До розіграшу
залишилось:
22 дні
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

сценарій Круглий стіл "Як порозумітися з підлітком"

Про матеріал

Круглий стіл "Як порозумітися з підлітком"

План

І. Підготовчий етап

1. Зібрати матеріали.

2. Написати сценарій.

3. Підготувати аудиторію.

4. Підготувати учасників до заходу.

5. Провести діагностичну роботу з дітьми взяти в них інтерв'ю.

Перегляд файлу

 

СЦЕНАРІЙ

КРУГЛОГО СТОЛУ

 «Як порозумітися з підлітком?»

План

І. Підготовчий етап

1. Зібрати матеріали.

 2. Написати сценарій.

3. Підготувати аудиторію.

4. Підготувати учасників до заходу.

5. Провести діагностичну роботу з дітьми взяти в них інтерв’ю.

 

ІІ Сценарій круглого столу

  1. Виступ психолога, оголошення теми та спектру поставлених проблем.
  2. Перелік питань,які будуть розглядатися.
  3. Підготувати необхідні матеріали (у паперовому та електронному варіантах:статистичні дані, матеріали експрес-опитування).
  4. Провести попереднє консультування учасників,що дозволить утворити у більшості з них певні переконання, які потім вони будуть захищати.
  5. Підготувати заключний виступ психолога.

ІІІ.Дискусійна частина

  1. Виступ психолога, в якому визначаються  проблеми, встановлюється регламент, правила загальної технології заходу, у вигляді  «круглого столу», інформування щодо загальних правил комунікації.
  2. Надаю рекомендації:
    • - уникайте загальних висловів;
    • - орієнтуйтесь на мету (завдання);
    • - вмійте вислухати;
    • - будьте активні під час бесіди;
    • - висловлюйтеся коротко;
    • - здійснюйте конструктивну критику;
    • - не застосовуйте образливих зауважень на адресу співрозмовника.

• Ведучий повинен діяти директивно, жорстко обмежуючи в часі учасників «круглого столу».

  1. Перелік питань, черга виступаючих……………

Пропоную наступний перелік питань, які будуть обговорюватися під час заходу:

  1. Знайомство (5 хв.) Вислови батьків «Дитина це……….».
  2. Роль сім’ї у вихованні, розвитку та навчанні дитини.
  3. Інтерв’ю підлітків - відео «Якою повинна бути ідеальна дитина? Реальна дитина?»
  4. Спілкуватися з підлітком. Як?
  5. Помилки батьків, через які страждають діти.
  6. Вправа «Наскільки гарно ви знаєте свою дитину?»
  7. Як спілкуватися з донькою?
  8. Як налагодити відносини з сином-підлітком;
  9. Про результати анкетування дітей «Чи знайомі батьки з твоїми проблемами?» «Батьки з точки зору дітей?»
  10. Вікові  особливості підліткового віку.
  11. Як встановити довірливі відносини з підлітком без крику й головного  болю.
  12. П’ять мов любові – шлях до порозуміння.
  13. Правила покарання від Володимира Леві.
  14. Підбиття підсумків.

 

  1. Питання щодо згоди з інформацією виступаючого, акцентування уваги на оригінальних ідеях. Формулювання додаткових питань.

ІV.Завершальний етап

  1.  Підбиття психологом міні-висновків з висловлювань та бесіди: формулювання висновків щодо причин і характеру різних поглядів з проблеми, засобах її рішення .
  2. Надання рекомендацій
  3. Підведення результатів.

Мета заходу: сконцентрувати увагу батьків на якості їхніх відносин з дітьми.  Ознайомити з думкою підлітків про відносини між батьками та дітьми.Поширити знання батьків з питань підліткового віку. Сприяти формуванню навичок ефективного спілкування. Надати засоби розв’язання конфліктних ситуацій з дітьми.

 

 

 

 

ХІД  ЗАХОДУ

 

      Сучасний життєвий ритм стрімкий і напружений, тож сім’я має бути притулком для душі, місцем переходу до стану розкутості, зняття психологічного напруження. Сприятлива сімейна атмосфера передбачає добре, дбайливе, уважне ставлення одне до одного усіх членів родини.

        Не таємниця, що конфлікти в родині – наслідки нерозуміння. Дорослі не завжди вміють установлювати довірливі взаємини з дітьми, а діти в підлітковому віці раптом «розучуються» адаптуватися до сімейної атмосфери. І це явище дуже поширене, актуальне – вважаю, що й вам воно дуже  знайоме. Саме тому сьогоднішній круглий стіл присвячений темі: «Як порозумітися з підлітком».

