховувати любов і повагу до старших членів сім’ї – бабусь; формувати чуйність, доброту, милосердя; вчити дітей поважати життєвий досвід старших членів родини, прислухатись до їхніх порад, допомагати їм.
* Та скоріше, джентльмени, бо ми вже і так спізнились!
* Ну сьогодні такий день, нічого не можна встигнути!
* Джентльмени, а кого ми чекаємо?
* Точно, чому не починаємо?
* Бо немає наших леді!
* Враховуючи особливу важливість свята, ми без наших леді розпочати не можемо!
* Та де ж вони так довго?
* А , може, не будемо кликати наших дам?
* Авжеж! І всі оплески, усмішки, квіти будуть тільки для нас!
* Ні, треба чекати! Справжні леді можуть дозволити собі спізнитись на 15 хвилин. В цьому є деякий шарм!
* На які 15 хвилин? Ви що? Бачите скільки людей зібралося? І всі чекають свята!
* Та скільки ж можна фарбувати губи і розгладжувати бантики?
* Зачекайте, друзі, не сваріться. Справжні леді не спізнюються! Вони затримуються!
* Я з ним погоджуюсь!
* Пропоную піти і негайно покликати їх!
Хлопці йдуть і виводять під музику дівчат.
- Во ім’я Отця і Сина, і Духа святого, і високого імені матері, землі рідної, України славної – нехай єднаються наші серця.
- Во ім’я правди життя, і всього сущого, непідкупного, вічного і нездоланного нехай твориться наш кожен крок і кожна мить на Землі.
- Во ім’я краси, віри і злагоди, єднання зерна цілющого і роси пречистої нехай славиться доля прадідів наших.
- Во ім’я хліба земного, і пісні небесної, високого злету душі нашої, нехай освятиться ім’я України нашої.
(На рушнику виносять коровай)
- А чому це, а чому ми такі веселі?
Чом це радісно у нас нині у оселі?
- Недарма раз у раз дружній сміх лунає.
Що у нас, що у нас? Хто з вас відгадає?
- Що це за свято готується тут?
Може почеснії гості прийдуть?
- Може прийдуть адмірали? Ні!
- Може прийдуть генерали? Ні!
- Може герой, облетівший весь світ? Ні! Ні! Ні!
- Гадати досить! Дивіться, ось вони гості!
Щедрі, любі, кохані.
Всі. Наші бабусі і мами!
- Гостей дорогих ми вітаємо щиро.
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.
(Діти передають хліб мамі, мама – бабусі)
Пісня «Зеленеє жито, зелене»
Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене.
Зеленеє жито женці жнуть,
Хорошії гості в хату йдуть. (2р.)
Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене.
Зеленеє жито при межі,
Хорошії гості до душі. (2р.)
Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене.
Зеленеє жито ще й овес.
Тут зібрався рід наш увесь. (2р.)
День чарівний, справжнє диво, в залі посмішок багато.
В залі людно і красиво, бо у нас сьогодні свято.
Свято сяє квіточками, гріє сонечко весни.
Свято це – бабусі й мами, в день чарівний і ясний.
Прислухайтесь уважно, як дзвенить струмочок.
Це ж Весна-красуня вже прийшла в садочок.
На вербовій гілочці котиками грається.
І веселим діточкам сонцем усміхається.
Це ж Весна похлюпує, це ж іде весна.
Ніжністю і радістю сповнена вона.
Хмаркою легенькою в небі проплива.
В сині дзвони жайвора весело співа.
З ранками погожими пролітають дні.
Скільки ж тії радості в весняній порі!
Пісня «8 березня»
1.Скоро вже наступить свято весняне,
Шкода, що це свято швидко так мине.
І бабусю й маму треба привітати,
І наш татко думає, що ж подарувати.
Приспів:
Восьме березня – це свято всіх жінок,
Восьме березня не проходить без квіток.
Як приємно, що в один весняний день у році,
Привітає тато разом бабусю, маму й доцю.
2.Ми приготували також подарунки,
Різні сувеніри і свої малюнки.
