Вступ.
Районний виступ на конкурс екологічних агітбригад «Земля – наш спільний дім» Екологічна агітбригада «Квітка папороті» Молодіжненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Овідіопольського району Одеської області. Підготувала педагог-організатор Чернецова Ганна Вікторівна за сценарієм заступника директора з виховної роботи Гикавої Ольга Дмитрівни.
Опис екологічної проблеми Чорного моря. Прибережні смуги розорані майже до самої води, включаючи схили. На берегах ідуть зсуви, що приводять до руйнування берегів. На схилах лиманів скошується разом з травами і рідкісні рослини. Всюди купи сміття – на пагорбах, біля самої води. Видніються сліди автомобільних та тракторних шин.
Наше бачення у вирішенні проблеми: Створення системи партнерства з місцевими структурами; Створення системи партнерства з ЗМІ з метою висвітлення проблеми охорони Чорного моря; Організація і проведення соціологічних опитувань, що стануть вагомими аргументами в організації природоохоронних акцій; Привернення уваги жителів з метою підвищення інтересу до участі у розвитку свого району та відповідальності за його долю; Проведення акцій, флешмобів з метою виходу на новий рівень інтерактивної взаємодії з природою рідного краю заради пропаганди ідей дбайливого ставлення до природи; Розчищати джерела, прибирати біля них сміття; Розвішувати застережливі знаки : “Не рвати! Вони занесені до Червоної книги, “Випасати худобу заборонено!”, «Сміття – до смітника».
Сценарій
виступу команди «Квітка папороті» від Молодіжненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Чотири дівчини сидять на сцені повернуті до глядачів спинами, звучить пісня «За лісами горами» Злати Огневич, дівчата починають танок зі стрічками.
Виходять це дві дівчини:
Які у нас поля, гори, моря.
Річки, сади, лани і полонини.
Яка квітуча матінка Земля.
І просимо пробачення у ній.
Вона нас кормить, вона годує.
А люди їздять танками по ній.
Ламають все, що дарить нам природа.
Природа стогне, терпить, і мовчить
За що ви так, побійтесь Бога!!!
Він шлях до рідних вже не відчуває.
Бо море «Чорне», чорне наче щит.
Брудне, засмалене, хтось правду покриває.
Кричать і стукають у двері.
Прокиньтесь люди, час уже настав.
Вставайте, допоможем біосфері.
Сміття по різним бакам викидати.
Відмовитись від пластика й пакетів.
Ми можемо, коли захоче вся Земля!
(у кожної дівчини малюнок листа папороті з буквами КВІТКА)
(Разом) «Знай, люби і бережи природу!
Козацькому роду не буде переводу»
На сцені лежать маски (горя, байдужості, здивування, гніву, заздрість, переляк) звучить гучна рок музика, дівчата починають танцювати божевільний танок.
Голос за кадром: Людей охопила лють, байдужість, гнів, заздрість, здивування і переляк. Планета гине! Вона вже не така, як була колись. Планета гине! Люди – зупиніться! Ліси вирубаються, нафта розтікається жирними плямами, тварини гинуть, а квіти вже не квітують так як колись… Планета гине!
(по сторонам лежать плакати з екологічними малюнками, дівчата беруть їх, стають одна за одній і показуючи плакат розповідають вірші)
А тварини потерпають, від байдужості й біди
Наче хоче нам сказати, заберіть її собі.
Бо сміття ковтаю всі, в плямах маслянистих.
Бо кидають її всі не в смітник, а варто.
Навіть риби вже у нас зі сміттям гуляють.
Тільки дихати тварині не дає ота біда.
А людина хоч і мудра, дії їх не розуміють.
І вони сміття збирають, море наше прибирають.
Бо повсюди пластик, пляшки і кульки як не огидно.
Що то в морі пропливає, чи сміття, чи просто їжа?
Хоче чайка жити довго, просить нас про допомогу.
І заплутався лелека. Затягнулася петля.
Коли гине такий гарний, благородний велетень.
Вони мають право жить, по усім країнам.
Кладовище брухту тварини під замком.
Подивись навколо ти, гине море від сміття.
Від хвороб у всьому світі будемо ми вити.
Щоб планету врятувати, і у мирі жити.
Встанем браття ми на захист природи, безумовно.
Нема моря, нема світу, захистить не вміли.
Бо вона усіх нас кормить.
Бо у серці запалала
Свічка що вогнем горить.
(пісня «Я піду в далекі гори» Квітка Цисар)
Я піду в далекі гори, на широкі полонини
І попрошу я у Бога, дати силу всім країнам.
Щоб по всюди розквітали тільки дерева і квіти
Щоб у лісі і на морі було затишно і чисто
Приспів:
Мила Земле, люба Земле, світе ясен цвіт.
Ми несем в очах до тебе весь блакитний світ.
Ми несем любов-зажуру, мрію молоду,
І цвітуть сади у тебе, відженем біду.
Полечу над Чорним морем де бушують сині хвилі
І попрошу море Чорне дати силу Україні
Злетимо на крилах вітру над полями та лісами
Всьому миру бути чистим, збережемо що ми маєм.
Приспів:
Мила Земле, люба Земле, світе ясен цвіт.
Ми несем в очах до тебе весь блакитний світ.
Ми несем любов-зажуру, мрію молоду,
І цвітуть сади у тебе, відженем біду.
(Разом) «Знай, люби і бережи природу!
Козацькому роду не буде переводу»