Презентація…….

Пропоную батькам по черзі представитися та продовжити фразу:  «Дитина – це…………..».

Пропоную передивитися інтерв’ю дітей: «Дитина – це…………..».

 

Додаток 1.

  1. Роль сім’ї в розвитку,  вихованні та навчанні дитини.

Одвічна проблема, яку можнаназвати альфою й омегою сімейного

життя – це виховання дитини. Перед сім’єю, а особливо щойно створеною, завжди гостро постає питання: як поєднувати вимогливість і доброту, суворість і ласку, слухняність і свободу у вихованні дітей. У чому полягає ця мудрість виховання?

«Домогтися того, щоб батьки оволоділи мудрістю батьківської  й материнської любові – одне з найважливіших завдань навчально-виховного процесу,» - говорив В. Сухомлинський.

Сім’я - це свого роду колектив, який відіграє у вихованні основу, довгострокову і важливу роль. Все, що є в нашому характері, що ми беремо з собою у своє доросле й самостійне життя, - закладено в нас насамперед у сім’ї в години сімейного спілкування та дозвілля. Звичайно, світ людини формують і школа, і вулиця, і театр, і книга…. Але саме сім’я є тим первинним середовищем, де проходить становлення особистості, де ми отримуємо перші відомості про багатообразність і складність навколишнього світу, про добро і зло, де формуються наші звички і вміння, погляди та життєві плани, потреби і здібності. У сім’ї розвивається вся гама наших емоцій і почуттів, через сім’ю ми засвоюємо соціальний досвід, переймаємо традиції. Саме в сімейному середовищі відбувається непростий процес виховання громадянських переконань, вимогливості до себе і до інших, милосердя і співчуття до людини. Кожен дорослий, а насамперед батьки, відповідальні за те, щоб дитина гідно і з честю уміла долати всі проблеми, які трапляються на її життєвому шляху.

У світі немає нічого дорого ціннішого, ніж узи, що з’єднують людину з людиною. У сім’ї задовольняється низка високих духовних потреб людини: в любові, дружбі, материнстві, батьківстві, емоційному спілкуванні. Тут закладаються моральні основи майбутнього покоління. Добра родина - це справжнє людське щастя.

      Нерідко люди кажуть: «Дивіться, ніяких спеціальних цілей сімя не ставила, а діти виросли прекрасні». Гадаємо, нічого випадкового тут немає. Мабуть, батьки жили не за ради дітей або заради себе, а жили всі разом цілеспрямованим і радісним життям маленького колективу, де всі люблять одне одного, ніхто нікому не зобов’язаний, а панує атмосфера взаємоповаги, тепла, справжньої турботи. Це і є по-справжньому добрий педагогічний клімат, і діти, які ростуть у таких сімях, не можуть бути егоїстами, неробами.

 

Психолог

Отже, що таке сімя, на думку сучасних дітей? Яка вона, родина ХХІ століття? Для чого людина створює сім’ю? Чи можна прожити повноцінне життя, не маючи родини? Яка сім’я є щасливою? Чи пишаються підлітки своїми родинами?

Пропоную подивиться  інтерв’ю дітей  (Що таке сім’я?)

      Зі того що ми з вами почули можна зробити висновки: що  сім’я для багатьох сучасних підлітків є найдорожчою цінністю в житті. Основними ознаками якої є: рідні люди, повага, любов, сімейний затишок, щастя, благополуччя, підтримка, допомога в скрутну хвилину, розуміння одне одного.

 

Що таке сімя, на думку батьків?                                   (вислови батьків)

-   Сім’я завжди буде основою життя людини, джерелом щастя. Батьки щасливі дітьми, діти щасливі батьками – таким є природний взаємозв’язок. Душевна близькість дітей і батьків – це і є багатство сім’ї.  Для кожної матері, для кожного батька найбільше щастя в житті – побачити своїх дітей людьми, гідними високого звання Людини.

 

-   Сім’я – могутня творча сила. Вона покликана утверджувати все добре, ніжне в людині, бути сховищем від всіх життєвих незгод.

 

  -  Сім’я, на мою думку,  – це стартовий майданчик, що визначає весь життєвий маршрут людини.

 

-   Сім’я – це об’єднання людей, яких пов’язують між собою не лише родинні стосунки, а й любов, взаємоповага, готовність і бажання допомагати й підтримати одне одного в будь-якій ситуації.

 

Психолог

Класична система цінностей у щасливій сімї

Я + ВІН (ВОНА)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

  1. Якою повинна бути ідеальна дитина? Реальна дитина?