І на кухні тато торт весняний спік,
І сказав мені, що він не пік торта вже рік.
Приспів
3.Скоро вже наступить свято весняне,
Шкода, що це свято швидко так мине.
І бабусю й маму треба привітати,
І наш татко думає, де ж це гроші взяти.
Приспів
Усім жінкам, бабусям і матусям,
Сестричкам, подругам, учителям.
Слова ласкаві, щирі усмішки даруєм,
Нехай фортуна усміхнеться вам.
(Діти дарують листівки мамам і бабусям)
Для вас лунатимуть сьогодні
Найкращі, найпривітніші слова.
Ми хочемо, щоб тільки усміхались
Жінок улюблені вуста.
Танок «Хуторянка»
Добрий день, бабусю, дорога моя!
Це для тебе сонечко лагідно сія.
І ласкою повняться рученьки твої.
Я люблю твій голос – теплий, дорогий!
В нім землі моєї срібні голоси,
Дружби і любові, і добра й краси.
Назбираю в лісі квітів сон-трави.
Дорога бабусю, літ за 100 живи!
У моєму серці слід твоїх пісень.
І кажу: «Добридень, добрий тобі день!»
Пісня «Бабусенько, бабуся, до тебе пригорнуся»
До бабусі в гості я, в гості я приїду
І зустріне лагідно, лагідно мене.
Розцілує, розцілує, заплете косички,
Дасть мені люстерко чарівне. | 2р.
ПРИСПІВ
Бабусенька, бабуся, до тебе пригорнуся.
Моя голубка сива, порадниця моя.
Бабусенька, бабуся, до серця притулюся.
Для мене ти найкраща, голубонько моя.
У бабусі всі пісні, всі пісні веселі.
У бабусі казочки, казки чарівні.
У бабусі маночка й молочко найкраща,
У бабусі пиріжки смачні. | 2р.
Ворон каже воронятку: «Мій біленький!»
Слон говорить слоненятку: «Мій маленький!»
Заєць каже зайченяті: «Мій хвостатий!»
Гуска шепче гусеняті: «Мій крилатий!»
Лев говорить левенятку: «Мій ласкавий!»
Лис говорить лисенятку: «Мій лукавий!»
- А як називає бабуся вас?
(Відповіді дітей)
- Ти тільки вслухайся: бабуся, бабусенька, бабусечка! Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе, тепле слово. А чому?
- А тому, що бабуся – це мамина або татова мама. Отже вона прожила на світі удвоє більше. І ти, мабуть, удвоє дорожчий для неї, бо ти – її онучатко, дівчатка чи хлоп’ятко. Бо ти її пташенятко, ластів’ятко, козенятко, нехай іноді навіть поросятко.
- І коли це бабуся називала мене поросятком?
- Напевно тоді, коли ти був брудну лею.
- Згадав! Це було тоді, коли я заталапав чоботята,
І, щоб сховатися увід тата, до бабусі утікав.
А вона – посварить, покричить, поцілує та й мовчить.
І щасливий той живе, в кого бабця люба є.
Той біди вже не зазнає, бо бабусенька скрізь дбає.
- А дбає про тебе бабусенька тому,що ти її дитиночка-кровиночка. Правду кажуть у народі: «Діти – це діти, а справжні діти – це онуки.»
- Подивіться, як посвітлішало у нашому класі. Це ромашки розквітли. А все тому, що сьогодні до нас прийшли найрідніші, наймиліші, найласкавіші бабусі.
Танок
Бабусю моя дорогенька,
Матусі моєї матуся.
Присядь біля мене близенько,
Я ніжно, ось так, пригорнуся.
Накину тобі я на плечі
Хустину тепленьку пухову.
Як гарно з тобою малечі,
Бабусю, завжди будь здорова.
На руки твої подивлюся,
Що ніжно голівку ласкали,
Ці руки старенькі та вправні,
Все вміють ці руки робити.
Хустиночки вишити гарні,
Сніданки й обіди варити.
За все тобі вдячна, бабусю,
Тобі до землі я вклонюся.
