Сценарій " Білокрилими птахами пролітають роки"

СЦЕНАРІЙ « Білокрилими птахами пролітають роки»

(Проводи вчителя на заслужений відпочинок)

Ведучий: Білокрилими  птахами пролітають роки

За світанками нові стають небокраї

Відлітають у вирій чудові всі дні

Вільним птахом у вирій злітають.

Ведуча: Життя – це вічний вокзал, де розлучаються,зустрічаються, плачуть і радіють. І сьогодні ми з вами на вокзалі прощання з вчителькою початкових класів яка відправляється у подорож « За вислугою років». Час іде .Потяг стоїть біля перону. А почесне місце у цьому потязі займе наша пасажирка Лариса Миколаївна Гупалюк.

Ведучий: Ми сьогодні з вами будемо подорожувати маршрутом «Від народження до пенсії за вислугою років». Отож перша зупинка «Народження».

Ведуча: Чудового  лютневого дня в сім ї Марії та Миколи Українців народилося немовлятко дівчинка. Мама очікувала народження синочка ,коли почула,що дівчинка з очей покотилися сльози. Дівчаткам тяжче у житті ніж хлопцям - промовила Марія. Але дівчатко заполонило радістю весь материнський та батьківський світ, якій дали ім’ я Лариса.

• Дівчинко, як тебе звати?
• Наташа.
• А я,Лариса, ходи до мене гратися.
• Мені треба спитати дозволу.
• Ідем спитаєм.
• Добрий день, я Лариса Марусіна пустіть вашу дівчинку до мене погратися

І пішли собі дівчатка гралися до вечора.

Ведучий: Маленька Лариса топтала стежку в дитячий садок «Сонечко» любила співати,танцювати, розказувати вірші. Тож прийміть вітання з нагоди сьогоднішнього свята від найменших своїх вихованців

 Учень:   Дорога, Ларисо Миколаївно,

                Шану вашій праці,

                Шану вашій долі,

               Віддаєм в цей день.

Учениця: Хай ряснить суцвіттям сад, що ви садили

Зичим  миру, щастя, радості і сили.

  Ми в житті вас не забудем

 І пам ‘ятати завжди будем

 І слово й усмішку лукаву,

 То іронічну, то ласкаву.

Учень: І ту любов , що віддавали

Серця дитячі зігрівали

За все ми вдячні вам без ліку,

Спасибі ніжне і велике.

Танець «Василечки».

Ведуча: Наступна зупинка « Шкільні роки». Шкільні роки Лариси Миколаївни проходили у стінах нашої школи. Учениця завжди старалася не тільки гарно вчитися, а й одягатися. Особливо пасувала їй американська хустка. Ось епізод із шкільного життя .

Свято 8 Березня хлопці однокласники дарують дівчатам подарунки.

 Хлопець:  Дорога Лариса вітаю тебе з 8 Березням, святом весни і нехай мій подарок доповнить твою колекцію, як будеш зав’ язувать, то вспоминай мене.

Ведучий: А в дарунок для вас звучить пісня « Кажуть мама й тато».

Ведуча: В кожного із нас  в дитинстві є подружки з якими  ми ділимося своїми секретами, про щось таємне , дівочі вподобання, вбрання, прикраси та про хлопців . Близькою подружкою Лариси Миколаївни була наша зауч Галина Іванівна . Отож  їй слово.

Ведучий: Йшли роки по закінченні Франівської школи продовжила навчання в Симонівській . Мрія стати вчителем не полишала її з шкільної парти.  Після закінчення школи працювала  вожатою в Красносільській  та Андрусіївській школі. А коли звільнилося місце в рідній Франівці не вагаючись перейшла працювати вожатою в рідну школу.

   Ведуча:  А час летить  від вечора до рання

                  В минуле вже немає вороття.

                    Наш поїзд мчить з республіки « Навчання»

                   В республіку « Дорослого життя».