Проведено опитування дітей з питання: «Якою повинна бути в сімї ідеальна дитина? Дитина, з якою немає проблем?».

Інтерв’ю дітей  Ідеальна дитина:слухняна, займається спортом, довіряє батькам, вихована, допомагає батькам, любить рідних, поважає старших, чесна, гарно навчається,  старанна, самостійна, щира, працьовита, без шкідливих звичок.

У результаті інтерв’ю вийшов чудовий, але далекий від реального життя «портрет», тож усі батьки повинні приймати свою дитину такою, якою вона є, оскільки не кожній дитині вдається зробити те, чого хочеться батькам. Як може син грати на музичному інструменті, якщо в нього немає слуху?Як може донька бути першою з математики, якщо в неї не розвинені швидкість мислення й кмітливість? Прийняття дитини – це прояв такої батьківської любові, коли дитина розуміє, що її люблять, не зважаючи ні на що. Визнання – це збереження у дитини почуттів власної гідності й впевненості в собі, у своїх силах.

      Позитивний образ ідеальної дитини змусив підлітків замислитися над запитаннями, а наскільки вони самі відповідають цьому ідеалу? Чи вважають підлітки себе ідеальними дітьми?

      Як свідчать відповіді, немає підлітків, які зовсім позбавлені позитивних рис ідеальної дитини, і це так, оскільки немає поганих дітей, є люди, які не хочуть бачити в дітях хороше. Кожна дитина – це неповторна особистість. Це повинні знати і пам’ятати всі дорослі.

Які ми батьки: успішні, чи не дуже, красиві чи не зовсім, відкриті чи замкнуті, щирі чи боязкі, сучасні чи застарілі? Ми різні. Все передається від покоління до покоління. І нам хочеться, щоб наші діти були кращими… Тож, шановні дорослі! Допоможіть дітям вчитися жити у життя. Адже ви створили їх для того, щоб побачити в них той ідеал, який не змогли відшукати, відтворити, відчути в собі! Потрібно памятати, що діти все бачать, коли дивляться на дорослих, навіть, коли дорослі не помічають, діти спостерігають за ними і вчаться бути такими, як вони.                  

 

 Психолог

Додаток 3

  1. Як спілкуватися з підлітком?

      Дуже часто батьки думають, що діти потребують уваги, поки вони маленькі, а з часом це вже зайве, оскільки вони все довше перебувають у школі та з друзями. Натомість підліток гостро потребує уваги дорослих, проте вона має свої особливості. Дитина ніби хоче нам сказати: «Облиште мене, але не залишайте саму!», - а батьки намагаються стримувати її активність, самостійність, часто в авторитарній формі висловлюють думки про її друзів, інтереси, намагаються самі по-справжньому планувати її дозвілля. Закономірно, що недовіра, неувага до життя підлітка призведуть до розриву між дітьми та батьками. Як же допомогти дорослим зрозуміти своїх дітей?

Додаток 4.

  1. Помилки батьків, через які страждають діти.

 Звичайно, сучасні ЗМІ, новітні технології, молодіжні звички та мода справляють значний вплив на дитячу свідомість, але глибинні основи цієї свідомості, її установки формуються в сім’ї. І якими вони будуть – залежить насамперед від батьків.

      Чимало вчених у всі часи наголошували на помилках батьків у вихованні.

Ми розглянемо найпоширеніші помилки:

  1. Часте застосування погроз і фізичних покарань.

Потрібно памятати, що фізичне покарання – не найкращий захід, який застосовують, коли інші не надали результату.

  1. Невідповідність батьків власним моральним вимогам.

Не слід забувати, що першим прикладом для наслідування є саме батьки, їхня поведінка, вчинки.

  1. Емоційне несприйняття певних рис характеру дитини, її почуттів, бажань.

У кожному рішенні, вчинку мають домінувати спокій та емоційна стриманість батьків.

  1. Негайне виконання всіх бажань і примх дитини.

Найважче і чи не найголовніше в батьківстві – це терпіння. Якщо ви не потурали забаганкам дошкільняти, то вам буде легше їх стримувати в старшому віці.

  1. Надмірні вимоги до дітей.

У всьому потрібно дотримуватися «золотої середини». Постійний тиск і вимогливість ні до чого доброго не приведуть. Треба стимулювати дитину до виконання певних обовязків, перш за все зацікавивши її цим. Можливо, спочатку ігровими моментами.

  1. Сварки між батьками.

