Сценарій до святкування Дня народження Т.Г.Шевченка

 

Сценарійдо святкування

 Дня народження Т.Г. Шевченка

 

 

 

 

 

Учень З високих круч,

Де синь небес прозора

Вливається в Дніпровські водограї,-

На бурю схожий,

Гнівний і суворий

Стоїть Тарас і дивиться на нас.

За землю й волю

В ратному двобої

Ти з нами йшов кайдани рвать з людей,

Благословляв, Кобзарю, нашу зброю –

Єси безсмертний, гордий прометей.

 

 

 

МУЗИЧНИЙ НОМЕР ( ХОР)

Ведуча  Вас вітав хор Ніжинської музичної школи « Промінець» керівник Світлана Костенко

Ведуча

Року 1814 з 26 на 27 лютого старого стилю, темної ночі, перед світом в селі Моринцях на Звенигородищі, в хаті Григорія Шевченка , кріпака пана Енгельгарда, блиснув у вікні єдиний на все село вогник: народилась нова панові  кріпацька душа, а Україні – її великий співець Тарас Шевченко

 

Учень

У старій хатині

Кріпака колись

В тихий день весінній

Хлопчик народивсь

Учень

У нашімраї на землі
Нічогокращогонемає,
Як тая мати молодая
З своїмдитяточкоммалим.
Буває, інодідивлюся,
Дивуюсь дивом, і печаль
Охватить душу; стане жаль
Меніїї, і зажурюся,
І перед нею помолюся,
Мов перед образом святим
Тієїматерісвятої,
Що в мир наш бога принесла...
Теперїй любо, любо жити.

 

СЦЕНКА     

Тарас Матусю, а правда, що небо тримається на залізних стовпах?

Мати Так, синочку, правда.

Тарас А чому так багато зірок на небі?

Мати Це коли людина на світ приходить. Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив? 

Тарас Бачив, матусю, бачив. Матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

Мати  Бо коли  Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічка такої людини світить ясно і світло.

Тарас Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила ясно-ясно. 

Мати Старайся, мій хлопчику, старайся.

 

 

УченьЗ великою любов’юзгадує Шевченко свою матір, яка ростилайого, просила у Бога та Пречистоїматеріщасливоїдолі для своєїдитини. Вона

…вночі
На свічку Богу заробляла;
Поклонитяжкіїб’ючи,
Пречистій ставила, молила,
Щоб доля добрая любила
Їїдитину

Учень

І досі сниться: під горою
Меж вербами та над водою
Біленькахаточка. Сидить
Неначе й досісивийдід
Коло хатиночки і бавить
Хорошеє та кучеряве
Своємаленькеєвнуча.
І досі сниться, вийшла з хати
Веселая, сміючись, мати,
Цілуєдіда і дитя
Аж тричі весело цілує,
Прийма на руки, і годує,
І спать несе

Ведуча Та на жаль нестерпна  нужда і тяжка виснажлива праця звели в могилу батьків Тараса. Коли хлопцю було 9 років, померла його мати, а в 11 років залишився круглою сиротою, бо і батько помер.

Учень
Ой маю, маю я оченята,
Нікого, матінко, та оглядати,
Нікого, серденько, та оглядати!

Ой маю, маю і рученята...
Нікого, матінко, та обнімати,
Нікого, серденько, та обнімати!

Ой маю, маю і ноженята,
Та ні з ким, матінко, потанцювати,
Та ні з ким, серденько, потанцювати!

 

На власний  хліб « в люди» пішов Тарас. Для одинадцятирічного хлопчика розпочалися довгі і важкі дні.

Учень

 Вірш У тяжкій неволі

Ріс малий Тарас

Він не вчився в школі

Він ягнята па

 Учень « Мені 13 минало»

Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було?

Мені так любо, любо стало,

Неначе в Бога......

Уже покликали до паю,

А я собі у бур’яні

Молюся Богу... І не знаю,

Чого маленькому мені

Тойді так приязно молилось,

Чого так весело було.

Господнє небо, і село,

Ягня, здається, веселилось!

І сонце гріло, не пекло!

Та недовго сонце гріло,

Недовго молилось...

Запекло, почервоніло

І рай запалило.

 

ВедучаНе знайшов кріпацький син ні залізних стовпів,  не бачив ясних зірок на небі. Небо для нього було безпросвітно однаковим. Світ для хлопця  тепер – злиденна хата, панський двір та цвинтар. Підпирався цей сірий  світ панською сваволею

 

Учениця

 

 « Якби ви знали паничі»

Якбиви знали, паничі,
Де люди плачуть живучи,
То ви б елегій не творили
Та марне бога б не хвалили,
На нашісльозисміючись.
За що, не знаю, називають
Хатину в гаї тихим раєм.
Я вхатімучився колись,
Мої там сльози пролились,
Найпершісльози. Я не знаю,
Чи есть у бога люте зло,
Що б у тійхаті не жило?
 

