Сценарій до 8 березня

Сценарій 8 Березня

 

 

                 Жіноче свято і весна

                  Несуть з собою дні погожі.

                  По всій Землі, для всіх людей –

                  Весна і жінка дуже схожі.

 

                  Здоров’я , ніжності, тепла,

                  Кохання вам бажаємо,

                  Із першим святом на весні

                  Усіх жінок вітаємо.

 

             А жінка буває на весну схожа:

             То тиха й привітна, а то й непогожа.

             То скропить сльозою, то сонцем засвітить,

             То прагне зими, то прагне у літо.

 

 

                    Весна у природі – це завше як диво,

                    Так само і жінка буває вродлива,

                    Буває примхлива, буває зрадлива...

                    Нехай тільки кожна з них буде щаслива.   

                        

 

       Щороку , коли сонце виходить на весняну орбіту, від подиху теплих вітрів зацвітають проліски,ми відзначаємо свято весни, надії і любові. В цей день ми вітаємо жінку, від якої пішло все прекрасне на землі. Тож недаремно саме вона увібрала в себе одне з найкращих, найсвітліших свят  всіх жінок – 8 Березня. Тому і наше свято ми присвячуємо жіночності, присвячуємо найдорожчим людям на землі – мамам, вчителям і всім жінкам.

       

         Шановні наші мами, вчителі, дівчатка! Щиро вітаємо вас зі святом весни, з днем 8 Березня. Зичимо здоров’я із дзвінкої криниці, хліба запашного з української  пшениці, рум’янців від калини, щоб були у настрої кожної днини. Адже саме від вас починається все найкраще на землі. Це добро і краса, ніжність і ласка, любов і вірність, музика і поезія.

 

Пісня

 

Легенда “Коли Бог творив Маму”

Якось добрий Бог вирішив створити … маму. Шість днів та ночей Він роздумував і експериментував. Та ось з’явився ангел і мовив:

– Ти стільки часу тратиш на неї!

– Так… Але чи ти читав вимоги замовлення? Вона мусить складатися зі 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має лікувати все — від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати шість пар рук.

Ангел похитав головою і недовірливо спитав:

– Шість пар рук?

–  Не в руках проблема, – відповів Бог, – а втрьох парах очей, що вона мусить мати.

– Аж стільки! – вигукнув ангел.

Бог ствердно кивнув. Потім додав:

– Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: “Що ви там робите, діти?”, навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу пару — на потилиці, що бачити те, що не мала би бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно сказати синові, який попав в халепу: “Розумію, сину, і люблю тебе”.

– Господи, – сказав ангел, – вже пізно, йди відпочивати.

– Не можу, – відповів Господь,вже майже закінчую.

Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.

– Надто тендітна, – сказав, зітхаючи.

– Але витривала! – відповів Господь із запалом. – ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи перетерпіти мати.

– Чи вона вміє думати? – запитав ангел.

– Не лише думати, а вміє також дуже добре користуватися своїм розумом і    пристосовуватися до обставин.

Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її щоки.

– Тут щось стікає, – мовив здивовано.

– Так, це — сльоза, – відповів зі смутком Бог.

– А для чого вона? – спитав ангел.

– Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль…

– Господи, Ти — справді геній! – вигукнув захоплено ангел.

Тихим, меланхолійним голосом Бог прошепотів:

– Правду кажучи, це не я створив … та сльозу…

(Ерма Бомбек)

 

Пісня

 

Інсценізація вірша А.Костецького "Домашній твір".

Автор.
Вітько - бідак страждає так,
Аж здригає ногами!
Він - за столом, він пише твір:
"Я помагаю мамі".
Старанно олівець гризе
Та супить брови грізно,
Але нічого - хоч умри! - 
До голови не лізе...
Та ось тихесенько зайшла
В його кімнату мама.

Мама.
Вітюнь, будь ласка, в магазин сходи за сірниками.

Син.
Ідея!

Автор.
Вигукнув синок мамі...

Син.
Ну й морока!
Сама іди! Я твір пишу - 
Роблю важкі уроки.

Автор.
І мама вийшла...А Вітько
Швиденько пише в зошит.

Син.(пише)
" Я в магазин завжди ходжу,
Коли мене попросять..."

Автор.
Хвилин за десять мама знов
З'являється у дверях

Мама.
Вітюнь, картопельки начисть,
А я зварю вечерю.

Син.
Сама начисть!

Автор.
Кричить Вітько.
Так, що ледь не лопне.

Син.
Я твір пишу! Я- зайнятий!
Сама вари картоплю!

Автор.
Виходить мама, а синок писати знов сідає.

Син.(пише)
" Я мамі сам варю обід,
Вечерю і сніданок..."

