Сценарій "Капці для Святого Миколая" ще раз

 

Капці для Святого Миколая.

Казка

 

Миколай 

Янголятко

Архангел

Янгол 1

Янгол 2

Янгол 3

Янгол 4

Дівчина-волонтерка 1

Дівчина-волонтерка 2

Ведучий

Ведуча

 

Тиша. На сцену входять ведучі.

 

Ведучий.

В найтяжчі часи нашої історії українці завжди знаходили можливість відзначити пам'ять Святого Миколая. От так і ми сьогодні тут зібрались, щоб всім разом прославити Святого Отця Миколая.

 

Ведуча.

Особливо любить цей Святий дітей, бо саме їхня гаряча молитва є найщирішим зверненням до Бога. Саме до дітей приходить Святий Миколай з неба зимової ночі.

 

Ведучий.

Йде святий в нічную пору

До кожнісінького двору,

В кожну хату, в кожен край

Йде з дарами Миколай.

Хоче Він, щоб діти світу

Були вірні Заповіту:

Батька й неньку шанували,

До людей всіх любов мали,

Щоб жили в молитві щирій,

У приязні та у мирі.

 

Ведуча.

А надворі – мороз. А на фронті – обстріли, гинуть дорослі і діти. В цей тяжкий час на Святого заступника – наша надія. Давайте на самому початку нашої зустрічі всі проспіваємо Кант Святому Миколаєві, заступникові народів перед Господом.

 

Кант.

 

Ведучий.

Зараз нелегко в Україні діточкам. Тяжко багатьом жити не в своєму домі, тяжко чекати на тат і братів з фронту. Багато дітей на Сході загинуло при ворожих обстрілах.

 

Ведуча.

Кажуть, такі діти  стають янголами на Небесах. І моляться про нашу Україну, про мир для неї.

 

Ведучий.

Про такого Янголятка наша сьогоднішня казка.

 

Виходять. Музика, що поступово стишується. На фоні музики в запису голоси дорослих і дітей:

 

Жінка.

Нічка таємнича,

Ніченька казкова

Приходить щороку

Й щораз загадкова.

Тільки раз у році

Нічка ця буває,

Коли Миколай нам

Дари посилає.

 

Дівчинка.

Мамо! А Миколай нас знайде? Адже ми поїхали з Криму. Миколай знає, що ми тепер у Полтаві?

 

Жінка.

Знає, доню, усіх святий Миколай знає і усіх знайде…

 

Музика. Знову стихає.

 

Чоловік.

 Місяць й зорі ясні

Землю освітляють.

Мами своїх діток

Спатоньки вкладають.

Й коли нічка темна

Всіх покриє сном,

Тоді Миколайко

Стане під вікном.

Отож, любий друже,

Швидше засинай,

То прийде до тебе

Святий Миколай.

 

Хлопчик.

Дідусю, а до тата на Сході Миколай прийде? Він йому подарунки теж принесе?

 

Чоловік.

Прийде, онучку, прийде! Миколай  нікого не забуває.

 

Музика.

 

Жінка.

Зорі ясно сяють

Й світить місяченько,

Щоби Миколаю

В ніч було видненько.

Дорога далека

З неба до землі –

Там Його чекають

Діточки малі.

 

Дівчинка.

Бабусю, а у Миколая є гроші на подарунки, чи йому теж волонтери, як татові на бронежилет дадуть?

 

Жінка.

Є, онучко, на небі все є…

 

Музика.

 

Чоловік.

Їде Миколайко

До любих малят,

Лишень чути дзенькіт

Казкових санчат. 

Славні Янголята

Йому помагають.

Двері та віконця

Справно відчиняють.

 

Хлопчик.

Тату, а Миколай обстрілів не боїться? і як Миколай принесе нам подарунки, якщо в нашому підвалі вікна немає?

 

Музика, різко обривається свистом снаряду і вибухом… Тиша…

Входить Янголятко.

 

Янголятко.

Ну от! Третій день я вже на небі, а мені все роботи не дають! Знову сказали, що я маленький. Що тільки на небо потрапив і нічого тут не знаю! А я вже виріс! Ще вдома в Україні виріс! Хочу допомагати! Хочу на землю, до діток в Україну! Я вже відчуваю, як вони моляться, як просять миру! Я теж так миру хотів… То ж хоч їм би допоміг…

 

Мимо пробігає Янгол 1 з коробкою в руках. Янголятко кидається до нього.

 

Янголятко.

Братчику! Давай допоможу!

