Дружини юних пожежних — добровільні об'єднання учнів, які створюються з метою виховання у них мужності, благородства, фізичної загартованості та пожежно-технічної професійної орієнтації.
Діяльність дружин юних пожежних здійснюється на основі Закону України «Про пожежну безпеку», на демократичних засадах, гласно, на основі зацікавленості учнівської молоді у вивченні пожежної справи, при широкій їх ініціативі та носить гуманний, благодійний характер.
Сценарій ДЮП
(Одна дівчина заходить з парасолькою + 4 учасники)
Діана: Вас вітає команда юних пожежників Жучковецької ЗОШ І-ІІ ступенів
Разом: «Полум’я сердець»
Діана:
Дружина ! Рівняйсь! Струнко!
Наш девіз (усі):
Вогонь не спотворить
Людей і довкілля, -
Відмінно ми знаєм пожежегасіння!
Від спалаху вогника застережем!
Аби не було плачевних проблем!
Настя:
Всіх у цій залі вітаємо щиро,
Зичимо щастя, здоров’я і миру!
Сніжана:
Хай вам вогонь буде вірним слугою,
Хай не загрожує лихом-бідою.
Ліля:
Хай не палають пожежі ніколи
Ні в ваших домівках, ні в лісі, ні в полі.
Христя:
Щоб не доводилось людям ніколи,
Чути сигнали пожежних машин.
Діана:
Ми створили у Жучковецькій школі
Разом:
Юних пожежників дружний загін.
Ваня (входить):
Оце пожежники! Вогонь в серцях! Сонце припікає, пташечки співають, дівчата – в міні! Та ще й які! Вогонь, а не дівчата. Мене тут одна так запалила, так запалила! Агов! Вікусю, де ти?!
(Виходить дівчина Ліля з парасолькою).
(Звучить музика, на сцені закохані з парасолькою).
Ваня.
Весна надворі. Що мені весна…
Для мене ти – веснянка неземна.
Таких, як ти, на світі більш немає.
Вогонь в моєму серці так палає!
Ліля.
Не бійсь, Вікторе, згоріти не дадуть!
Пожежників дружини юних тут.
І щоб вогонь в душі твоїй згасить ,
На «101» устигнуть подзвонить (вказує на плакат).
Ваня. (опускається на коліно).
Ну зрозумій, мені без тебе,
Напевно, тяжко буде жить.
Згадай багрянцем вкрите небо
І нашої любові мить…
Згадай, як ми будили роси
В Жучківцях наших в час нічний.
Берізок заплітали коси,
Стрічали ранок вогняний.
(Ходить пожежник Діана, записує порушення).
Діана.
Стривайте! Годі! Що це за слова? «Багряне небо», «ранок весняний». Чи є в гарячих ваших головах на час пожежі вихід запасний?
Де план евакуації? Вода?
Протипожежний щит? Де вогнегасник?
Пожежники! Сюди, сюди гайда!
Гасіть пожежу в серці цих нещасних!
Настя:
Нехай від кохання серця лиш палають,
Жаринки любові щораз зігрівають,
А полум′ям радості душа займеться,
І вже „101” телефонувать не доведеться!
Сніжана:
Вогник - друг наш, а не ворог,
Будь серйозним, друже, з ним, -
Легковажних зітре миттю в порох,
Він буває радісним і злим.
Христя:
Хай дзвенить веселий сміх,
Хай бадьорить він усіх –
Літніх, юнацтво та діток малих.
Друже! Не жартуй з вогнем!
Разом:
І не матимеш зайвих проблем.
Ваня:
Що?! І знову якісь правила? У школі правила поведінки, на дорозі правила руху. А ви про які згадували?
Ліля:
Про надзвичайно важливі правила протипожежної безпеки!
Ваня:
Кому вони потрібні? Жили без них люди 1000 років і горя не знали.
Христя:
Горя, кажеш не знали? Знали, ще й якого!
Ліля:
Такого, що ні в казці сказати, ні пером описати.
Сніжана:
Хіба у вірші розказати! От, послухайте:
Діти грались сірниками біля гарного коня
Миттю Троя запалала і згоріла вся дотла.
Щоб вогонь вас не привів до біди, халепи
Треба добре знати всім правила безпеки!
Настя:
Хан Батий прийшов у Київ і цигарку запалив,
Впав недопалок додолу і весь Київ спопелив.
Ці уроки історичні треба всім запам’ятать
Знати правила безпеки і завжди виконувать!
Ваня:
Невже це все правда?
Діана:
Та ні, це казка. Стара казка на новий лад.
Казка «Дід і баба»
Ваня. Казав тобі, бабо, не вмикай у одну розетку одночасно і праску, і пральну машину, і телевізор, і електропіч. Догралась до короткого замикання і лишилися біля розбитого корита!
Діана. А може, до Золотої Рибки звернутися?
Ваня. Звернутися, звісно, можна. Але ж і її можливості не безмежні. Так що вчи, бабо, правила протипожежні.
