Сценарій ігрової програми "Козацькому роду нема переводу"

Ігрова програма

«Козацькому роду нема переводу»

Автор: Руднєва Тетяна Віталіївна, керівник творчої майстерні "Веселка" Центру дитячо-юнацької творчості ім. Героя Радянського Союзу Є.М. Руднєвої м. Бердянськ Запорізької обл.

Опис: Сценарій свята розрахований на дітей молодшого та середнього  шкільного віку. Може бути використаний як керівниками гуртків закладів позашкільної освіти, так і вчителями основ православної культури, вихователями груп подовженого дня.

Мета:

1. Організувати дозвілля дітей. Систематизувати знання про свято Покрови   Пресвятої Богородиці. Формувати позитивну мотивацію до вивчення історії свого народу.

2. Розвивати рухову активність, координацію, спритність, вміння працювати в колективі, кмітливість.

3. Виховувати почуття гордості за свою країну, колективізм, повагу до  суперника.

Обладнання: картки з зображенням шаблі та мушкету, два гімнастичні обручі, дві картоплини, полінця за кількістю учасників змагань, чотири однакових ємності, два медичних шприци 20 мг, дві тарілки, шість чайних ложок, кукурудзяні палички, мотузка,  дві повітряні кульки, дві гантелі, два м’ячі.

Попередня підготовка: Під час гурткових занять дітям розповідається про свято Покрова Пресвятої Богородиці, що Діва Марія була покровителькою запорізьких козаків. Гуртківцям пропонується поцікавитись подробицями  життя на Січі, аби гідно відповідати на питання вікторини під час заходу.

Х І Д   П Р О Г Р А М И

Ведучий: Ще за часів Київської Русі наші пращури високо цінували честь та відвагу, мужність та героїзм. Свою силу, винахідливість, спритність, кмітливість, влучне пильне око вони проявляли в іграх та розвагах, які частенько проводили під час традиційних народних свят. А чому саме сьогодні ми проводимо програму «Козацькі розваги»? (14 жовтня відзначається День українського козацтва). Чому саме на цю дату припадає це свято? (14 жовтня православні християни  відзначає свято Покрова Пресвятої Богородиці, яку дуже шанували запорізькі козаки).

Ведучий: Ось  зараз ми й побачимо, чи могли б наші сучасні хлопці претендувати на високе звання «козак».

Формуються дві команди з хлопців з парною кількістю учасників. Розподіл йде за допомогою карток, на яких зображено шаблю й мушкет.

Ведучий: Тож, розпочинаємо наші змагання.

1.  Як козаки картоплю саджали.

На відстані декількох метрів кладуться гімнастичні обручі, які будуть виконувати функцію «городу». Перший учасник команди біжить з картоплиною в руці до «городу», «саджає» картоплину, повертається до команди та передає естафету. Наступний член команди біжить до «городу», «збирає врожай» й повертається до команди. Завдання по черзі виконує вся команда. Хто перший?

2. Як козаки вогнище розпалювали.

Кожен учасник команд одержує по полінцю, які потрібно скласти у вогнище. Перемагає команда, яка першою та правильно виконала завдання.

3. Як козаки кашу варили.

Біля кожної команди стоїть ємність з водою, у першого учасника в руці велика ложка. На відстані декількох метрів від кожної команди стоять порожні ємності. За сигналом учасники по черзі починають ложкою переносити воду. Виграє команда, яка першою перенесе всю воду до порожньої ємності.

4. Як козаки кашу їли.

 Від кожної команди вибирають по три учасника. Перед ними ставиться тарілка з кукурудзяними паличками, кожному видається чайна ложка. Виграє команда, яка першою з’їсть всю «кашу».

ВІКТОРИНА ДЛЯ ГЛЯДАЧІВ.

1. Козаки називали себе «батьками» та «синами». Чому? (хто поступив на Січ раніше – батько, хто пізніше – син. Батькові могло бути 20 років, а синові 40).

2. В курені старшим був курінний отаман, а другою особою після нього, як не дивно… Хто?( Кухар). Якщо козаки мали провину, то їх судили курінний отаман та кухар).

3. Цей вид зброї козаки поважали особливо, називаючи його сестрицею, матір’ю рідною, панянкою молоденькою. Вони вважали, що це – чесна зброя, і її потрібно використовувати проти чесних воїнів. Що це? (Шабля).

4. Люлька для козака – перша справа. У запоріжців, окрім того, що у кожного була особиста люлька, була ще одна – вкрита намистинами, дорогоцінним камінням. А хто її палив? (Палили всі, під час обговорення якоїсь кампанії).

5. Життя запорізьких козаків було аскетичним – жінок на Січ не допускали, пояснюючи ці забобони по-християнськи: «Одружений дбає про дружину, а неодружений -…» Про кого турбується неодружений? (Про Бога).

6. На старість багато козаків йшли «спасатись». А куди вони відправлялись? (До монастиря).

7. Як звались козацькі човни? (Чайки).

5. Як козаки через річку переправлялись.

 Кожна команда одержує гімнастичний обруч. Перший учасник стоїть  «на іншому боці річки» - навпроти своєї команди всередині обруча. Зачувши сигнал, він біжить до команди, накидає обруч на наступного учасника й вони разом «переправляються». Перший учасник залишається на місці переправи, а другий повертається за третім. Процес повторюється доти, поки вся команда не переправиться на «другий бік ріки». Виграє команда, яка перша справилась із завданням.

6. Як козаки змагались.

 Бій півнів. Стоячи на одній нозі, плечем необхідно виштовхнути суперника з кола.

 Перетягни на свій бік.  Попарно хлопці беруться за руку, між ними лежить кордон – мотузка. Необхідно перетягти супротивника на свій бік.

 Стрибки. Члени команди стоять один за одним на лівій нозі, правою рукою тримають праву ногу, а ліву руку кладуть на ліве плече того, хто стоїть попереду. За сигналом всі починають стрибати вперед на одній нозі. Перемагає команда, яка перша досягла мети та не розірвавши ланцюг.

7. Естафета. Спочатку кожен учасник команди повинен пронести на тарілочці надуту повітряну кульку, обігнувши мітку, потім пробігти вперед до мітки й п’ять разів підняти гантелю, повернутись на місце. Після цього необхідно прострибати з м’ячем між ногами до мітки й повернутись на місце. Перемагає команда, яка першою пройшла всі етапи.

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ЗМАГАНЬ, НАГОРОДЖЕННЯ ВСІХ ПРИСУТНІХ.