Гра «Я – бабуся»
Ой, яка ж бо ти,бабусю, дорога та мила.
Того словечком сказати не моя ще сила.
Що те сонечко на небі, в лузі квітка красна,
То бабуся в нашій хаті добра все та ямна.
Вона, як перша квіточка, що в лузі розквіта,
Вона, як соловейко, що пісню свою співа,
Вона, як вітер в полі, вона, як дощ у лузі,
Вона, як черемшина, красива й небайдужа.
Частівки
ЧАСТІВКИ
Для бабусі так старався
Шість десяток получив.
А як гудзик відірвався,
То я сам його пришив.
Для бабусі теж трудився,
У тазок води налив.
Наш будинок запилився,
То я з милом його мив.
Та хіба це допомога?
Я ж для бабці посуд мив.
Потім вимив ще й підлогу –
Всіх сусідів затопив.
Добрий день, бабусі милі,
Ви у нас такі умілі.
Ніколи вам в гору глянуть,
А роки – як в воду кануть
Ой красиві ж всі бабусі
Нині в залі є у нас.
Ми їх любим, поважаєм,
А вони ще дужче нас
Наймиліші, найдобріші,
Дуже любимо ми вас.
А тепер ловіть скоріше
Поцілуночки від нас
- А чи люблять бабусі жартувати?
* - Ну хіба таке годиться, в тебе знову одиниця.
- А мене сьогодні, мамо, запитали знов те саме.
Чому Тимко подряпаний
- Чому це ти подряпаний? – Юрко Тимка пита.
Тимко йому відказує: - Та я ж купав кота.
- А я от не подряпаний, хоч теж купав свого.
- Еге ж, ти не викручував і не сушив свого.
Не вам
- Та й набрид же своїм плачем ти мені, Петрусю!
- Це не вам я, мамо, плачу.
- А кому?
- Бабусі!
Не чужа
- Не брудни скатерті, Івасю.
- Чому?
- Бабуся її прала, прасувала.
- Ну і що?
- Треба поважати чужу працю.
- Але ж бабуся не чужа.
Старшина
Старшина бабусю лає:
- Сорому не маєте, ви чого ото з трамваю на ходу стрибаєте?
А бабуся з переляку, як дитя, захлипала:
- Та хіба ж то я стрибала? Я ж, синочку, випала!
П-в: Бабця, бабуся – ти моя рідненька,
Бабця-бабуся – дорога моя.
Бабця-бабуся – ти для всіх нас ненька,
Зігріва середнько доброта твоя.
Варенички з сиром дідові готує,
Найгарнішу блузку мамі вишива,
Наукову працю таткові друкує,
А мені гарненьку пісеньку співа
П-ів.
І такі бабусі є у кожній хаті,
Тож давайте всіх до купочки зберем.
І влаштуєм бабцям найпишніше свято,
Бо без них, повірте, всі ми пропадем.
П-ів.
(Виходять бабусі, стають у коло)
- Дорогі бабусі! У своєму житті ви не так часто отримували подяку, нагороду за роботу. І ось учнівська громада нашого класу вирішила встановити нагороду для кожної бабусі. Прийміть від онуків велике спасибі і медаль.
Танок з бабусею «Танок вутят»
- До нас на свято попросились кореспонденти з газети «Вісті Зміївщини» і хочуть бабусям дати декілька запитань
- Люба бабусенько, чи важко бути бабусею?
- Чи правда, бабусю, що ти мене любиш більше, ніж маму? Чому?
- Бабусю, а як ти навчалась?
- За що ти мене любиш?
- Чи хотіла б ти стати маленькою і навчатись у 2 класі?
- Бабусю, розкажи про своє перше кохання.
- Як гарно, що ми зібрались на родинне свято. Як гарно, що три покоління поруч. Це – родина. Це – наша родина.