 

Янгол 1.

Відійди, маленький, а то ще зачеплю ненароком! Піди пограйся.

 

Вибігає, Янголятко сумно відходить по сцені.

 

Янголятко.

От! Знову! От так завжди: «Відійди, не заважай! Не плутайся тут! Йди погуляй!» А я допомагати хочу! Чому ніхто не дає мені хоч якусь роботу!

 

На сцену входять два Янголи з цукерками.

 

Янгол 1.

Не встигаємо! В Україну, сказав Святий Отець, усім діткам цукерки готувати треба.

 

Янгол 2.

Так-так! Особливо тим діточкам, що свої гроші віддали на армію, на захист солдатам.

 

Янгол 1.

Та ні, про тих діточок сам Миколай зі Господом Богом кожен день говорить. Вони їм якісь особливі подарунки готують. Нам би про інших діточок України встигнути подбати.

 

Янголятко.

А можна я теж допоможу українським діточкам? Друзям своїм… Можна, я щось зроблю?

 

Янгол 2.

А, це ти, маленький! Піди погуляй, подивись, як тут гарно на небі, бо що ж ти там встиг побачити на землі за своє невелике життя! А ми потім з тобою щось після свят придумаємо! І для друзів твоїх теж.

 

Виходять, Янголятко зітхає. На сцену входить Архангел в обладунку з мечем.

 

Янголятко (кланяючись).

 Я не хочу заважати, але можна запитати щось?

 

Архангел.

А! Це ти тут запитайком у нас бігаєш? Що ти хотів, маленький?

 

Янголятко.

Я не маленький! Я вже хочу допомагати! А для чого в Раю меч?

 

Архангел.

Щоб нечиста сила не змогла зупинити отця Миколая.

 

Янголятко.

А можна я його потримаю?

 

Архангел.

Ні, маленький! Тільки мене Господь наш благословив ним захищати небо і землю.

 

Янголятко.

І Україну теж?

 

Архангел (зітхає).

І Україну! І кожну країну, і кожну дитину. Усіх захистимо. Та треба, щоб люди молились старанніше. Ти ж з України? Хочеш їй допомогти?

 

Янголятко.

Дуже хочу! Дуже-дуже!

 

Архангел.

Тоді молись за неї. Ти ж зараз тут, біля Небесного Престолу. Твої молитви Бог відразу почує.

 

Архангел виходить. Янголятко тихо молиться. На сцену входять два Янголи. Назустріч їм входять ще Янгол 1 і дві дівчини в українському вбранні.

 

Янгол 3.

Ну, от і ви! А ми вже так тут чекаємо вас, шановні волонтери! Святий Миколай сказав, що в цьому році йтиме на землю лише в шатах з українською вишивкою, щоб увесь світ про Україну пам’ятав.

 

Янгол 4.

Ми вже золотом і сріблом все розшили, тепер тільки вас і чекаємо, щоб встигнути шати дошити. Ви голочки та нитки принесли?

 

Дівчина-волонтер 1.

Так-так, Янголе Божий. Все взяли. Ми, волонтери, вже і звикли мати при потребі можливість будь-яку роботу для України виконати.

 

Янгол 3.

А візерунки приготували? Бо отець Миколай просив саме українських!

 

Дівчина-волонтер 2.

І візерунки в нас при собі, і голочки взяли. Ось! (Витягує показує).

 

Йдуть зі сцени. Янголятко йде спочатку слідом, а потім нахиляється, піднімає голку, яка випала, відстає. Пробігає Янгол.

 

Янголятко (хапає Янгола за одяг).

Братчику, почекай. А хто то такі волонтери і що вони в нас на небі роблять?

 

Янгол 2.

А, це знову ти, малеча! Волонтери, то такі люди, що виконують янгольську роботу на землі, де ми не встигаємо, або там, де так багато зла, що не кожен янгол туди ввійти може. А на небі вони і нам тепер допомагають, свято готують для діток.

 

Янголятко.

Нам допомагають? А хто їх примусив?

 

Янгол 2.

Малий ти ще! Волонтерів ніхто не примушує, вони самі собі роботу знаходять. Йди розважся, погуляй по хмарках трохи.

 

Янголятко.

А мені хочеться допомогти! Яку мені роботу знайти?

 

Янгол 2.

Роботу? (Риється по кишенях, витягує в’язочку зірочок). На ось зірочки протри, а то поблякли від морозу, а на свято всі вони повинні сяяти найкраще!

 

Виходить. Янголятко протирає зірочки.