Автор.
Радіє син.

Син.
Не твір, а люкс!
Оцінка буде гарна!

Автор.
І геть не думає про те,
Що він радіє марно.

 

Хлопець  і  дівчина  інсценують  вірш “ Весна  і  мама.”

   1  Весна і мама! Що в них спільне є,
       Що жінку ми порівнюєм з весною?

   2  Бо кожна з них комусь життя дає:
       Весна — Землі, а мама — нам з тобою.

   1  Весна приходить, будить все од сну.
       Несе тепло, дає життя рослині.

   2  А жінка-матір зірочку ясну
       З життям дарує крихітці — дитині.

   1  Весна і мама! Що в них спільне є,
       Що так одвічно їх обох єднає?

   2  Бо кожна з них любов, тепло дає,
       Нічого у замін не вимагає.

   1  Весна і мати! Радість йде від них,
       Добро і щедрість, ласка наймиліша.

   2  Пташиний спів, дітей веселий сміх
       І ніжна пісня, щира, найрідніша!

   1  Весна і мама! Вічне джерело
       Усього сущого, що в світі процвітає.

   2  Від них обох іде живе тепло,
       І це весну і матінку єднає.

 

Пісня

 

Кажуть в Парижі найкращі жінки, але це скоріше, мабуть, навпаки,

Найкращі дівчатка у нашій школі, мов квіти яскраві у полі.

 

Тож ми сьогодні всіх привітаєм, щиро сьогодні всім побажаєм,

Щоб сонце світило мирно і ясно, а наші дівчатка були самі прекрасні.

 

Вітаємо, вітаємо дівчаток дорогих,

Бо зараз всі ми знаємо найкращий день для них.

\

Дорогі сестрички! Дорогі дівчатка!

З святом вас вітаємо,

І усякого добра

Щиро вам бажаємо!

 

Щоб були здорові, гарні,

Вчились на «відмінно»,

А як треба помогти-

Це до нас, це неодмінно!

 

У дівчаток гарні кіски,

Але надто вже малі,

А щоб більші виростали, 
Ми їх тягнем до землі.

 

 Дуже просимо: нас пробачте,
Не тримайте на нас зла,
Тому що ми вас любимо
І кругом весна.

 

Інсценізація вірша "Мама у відрядженні"

(Вибігає незачесана, розхристана Марійка. Я перестріває вчителька).

 

- Ой, Марійко-ученице,
Ти куди біжиш така?
Що розпатлані косиці,
Забинтована рука,
Чом коліна, як на сміх
Визирають із панчіх,
А на синьому жакеті
Білий ґудзик, як горіх?

 

Марійка.

- Не розпитуйте дарма,
Бо хіба ж я знаю?
Третій день себе сама
Навіть не впізнаю!

Забруднився комірець,
Загубився гребінець,
Всі підручники з портфеля
Перебрались на стілець!

Кіт нитки загнав під ліжко
(Для кота котушка - мишка).
Поки я шукала їх -
От що вийшло із панчіх!

Ну й попала я в біду,
Що нічого не знайду...
Ми й котлети з братом раз
Їли так, не смажені...

 

Учителька. 
Та що ж сталося у вас?

 

Марійка. 
Мама у відрядженні!

 

Пісня

 

=Щасливий той, у кого є бабуся. Вже став крилатим вислів : «Є бабуся – є діти!».  Бабуся, бабусенька – невтомна бджілка! Кажуть, що бабусі більше люблять онуків, ніж власних дітей. Ви тільки вслухайтеся: бабуся, бабусенька, бабуня –солодуня!  Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе й тепле слово! А чому? Бо ти її – онучатко, дівчатко чи хлоп’ятко.

 

Люба бабусю, тебе я вітаю,
Радості, щастя, здоров’я бажаю!
Хай тобі сонечко світить яскраво,
Квіти буяють і стеляться трави.

 

=Моя бабуся люба, гарна й мила,
Вона найкраща від усіх людей.
І хоч вона вже трохи посивіла,
Але так щиро любить нас, дітей.

 

=Ти всіх світліша, моя бабцю й ненько,
Моя ти квіточка біленька,
Моя миленька й неозора,
Моя ти втіха і опора,

Моя небесна і земна,
Моя, як білий світ єдина,
Як білий світ, як білий квіт,
З якого створюється сві

 

=Жінку-вчителя ми  щиро вітаємо,
Найкращі побажання в цей день надсилаємо.
Низенько вклоняємось й просимо в долі,
Щоб щастя послала й здоров’я доволі.

 

=Знаєм ми уже давно з уроків у школі:
Чи подія, чи кіно, чи робота в полі,
(В тому свій магічний знак, історична гілка.)
Це не станеться ніяк без участі жінки.