Пісня «Про бабусю»
Вечір на дворі, сонце скотилось, зорі тривожно сяють в вікні
Рідна бабуся, лагідна й мила, пісню тихенько співає мені
Пісня до болю, душу відкриє, стомлені очі повні жалю
Мила бабусю, горлиця сива, я тебе рідна дуже люблю
Ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а
Я пригорнуся, міцно до тебе і поцілую очі сумні
Чуєш бабусю, суму не трена, хочеш сама заспіваю тобі
Пісню що твою, душу зігріє, щоб не бувало в серці жалю
Мила бабусю, горлиця сива, я тебе рідна дуже люблю
Ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а
Скільки в бабусеньки з нами турбот,
Варить бабуся нам добрий компот.
Треба і шапочки теплі зв’язати,
Казку веселу нам всім розказати.
Скільки в турботах різних умінь.
Рідна бабусенько, сядь відпочинь.
Ми тобі пісеньку зараз почнем,
Дружно з бабусею всі ми живем.
- Сьогодні ви, дорогі, для нас королеви. Вас поздоровляють онуки і діти.
(Батьки дарують торт) Батьки говорять слова.
Милі наші матусі, ми вам шану складаєм,
І признатися мусим, що без вас нас не має.
Ви нас, рідні, зростили, нам життя дарували.
І безмежно любили, від біди захищали.
То ж сьогодні ми хочем вам «спасибі» сказати,
За недоспані ночі, на тривоги багаті.
За натруджені руки, що не знають утоми,
За хвилини розпуки, як не ладиться в домі.
Ми завжди у роботі, на вас кинуті діти.
Повсякденні турботи, нема часу хворіти.
Ми вас любимо щиро, люблять вас і онуки.
Всім здоров’я вам, миру, і цілуєм вам руки.
Пісня від батьків
На нашому святі присутні бабусі, які є мамами наших бабусь, а отже, прабабусі.
Ми вас любимо завзято,
Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи
І ніколи не хворіли.
Хай рікою щастя ллється,
Хай в сім’ї добро ведеться,
Хай живуть у серці почуття високі,
Хай дарує доля 100 щасливих років.
Танок «Бабушки-старушки»
- Сивина. Одним бабусям вона припорошила скроні, іншим зовсім вибілила коси. І кожна сива волосинка говорить про те, що не завжди їхні діти і онучата їх слухали.
- І боліло серце у бабусь за нас, за наших мам і тат, а волосинки сивіли.
Сценка-жарт
Онук. Ой, бабусю! У ваших косах вже 4 сиві волосинки, а вчора було 3. Чого це посивіла ще одна волосинка?
Бабуся. Від болю, любий онучку. Коли болить серце, тоді і сивіє волосинка.
Онук. А від чого ж боліло у вас серце?
Бабуся. Пам’ятаєш, ти поліз на високе-високе дерево, я глянула у вікно, побачила тебе на тоненькій гілочці, серце заболіло, а волосинка посивіла.
Онук. Бабусенько, люба, а як я вилізу на високе-високе дерево і сяду на товсту гілку, волосинка не посивіє?
ВЧИТЕЛЬ: А ось і до нас бабуся завітала
БАБУСЯ: Як тільки пісню я почула,
На свято зразу ж я прибула.
(З’являється ДІД)
БАБУСЯ: Звідкіля це ти узявся?
Де ти досі пропадав?
До роботи і не брався,
День у клуні боки м’яв.
ДІД: Що ти, бабо, схаменися!
Що ти, бабо, дай сказати!
БАБУСЯ: Ледар ти який, лінтяй!
ДІД: Я хотів…
БАБУСЯ: Замовчи, їй Богу,
І з очей моїх тікай!
ДІД: Я піду, а подарунок?
БАБУСЯ: Подарунок? Зачекай!
ДІД: Я тебе вітаю з святом,
Тільки сварку припиняй!
БАБУСЯ: Що за свято? Я не знаю!
ДІД: Нині свято всіх жінок,
І для тебе я, Одарко,
Накупив цих квіточок.
(Дарує квіти)
БАБУСЯ: Ой, вгодив мені, дідусю,
Стала знов я молода.