Не слід вважати, що сварки між батьками – це проблеми самих батьків. Сварки безпосередньо впливають на дитину, на її психічний розвиток, а водночас і на фізіологічний. А тому перш ніж руйнувати стосунки, треба думати про наслідки цього для дітей.

  1. Нерозуміння своєрідності особистісного розвитку кожної дитини.

«…Не варто порівнювати дітей одне з одним ні подумки, ні на словах. Краще приймати кожного таким, яким він є». Всі люди різні, в чомусь ваша дитина гірша від інших, але в чомусь і краща. Абсолютно негативних людей не буває.

  1. Недостатній вияв любові до дитини.
  2. Надмірна опіка.

Гіперопіка може зашкодити так само, як і недостатній вияв любові. Надмірна опіка не дозволяє дитині розвиватися, самостійно адаптуватися до різних суспільних явищ. Батьки не можуть бути постійно поруч з дитиною, тому вона повинна вміти самостійно розмірковувати про свої вчинки й вирішувати.

    Але брак любові ще змалечку призводить до «синдрому госпіталізму» - коли дитина замикається в собі, вважає себе нікому не потрібною, через що гальмується загальний розвиток. Згодом брак любові може перерости у «вседозволеність», через яку діти набувають негативних звичок і захоплень. А ще пізніше може сприяти розвитку суїцидних думок і спроб самогубства.

    Отже, батькам слід замислюватися про поведінку – власну й дітей. Можливо, ще не пізно щось змінити?

 

Вправа «Чи знаєте ви свою дитину» (для батьків)

 

Додаток 5

  1. Як наладити відносини з донькою-підлітком.

У конфліктах меж дітьми і батьками немає нічого нового та незвичайного. Проте, з ріка у рік, з століття в столітте, покоління не можуть знайти спільну мову. З приводу того, що відносини у сім’ї загострюються, починаються часті чвари, з’являються ворожість навіть лють. Якщо у сім’ї вже почали псуватися відносини, батькам треба швидко брати ситуацію у свої руки, щоб не стало ще гірше. Наприклад, не всі мами знають, як наладити відносини с донькою-підлітком. Хочя, здавалось, дві жінки повинні розуміти один одного. Але різниця у віці дае про себе знати. Саме тому ні кажна мати знає як налгодити відносини з донькою, особливо коли  вона підліток.

Усі проблемы починаються у підлітковому віці. І це не дивина. Кожна  мати сприймає, свою доньку – як маленьку принцесу, вона така ніжна, мила дівчинка з бантами.  Саме тому, коли донька дорослішее, матері важко наладити з нею відносини, бо мати вважає її маленькою дівчинкою, а донька хоче відчувати себе дорослою. Як же бути у цьому випадку?

Неприйняття смаків.

По-перше, багато матусь псують взаємини с доньками тим, що намагаються нав’язати свої думки, смаки і т.п. Чи кажуть дитині, що її смаки, та переконання не вірні, ненормальні.  Так робити не можна. Навіть якщо донка починає слухати «важкий реп», вважає себе «Готесою» й вішає странні газети на стелі. Не треба робити швидких висновків, що дівчинка потрапила у дурну компанію и завдає себе шкоди. У підлітковому віці діти намагаються самоствердитися, відкривають себе з нового погляду.

Само з цим пов’язані нові інтереси субкультурами, з’являється новий одяг, слухання музики яка відрізняється від загально прийнятої.

Якщо ваші відносини з донькою почали псуватися саме з стилю життя який вона обрала, потрібно як матері навчитися її розуміти і приймати такою яка вона є. Це усе тимчасове, слід трошки потерпіти. Якщо весь цей антураж не впливає на доньку погано (вона не вживає алкоголю, гарно вчиться, адекватно себе веде), не треба намагатися змінити дитину. Не треба вторгатися в іі світ. Ви повинні залишатися ї матусею, тобто дорослою людиною, для якого не потрібні «тусовки», але ви можете надати дитині пораду якщо вона попросить.

Спілкуючись з донькою слід цікавитися її життям, але не допитуючись.

Вона сама вам донесе те що вважає за потрібним. Коли дівчинка-підліток вам розкривається не треба її засуджувати, навіть якщо вона на вашу думку не права, спробуйте надати їй пораду, запропонуйте засоби вирішення проблеми, але ніколи не підвищуйте голос, не принижуйте, не кажіть що вона нічого не знає, а робить не вість що. Якщо донька буде чути від вас лише осуд, ви не зможете налагодити відносини, а дівчинка замкнеться у собі.

Конфлікт через хлопця.