 

Янголятко.

Ну, хоч якась робота знайшлась. Але скільки там тієї роботи!

 

Чіпляє десь зірочки.

 

Янголятко.

А далі що? (Знову витягує голку). Треба віддати, а то робота у волонтерів зупиниться. А їх же ніхто не примушував робити, і вони самі собі роботу шукають….

 

Пробігає Янгол 1.

 

Янголятко.

Братіку, а де ті волонтери, що шати отцю Миколаю шити прийшли?

 

Янгол 1.

Чого тобі, малий? А, волонтери…. Закінчили вони роботу і на землю повернулись. Вони там ще знайдуть собі купу роботи. А ти щось хотів?

 

Янголятко.

Та… вже ні…

 

Янгол 1 виходить.

 

Янголятко.

То волонтери самі роботу знаходять? І я знайду! Я вже дорослий! Ось в мене і голка є. Справжня, волонтерська! Візьму і пошию щось! От! Для Отця Миколая пошию. Я його так любив…  і тут так люблю! Допоможу йому про українських діточок турбуватись. А то він за свята аж притомиться, скільки обійшовши, відпочити йому треба…

 

Йде зі сцени. Входять ведучі.

 

Ведуча.

Довго думало янголятко, аж поки вирішило, що найкращим подарунком для Святого Отця будуть теплі капці, бо ж йому доводиться багато мандрувати взимку, в пекучий мороз, щоб вручити усім дітям дарунки. Ніжки в Святого Отця потомляться та замерзнуть…

 

Ведучий.

Але з чого ті капці зробити? Аж тут незвичайна думка промайнула у його голівці…

 

Музика. Ведучі виходять. На сцену входять Янголи.

 

Янгол 1.

Хтось знає, що з веселкою трапилось? Чогось як поблякла неначе…

 

Янгол 2.

Та малий наш чогось там крутився… Може він щось знає?

 

Янгол 3.

А де зараз малий? Раніше все якоїсь роботи шукав… А то щось вже і не видно.

 

Янгол 4.

Ой, відчуваю, що він щось надумав. Недарма ж так про волонтерів розпитував.

 

Входить Архангел, веде за руку Янголятка, той ховає за спиною невелику коробку. Саме ж Янголятко тепер в золотому, волосся райдужне.

 

Архангел.

Ви подивіться що наш малий наробив!

 

Янгол 1.

Ого! На що ти схожий? (Починає чепурити Янголятка, витирає його обличчя). Зараз прийде Отець Миколай, а ти не як Янголятко, а шматок веселки в нас тут.

 

Янголи сміються. Входить Миколай з українськими Дівчатами-волонтерками.

 

Миколай.

Ну, ось, дівчата, і моя армія. Всі ці Янголи цілісінькі ночі не спали, не дрімали, все думали, готувалися, подарунки для українських діточок найкращі виробляли. В нас тут є найменший Янгелик з України. Теж турбувався про неї, так щиро молився. Так що не обидимо ми маленьких українців. Сказав Господь, все найкраще – для них.

 

Дівчина-волонтерка 1.

Славний Святий Отче! І ми молитись не забуваємо, молимось щиро до Господа про таких діточок, а ти тут вже потурбуйся про тих, кого ми не в силі захистити.

 

Дівчина-волонтерка 2.

А як наші солдати моляться! Слухай-но, і зараз! (В запису звучить «Отче наш!», всі хрестяться) Та, здається мені, Отче, що це Янголятко щось тобі сказати має.

 

Миколай.

Ти чогось хотів, маленький? Йди сюди, не бійся.

 

Янголятко.

Я не  маленький! І нічого я не боюся! Я хотів… ну… як волонтери…. Щось зробити хотів…  а роботи все не було… усім ніколи… Я не хотів….

 

Дівчина-волонтерка 2.

А що таке, козаче! Ти ж не боїшся! Вище голову! Кажи сміливо, що наробив, а не затинайся, як дитина! Ти ж з України!

 

Янголятко.

Ось! (простягає Миколаєві коробку, що ховав за спиною)

 

Миколай розкриває коробку і витягує звідти капці райдужних кольорів.

 

Миколай.

Капці! Які гарні! Та теплі! Та м’які! Давно я такі хотів! (взувається). Дивіться!

 

Янгол 1.

Гарні капці. І яскраві такі…

 

Янгол 2.

Так от як веселка кольори втратила!

 

Янгол 3.

Та, братчику, половина цих кольорів на щоках та волоссі у малого нашого була!

 

Янгол 4.