Доросле життя , яке воно, що так нас до себе манить. І не буває воно без кохання, де ми шукаємо свою половинку.

Ведучий: Кохання… Про нього мріють. Його чекають. І ось воно приходить. Скільки переживань воно приносить. Це почуття прекрасне не тільки своєю природністю, а й духовністю, котра наповнює серце закоханих.

Ведуча: Справжнє кохання до Лариси Миколаївни прийшло як з лав армії повернувся красень парубок Микола. Спалахнуло почуття закоханості відразу коли зустрілися поглядом на проводах у армію однокласника Анатолія. Невдовзі вони одружилися і стали жити у батьків Лариси.

Ведучий: Прийміть в дарунок від учнів школи пісню «Посилала мене мати».

Ведуча: Материнство . Святе і прекрасне. Воно прийшло до Лариси Миколаївни у 1987 році коли народився первісток Артем, а невдовзі лелека приніс згорточок з синочком Ярославом.

Ведучий: Мама – порадниця і рятівниця,її сердечність , ніжність , душевна теплота – особливі. Таких немає ні в кого. Материнська любов не знає зради. Вона довічна, непідкупна, істинна. Скільки років би нам не було,20,30 чи 50 ми для неї залишаємося дітьми.

Ведучий: Хороших синів виростили і виховали Лариса Миколаївна разом з чоловіком. На даний час ми неодноразово чуємо хороші відгуки про сина Артема як стоматолога. Щирість і відвертість,вміння всьому давати лад передалися молодшому сину  Ярославу,який здобуває освіту в університеті водного господарства та природокористування в м . Рівне.

Пісня «Виростеш ти сину».

Ведуча: Мама дома – це мама, а мама на роботі в школі це класна мама. На протязі 25 років праці, зі стін школи вийшло з під крила   першої вчительки Лариси Миколаївни  5  випусків . І не важливо хто вони за професією, це люди яким ви прищепили ази добра, поваги, вічливості, навчили поважати інших, робити добро всім, хто нас оточує. І сьогодні з вітаннями до своєї першої вчительки звертаються учні 6 класу.

Учень:  Дорога Ларисо Миколаївно!

      Хороших слів сказали ви не мало,

    Ще більше добрих справ зробили ви,

    Ви нам свою любов подарували,

   Ми стали вам мов рідними дітьми.

   Щоб себе ви з кожним днем

    Почували краще

   В подарунок вам даєм

   У горщику кашу.

   З нами вам було не мед, -

  Хто з дітей не ледар ?

 Тож до каші додаєм

 Цілу ложку меду.

 А щоб ви усе ж за нами

 Сумували трохи,

Тож у кашу ми поклали

Ще й пів ложки дьогтю.

Щирим серцем в знак любові

 Ще додати мушу:

Оці пряники медові

Засолодять душу.

Пісня «Наша перша вчителька».

Ведучий: Ларисо Миколаївно, сьогодні стає якось сумно на душі, бо уявити наш колектив без ваших творчих ідей, без енергійності, золотих вмілих рук неможливо. Адже до чого доторкалися ви все перетворювалося на красиве, привабливе,казкове. Все в нашій школі буде нагадувати про вас, затишна учительська ( без вас ми так штори не повісим), приємна аура стін коридору та ігрова кімната будуть нагадувати про вас.

  Ведуча: Приємна , мила, ніжна, чарівна,

              А ще – дбайлива, дуже працьовита.

            Коли іде,то кажуть: йде весна,

            І бачиться колосся, повне жита.

           Ще – мудра, а в душі горить вогонь,

           Котрим усіх старається зігріти.

           Птахи і ті їдять з її долонь,

          Її просто не можна не любити.

         Тож хай в житті все буде лиш на «5»,

          Здоров’ ям тіло повниться, кишені - золотом,

        Було що взять, було що людям дать

         І потім порадіти разом з нами.

Слово надається від колег по роботі директору школи.

Пісня «Не давайте суму жити».