Конфлікт між матерю і донькою може відбуватися через перші кохання і хлопців, яких не сприймає матуся. У таких випадках матусі важко себе стримувати, бо вона намагається захистити дитину від кавалерів яки не підходять її доньки. Матері потрібно поставити себе на місце доньки,

яка кохає цього хлопця, і нездатна бачити негатив, тому сприймає слова і дії матусі, як образу. Саме тому матуся повинна взяти себе в руки і надати дівчинці можливість вчитися жити на власних помилках. При цьому доцільно надавати своєчасні поради. Пригадайте якою ви були у її віці, подивиться на ситуацію з тих років, а ні с сьогодення, коли ви вже маєте життєвий опит. Як що це вам вдасться ви зрозумієте свою доньку і відчуєте як їй допомогти, при цьому не конфліктуючи марно.

 

Психолог

  Про результати діагностики дітей, батьків. Висновки, рекомендації

Додаток 6

  1. Як наладити відносини з сином підлітком?

Буває таке, що підлітки замикаються у собі, перестають ділитися з батьками

своїми проблемами та думками, яки їх дуже турбують.

Меж батьками і дітьми поширюється відстань. Як налагодити зв’язки з сином підлітком? Ваш син підліток до того ж хлопчик, у цьому віці у них зявляються секрети (діти не бажають ними ділитися), вони стають більш мовчазними, роздратованими, бажають мати більше свободи.

Але вони потребують підтримки, потребують батьківської поради, яки не можна нав’язувати. Намагайтеся розмовляти з сином на нейтральні теми, питати у нього поради (це підкреслить його значимість), просить допомоги, зацікавлюйте своїми справами. Дуже обережно ставтеся до критики. Якщо бажаєте поспілкуватися з підлітком спитайте дозволу зайти у його кімнату.

Намагайтеся надавати дитині самостійність, права вільного вибору.

Але якщо дитина не налаштована на бесіду, не слід нав’язуватися. Коли він сам захоче прийде (побачить, що ви готові до бесіди).

Гарно застосовувати методику «активного слухання», з підлітками, саме в силу їх сумнівів та особливого сприймання.

 

Психолог

Додаток 7

  1. Особливості підліткового віку
  1. Інтенсивне формування особистості: думок, оцінок, принципів, переконань, ідеалів. Філософсько-романтичний світогляд.
  2. Прискорене біологічне дозрівання та відносне відставання  психологічного і соціального розвитку.
  3. Дівчата спокійніші, ніж хлопчики (вони психологічно зріліші).
  4. Статевий розвиток пробуджує цікавість підлітків до осіб протилежної статі й до своєї зовнішності. І дівчата, й хлопці вигадують різні способи, щоб виразити себе серед однолітків.
  5. Суттєво зростає значення дружби, стосунків. У людях цінується принциповість, чесність, справедливість. Підлітки пильно спостерігають за поведінкою дорослих, реагують на негаразди в сімейних стосунках.
  6. Підліткам вкрай необхідно, щоб саме батьки визнали їхню дорослість. Чутливість до фальші, лицемірства. Почуття надзвичайно загострені.
  7. Можуть виникати конфліктні ситуації, непорозуміння, якщо до підлітка батьки та вчителі ставляться як до дитини, не бачать у ньому рівного собі співрозмовника.
  8. Підвищений тиск дорослих збільшує опір підлітка. Вихід з душевного дискомфорту шукає стихійно. Часто не усвідомлює, чому поводиться зухвало.
  9. Поки дитина маленька і дуже залежить від батьків, вона намагається бути такою, якою вони хочуть її бачити, а не такою, якою вона є за своєю природою. Згодом віддаляється від батьків і стає собою. А батьки все ще намагаються змінити її – тому стосунки псуються.

10.Якщо дорослим складно перебудуватися (коли батьки опікуються підлітками, як немовлятами, і далі), сімя перестає бути психологічною опорою. Підліток звертається до своїх однолітків (тусовки) у пошуку розуміння, підтримки, психологічної захищеності, самоствердження.

11.Випробування себе у різних видах діяльності, період спроб і помилок, пошук «Своєї» діяльності.

12.У компаніях однолітків, яких не об’єднує спільна  мета творчості, соціально-корисної праці, спортивного вдосконалення діти часто отримують перший досвід тютюнопаління, вживання алкогольних напоїв тощо.

13.Слід сформулювати інтерес до пошуку нових знань. Якщо його немає – формується різко негативне ставлення до «нецікавих» предметів.

14. Безпідставне вимагання тільки високих балів посилює негативне ставлення до школи та стає прірвою у відносинах «батьки – діти».