От так я і думав! Знайшов малий собі роботу! І нам усім заразом – його відмивати.

 

Янголи сміються.

 

Миколай.

Не треба його відмивати. Нехай на відзнаку своєї доброти залишається таким особливим і яскравим Янголятком.

 

Дівчина-волонтерка 1.

Так ти у нас справжнісінький волонтер! От молодець!

 

Миколай.

Ти, маленьке Янголятко, показало цим дарунком, як справжній волонтер, своє добре серце і свою любов до мене, тому я візьму тебе із собою на землю, допоможеш мені роздавати українським дітям дарунки! А ви, дівчата, теж збирайтеся, покажете мені де знайти найкращих в Україні діточок. Янголи Божі, чи все в нас готово?

 

Янгол 1.

Все, Святий Отче. А ти, малий, тримай дзвоника, всьому світу дзвони, що Миколай сьогодні на землі! Доки дзвонитиме цей твій дзвоник, доти не буде обстрілів на всій землі.

 

Янголятко дзвонить. Всі виходять. Входять ведучі.

 

Ведучий.

Сьогодні мені

Наснилось у сні:

Ясен Місяченько

Й Зіроньки ясні.

А по синіх хмарах

(Слухайте малята)

Збирали дарунки

Для вас Янголята.

І Зіроньки радо

Їм допомагали –

Вправно на санчата

У мішки складали.

Я бачив, як Місяць

Впрягав в санки коні,

Які він тримає

В Раю на припоні.

В них срібні копита

І пташині крила,

Упряж в позолоті

І вітрова сила.

Із очей невпинно

Іскри випускають,

А іржуть, немовби

Пісеньку співають.

Ви чуєте? Земля дрижить.

То до вас усіх спішить

Святий Угодник Божий Миколай,

Земля радіє і ясніє рай.

 

Ведуча.

Святий Отче Миколаю,

Нашу хату не минай.

Дай здоров’я для родини,

Й мирну долю для Вкраїни.

 

Дзвіночок. Входять Янголи та дівчата-волонтерки.

 

Янгол 3.

Діти, любі наші друзі,

щирий вам привіт!

Подарунки по заслузі

ми несемо в світ,

В цю ясну святкову мить

Миколай дітей благословить!

 

Дзвіночок. Входить Миколай з Янголятком.

 

Миколай.

Слава Богу, добрі люди.

Хай вам завжди добре буде!

Хай кожного часу,

У кожну годину!

Господь нам поможе

В біді не покине!

 

Хрестить присутніх. Янголятко подає стільця, Миколай сідає.

 

Миколай.

По землях далеких із краю у край

Спішив я до вас на гостину.

Україна ваша - то сам Божий рай

Красива, чарівна, родинна.

На порозі новий рік

І Різдво Христове.

А чи кожний з вас ті свята

Стрічати готовий?

Як живете любі мої

Діточки кохані?

Чи вчитеся добре в школі,

Чи були слухняні?

 

Янголятко.

Вам дарунки, діти,

Роздадуть янголи Господні,

А ви нам вірші розкажіть

Та заспівайте сьогодні.

 

(Виступи дітей)

 

Миколай.

Я пройшов доріг немало

По світу цілому

Діток бачив я чимало

І в школі і вдома.

Нині свято в нашім домі

І я вас вітаю.

Гараздів, здоров'я, долі

Щиро вам бажаю.

Нехай ця днина додасть нам сили,

Щоб ви Вкраїну завжди любили.

Ну що, слуги Божі,

Роздамо тут подарунки,

Які тільки можем?

 

Звучить музика. Миколай роздає дарунки.

 

Миколай.

Навчайтеся, діточки,

Поки молоденькі

Кожний день ходіть до школи.

Будьте там чемненькі.

То і Бог вас не покине,

Пошле долю Україні!

А тепер пора мені до іншої хати

Діток слухняних і там частувати.

 

Святий Миколай з почтом під музику виходить. Входять ведучі.

 

Ведучий.

Наше Янголятко залишилося в почті Святого Миколая. Моліться, діти, до тих Янголят, які, загинувши невинно тут, на землі, продовжують молитися за нас на небі.

 

Ведуча.

І самі, діти, моліться за ваших ровесників, невинно ворогом убієнних. Вони, як і ви, хотіли миру і про нього для вас зараз моляться.

 

Запис передзвону. Ведучі виходять, якийсь час ще дзвонять дзвони. Несподівано повертається Янголятко, ставить ікону святого Миколая і вибігає.