І якби тепер музики,
Танцювати б почала
ДІД: Гей-но, любі музиканти,
Діда виручайте,
Для Одарки дорогої
Музику заграйте!
Танок Діда і Баби
Бабусям дарують квіти.
Бабусю моя дорогенька, це свято даруєм тобі.
Яка ж бо ти ніжна, рідненька, а очі які голубі.
Такі голубі, наче небо, мов проліска синього цвіт.
Ніколи їм плакать не треба, хай радість несе їм привіт.
Радійте за нас, наші любі, від вас ми навчаємось жить.
І слава про вас, добра слава, хай птахом по світу летить.
Ми вдячні за те, що бувало строгіше дивились на нас.
Та досить схилити голівку, ця строгість проходила враз.
Це мабуть тому, що бабусине серце від сонечка брало тепло.
Це мабуть тому, що очі бабусі, горіли любов’ю, давали добро.
Сценка «Сватовство»
1. В небі канареєчка літаєт
і співає прямо в горизонт,
А ми підем вип’єм, погуляєм,
В цьому все життя і весь наш резон.
2. Нас чекають баришні – коханки
Жизнь така, що просто мармелад,
Так заграй, заграй моя гітарка,
На веселий дуже на очень лад.
3. Моя мама серце добре має,
І папаша мають магазин.
І вони мене не обіжають,
Бо один у них я шикарний син.
Проня. –Господи, чи у мене всьо на місці, чи по - модньому? Ой, мамо моя! Що ж одіти? Чи платок, чи берет? Що ж мені більше до лиця? А, вдягну те і друге. Нехай бачить! Якби його прийняти? Чи ходячи, чи стоячи, чи сидячи? Ні, краще лежачи, мовби телевізор дивлюся і книжку розумну читаю.(лягає) Ей, Хімко, просі!
Голохвастов. – Честь імєю бить в вашем домє. Ніікого нема! Ні, Проня Прокоповна тут! Горю от желанія, мілая мадемуазель, обнять вас!
Проня. – А, це ви? Простітє, зачиталась.
Голохвастов. – Позвольтє закуріть?(закурює)
Проня. – Ваша папіроска шкварчить!
Голохвастов. – Ето в груді моєй!
Проня. – Чого?
Голохвастов. – Од любві! Єсть тут унутрі такая любов до вас, што хоч крізь огонь готов пройтісь.
Проня. – Ах еті ваши кавалєрскіє насмєшкі!
Голохвастов. – Ні! Де ваша душа, там і моя! Не рвіть мене, як пуклю, потому что здєсь у мєня (на серце) такоє смєртєльноє воспалєніє завєлось , що аж шипіть!
Проня. – Когда б ви заглянулі в мое серце, ви би там побачили, що золотими буквами написано: Свирид Петрович Голохвастов.
Голохвастов. – Я б каждий дєнь откривав ваше серце і смотрєл.(падає на коліна)
Проня. – Так дуже любите? Ой, мамо моя! Я так стривожена, так всьо сталось несподьовано, мнє так моторошно, що аж серце тьопається.
Голохвастов. – Нє беспокойтєсь, обхождєніє понімаю!
Проня. – І я вас дуже люблю, душка!(дає руку) Вот вам моя рука, серце і другіє внутрєнності. Я согласна буть вашою половинкою.Тільки треба попросити благословєнія у папіньки і мамєнькі!
(Ідуть до батьків, падають на коліна).
* Пропоную піти і негайно покликати їх!
Конкурс " Склади портфель" ( 4 бабусі складають портфелі своїх онків)
– На уроках української мови ваші онуки добирали прикметники до слів "Бабусині руки". Дібрали аж 33 прикметники. Ось вони.
(Слайди зі словами)
Цілую бабусині втомлені руки,
Що знали в житті і любов, і розлуки,
Що вміють такий смачний торт випікати,
І людям добро завжди дарувати.
Бабусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму і щічки погладжу…
Ти знаєш, бабусю, як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняний,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,
Бо я тебе дуже люблю!
Конкурс "Я знаю свою бабусю"
На двох каналах телебачення одночасно йдуть:
Який канал вибере для перегляду бабуся?