Ведуча Пас Тарас громадську худобу, але все більше мріяв про малювання, відчував великий потяг до мистецтва. На все життя залишилося у нього поетичне відчуття природи, тонке сприйняття мистецтва, перед мудрістю і талантом. Допитливий хлопчик постійно шукає шляхів до мистецтва – така вже нездолання сила справжнього таланту

Знайшов-таки одного маляра, який погодився взяти його в науку, проте Тарасу потрібно було отримати дозвіл від Енгельгарда.

 

Сценка

 

 Тарас. Пане управителю, я до вас я дуже хочу вчитися малювати і дяк з Хлипнівки погодився взяти мене в учні. Япрошу мені дозволити і щоб ви мені документа дали на дозвіл.

 

Управитель  Абатьки в тебе є?

Тарас. Ні померли. Сам я. так дасте документа?

Управитель Якого документа! Дурниці! Оце я одержав листа від пана. Йому саме  таких хлопців , як ти  треба в козачки набирати.

Тарас  Козачки? Які козачки

Управитель А такі, пан уже знає. Так що я тебе до кухаря нашого пошлю.

Тарас Пане-управителю, я хочу на маляра вчитися!

Управитель Ну годі там базікати. Одведіть його до кухаря.

 

 

 

 

Учень « Думи мої молодії»

 

Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядами?..

Чом вас вітер не розвіяв

В степу, як пилину?

Чом вас лихо не приспало,

Як свою дитину?..

 

 Учень Вірш « Доля»

 Доле Ти не лукавила зо мною

Ти другом, братом і сестрою

Сіромі стала. Ти взяла

Мене маленького за руку

І в школу хлопця одвела

До п’яного дяка в науку

« учися серденько, колись з нас буде люде», - ти сказала.

А я послухав і учивсь.

 І вчився. А ти збрехала

Які з нас люде?

 

Ведуча Коли Шевченкові минуло 14 років, його забрали дворовим слугою поміщика Енгельгарда і він поїхав з України. З осені 1828 року до початку 1831 року Тарас перебував зі своїм паном у вільно, де відвідував лекції малювання у професора університету Рюстема. З цього періоду зберігся малюнок Шевченка « Погруддя жінки», що свідчить про майже професійне володіння олівцем.

В. Злякавшись заворушень, які почались у Польщі, пан разом зі своїм слугою втік до Петербурга.

У Петербурзі, Енгельгард, щоб мати свого дворового маляра, віддав Тараса на 4 роки в науку до живописця Ширяєва. Щастю Тараса не було меж. Здійснилася його мрія – займатися улюбленою  справою – малювати, щоб стати художником.

 Там уперше почав писати вірші. Улітку 1836 року Тарас познайомився із художником Сошенком, поетом Євгеном Гребінкою, письменником Григоровичем іхудожником Веніціановим.

 А 25 квітня 1838 року зусиллями друзів, з доброї волі знаменитого художника Карла Брюлова та поета Жуковського, сироту, козачка пана Енгельгарда викупили з кріпацтва. Тарас Шевченко став вільною людино

 

 

 

МУЗИЧНИЙ НОМЕР

 

Щороку 9 березня ми відзначаємо Деньнародження Т.Г. Шевченка  - поета, художника, мислителя, палкого патріота України.

 

ВІРШ « Я УКРАЇНКА»

 

 

 Музичний номер   « Квітуча Україна»

 

Ведуча Кожна нація, якій пощастило відкрити  свою творчу ідентичність, своє глибинне самопізнання, базу національної культури, осягнула це могутнім словом свого національного пророка. Серед тих щасливих обраних народів є і ми,  українці.  І ось чому поляки дістали Міцкевича, німці – Гете, англійці мають Шекспіра, італійці – Данте, а ми -  українці  Т.Г. Шевченка. Все, що з ним пов’язане дороге нам  рідне

 

Ведуча То ж яким був  Тарас насправді? Сучасні дослідники звертають увагу на його зовнішність  . Говорять:

Ведучий У молодості Шевченко вдягався дуже модно. Про зачіску вельми дбав. Голив вуса, залишав негусті бакенбарди. Був середнього зросту, міцної тілесної  будови. Широкі плечі, широка талія й легка сутулість надавали його постаті особливого. На смуглявому обличчі – ледь помітні сліди віспи.. Русявий.  На перший погляд обличчя його видавалося звичайним, але кожного  хто хоч трохи  приглядався до нього, чарували невеликі, але виразні сірі очі, що славилися надзвичайним розумом і дивною добротою

 

 

ПІСНЯ

 

Ведуча яку ж вдачу мав Тарас? Ось  як згадують про Шевченка сучасники: « Своєю простотою, сердечністю, однією своєю появою мимоволі прив’язував до себе всіх: від малого до великого» , « Його трохи незграбні, але зовсім не вульгарні манери, проста мова, добра, розумна усмішка, все якось притягувало до нього й залишало враження  старого знайомого, старої приязні, при якій всі церемонії робилися зайвими». Ось таким був Шевченко. Справжнім українцем, бо лише справжньому українцю притаманні такі позитивні риси характеру. Українцем  не стають – українцем народжуються.