Настя: Казка «Царівна-жаба»
Царівна-жаба. Що ж ти накоїв, Іван-Царевичу? Ну побачив ти, як я з жаби на царівну перетворилась, ну вирішив спалити в печі мою жаб’ячу шкурку. Але ж навіщо було її бензином поливати?! А тепер ні шкурки, ні печі, ні домівки. Шукай мене за тридев’ять земель!
Сніжана: Казка «Попелюшка»
Попелюшка. Ох, не потрібно було мені висипати попіл біля порогу. У попелі лишилась непогасла жаринка. Від неї усе й зайнялося. Через те й довелося мені, щоб поїхати на бал, кликати добру фею, бо від пожежі лише чарівні кришталеві черевики й уціліли.
Христя: Казка «Баба Яга»
Баба Яга. Ой лишенько! Запросила, на свою біду Змія Горинича в гості. А він надумав посеред хати вогнем дихати! Була в мене хатка на курячих ніжках, а лишилися самі курячі стегенця-гриль. Добре, хоч ступа в гаражі стояла та вціліла від вогню…
Ліля:
Ну то що, варто вчити правила протипожежної безпеки?
Ваня:
Ваші правила безпеки не цікаві і нудні!
Від життя вони далекі, не потрібно це мені!
Ліля:
Не хочеш мати з вогнем халеп — то слухай правила в стилі РЕП!
Діана:
Пам’ятайте дітлахи:
Сірники не іграшки!
Всім, хто грається з вогнем
Не уникнути проблем!
Настя:
Якщо в лісі ви гуляли
І багаття розкладали —
Треба вогнище залити
Щоб біди не наробити.
Сніжана:
Як не хочеш мати клопіт
І великі збитки,
Вимикай як ідеш з дому
Електричну плитку.
Ліля:
Увімкненні газ, телевізор чи праску
Без нагляду залишати не слід.
Пам’ятай це, будь ласка,
бо від цього стільки бід!
Христя:
Якщо ж лихо не минуло
І пожежа спалахнула —
Цінних не втрачай хвилин,
Телефонуй на 101.
(демонстація знаку пожежної безпеки «Телефон для використання при пожежі)
Діана:
Усе запам’ятав?
Ваня:
Авжеж! Ми не допустимо пожеж!
Настя:
Дивись, порозумнішав він.
Ваня:
Візьміть мене у свій загін.
Сніжана:
Що, візьмемо?
Ліля:
Чому й не взяти.
Христя:
Та треба ще його навчати.
Ваня:
Хіба я ще не все вивчив?
Христя:
Ні, ще не все. Що ти знаєш про знаки пожежної безпеки?
Ваня:
Я знаю дорожні знаки, розділові знаки, ще знаки зодіаку, а про такі щось не чув.
Ліля:
Ну тоді дивись і слухай !
(звучить пісня на мелодію пісні «Учат в школе», під час виконання якої учасники загону демонструють заборонні та попереджувальні знаки)
Знак заборони «Забороняється користуватися відкритим вогнем.»
Діана:
Знак заборони «Забороняється палити»
Ці два знаки як брати,
Придивись уважно ти:
Перший знак заборона вогонь відкритий.
Там, де другий знак висить,
заборонено курить,
Це повинні знати і дорослі, й діти.
Попереджувальний знак «Пожежонебезпечні. Легкозаймисті речовини»
Настя:
Попереджувальний знак
Треба дуже добре знать.
Подивися і запам’ятай віднині:
Де встановлено його,
Не розпалюють вогонь,
Бо там є легкозаймисті речовини.
Попереджувальний знак «Вибухонебезпечно»
Сніжана:
Ось іще один із них
Попереджує усіх:
Може вибух статись, будьте обережні!
Знак евакуації «Вихід тут (лівобічний)»
Знак евакуації «Вихід тут (правобічний)»
Знак евакуації «Направляюча стрілка»
Знак евакуації «Покажчик виходу»
Христя:
Ну а ці підкажуть всім.
Яким шляхом залишить дім,
Якщо в ньому раптом спалахне пожежа.
Ваня:
Дякую, друзі, вам за науку
З радістю вам подаю я руку.
Стану пожежником юним, завзятим,
Буду людей від біди рятувати!
Сценка «Кайдашиха»
(Звучить весела українська мелодія).
(Заходить Кайдашиха з корзиною).
Діана.
Ой, люди добрі! Куди це стара баба забрела? Та я ж наче на базар зібралась. З Жучковець пришкандибала! Ходила, ходила по базарі, та й заблудилась.
(Підходить дівчинка).
Ліля.
Бабусю проходьте, проходьте, будь ласка, будете гостем у нас на святі юних пожежників.
Діана.
Кого? Пожежників?
Ага, приходив тут один, з ваших, мабуть, до мене. Такий грозний! Дрова од печі на цілий метр поодкидав. «Не положено», - каже. Фартухи мої поздирав, сушила над грубкою. «Небезпечно», - каже. Всю жизнь сушила, та в тих фартухах ще молодою перед дідом козиряла, а тепер – «Не положено!» Сажу в празник трусить заставив» «Згориш, - каже, - бабо!». Заставив гріх узяти на душу, люцифер з удостовєрєнієм. А лампочка! Весь вік на дротині провисіла. Він як глянув, за голову схопився, каже: «Бабо! І ви ще живі? Тут же голі проводи!» А хто ж знав, що їх одягати треба.
Ох і сурьйозний протипожежник попався. Фамілію, правда, не помню, чи то Пархоменко, чи якось по-другому. А що вже строгий, то строгий. Обідив бабу – чарку випити відмовився, а міг би: за те, що вижила всім смертям на зло!
(Входить Проня, оглядає себе, обсмикує).
Христя.
Господи! Чи все у мене на свойом місці? Чи по-модньому? Ой, мамочка моя, бронежилета протипожежного забула надіти! Не знаю, що мені більше до лиця. Чи шалю, чи мантію, чи протигаз?
Діана.
Це ж для кого ти тута, краля пансіонська, чепуришся?
Христя.
Яке Вам діло до цього? (сідає).
Діана.
Якби ти була моєю невісткою, я б тобі лупцюга дала!
Христя.
Фі, какі ви необразовані! Поняття нікакого не маєте о прилічіях. А я в пансіоні всі науки пройшла.
Діана.
Чи не з пожежниками часом?
Христя.
Ага, з ними. Знаєте, які вони занятні! Такі красиві мужчини. Я було, як встрічу їх, то так встревожусь, що цільну ніч не сплю.
Діана.
Так що ж це за мужчини такі?
Христя.
Сразу видно, образованія нікаково. Ну, ладно, расскажу. Є такі мужчини, що готові за мене в вогонь, а то і в воду, в вогонь і знову у воду: в вогонь їх, мене – у воду. А воду люблять, страх! Як побачуть, хватають: і носять, возять. А могутні які! А фраки які – заглядєніє! На голові циліндри, і в кожного - по шланзі.
І працювати вміють! І битися. З вогнем! А співають!!!
Діана.
Ой, як я люблю співати: (співає – «Ой, гарна, я гарна, як тая горлиця»).
Христя.
Та вмієте. Імєйте какоє-то прилічіє! Голосу нікакого, а туда ж! Енті пожежники дуже сміливі. А як вечорами гуляють. Я єму: «Васєнька!Васєнька! Василь Федосійович! Ваша папіроска шкварчить». А він до мене: «Енто в грудях моїх шкварчить от любові. У мне такая стремітєльность до Вас образовалась». І до мене! Зі своїм вогнегасником. Любой вогонь з таким мужчиной не страшний.
А скільки нового я навчилася! (Дістає з-за пазухи блокнот, читає): «При пожежі дзвонити - «101.
« Витік газу перевіряти мильним розчином».
«Сірниками не гратися».
Біля серця храню цього блокнота, а вогонь в серці аж полихає!
Кайдашиха.
Ох, ці пожежники! В одному місці гасять, в іншому – запалюють. І де мої 17 лєт! Ходім, Проню: найдемо пожежників, щоб нові записи в блокнот занести, бо вчення – свєт, а неученіє – пожар.
(Звучить весела українська мелодія).
СЦЕНКА.
(Стоять дві куми біля тину, розмовляють).
Сніжана:
(дивлячись кудись, запитує) Кумасю, а скажіть правду. Ваш чоловік курить?
Настя:
Чоловік? Та ви що кумасю! Ні, чоловік не курить!
Сніжана:
Кумасю, а ваші діти курять?
Настя:
Діти? Та ні, кумасю, діти не курять!
Сніжана:
Кумасю, а ваша корова курить?
Настя:
Та ви що, кумасю, з глузду з’їхали? Корова моя – не курить.
Сніжана:
Ну а свині ваші, кумасю, курять?
Настя:
Кумасю, бійтеся Бога! Не наговорюйте на моїх свиней. Свині в мене не курять!
Сніжана:
Та не гарячіться так, кумасю! Ніхто не курить? Тоді, кумасю, у вас клуня горить!
Настя:
Господи! Горить, таки горить!!!
Сніжана:
Іване! У кумасі клуня горить! Дзвони швиденько! Набирай «101»!
(Тікають зі сцени, звучить мелодія).
«Прощання»
Ваня.
Вступай в дружину нашу дружну,
Будеш міцним, здоровим, дужим!
Діана.
Червоний півень – не біда,
Коли пісок є і вода!
Настя.
Біда не буде вже бідою,
Коли твій друг із ДЮП з тобою.
Сніжана.
Блаженному – захист, Богу – хвала.
Колись так писали на прапорах.
Ліля.
З друзями разом, міцною стіною,
З пожежею люди ставали до бою.
Христя.
Пожежники дужі і дружні! І нині:
Всі.
Це – слава і гордість твоя, Україно!
Діана.
Хай ваші серця запалають добром,
Щоб мрії здійснились і щастя було.
Настя.
Хай Бог від пожежі вас зберігає!
Всі.
Кохання вам! Радості, миру бажаєм!!!
Пісня «А ми бажаєм вам добра»
1