Якщо в кафе бабусі запропонують на вибір одну із страв – морозиво або піццу, то що вибере бабуся?
Уяви, що твоя бабуся виграла путівку за кордон, і їй запропонують на вибір відпочинок на гірськолижному курорті або відпочинок на березі теплого моря.
Яку путівку вибере бабуся?
Гумореска
Дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся
Теплим диханням зігрію снігом вибілені коси.
Може, і на них розтане лоскотливий іній срібний,
Мов химерні візерунки на замерзлій з ночі шибі.
Люба, добра бабцю,
Ми твої внучатка,
Звертаємось до тебе,
Щоб щастя побажати.
Хоч твоє волосся
Густо посріблилось,
Ти для нас, маленьких,
Другом залишилась.
Ти нас батькові й матусі
Помагаєш вчити,
як вирости чесними,
як по правді жити..
Ой, нема миліше,
Нема веселіше,
Як в бабці в гостині -
Медом нагодує,
Ще й поцілує
Личенько дитині.
Яблучок наріже, казочку розкаже, ще й лялечку справить.
Бабуся радіє, Сама молодіє, Коли внуків бавить.
Ми твої слова розважні
Пам’ятати будем ,
І в життя твою науку
Понесемо всюди.
Хай тебе в своїй опіці
Бог не опускає.
Хай тобі тривке здоров’я
Й силу посилає.
А до того, наша бабцю,
Хай ще на додаток
Гордість дасть тобі й утіху
За нас, за внучаток.
Люди милі, як же добре.
Що в мене є бабуся.
Богу милосердному за неї молюся!
Дай їй, Боже, здоров'я,
Сили і наснаги.
Дай ти їй талану,
Мужності і відваги.
Бо кожного ранку -
Встати ще до світанку.
Всіх нагодувати,
Обшити, обв'язати.
І при цьому ще треба
Словом усіх привітати;
Когось приголубити,
А комусь підказати,
Як краще по життю іти.
Правильно стежину свою віднайти.
А тепер відгадайте загадки:
- Хто зранку встає до сніданку?
- Хто сам не доїдає, а тобі ласий шматок підкладає?
- Кого треба поважати, шанувати, обіймати, ніжити, голубити?
- Хто на заводі добре працює, і на городі днює - ночує?
- Хто поряд приляже і казку тобі розкаже?
- Хто ночей не досипає і хвороби проганяє?
( Відповідь – «Бабуся» )
Бабусиних тривог Вистачить на скількох?
Хто його знає:
Коли відпочиває?
Спати приляже —
І собі накаже:
«На світанку піднятись,
За роботу взятись».
У селі її - непочатий край!
Яку хочеш - вибирай!
Рук до всього доклади,
Все до ладу доведи.
Бабуся – наша твердиня,
Роду людського берегиня.
Бабусин поріг нас єднає,
Людяності, доброти навчає.
Учень: Хто це з ранку ходить?!
І спати не хочеться?!
Та це ж моя бабуся уже клопочеться!
Треба їсти дати свиням і корові.
Та й курчатка маленькі сидять у коморі,
Їсти треба дати та й трави нарвати.
Свіжої водиці всім повитягати.
На допомогу прийдемо ми їй.
Хоч трішки допоможемо. Бабусю, зрадій!
- Бабуся моя -- найкрасивіша!
Любов її незрадлива і наймиліша.
- Бабусю любенька, не хворій ніколи.
Зичить тобі щастя вся наша школа!
- Хай у дім твій ходять діти і онуки.
Серце хай не знає смутку й муки.
- Будь же з дідусем ти вічно молода.
Обходить стороною хай тебе біда!
- Пенсію частіше хай приносять вам,
Бо на морозиво дістається й нам.
- Усмішка хай сяє на вустах твоїх.
Серце хай радіє і бринить сміх.
- Ви живіть з дідусем ще багато літ.
Будьте здорові, не знайте бід!
Усі разом: Щастя вам, здоров'я на багато літ!