15. Самооцінка має провідну роль у розвитку підлітків. Краще, коли вона трохи завищена, а не низька (суїцид, депресія).

16. Підліток, як правило, «раб норми». Зріст, вигляд, одяг, захоплення. Щоб не бути «Гіршим за всіх», Не відмовляйте за принципом: «Тобі це не потрібно!»

17. Коли підліток чепуриться біля дзеркала, утримайтесь від зайвих повчань. Кожне ваше слово дитина сприймає як приниження. Підліток намагається знайти себе нового, дорослішого.

18. Дівчатка тяжіють до ранніх статевих стосунків, якщо не знаходять тепла та порозуміння вдома. Вони намагаються знайти таким чином захист і душевний спокій.

19. Дівчина повинна вміти протистояти схилянню до статевих стосунків,  а для цього їй потрібна впевненість, що справжнім почуттям притаманні обережність, чуйність, а не насилля.

20. Досвід інтимних стосунків не є бажаним.

21. Психологічний досвід побудови стосунків вкрай необхідний, тому молодих людей потрібно навчати цього.

22. Потяг підлітка до протилежної статі – вулканічний. Обов’язок батьків – спрямувати ці почуття на шлях розвитку гарних рис характеру. Треба пояснити дитині: « Якщо ти зараз захочеш одружитися, у тебе просто не буде жодного шансу мати гарну людину поруч із собою. Тому  потрібно спершу розвинути гарні риси характеру. Тоді надалі буде шанс привабити людину з такими ж рисами». У цьому випадку статева енергія працює на самовдосконалення.

23. Підлітки  хочуть, щоб до них дослухалися як до дорослих людей, але відповідати за свої вчинки, як дорослі, ще не вміють. Тому варто наголошувати, що вони і лише вони відповідають за своє життя. Немає несправедливого покарання, є відповідальність за свої вчинки.

24. Підліток спокійно і радісно підкоряється вашій волі, якщо ваш авторитет тримається не на силі, а на повазі.

 

  • Вектори поведінки підлітків:
  • Заперечення, негативізм, навіть неадекватно надмірний (особливо щодо бабусь, і мам, якщо ті й далі ставляться, як до дитини);
  • Бравада, гіпердемонстрація ознак дорослості, свого потенціалу;
  • Пошук нових стосунків із дорослими на рівних;
  • Полістратегічність (застосування стратегії відповідно до ситуації)
  • Стратегії поведінки дорослих:
  • Авторитарна (придушення);
  • Компромісна (шлях поступок);
  • Партнерська (спілкування на рівних);
  • Нейтралітет (невтручання у справи підлітка);
  • Полістратигічність (застосування  стратегії відповідно до ситуації);

      Коли ми звертаємося до своїх досить великих дітей, вони починають відводити очі, переступати з ноги на ногу і дивитися кудись у підлогу замість того, щоб дивитися на нас, або ж відверто заявляють: «Так я і послухався!» А після цього зачиняють двері перед нашим носом і починають жити своїм особистим життям, а нам  залишається тільки вірити, що нічого страшного не станеться.

      Настав час спілкуватися з ними по-справжньому .

 

Психолог

 

Додаток 8

  1. «Як налагодити відносини з підлітком без крику та «головного болю»?

Коли вже усі засоби домовитися не дали бажаного результату…

Ми впадаэмо у відчай, але слід  пам’ятати що ми з вами сучасні батьки, що маємо розумні книжки, інтернет, позитивний опит друзів, рекомендації учителів…. Саме тому…

  • З початку доцільно поновити знання щодо пубертального віку підлітків.
  • А потім впровадити в свою виховну практику нові засоби впливу на дитину, до яких вона ще не звикла.
  • Визначите позитивні риси характеру підлітка, запишіть їх на ці риси характеру ви будите опиратися під час корекції.
  • Читко сформулюйте те що вам не подобається у поведінці дитини, з чим ви не будите миритися на далії.

Метод - «Гнівний лист» дуже ефіктивний метод.

Напишіть усі зауваження до дитини у вигляді списку на листі паперу.  Намагайтеся бути більш конкрєтнішими. Закінчуйтє  лист вимогами яки бажаєте добитися від дитини.  

Памятайте, ввічливість  та повага до своєї дитини – основа гарних відносин.

Під час сімейного відпочинку прочитайте свій «Гнівний лист». Дитина звісно буде дуже активно протестувати, можливо кричати, усе заперечувати. Але ви повинні дочекатися коли вона підпише цього листа.