 

Музичний номерПІСНЯ  « Весна»

Ведучий В тому, що Шевченко мав неабиякий талант від Бога, то сумніву немає

Свої поезії Шевченко писав з надзвичайною легкістю – наче жартома: міг не тільки слухати при цьому розмови присутніх, а  й сам брати в них участь. Шевченко був академіком гравюри Перетрбурзької академії  мистецтв. Він залишив по собі багату спадщину: сотні закінчених картин олією сепією та аквареллю, понад 30офортів, близько 1300 малюнків. До того ж, не все збереглося. Шевченко був віртуозом співу.  Знав безліч українських пісень.Часто співав соло, а свою улюблену «Зіроньку» виконував так, що гіпнозитував слухачів.. Окрім того, був прекрасним декламатором та оповідачем, мав блискучі акторські здібності.

 Ведуча

 Хто ж оточував геніального поета з ким він товаришував? Друзями Шевченка були відомі культурні  й мистецькі діячі. Так він переселився до відомого художника Карла Брюлова, щоб опікуватися ним під час хвороби, викликаної любовною драмою. Шевченко був  дружніх стосунках з Миколою Костомаровим, Гулаком-Артемовським, М. Кулішем, Гребінко, Марко Вовчком, Квіткою – Основ’яненком, Максимовичем.

В. Дорогі присутні до вашої уваги  український танок

МУЗИЧНИЙ НОМЕР 

 

 

 

 

ВеучийВелику славу мав поет

 В Україні Шевченко мав таку велику популярність, що поміщики навперейми запрошували його в гості, а коли поет входив до зали, то всі присутні дивилися на нього, і навіть чванькуваті пані, що інакше не розмовляли, як по французькі, очікували його появу з великою цікавістю.. Він бува предметом загальної уваги і захоплення.

 Ведуча Уся петербурзька еліта:  найславетніші вчені, письменники, політичні діячі, митці, артисти, композитори, колишні політичні вигнанці, модні красуні, аристократи і студенти, урядовці – усі вони галасливим натовпом після заслання  оточили Шевченка, не даючи йому ні відпочити, ні зайнятися своїми справами. Його мало не носили на руках. Про його популярність свідчить і те, що автопортрет Шевченка купила дядина цариця Олександра ІІ, велика княгиня Олена Павлівна, вдова царевого дядька, а один з офортів – граф Олександр Іваров , син колишнього міністра освіти. Ось такою досить популярною персоною був Тарас Шевченко

 

МУЗИЧНИЙ НОМЕР

ВЕДУЧА

Про своє фізичне здоров’я  Шевченко дбав мало. А воно було надірване ще в часи заслання. Окрім того, був рідкісним працелюбом. Уже наприкінці вересня 1860 року стало помітно, що поет хворий.. Однак, він про це нікому не говорив і весь віддавався праці. Лише через деякий час поскаржився лікарю на біль у грудях.  Той порадив не виходити на двір. Домашній карантин Шевченко витримав до Різдва.

Діагноз лікарів був невтішний: водяна хвороба.. Останні дні шевченко провів у великих муках. Проте жоден стогін не вирвався у нього з грудей. Шевчеенко лише стискав зуби, виривав ними вуса, давлячи в собі біль. Що його мучив.

У неділю 10 березня о5.00 ранку, зійшовши по сходах до майстерні,  він охнув і впав. Так перестало битися серце тараса Шевченка.

Кріпак із кріпаків, геній із геніїв – це він віддав своє житя, аби неправда і сваволя, кривда і глум над чесною  людиною ніколи не приходила на нашу землю.

Великий гетте якось сказав: « Хто був хорошим громадянином своєї епохи, той має найбільше шансів бути сучасником  всіх епох майбутнього.»

 

СЦЕНКА « Літературні герої з творів Шевченка»

 

Ведуча  Шевченко й сьогодні наш сучасник, повноправний громадянин нового світу  - світу 21 ст., що сяє заповітною провідною зіркою для нової України.

З днем народження тебе, дорогий наш Кобзаре. Дорогі присутні, ми  не  говоримо вам прощавай, ми говоримо до побачення. На все добре.