 

=Вчительки наші чудові, старші й молоденькі,
Щоб були ви всі здорові, милі і гарненькі.
Щоб вам легко уставати кожен день раненько.
Щоб і вдома все встигати, ви ж бо в нас жвавенькі.

 

=Гумореска ця вам в подарунок

 

=Нам, мужчинам, дорікають: їздячи трамваєм,
Ми, мовляв, жінкам ніколи місць не уступаєм,
Бо, мовляв, ще є мужчини некультурні й грубі.
В цьому треба розібратись, громадяни любі
Якось їхав я трамваєм, а уздовж проходу
Натопталось душ п’ятнадцять женського народу.
Треба місцем поступитись. А кому охота?
Ти стоятимеш, а сяде тютя жовторота
Я до публіки й звернувся: «Женщини і дами!
Хто найстарша і найтовща буде тут між вами?»
Всі мовчать, як без’язикі, мов заклало вуха.
Я й кивнув одній бабусі: «Йди сідай, старуха!»
А вона попалась, видно, із єхідних штучок.
«Та сиди вже там, – говорить, – теж мені онучок».
Я до іншої звертаюсь благородно й чітко:
«Ви, по-моєму, найтовща. Йдіть сідайте,тітко».
А вона стоїть, як скеля, наче й не до неї.
Не оцінює культури й чемності моєї.
Я до третьої заходжу з іншого вже краю.
«Вам, мамашо, скільки років стукнуло?» -питаю.
А вона скривилась гірко і сказала строго:
«То тебе об стінку лобом стукнули малого!»
Як почув таку я фразу, сів на місце зразу.
Більше женщинам я місця не давав ні разу.
І мене тепер не стягне найсильніший трактор.
Ми, мужчини, теж умієм показать характер.

 

Пісня

 

Інсценізація «Рахунок для мами»

Автор: «Богданчик сидить за столом і щось старанно записує у зошит.»

Мама: «Що ти пишеш, сину?»

Богдан: «Рахунок для тебе»

Мама: «Цікаво, цікаво!» (хоче підглянути)

Богдан: «Побачиш, коли я допишу».

Автор: «Хлопчина списав цілий листок, простягнув його мамі, і вона почала читати».

Мама: (читає) «Рахунок для мами Богдан, який зробив деяку роботу по господарству і хоче отримати за це певну суму грошей, а саме:

         2 рази приніс молоко – 10грн.

         4 рази поприбирав у кімнаті – 20грн.

         2 рази помив посуд – 10грн.

         5 разів почистив взуття – 15грн.

         3 рази помагав накривати на стіл – 20грн.

Це разом – 65грн.

Автор: Мати уважно прочитала цей дивний рахунок, взяла олівець і сказала:   Мама: «Я напишу тобі свій рахунок».

Богдан: «Ну, добре, почекаю»

Автор: Мама недовго сиділа над своїм рахунком, справилася дуже швидко, віддала його синові.

Богдан: (читає) . Рахунок Галини Віталіївни синові Богданчику:

           12 років варила для тебе їсти – 0 грн.

           12 років для тебе прала – 0 грн.

           50 штанів, курток, сорочок зашила – 0 грн.

           100 ночей просиділа біля тебе, коли ти хворів – 0 грн.

 Усе разом – 0 грн.

Автор: Хлопець уважно прочитав мамин рахунок і був здивований.

Богдан: «Але, мамо, чому ви скрізь написали 0 грн?»

Мама: «Тому що мати для своєї дитини все робить просто так. Але, якщо ти хочеш, я можу дати тобі ті гроші, які ти заслужив.»

Богдан: «Ні, мамо, я не хочу жодної гривні, пробач мені, я все зрозумів».

 

1. Сердечними словами

Вітаємо вас, рідні мами!

Вітаємо всіх з весною,

Із долею ясною!

 

2. Спасибі вам і знов і знов

За вашу ласку і любов,

За те, що вдома повсякчас

Ви так турбуєтесь за нас.

 

3. Що нас так смачно годували,

Що нас так пильно доглядали,

Що не стуляючи очей

Не досипали ви ночей.

.

        Є в мене найкраща на світі матуся,

   За неї до Тебе, Пречиста, молюся.

   Молюся устами, молюся серденьком

   До тебе , небесна Ісусова Ненько.

 

   Благаю у тебе дрібними словами

   Опіки і ласки для рідної мами.

   Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

   Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

 

   Рятуй від недуги матусеньку милу,

   Дай їй здоров’я, рукам додай силу.

   Щоб винесла діток у світ та й у люди,

   Щоб ними раділа, пишалась усюди.

   За це я складаю в молитві долоні

        До Тебе, Царице на сонячнім троні.

 

Пісня