Ваша мета навчити підлітка володіти собою

Контролювати себе

Усвідомлювати свої помилки, і намагатися їх виправляти

 

Психолог

 

Метод - « Штрафні санкции і бонусы»

 

    Підлітку пропонується «цікава гра» у продовж 3- тижнев, під час  якої за гарні вчинки дитина отримує бонуси, за негативні вчинки, або за відмову  виконання своїх обов’язків – нараховуються штрафні бали.

Маленька хітрість: штраф за розміром повинен бути у 1,5 —2 рази більш, ніж бонус, інакше підлітку немає сенсу змінювати себе, бути відповідальнім, поважнім, дорослим.

Що робити з отриманими балами?  Разом з дитиною складіть таблицю покупок, яки можна буде придбати на отримані бонуси. На кінець тижня отримані бонуси – переведіть у гривни. ….. (Це гроші вашої дитини)

  • Любіть свою дитину;
  • Вчиться  взаємодіяти з нею без крику;
  • Застосовуйте гумор;
  • Налаштуйтеся на позитивний лад;
  • Памятайте хто з вас дорослий і не звалюйте на дитину відповідальність за ваші відносини;

 

Додаток 9.

Пять мов любові - шлях до порозуміння з дитиною.

Навчитися говорити мовою любові, яку розуміє та сприймає ваша дитина, - це надзвичайно ефективний шлях до покращення ваших стосунків.

  1. Слова підтримки, схвалення. Є діти, яким надзвичайно важливо чути слова: «Яка ти розумна!», «Просто молодець!» «Я пишаюся тобою!»
  2. Гарно проведений час. Змістове дозвілля  теж є виявом любові. Добре проведений час разом – це повністю присвятити себе один одному. Сходити разом на концерт, прогулятися з дитиною у парку, провести разом час на морі.
  3. Подарунки. Дарувати та отримувати подарунки – це так чудово! Вони є дуже потужним символом вияву любові.
  4. Вчинки . Зробити щось хороше для людини, яку ми любимо, - це також є символом і вираженням нашої любові. Приготувати з ранку каву, допомогти у вирішенні проблем близької людини, освідчитися у коханні, через СМІ заказати улюблену пісню.
  5. Фізичний дотик.  Обійняти, пригорнути, поцілувати, приголубити, взяти за руку – все це яскраві вияви любові, особливо для тих, хто спілкується саме цією мовою. Останні дослідження підтверджують необхідність і важливість дотику для нормального розвитку дитини.

Як визначити основну мову любові своєї дитини? Спостерігаючи за дитиною,визначте мову любові її з братами, сестрами, батьками. То це і є  основна мова любові.

 

Психолог

Додаток 10.

  1. Як налагодити теплі стосунки

(основні правила батьківської поведінки)

    Скажіть дитині, що хочете з нею поговорити – і запропонуйте їй самій обрати для цього зручний момент.

Попередьте, що вам знадобиться, наприклад, одна година. Нехай вона сама обере час, вимагайте лише одного: щоб ніщо – ніщо! – не стало їй на заваді. Так ви одразу дасте зрозуміти, що бесіда набагато важливіша від повсякденних прохань і звичайних сімейних розмов. Будьте готові до того, що вона почне вперто відмовлятися, але все одно наполягайте на своєму.

    Сядьте перед дитиною і зверніться з проханням уважно подивиться вам у вічі. Одразу попередьте, що не буде нотацій або сварки, ви не обговорюватиме її поведінку. Скажіть, що понад усе хочете порозумітися і стати її другом. А потім зверніться з проханням пояснити, чому, на ваш погляд, у вас не складаються стосунки. Налаштуйтесь на відвертість. Чудес не чекайте, але перш за все намагайтеся сприймати слова дитини без якихось умов.

    Не читайте лекцій, не гнівайтесь. Не показуйте жестами та мімікою, якщо почуєте щось таке, що вважаєте помилкою або навіть правопорушенням. Памятайте, що ця розмова – про саму дитину, а не про вас – не варто говорити про те, яким ви були в дитинстві. Коли дитина розповідає відверто, ви слухаєте саме життя, причому «з перших вуст» -  згодні ви з тим, що говориться, чи ні. Нехай дитина вас звинуватить у всьому на світі. Навіть якщо її слова несправедливі, це краще, ніж між вами лежатиме прірва замовчування. Так ви хоча б дозволите їй скинути тягар переживань!

      Після того, як уважно вислухали дитину, скажіть, що ви багато чого зрозуміли завдяки відвертій розмові, бо не вмієте читати думки. Не бійтеся попросити вибачення, якщо в якихось ситуаціях були не зовсім праві – від цього батьківський авторитет не тільки не зменшиться,а, навпаки, зміцниться.

