Сценарій"День писемності"

                  ДЕНЬ ПИСЕМНОСТІ

1 учень

Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тілько камінь має.

РІДНА мова - це найособистіша і найглибша сфера обстоювання свого «я», коли воно є, своєї особистої і національної гідності. Та річ не тільки в цьому. Річ і в об’єктивній природності, доцільності рідних мов та мовного розмаїття в багатонаціональному світі, річ в об’єктивній цінності їх для картини світу, річ у тому, що з умиранням усякої, а особливо розвиненої національної мови, людство назавжди втрачає одну зі сторінок своєї духовної історії, стає біднішим і несправедливішим. 
 КОЛИ зникає народна мова - народу нема більше!.. Відберіть у народу все - і він усе може повернути, але відберіть мову, і він ніколи більше не створить її; нову батьківщину навіть може створити народ, але мови ніколи: вмерла мова в устах народу - вмер і народ.
 Краса і сила рідної мови таїться не в її фонетичних перевагах і, поготів, не в її привілейованому, зверхньому становищі супроти інших мов, якщо це десь трапляється, а у здатності впливати на почуття людини, будити в ній хороші благородні почуття, змушувати бриніти найтонші струни людської душі

2 учень Кожна епоха приносить свої винаходи і відкриття. Найбільшим  винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти  істинне знання. Адже саме завдячуючи  написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.             

Сценка

Внук  Дідусю, а чи завжди люди вміли розмовляти ? Чи спілкувалися вони між собою за допомогою мови?

Дідусь Про це можна довідатися,заглянувши у наше далеке-далеке  минуле. У первісних людей мова була дуже бідною ,складалася з небагатьох слів. Значення кожного слова були нечітки , їх супроводжували рухами.Змінювалися уявлення людей про навколишній світ, змінювалися й слова у мовах різних народів. А далі сталася подія великої ваги: винайшли письмо. Поклав початок письму дуже беручкий народ – фінікійці, які жили за 30 століть до нас. Їхнє письмо запозичили й удосконалили стародавні греки. На нашу українську землю азбука прийшла понад 1000 років тому. Зроблена вона за зразком грецької. Старослов’янську азбуку створили святі Кирило та Мефодій, вона весь час змінювалась та вдосконалювалась. Хоча за останнє століття зазнала багато знущань.

    ВИХОДЯТЬ ДІВЧАТА З СВІЧКАМИ.

1. 1720 р. Російський цар-імератор Перо І забороняє своїм указом друкувати книги українською мовою.

2. 1775р. За наказом імператриці Катерини ІІ зруйновано остаточно Запорізьку Січ, а відтак закрито по всій Україні при полкових  канцеляріях українські школи.

3. 1862р. Закрито недільні українські школи, які безплатно організовували видатні діячі української культури.

4.  1863р. Один із найкривавіших у боротьбі з українською мовою: виходить так званий Валуєвський циркуляр, яким по суті закріпачується українське слово.

5.  1876р. Указ російського царя-імператора Олександра ІІ: заборонити спілкування, навчання та друкування українською мовою.

Дідусь. Була наша мова розтерзана,розтоптана, поневолена.

Виходить дівчина-мова.

Я йду – мандрую сотні літ.

Уже мені немилий світ!

Притулку сотні літ шукаю,

Але його ніде немає

Чомусь усюди – там і тут –

Мене якісь людці женуть

Зі  шкіл, із вулиць, дому-хати

Скажіть, де правдоньки шукати?

Внук. Ти з нами поділись бідою.

Чому сумна така і плачеш?

Скажи, що трапилось  з тобою?

Ми допоможем, ось побачиш.

Дівчинка. Тут навкруги земля моя

Та все навколо, мов чужинське

Скажіть,де опинилась я?

Чи в Україні я, чи ні,

Чи, може, десь на чужині

Я , ваша мова українська?

Дідусь. Ти помиляєшся, дитино,

Твоя земля – це Україна.

Утри сльозу з блакитних вічок,

Нам із тобою жити вічно!

( Дідусь вдягає вінок дівчинці)

Дівчинка. Ну якщо так, то з вами я

Нехай цвіте земля моя.

Голос за кулісами. Багато зробили для розвитку нашої мови визначні представники народу – письменники, вчені, освічені люди різних часів. Почесне місце належить преподобному Нестору Літописцю. (фільм про Нестора)

Виходить хор.

1. Маймо сміливість серцем і душею впевнено сказати.
2. Ми – українці!
3. Ми – діти вільного народу!
4. Ми – гідні спадкоємці великого Кобзаря!
5. Ми – щасливого майбутнього нашої України!