      Проблеми, що виникають між нами і нашими дітьми, мають глибоке коріння. Варто згадати себе в цьому ж віці та свої стосунки з батьками. Можливо, це дасть відповідь, чому син чи донька поводиться саме так, а не інакше.

Памятайте: кожна вирішена проблема в стосунках із дитиною допоможе нам розвязати внутрішні ділеми, бо діти є нашими найкращими вчителями, які спонукають до самовдосконалення та розвитку.

 

Додаток 11

  1. Правила покарання від Володимира Леві
  • Покарання не має шкодити здоровю дитини – ні фізичному, ні психічному. Більше того, покарання повинно бути корисним.
  • Якщо є сумніви, покарати чи ні – не карайте. Навіть якщо вже зрозуміли, що надто м’які, довірливі й нерішучі. Жодних покарань «про всяк випадок».
  • За один раз - одне покарання. Навіть якщо провин велика кількість, покарання може бути суворим, але тільки одне за все одразу. Покарання – не за рахунок любові, щоб не трапилося, не обмежуйте дитину в схваленні й нагороді на які вона заслуговує.
  • Строк давності. Краще не карати, ніж карати із запізненням. Такі покарання не дають можливості дитині стати іншою.
  • Покараний – пробачений. Інцидент вичерпано. Сторінку перегорнуто. Про старі гріхи жодного слова. Не заважайте життю спочатку.
  • Без приниження. Щоб не сталося, якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перемога нашої сили над слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ми несправедливі, покарання подіє тільки у зворотній бік.
  • Дитина не повинна боятися покарання. Не покарання вона має боятися, не гніву нашого, а нашого засмучення. Необхідно прийняти як реальність, що дитина не досконала, вона не може не засмучувати тих, хто її любить.

Українська народна педагогіка стримано ставиться до впливу на людину шляхом покарань. Це відображено передусім у прислів’ях: «Хто б’є дитину, той не виховує добру людину», «Злість – погана порадниця», «Перед тим як карати, полічи до ста», «Як будеш часто називати людину свинею, вона захрюкає», «Не вчи дитину штурханцями, а хорошими слівцями», «Учи дітей не страшкою, а ласкою», «Жорстокість породжує тупість і дурість»….

 

Психолог

Додаток 12.

ВИСНОВКИ

  • Дитина не може бути іграшкою в руках батьків, реалізатором нездійснених задумів, утіленням ідей.
  • Важлива участь у вихованні обох батьків, навіть якщо подружжя розлучилося, коли один із них помер, слід із повагою ставитися до його памяті.
  • Не потрібно намагатися силою змінити дитину. Слід ураховувати, що є такі риси характеру, які перебороти неможливо. Любіть дитину такою, якою вона є (лінивою, забудькуватою тощо).
  • Потрібна система виховних впливів, що полягає не лише в покараннях але і у заохоченнях.
  • Помтайте: не привчимо дитину до справедливості – обманюватиме,

Не прищепимо любові до праці – буде ледачою,

Не заохотимо до відстоювання своєї думки – виросте безвільною, покірною людиною, яка буде йти на поводу у інших..

Не навчимо дитину визначати своїх помилок – матимемо вперту особистість!!!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

_____________________________________________________________

  1. Сімейні цінності: навчально-методичний посібник,В.І. Пріт, З.В.

Охіменко, Л.В., Корецька/ Івано-Франківськ: НАІР, 2013рік

  1. Робота шкільного психолога з батьками. Навчально-методичний посібник для вчителя. – Х: Вид. група «Основа»: «Тріада+»2007 р.
  2. Підліток: труднощі, дороблення. Книга для психологів СПБ  Пітер 2008 р
  3. Настільна книга шкільного психолога/ Автор-укладач О.Є. Марінушкіна. – Х: Вид – во «Ранок» 2011 рік.
  4. Родинне виховання 32 уроки доброти/ О. Лопатіна, М. Скребцова – Х: Вид. група «Основа»: 2008 рік.
  5. Ж. Психолог № 3 - 4 (579 – 580), лютий 2016 рік.
  6. Ж. Психолог № 17, 2016 рік.
  7. Ж Психолог № 5 2010  2014 рік.
  8. Ж Психолог №10 (442) березень 2011рік

 

 

 

 

 

 

 

Укладач: Левченко Людимда Вікторівна

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Пов’язані теми
Психологія, Сценарії
Додано
9 січня
Переглядів
585
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку